| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 9 клас |
Урок № 60 Позакласне читання. Марко Вовчок. Повість «Інститутка» Мета: поширити читацький кругозір учнів, ознайомити зі змістом повісті Марка Вовчка «Інститутка»; звернути увагу на високу майстерність письменниці у створенні образів-персонажів, особливості композиції та стилю повісті; показати моральну вищість представників народу Очікувані результати: учні знають зміст повісті, коментують зміст її; характеризують образи-персонажі, дають власну оцінку героям твору, їхнім вчинкам; указують на особливості композиції. Теорія літератури: повість, образи-персонажі. Обладнання: підручник, портрет письменниці, текст повісті Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. «Інститутка» належить до найкращих перлин нашої літератури»,— писав про повість 1885 року І. Франко. Після викривальної поезії Т. Шевченка «Інститутка» була найвизначнішим твором антикріпосницького спрямування. Твір є правдивим свідченням про жорстокість панів та тяжке життя українського народу за часів кріпацтва та стихійну боротьбу простого люду проти гнобителів, його прагнення до волі. Про це ви й дізнаєтеся сьогодні на уроці.
На основі тексту оповідання «Максим Гримач» та за допомогою власної уяви намалюйте портрети персонажів твору: Катрі, Семена, Максима.
Повість «Інститутка» українською мовою вперше вийшла 1862 року в журналі «Основа» з посвятою Т. Шевченкові. Це соціальна повість. У ній показано конфлікт між поміщиками та кріпаками, наростання стихійної боротьби народу за визволення. Недаремно Марко Вовчок в уста своєї героїні Устини вкладає слова, у яких прочитується провідна ідея твору: «Любо на волі дихнути». Марко Вовчок із вражаючою силою змальовує трагічні долі жінок-кріпачок, які в тогочасному суспільстві були найбільш гнобленими, приниженими і безправними. Достатньо згадати її оповідання «Горпина», у якому змальовано трагедію матері, що втратила маленьку дитину, бо замість того щоб доглядати за хворим немовлям, мусила йти на панщину. Від горя мати збожеволіла. В оповіданні «Козачка» розповідається про козачку, яка, одружившись із кріпаком, теж стала кріпачкою. Кріпаками були і її діти. Це призвело до трагедії всього подальшого життя героїні. Оповідання «Два сини» — типова для тих часів історія життя матері-вдови, синів якої пан віддав у рекрути і їх згубила царська солдатчина. У повісті «Інститутка» Марко Вовчок теж розповідає про долю кріпаків та змальовує поміщиків, які, розбещені своєю владою над кріпаками, знущаються з них. У творі порушено найважливішу проблему першої половини XIX століття — вплив кріпацтва на людські долі. Персонажі згруповано за методом контрасту. З одного боку — кріпаки, з іншого — представники панства. Розповідь ведеться від імені молодої кріпачки Устини, яка спочатку належала старій пані, а потім стала покоївкою молодої панночки-інститутки. У повісті зображено два покоління панів і два покоління кріпаків. Поміщиця-внучка виявляється ще жорстокішою й аморальнішою кріпосницею, ніж стара пані. Про наростання антикріпосницьких настроїв у суспільстві свідчить те, що представники молодого покоління кріпаків, на відміну від терплячої бабусі-кріпачки, прагнуть позбутися кайданів кріпацтва і протестують проти панських знущань. «Інститутка» Марка Вовчка була першим зразком соціальної повісті в українській літературі, відкрила нові обрії та творчі можливості критичного реалізму.
У повісті «Інститутка», як і в більшості інших своїх творів, Марко Вовчок використовує форму оповіді від першої особи. Оповідач — кріпачка Устина, вона розповідає про своє життя. За допомогою її образу письменниця показує весь драматизм підневільного життя кріпаків. Образ Устини приваблює життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом. Дівчина рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. А коли їй виповнилося десять років, її забрали до панського двору. Важко Устині було у старої пані. Цілий день дівчата виконували нудну роботу, яка «докучає, аж пече; та що врадиш?» Та зовсім нестерпним стало життя при панночці. Устина терпіла постійні образи, приниження, навіть жорстоке фізичне покарання. «Прийду було її вбирати, вже якої наруги я од неї не натерплюся!..» — говорить Устина. А одного разу панночка мало не задушила свою покоївку. Устина — мудра й розважлива людина, не дивлячись на те, що молода. Багато довелося витерпіти й пережити їй глуму, зневаги, лайки, а іноді й бійки, але вона не стала ні жорстокою, ні злою: «А я зроду така вдалася... Було, мене й б’ють — не здержу серця, заплачу, а роздумаюсь трохи — і сміюся». Вона зуміла зберегти в собі людяність та доброту. Недаремно до неї горнуться і Катря, і Назар, і старенька бабуся. Устина покірна долі, мовчки зносить усі знущання. Але весь час мріє про волю: «Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало...». Звільнилася вона від новочасного рабства, коли чоловіка, Прокопа, віддали в москалі. І хоча Устині і в місті доводилося тяжко працювати, але вона почувала себе щасливою та безмежно вдячною Прокопу за те, що він визволив її з кріпаччини. Сам Прокіп «уже сім год, як... пішов» у похід, а Устина не має про нього жодної звістки, сумує за чоловіком і не знає, чи повернеться він колись. Устина спокійно, щирим і довірливим тоном розповідає про своє нелегке життя, однак за цією зовнішньо спокійною, стриманою тональністю відчувається внутрішній драматизм.
