| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 9 клас |
Урок № 59 Марко Вовчок. Романтичність оповідання «Максим Гримач», Мета: визначити ідейно-художні особливості та романтичну спрямованість оповідання; удосконалювати вміння аналізувати образи-персонажі, висловлювати власні судження Очікувані результати: учні коментують зміст оповідання, визначають його ідейно-художні особливості та романтичну спрямованість; уміють аналізувати образи-персонажі, розпізнають характер романтичного типу; розуміють причину заборони Максима Гримача на одруження Катрі із Семеном. Теорія літератури: романтичний характер. Обладнання: підручник, портрет письменниці, видання твору, ілюстративний матеріал (картини природи) Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. «Такі її [Марка Вовчка] герої й героїні, як Горпина, Одарка, Максим Гримач та інші хоч уже давно відійшли в минуле, але ще й досі живі. Її твори відзначаються реалістичною правдою, простим глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття й мистецькою красою форми та мови: вони з повним правом стали в ряд з найкращими творами світової літератури про селянство». Так оцінила літературну діяльність Марка Вовчка українська письменниця Ольга Кобилянська. А ще персонажі Марка Вовчка — сильні, горді й безкомпромісні. Такими є і герої оповідання «Максим Гримач», з якими ми сьогодні ознайомимося.
Хронологічний диктант. Укажіть рік, коли відбулася подія.
10) Другий том «Народних оповідань» вийшов... 11) Марко Вовчок познайомилася з Тарасом Шевченком... 12) Дата смерті Марка Вовчка.
Для романтизму характерним є показ героїв у взаємозв’язку з природою. Із цією метою часто використовується пейзаж як засіб психологічного паралелізму для відтворення душевного стану героїв. В оповіданні «Максим Гримач» пейзажем такого типу є опис бурі на Дніпрі: «Дуби так з кореня й вивертає; дощ комиші позсікав, як шаблею; Дніпро — аж пісок зо дна викидає... Ніч темна-темна, тільки блискавка блискає. А як грім гримне, то наче всі гори наддніпрянські луснуть». Грізна стихія стає передвісником трагічних подій у житті героїв твору. Плин часу також передано за допомогою змалювання змін у природі: «Скресла крига, пройшла. Шумить Дніпро, сивіє й чорніє, і плескає в береги; розвивається верба, зеленіють комиші. Весела наша Катря ходить собі да поглядає. Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний; розкинувся по землі синій ряст; розрослась зелена рута. Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та з синього Дніпра ясних очей не зводить, а тільки зійде місяць та посипле іскорцями у темну воду, Катря вже й під старою вербою на березі. Пильно дивиться вона, придивляється, чи не пливе хибкий човен, чи не править тим човном ставний та любий козак». Марко Вовчок вводить у текст свого оповідання традиційні для балад образи, наприклад, місяця. У творі місяць виступає німим свідком і щастя закоханих, й останніх хвилин життя героїні: «Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку. Як заіскрився місяць у воді: “Уже ясний місяць зійшов”, каже (а то було, як любились із Семеном, місяць зійде — він і пливе до неї) — та й ступила на вербову віть...» Іншим персоніфікованим образом, що супроводжує героїв протягом усього твору, є образ Дніпра. Дніпром Максим Гримач здобуває свої статки, біля річки зустрілися Катря та Семен, Дніпро мав допомогти Семенові заробити гроші на викуп із неволі, але козак гине в його водах, на березі Славути чекає Катря свого коханого, у Дніпрових водах знаходить дівчина свою смерть. І врешті, дивлячись на Дніпро, Максим згадує всі ці події та розкаюється у своїх вчинках. Ще одним традиційним символічним образом є маковий вінок, який плете Катря після того, як дізналася про смерть нареченого. Він стає й символом кохання Катрі, і весільним вінком для вінчання дівчини зі смертю, і символом смутку для рідних після її смерті. Не оминає увагою Марко Вовчок й інших, характерних для усної народної творчості та творчості романтиків символів, таких як стара верба, соловейко, зозуля, ряст, зорі. Отже, оповідання «Максим Гримач» містить риси романтичного твору, романтичні характери героїв, жанрові ознаки баладного оповідання. Основні елементи сюжету твору: експозиція — знайомство з Максимом Гримачем, його сім’єю та життям; зав’язка — розмова Максима з Катрею про причини її відмови всім хлопця, хто до неї залицяється; розвиток дії — очікування Катрею повернення додому Семена; кульмінація — рішення Катрі покінчити життя самогубством; розв’язка — страждання Максима Гримача, заміжжя другої дочки.
Характер художній (від грец. charakter — відбиток, ознака) — образ людини у творі, поданий із достатньою повнотою, у єдності загального та індивідуального, об’єктивного та суб’єктивного; сукупність зовнішніх та внутрішніх рис особистості героя, детально вимальованих автором.
В основі твору — конфлікт між людиною й суспільством. Розкриття його в сюжеті давало змогу відобразити світ сильних почуттів героя, показати його винятковість, духовне благородство, здатність до подвигу і разом з тим викрити нікчемність, недосконалість існуючого укладу життя.
