Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас (нова програма)

УРОК № 1 ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.

УРОК № 1 ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ (ОБРАЗ-ПЕРСОНАЖ, ОБРАЗ-СИМВОЛ, СЛОВЕСНІ, ЗОРОВІ, СЛУХОВІ ТОЩО). АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ПОГЛИБЛЕННЯ ПОНЯТЬ ПРО ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, ХУДОЖНІЙ ТВІР

Мета: поглибити уявлення про поняття «художня література»; закріпити та удосконалити знання про багатозначність художнього образу, художній твір; розвинути емоційне сприйняття функцій художньої літератури, вміння відрізняти різні типи образів, створювати елементарні образи; виховувати естетичні почуття.

Обладнання: картки із текстами, сигнальні картки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Вступне слово вчителя

Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з’ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких галузей мистецтва, як література, музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.

2. Завдання учням

Поясніть, як ви розумієте вислови відомих людей про книгу.

· «Кімната без книг — все одно, що людина без душі» (О. Довженко).

· «Книжки на те пишуть, щоб їх читати, а на те читаються, щоб роздумати прочитане» (І. Я. Франко).

· «Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною» (В. О. Сухомлинський).

· «Книга — це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного» (М. Рильський).

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Твори літератури та мистецтва виховують почуття, допомагають глибше пізнати і зрозуміти життя, розвивають творчу активність. Прогресивні мислителі малювали ідеал освіченої і духовно розвиненої людини. У неї є широкий кругозір, що охоплює горизонти науки і техніки та висока культура почуттів.

Духовна людина — це людина, обдарована в художній творчості, і здатна будувати життя за законами краси. ...Духовність людини — це багатство думок, сила почуттів і переконань. І дедалі більш повною мірою воно стає надбанням передової людини.

Духовна діяльність — це також і процес пошуку сенсу життя, шляхів виходу з непростих ситуацій, визначення та розуміння таких філософських категорій, як, наприклад, щастя і любов.

2. Робота в групах

Клас об’єднується в групи по 3-4 учні. Кожному учневі дають завдання упродовж однієї хвилини на аркуші записати все, що таке, на їхню думку, художня література. По закінченні хвилини аркуш з написаним передають сусідові праворуч, той дописує на ньому свої знання, які ще не були написані. Так повторюється, поки аркуш не повернеться до першого. Коли аркуш повернувся до першого, той уважно прочитує написане.

Висновок. Людина сама повинна керувати собою, бути господарем своєї особистості, зобов’язана розумно будувати своє життя, постійно прагнути до кращого, розвивати своє мовлення, свій інтелект, виховувати в собі кращі риси на прикладі героїв художніх творів, поповнювати свої знання, тобто збагачувати себе духовно.

Для цього потрібно читати художні твори. Т. Г. Шевченко сказав: «Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння».

3. «Поміркуймо» (запис на дошці)

Художня література (красне письменство) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва слова, який описує дійсність художніми образами, сприймання світу у словесних образах.

Слово — матеріал літературного образу. Гегель назвав слово найпластичнішим матеріалом, який безпосередньо належить Духу.

Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва: танцю, музики, театру, архітектури, живопису, скульптури. Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.

Мета письменника, на думку Й.-В. Гете,— «оволодіти всім світом і знайти йому вираження».

Функції літератури (на дошці)

1. Естетична

2. Комунікативна

3. Пізнавальна

4. Духовнотворча

5. Виховна

6. Акумулятивна

Метод «Вільний лист»

Підсумок підбивають методом «Концептуального вакууму». Метод концептуального вакууму полягає в тому, що кожен учень класу отримує аркуш, на якому написано текст з пропусками.

Завдання: заповнити пропуски.

1. Естетична функція

Призначення літератури — викликати естетичні ...

За словами мистецтвознавця Ю. Борєва, «Естетична функція» — це здатність мистецтва формувати . смаки і потреби людини і тим самим орієнтувати її у ..., а також пробуджувати ... дух, творче ... людини, бажання і вміння ... за законами ...».

2. Комунікативна функція

Мистецтво — це засіб ..., спорідненість з...

3. Пізнавальна функція

Художній твір є активним джерелом поповнення знань про ..., розширює наші уявлення про історичну ..., про яку в ньому йдеться, про ..., ... і ... зображених у ньому людей.

