| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 9 клас |
Урок № 2 Родинно-побутові пісні Мета: повторити відомості про усну народну творчість, її види і жанри; розвивати вміння аналізувати поетичні твори, визначати їх тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; показати багатство, велич і красу українських народних родинно-побутових пісень Очікувані результати: учні вміють розрізняти види родинно-побутових пісень, аналізують тексти, визначають їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Теорія літератури: поглиблення знань з поетики народної пісні. Обладнання: підручник, плакат із висловами видатних особистостей про українську народну пісню, таблиця «Роди і жанри усної народної творчості», аудіозаписи народних ліричних пісень про кохання Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. Українці — люди дуже роботящі. А ще їм подобається співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було погано — звучали сумні пісні. Коли трудилися — лунали веселі пісні, що полегшували працю. Тому пісні справедливо вважаються справжньою окрасою українського фольклору.
— Що таке фольклор? — Назвіть особливості фольклорних творів.
«Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень»,— радив Родинно-побутові пісні різноманітні за тематикою. Однак у переважній більшості з них ідеться про родинне життя та кохання.
Найчисленніша за кількістю група родинно-побутової лірики — пісні про кохання. У них розповідається про взаємини між хлопцем і дівчиною, передається широкий спектр почуттів — від ніжної прихильності й любові до ненависті, взаємини між закоханими переплітаються зі ставленням до них членів їхніх сімей (батьків, братів і сестер) та інших людей (сусідів, друзів, ворогів). Звичайно, на першому плані зображення — почуття кохання, що може бути вірним чи зрадливим, взаємним чи нерозділеним, щасливим чи нещасним. Але яким би воно не було — завжди хвилює до глибини душі. Тому ці пісні є дуже драматичними, психологізованими. Основні ліричні персонажі пісень про кохання — закохані, розповідається про них у романтичному ключі. Ліричні герої, як правило, здатні на глибокі переживання, емоційні прояви своїх почуттів. У піснях про кохання реальне життя відступає на другий план, ніби його й немає. Але, зустрівшись, закохані завжди пам’ятають, що про їхню зустріч може хтось дізнатися: почують сусіди, прокинеться мати і т. ін. Тому пісні цієї групи носять драматичний характер, частіше за все вони сумні. Основне призначення цих творів — оспівати почуття, звеличити людську душу, здатну на глибокі переживання. Значна кількість подібних пісень побудована у формі діалогу (наприклад, хлопець викликає дівчину вийти на вулицю, а вона йому відповідає; часто передається безпосередня розмова закоханих). Тому мова ліричних героїв насичена ніжно-пестливими словами (личенько, рученьки, зіронька, дівчинонька). У піснях, де звучить мотив розлуки, нерозділеного кохання, поширений такий прийом, як монолог. Інтимізації атмосфери під час побачення сприяє введення в текст пейзажу, який несе велике емоційне навантаження. Зустрічаються молоді люди на тлі чудової природи: чи то квітучого саду («Ой у вишневому садочку»), чи то зоряної місячної ночі (««Місяць на небі, зіроньки сяють»), чи то вечірнього весняного гаю («Ой у гаю при Дунаю»). Пейзаж, як правило, виконує роль художнього чи психологічного паралелізму й допомагає розкриттю внутрішнього світу ліричного героя. Часто в піснях про кохання трапляється образ матері, яка виступає або порадницею (застерігає дочку від нерозважливих вчинків, не пускає до хлопця-гультяя; сина застерігає від зустрічей з дівчатами, що вміють чаклувати) або ж злою розлучницею, яка не хоче зрозуміти почуття своєї вже дорослої дитини. Найпоширеніші мотиви пісень про кохання — вірності і зрадливого кохання. Справжні закохані обіцяють один одному кохати до смерті, запевняють, що будуть кохати вічно. Саме такі почуття за морально-етичними принципами українського народу вважалися запорукою щасливого сімейного життя. Невірне кохання сприймається як велика трагедія, що стає причиною глибоких переживань. Вона супроводжується картинами безсонних ночей (коли дівчина до ранку чекає коханого, а він не приїжджає, бо пішов до іншої), відчуттям безвиході, болю від зради. Особливого драматизму надає пісні ситуація, коли суперником виявляється подруга чи товариш. Звучить у піснях і мотив розлуки, який набуває різноманітних виявів: вимушена розлука, непередбачена розлука, втрата милого, розрив стосунків. Ще один поширений мотив пісень про кохання — мотив нерозділеного кохання, коли об’єкт такої любові або не здогадується про почуття іншого, або ж просто не відповідає взаємністю, завдаючи душевних страждань, стаючи причиною тяжкої хвороби чи навіть смерті. Часто в піснях про кохання використовуються образи-символи. Одним із них є вода. Закохані живуть на різних берегах (поділ на «своїх» і «чужих»), перейти чи переплисти річку означає одруження. Наприклад: «Тече річенька невеличенька — Скочу-перескочу... Віддайте мене, моя матінко, За кого я хочу». Символічним є образ кладки: хлопець зустрічає дівчину на хисткій кладці, що означає непостійність почуттів, зрадливе кохання. Пара голубів символізує закоханих: Коло млина, коло броду Зірка чи зозуля, як правило, символізують дівчину, а місяць і сокіл — хлопця. Котилася зоря з неба Кувала зозуля в стодолі на розі, Хміль — символ невірного хлопця: Ой хмелю мій, хмелю, Найчастіше вживані тропи — епітети: біле личко, ясні очі, уста малинові; порівняння: чорні очка, як терен; паралелізм. По цей бік гора, по той бік гора, / А між тими крутими горами сходила зоря. / А то не зоря — дівчина моя / З новенькими відерцями по водицю йшла; метафори: Посадила огірочки близько над водою. / Сама буду поливати дрібною сльозою; синекдоха: Плачте, очі, плачте карі.
Прочитайте пісню «Місяць на небі, зiроньки сяють».
— Який мотив переважає в пісні? — Яка роль пейзажу у творі? — Чому очі дівчини і «темні, як нічка, і ясні, як день»?
— Який мотив наявний у пісні? — Яку роль у пісні виконують засоби художньої виразності? — З якою метою в пісні вжито пестливі слова? — Доведіть, що пісня «Цвіте терен, цвіте терен» належить до родинно-побутових.
10. Бесіда. — Про що розповідається в пісні? — Які риси характеру юнака та дівчини вимальовуються під час їхнього побачення? — Яка роль художніх засобів у пісні? — Чим приваблюють вас герої пісні?
Пошуково-дослідницька робота. Робота в групах. 1-ша група. Знайдіть у вивчених піснях образи-символи, розтлумачте їх. 2-га група. Знайдіть у вивчених піснях засоби художньої виразності. Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.
Підготувати виразне читання пісень «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду».
Письмово прокоментувати одне з висловлювань про українську народну пісню. «Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава». (О. Довженко) «Пісні для Малоросії — все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Покажіть мені народ, у якого б було більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями». (М. Гоголь) «Якщо вважати поезію за історію людських сердець, то такою є красива й найбагатша, задушевна поезія українців». (В. Ягич, хорватський філолог-славіст)
Заключна бесіда. — Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори? — Чим пояснити популярність цих пісень і сьогодні? — Наведіть приклади постійних епітетів та сталих символів, що використовуються в родинно-побутових піснях. | |
| Переглядів: 2686 | |
| Всього коментарів: 0 | |