У повісті Марко Вовчок протиставляє образи дівчини-кріпачки Устини й молодої пані-інститутки. Устина так передає свої враження від зовнішності панночки: «І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!». Але між зовнішнім виглядом інститутки та її внутрішньою суттю існує контраст. Панночка — жорстока, егоїстична та морально обмежена людина. Незважаючи на те, що вона навчалася в інституті шляхетних дівчат, насправді залишилася неосвіченою, адже була переконана, що, крім французької мови, музики і танців, нічого не потрібно у світському товаристві. Усі інші предмети панночка називає дурницею, а навчання — мукою. Це людина з пустою головою й холодним серцем. Зовсім інша кріпачка Устина. За вдачею вона шляхетна, лагідна й життєрадісна, усім бажає добра та щастя. Душа дівчини відкрита до всього прекрасного. «Весело бачити степ, поля красні...» — говорить вона. Устина любить сонце, квіти. Вона тонко відчуває навколишню природу: «Вітрець шелесне та принесе у віконце мені пахучий бузок...». Устина любить людей, щиро та глибоко кохає Прокопа. Хоч подружнє життя за умов кріпосницької дійсності й не принесло їй повного щастя, але дівчині стало легше: «Зійдешся з ним — весело й любо; усе лихо забуду...» Інститутка закохалася в полкового лікаря. Але її кохання було примхою, молода поміщиця виявила сухий і точний розрахунок у почуттях. На хуторі ж чоловіка, куди молоді переїхали після весілля, вона показала себе жорстоким, свавільним і лютим експлуататором. Необмеженість влади над кріпаками підігрівала її деспотизм, мовчазна згода «доброго пана» перетворила життя людей на каторгу. Психологічну характеристику інститутки доповнює її мова, груба і лайлива, коли вона говорить із кріпаками. До рівних собі панночка «ляскотить по-пташиному». Устина ж лагідна до всіх. Устина — це типовий образ кріпачки, тому що в її характері домінують якості, притаманні більшості кріпаків: покірність, доброта, моральна чистота. Інститутка є типовим образом кріпосниці. Майже всі кріпосники були жорстокими, свавільними, бездушними та ненажерливими.
— Що з уроків історії ви знаєте про кріпацтво? — Як жилося дівчатам-кріпачкам у маєтку старої пані? Як автор передає їхнє бажання волі? — З яким настроєм чекають у маєтку приїзду молодої панночки-інститутки? Чому? — Якою виявилася випускниця Інституту шляхетних дівчат? — Що мала на увазі Устина, коли говорила «Чудне панське кохання»? — Як змінилося життя на хуторі після приїзду туди інститутки з чоловіком? — Знайдіть уривки, у яких йдеться про господарювання на хуторі молодої, красивої, освіченої пані? — Чому селяни не дочекалися захисту від свого «доброго» пана?
— Якими словами Марко Вовчок характеризує паразитичне й нікчемне життя панства? Знайдіть у тексті твору відповідні цитати. («Солодко з’їсти, п’яно спити, хороше походити,— а більше що?») — За допомогою яких слів письменниця малює безправне життя народу? («Люди прокидалися і лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайшла...») — Назвіть представників панства. Чому вони безіменні? (Стара пані, інститутка, полковий лікар — чоловік інститутки. Вони безіменні, бо втратили людську подобу.) — Як ставиться автор до кріпаків? Із чого це видно? — Зіставте образи Прокопа і Назара з образом пана-ліберала, Устини — з образом панночки. Зробіть висновки.
— Чи одинакові типи кріпаків та панів змальовано в повісті?
Напишіть невеликий твір-роздум за повістю «Інститутка» на тему «Чи можна в людині вбити жагу свободи?».
Завдання для всього класу. Підготуватися до контрольної роботи на тему «Творчість Т. Шевченка (періоду арешту й заслання і після повернення із заслання), П. Куліша, Марка Вовчка».
Заключна бесіда. — У чому полягає антикріпосницьке спрямування повісті «Інститутка»? — Що нового про письменницю ви можете сказати після ознайомлення з повістю «Інститутка»? — Як на вашу думку, чи справді Марко Вовчок є, як вважав І. Франко, «ясною зорею нашого письменства»? | |
| Переглядів: 2789 | |
| Всього коментарів: 0 | |