4. Виховна функція

Тісно пов’язана з ..., тому що ... насолода, яку ми відчуваємо, читаючи твір, часто є прямим наслідком того, що автор задовольняє ... читача. Читач співпереживає моральним вчинкам героїв твору чи історіям їхнього життя і перетворює набутий етико-естетичний досвід на власний життєвий досвід, на свою. позицію.

5. Духовнотворча функція

Художній твір допомагає людині краще пізнати не лише об’єктивну..., а й власну ...

6. Акумулятивна функція

Пов’язана зі ... та зберіганням інформації.

Самоперевірка і осмислення. Текст для перевірки

1. Естетична. Призначення літератури — викликати естетичні переживання. За словами мистецтвознавця Ю. Борєва, «Естетична функція» — це здатність мистецтва формувати естетичні смаки і потреби людини і тим самим орієнтувати її у світі, а також пробуджувати творчий дух, творче начало людини, бажання і вміння творити за законами краси».

2. Комунікативна. Мистецтво — це засіб спілкування, спорідненість з мовою.

3. Пізнавальна. Художній твір є активним джерелом поповнення знань про навколишній світ, розширює наші уявлення про історичну епоху, про яку в ньому йдеться, про побут, культуру і звичаї зображених у ньому людей.

4. Виховна функція тісно повязана з етичною, тому що емоційна насолода, яку ми відчуваємо, читаючи твір, часто є прямим наслідком того, що автор задовольняє моральні запити читача. Читач співпереживає моральним вчинкам героїв твору чи історіям їхнього життя і перетворює набутий етико-естетичний досвід на власний життєвий досвід, на свою життєву активну позицію.

5. Духовнотворча. Художній твір допомагає людині краще пізнати не лише об’єкт дійсності, а й власну особистість.

6. Акумулятивна пов’язана зі збиранням та зберіганням інформації.

4. Визначення понять художній образ, художній твір.

Метод «мозкова атака»

Метод «Мозкова атака» полягає в тому, що учні з місця висловлюють певні судження про художній образ, художній твір, які записують на дошці. Тим самим набирається певний перелік понять, які допоможуть (полегшать) визначенню понять або розгляду теми.

5. Слово вчителя

У мистецтві навколишній світ постає в художніх образах. Художній образ — узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створена за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.

На відміну від науки, яка відображає дійсність у формі законів, логічних понять, мистецтво становить відображення життя в конкретно-чуттєвій формі, у формі художніх образів, картин людського життя, картин природи.

Створюючи образ, письменник передає свої почуття і намагається викликати їх у читача. Проте не кожне конкретне відображення дійсності є художнім образом.

6. Бесіда з учнями

· Чи може бути художнім образом звичайна фотографія? Чому?

· Чи може бути художнім образом малюнок людини в підручнику анатомії чи портрет людини на вивісці в перукарні, чи зображення фруктів, овочів на вивісці у продуктовій крамниці? Чому?

7. Пояснення вчителя

Неодмінними ознаками художнього образу є:

а) художнє пізнання життя;

б) емоційний вплив на людей.

Оскільки література — це людинознавство, найвагоміше місце в творах літератури посідають образи людей (образи-персонажі). Художні образи людей у літературному творі розкриваються в життєвих ситуаціях і картинах, у дії. У літературному творі постає перед нами кусок життя, але не будь-який, не випадковий, а творчо осмислений. У ньому письменник відбив певні істотні сторони життя, певні важливі його закономірності. Це й є творче відображення дійсності.

Прийоми творення образів-персонажів

1. Портретна характеристика, опис зовнішності.

2. Розповідь про вчинки, поведінку героя в певних обставинах.

3. Зображення внутрішнього світу героя, його мрій, прагненнь, бажань та почуттів.

4. Стосунки з іншими героями-персонажами, їхні відгуки про героя та характеристики.

5. Пряма авторська характеристика.

6. Самохарактеристика героя.

7. Мова персонажа.

Допоміжну функцію виконують образи-пейзажі, образи-предмети, образи-емоції, образи-поняття (ганьба, честь, обов’язок тощо), образи-події (розгортання конфліктів у творі).

Образом-символом називають такий художній образ, який має алегоричний або символічний зміст. Зародження поняття символу пов’язане з народним фольклором.

Дуб — чоловічий символ; за народнопоетичною символікою дуб є наче сином матері:

Ой дуб до берези

Гіллям похилився,

Козак своїй матусеньці

До ніг уклонився.

З народної пісні

А сам по собі дуб — символ мужності і міцності, улюблена паралель парубка:

Чому дуб не зелений?

