| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 9 клас |
Урок № 5 Українські народні балади Мета: ознайомити учнів зі змістом і тематикою українських народних балад; формувати вміння аналізувати тексти балад за змістом і стильовими особливостями; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення Очікувані результати: учні вміють пояснити зміст поняття «балада», розрізняють види балад; володіють навичками аналізу тексту за змістом і стильовими особливостями; пояснюють драматизм колізії, виявляють реалістичне й фантастичне в баладах. Теорія літератури: балада, її різновиди. Обладнання: підручник, виставка збірок народних балад різних народів світу Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. Балада є давнім фольклорним жанром не тільки українського народу. (Учитель демонструє та коментує матеріали книжкової виставки.) За час свого існування балада зазнала багатьох змін. Виник цей жанр поезії як пісня, переважно на теми кохання, до танцю. У першій половині ХІХ ст. баладою вважали невеликі оповідання про кохання, зазвичай нещасливе. Згадування у творі могил, привида, ночі, місяця, рідше відьом чи домовиків, вважалося обов’язковим. Що ж таке балада? Про що ж ідеться в цьому творі? Дізнаємося сьогодні на уроці.
Заслуховування двох-трьох повідомлень на тему «Особливості весільного обряду нашого регіону».
Прокоментуйте слова І. Франка про весілля — один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. «Скільки там пречудових образів... скільки чуття, скільки геніальних порівнянь.., що становлять цінний матеріал, соціологічний, етнологічний і язиковий. А скільки здорових, ясних і правдиво людських поглядів на життя! З якою теплотою оспівана доля жінки перед її шлюбом і по шлюбі! Мені слів не стане на похвалу тієї епопеї селянського життя». (Із листа до Ольги Рошкевич, 1879 р.)
— Які українські балади вам уже відомі? — Що ви знаєте про баладу з уроків зарубіжної літератури?
Балада — давній жанр, що увібрав у себе риси суміжних видів усної народної творчості — ліричної пісні, думи, легенди, казки, міфу та ін. У баладах висвітлюються всі можливі явища людського життя — особистого, сімейного, суспільного, проблеми, з якими може стикатися людина — соціальні, побутові, духовні, моральні, усі види стосунків між людьми (родичами, друзями, ворогами), зв’язок із потойбічним світом (духами, мерцями, демонами), фантастичні незвичайні явища. До того ж зміст балад охоплює всі суспільні верстви, починаючи від князів та вельмож і завершуючи «суспільним дном» (розбійниками, вбивцями, навіть маніяками). Практично неможливо знайти тему, яка б не була реалізована в баладних сюжетах. Термін «балада» походить від грецького слова ballo — рухатись. Так у Західній Європі називали пісню, якою супроводжувався танець (часто ритуальний). Тому ця пісня відрізнялася від ліричних пісень ритмом, вона супроводжувалась різними танцювальними рухами, набувала драматизму. Після того як балада втратила зв’язок із танцем, який супроводжувала, на перший план вийшли епічність і драматизм, що в поєднанні з ліризмом дають неповторний синтез та в такому співвідношенні не трапляються в жодному іншому жанрі. Оскільки балада — невеликий за обсягом сюжетний твір, то це спричинює епізодичність викладу, фрагментарність при змалюванні подій, що ще більше наближає баладу до драми. Драматизм тут використовується лише з метою підсилити ліричний струмінь. Серед характерних рис балади як жанру можна помітити й дидактичність. Прямо чи опосередковано в баладі подано повчання або застереження. Навіть якщо формально зло торжествує, все одно симпатії слухачів залишаються на боці скривджених, слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе, і від протилежного встановлюється народна мораль, виробляються загальноприйнятні норми співжиття, виховується здатність співпереживати, відчувати людський біль, жаль, розчарування.
