Учительська світлиця

Урок № 44

Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв»

Мета: ознайомити учнів з особливостями «театру корифеїв», змістом І–ІІІ дій твору; розвивати навички сприйняття інформації на слух, аналізу та коментування тексту драматичного твору, виразного читання, стислого переказування

Очікувані результати: учні знають зміст І–ІІІ дій п’єси «Сто тисяч», визначають у драматичному творі типові для «театру корифеїв» риси, коментують зміст.

Теорія літератури: поглиблення знань про трагікомедію.

Обладнання: текст п’єси, фото акторів, які виконують головні ролі в п’єсі, фотографії з вистав п’єси «Сто тисяч»

Тип уроку: комбінований.

• І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Світова література розробила декілька «вічних» тем. Серед них — згубна влада грошей над людиною. Саме про це трагікомедія українського письменника І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», перші три дії якої ми проаналізуємо сьогодні на уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.

— Дайте визначення поняття «драматичний твір».

— Що таке трагікомедія?

— А комедія?

3. Клоуз-тест.

(Відповіді супроводжуються демонстрацією фото.)

1. Перший професійний український театр — це...
2. Мені відомі імена таких акторів і режисерів «театру корифеїв», як: ...
3. Внесок родини Тобілевичей у розвиток українського театру...
4. Завдання учням.

Стисло розкажіть про І. Карпенка-Карого — засновника «театру корифеїв».

• ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1. Особливості «театру корифеїв».
2. П’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
3. Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв».
2. Робота над переказом.

(Підготовлені учні стисло переказують І–ІІІ дії п’єси. Переказ «ілюструється» виразним читанням окремих сцен або монологів чи діалогів.)

3. Аналіз змісту І–ІІІ дій твору. Евристична бесіда.

І дія

— Яка риса характеру Калитки провокує події, що стали зав’язкою п’єси?

— Яким героям твору, крім Калитки, притаманне стяжательство?

— Як Герасим ставиться до землі?

— Кому заздрить Калитка?

— Як він ставиться до нечесних шляхів придбання багатства?

— Чому погоджується купити фальшиві гроші?

— Як Калитка ставиться до своїх зобов’язань (історія з приданим доньки)?

— Що спонукає героя, коли він відмовляє своєму синові в можливості бути щасливим із коханою дівчиною?

ІІ дія

— Розкажіть про те, як Герасим ставиться до своїх найманих робітників. Знайдіть цитату, що свідчить про його жадібність.

— Схарактеризуйте відносини між Герасимом та його дружиною Параскою. Що лежить в основі їх стосунків?

— Хто цінніший для Калитки — коні чи дружина? Чому?

ІІІ дія

— За що прагне помститися Калитка Пузирю? Як він хоче це зробити? Як це пов’язано з прагненням Калитки «радісно» землю «загрібати докупи, в одні руки...»?

— Як Герасим хоче розбагатіти за рахунок поміщика Смоквинова?

— З якою радісною звісткою приїхав із міста Савка? Чому так радіють Савка й Герасим? Чи може чесна людина радіти разом із ними?

4. Творче завдання.

• ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Я починаю розуміти сутність конфлікту. Це...

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.
1. Вивчити теоретичний матеріал
2. Прочитати ІV дію п’єси. Підготуватися до характеристики Герасима Калитки.
2. Індивідуальне завдання.

Підготувати стислий переказ змісту ІV дії п’єси.

• VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Найбільше мені запам’ятався герой...

— Мене вразила сцена...

— Я хочу дочитати п’єсу до кінця тому...