Головний герой оповідання — Максим Гримач. Його іменем і названо твір. Він власник хутора над Дніпром, натура цілісна, відкрита: «Такий-то багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидий, чорнобровий, чорноусий; а веселий, а жартовливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили». Та й було за що. Адже характер у Максима був рішучий, він ніколи не мирився з неправдою, кривдою, завжди був готовий прийти на допомогу: «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да зайняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Гримача». Ця твердість характеру розповсюджувалася і на членів родини — двох дочок, яких батько надзвичайно любив і дбав про їхнє щастя. Старша дочка, Катря, була дуже вродлива, як королівна. Молодша — Тетяна — як ясочка. Катря добре знала батьків норов, його твердий характер, тому, коли полюбила нерівню собі, не робила навіть спроби переконувати чи просити батька, коли він сказав: «Слухай лишень, моя дитино: я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяця з неба схопить. Не оддам, дочко! Як тобі кажу, так і буде. Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш». Звична до покірності батькові, шануючи патріархальні традиції, Катря не перечить йому, мабуть, надіється, що, можливо, все владнається. Але коханий гине, а Катря, дівчина із сильним і цільним характером, не уявляє свого подальшого життя без нього, тому зводить рахунки із життям, утопившись у Дніпрі. Максим Гримач — люблячий батько, який дуже страждає, співчуваючи доньці. Після смерті Катрі він місця собі не знаходить, довго горює за улюбленою дочкою: «Тетянка плаче, старий Гримач без шапки ходить, розхристаний та все питає: — Де моя Катря? Де моя дитина люба? <…> Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий»; «Сумно старому Максиму самому в хаті; глянув тоді на Дніпро та й згадав старшу дочку, а сльози йому покотились на сивий ус.— Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!». О. Гончар зазначає, що у творі образ батька змальовано психологічно обґрунтовано, у ньому вбачаються риси романтичної особистості: це горда, вольова, експресивна натура з народу, бо його характер формувався на традиціях бурхливих і суворих часів козаччини. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена і стало причиною трагедії самого Максима.
Семен, коханий Катрі,— сміливий козак, справжній романтичний герой, сильний, мужній, вродливий та рішучий чоловік. Він щиро любить Катрю і готовий на все, аби поєднатися з нею. Заради свого кохання юнак прагне виконати вимогу Максима Гримача до майбутнього зятя: «Вільного козака, дочко, щоб сам собі паном був, нікому не кланявсь — от якого!». Семен їде в подорож з власної доброї волі, щоб досягти своєї мети — стати вільним козаком і одружитися з Катрею. Його портрет змальовано в народнопісенному стилі: «Найчастіше припливав молодий козак Семен, уродливий парубок, хисткий, як очеретина, смілий, як сокіл».
Найтрагічнішим у творі є образ Катрі. Письменниця вказує на соціальну зумовленість її трагедії й обстоює ідею не спотвореного родинним деспотизмом і майновими розрахунками родинного щастя. Катря — сильна та горда дівчина. У творчості Марка Вовчка це один із кращих образів із народу в її «баладних» оповіданнях. Вона «хороша та пишна, як королівна». Дівчина — цільна натура. Вона щиро покохала Семена, кріпака, і не зважала на його соціальний стан та матеріальну забезпеченість. Що ж принесло кохання Катрі — щастя чи страждання? Вихована в патріархальних традиціях, дівчина не може не послухати батька, та й відмовитися від свого кохання їй також не під силу. Душевні переживання й суперечки приносили їй невимовні страждання. Дізнавшись про загибель Семена, Катря замкнулася в собі. Її горе було настільки великим, що вона за ніч посивіла. Поділитися своїм нещастям вона не може ні з ким, тому врешті, не витримавши душевних мук, вирішує покінчити життя самогубством. Авторка в образі Катрі уславлює вірність коханню, звеличує це почуття як духовну цінність, що підіймається над усіма перешкодами. Образ Катрі романтизований. Письменниця наділяє свою героїню незалежним характером, гіперболізує її почуття, які ставлять дівчину перед вибором: або життя з коханим, або смерть.
— Чи могли б Катря і Семен стати ідеальною парою? Які риси характеру допомогли б їм у цьому? — Що стоїть на перешкоді їхнього одруження? (Соціальний стан Семена.) — Чому Катря не зізнається батькові, хто її обранець? Які висновки можна зробити про стосунки в родині? — Коли ви зрозуміли, що мріям закоханих не судилося збутися? — Чому гинуть Катря і Семен? Чи є винуватці цього?
— У якому ключі написане оповідання? — Знайдіть в оповіданні ознаки романтизму. — У чому проявляється романтичний характер персонажів?
Підготувати коротке повідомлення про повість Марка Вовчка «Інститутка».
Написати твір-роздум на тему «Як склалася б доля Семена та Катрі, якби вони побралися».
Заключна бесіда. — У чому, на вашу думку, полягає ідея оповідання? — Які проблеми порушено у творі? (Батьків і дітей; меж чесної праці та нечесного промислу; багатства і бідності; любові та меркантильності.) — Чи актуальними є ці проблеми для нашого часу? | |
| Переглядів: 734 | |
| Всього коментарів: 0 | |