За формою балада подібна до ліричної пісні. Але на відміну від пісні, у якій згідно із законами лірики передаються почуття чи переживання ліричного героя, його думки, викликані окремим епізодом життя, у баладі є сюжет — епічне першоджерело. В основі сюжету балади лежать незвичайні, часто фантастичні події: дівчина перетворюється на тополю, брат продає сестру, чоловік за намовою коханки вбиває дружину, дівчина отруює невірного коханого, мати пропиває дочку та ін. Цією незвичайністю (а часто й жорстокістю) зображуваного балади відрізняються від ліричних пісень на суспільно-побутові чи родинно-побутові теми, у яких події не виходять за рамки буденного життя. Елементи чудесного, фантастичного, зумовлені давніми віруваннями (чаклунство, анімізм, жертвоприношення та ін.), споріднюють балади з казками, де трапляються ці ж елементи, а також із легендами, у котрих, як і в баладі, поширений прийом метаморфози (перетворення людини в дерево, пташку, квітку, камінь тощо). Однак якими б дивними не були події, зображені в баладі, її дійові особи, як правило,— прості, звичайні люди (свекруха, невістка, брат із сестрою, невірний хлопець та ін.). Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Такі події не мають національного чи загальнодержавного значення. Цим балади відрізняються від билин, дум та історичних пісень. У них домінують сімейний побут і картини особистого життя. Важлива особливість, яку помічали всі дослідники балад,— трагізм. Балада ніколи не завершується щасливо. Цим вона відрізняється від усіх видів фольклору. Ще й надто, зло в баладі, як правило, залишається не покараним (убивця живе, звідник виплутується зі складних обставин, винуватці часто навіть не шкодують за скоєним, їх не мучить совість). Як і в казках, у баладах є гостре протистояння добра і зла. Але добро в них перемагає лише умовно (закохані, яким не дозволяють одружитися, топляться і в такий спосіб залишаються навіки разом; мати, отруївши нелюбу невістку, втрачає й коханого сина, який, зрозумівши злий намір неньки, випиває отруту та ін.). Так виявляються народні уявлення про торжество справедливості. Поряд з епічним та ліричним у баладі є й драматичне першоджерело. Це пояснюється тим, що первісно баладу танцювали — рухами відтворювали оспівувані події (елементи драми). Отже, балада — це ліро-епічний пісенний твір із гостро драматичним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні конфлікти, породжені надзвичайними чи фантастичними подіями, вчинками та фатальними збігами обставин в особистому, сімейному чи суспільному житті звичайних людей.
Тематично балади поділяються так: — родинно-побутові (розповідається про взаємини між батьками й дітьми, братами й сестрами); — історичні (замальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою); — про кохання (розкриваються почуття кохання і ненависті, образи й ревнощі); — легендарні, або фантастичні (відбивається поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення: перетворення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).
Найдавніші баладні сюжети ті, у яких відображено древні дохристиянські вірування праслов’ян. Цей вид балад побудований на прийомі метаморфози — перевтілення людини в дерево, пташку, квітку. Найпоширеніший сюжет — перетворення на тополю невістки, ненависної для свекрухи.
В історичних баладах особисті людські долі тісно переплітаються з історичними подіями. Найпоширеніші мотиви історичних балад — проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі; смерть козака внаслідок драматичного збігу обставин, незвичайних подій; рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі людей у полоні. До власне історичних балад належать і ті, у яких оспівуються епізоди із життя конкретних історичних осіб. Деякі з них є витвором народної фантазії, інші мають під собою реальну життєву основу. Це, наприклад, балада про Байду в турецькому полоні, про страту гайдамаками зрадника Сави Чалого. Існує багато інших балад, породжених дійсними фактами (про Бондарівну й пана Каньовського, Лимерівну, отруєння невірного нареченого Гриця українською пісняркою Марусею Чурай та ін.). Вони вирізняються високим рівнем узагальнення, основну увагу в них зосереджують не на особі, а на факті чи епізоді, що сприймається як типове явище тієї доби.
Значну частину баладної спадщини становлять балади про кохання. Найпоширенішими темами є нещасливе кохання або нещасливе сімейне життя, причиною якого були соціальні проблеми або трагедії, породжені примусовими шлюбами. Такі твори побудовані на глибокому психологізмі, гострому зіткненні суперечливих людських почуттів чи фатальному збігу звичайних життєвих обставин. .
— Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті?
10. Бесіда.
На прикладі проаналізованих балад поясніть таке висловлювання О. Дея: «Балада характеризується яскраво виявленим повчальним потенціалом».
Створіть «ґроно» «Балада».
Вивчити теоретичний матеріал
Підготувати повідомлення про особливості розвитку української середньовічної літератури ХІ–ХV ст., ідейно-художній аналіз біблійних легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про всесвітній потоп.
Написати твір-есе «Герої балад — люди сильної волі» (на основі вивчених творів) або власну баладу (на основі подій, що схвилювали).
Заключна бесіда. — Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори? — На вашу думку, чи створюються балади в наш час? — Які риси героїв вивчених балад викликають бажання наслідувати поведінку цих персонажів? | |
| Переглядів: 1753 | Коментарі: 2 | |
| Всього коментарів: 0 | |