— Бо туга пробила.

Козак невеселий,

Бо лиха година.

Жіночі символи — береза, верба, діброва.

Верба — вихідний купальський символ. Верба також є символом смутку:

Ой у полі верба похилилась

Чогось моя мила та зажурилась.

Шум верби є символом розлуки:

В кінці греблі шумлять верби,

Що я посадила,

Нема ж мого миленького,

Що я полюбила.

Калина — символом дівочості.

Полин — символ тяжкої, неприємної справи:

Краще ж мені, сестро, гіркий полин їсти,

Аніж мені, сестро, сиротину з ума звести.

Словесні образи — такі слова і вирази, яким властива картинність, яскравість, емоційна забарвленість (тропи — слово, вживане в переносному значенні: алегорія, метафора, метонімія, синекдоха, оксиморон, епітет, гіпербола, літота).

Образи також поділяють за способом творення й органами сприймання: зорові, слухові, дотикові, смакові, запахові.

Наприклад:

1. Зорові: «хмарки біжать», «неба край — як золото».

2. Слухові: «гаї шумлять», «дзвін гуде», «тихий шепіт трав», «бджола тріпоче крилом».

3. Дотикові: Ви тяжкий камінь положили / Посеред шляху i розбили / О його, бога боячись, / Моє мале є та убоге / Те серце, праведне колись (Т. Г. Шевченко)

4. Смакові: А їлась би смачненька каша! / Та каша, бачите, не наша, / А наш несолений куліш, / Як знаєш, так його і їж! (Т. Г. Шевченко)

5. Запахові «Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав» (М. Коцюбинський). Словесний образ — головна ланка в художньому пізнанні світу. Завдяки йому людина разом з мовою отримує чарівні ключі.

Осягаючи образність слова, створює словесне мистецтво.

Художний твір — явище художньої літератури, тобто гетерогенного за походженням мистецтва, яке має самодостатню естетичну цінність, що може бути по-різному трактована, інтерпретована залежно від мети і досвіду читачів, літературних критиків

Словник: Гетерогенний, а, е, книжн. Складений з різних за походженням і складом частин; неоднорідний.

8. Робота з картками (кожен учень отримує схему аналізу художнього твору та читає її, ставлячи на полях такі позначки)

+ відома інформація

— невідома інформація

? викликає цікавість

! хочеться дізнатися більше.

Схема аналізу художніх творів

Великих та середніх епічних форм (роман, повість, поема)

1. Історія написання.

2. Життєва основа і тема твору.

3. Жанрові особливості тексту.

4. Образна система. Групування персонажів. Образи як виразники та носії ідеї.

5. Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній. Позасюжетні елементи (ліричні відступи, вставні новели тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту.

6. Роль пейзажу та інтер’єру в композиції твору.

7. Пафос твору.

8. Мова твору.

Творів малої прози (оповідання, новела, етюд, нарис)

1. Жанр твору.

2. Тема.

3. Авторський контекст та образна система. Ідейна спрямованість твору.

4. Особливості сюжету та композиції.

5. Мовно-стилістична майстерність автора.

Поезії

1. Тематична приналежність поезії (громадянська, філософська, пейзажна, інтимна лірика).

2. Жанр ліричного твору (елегія, ідилія, ода, медитація тощо).

3. Мотиви та лейтмотив поезії, її ідейний зв’язок з іншими творами у збірці, періоді творчості, спадщині митця).

4. Будова поезії: строфіка, розмір, римування.

5. Особливості поетичної мови: фоніка — тропіка — синтаксис.

П'єси

1. Жанр твору.

2. Ідейно-тематична основа п’єси.

3. Сюжет п’єси. Сутність конфлікту. Роль авторських ремарок.

4. Образи-персонажі. Прийоми творення характерів у п’єсі.

5. Мова персонажів.

Аналіз художнього твору повинен здійснюватися на тлі усієї творчості письменника, у зв’язку з його іншими творами, у контексті літературного процесу (при цьому з’ясовуються творчі перегуки, літературні традиції і новаторство тощо).

V. РЕФЛЕКСІЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати есе «Роль художньої літератури в моєму житті». Знайти в додаткових джерелах матеріали, які викликали цікавість, про що хочеться дізнатися більше.

Підготувати питання щодо невідомої інформації.

Категорія: Конспекти уроків із української літератури 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (01.12.2018)
Переглядів: 13 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: