Учительська світлиця

Урок № 20

Т. Шевченко. «Минають дні, минають ночі...». Виразне читання віршів напам’ять

Мета: проаналізувати тематику та ідею вірша «Минають дні, минають ночі...»; розвивати навички виразного читання, аналізу поезій, уміння знаходити жанрові ознаки твору, засоби художньої виразності

Очікувані результати: учні коментують ідейно-художній зміст вірша, уміють виразно його читати.

Теорія літератури: обрамлення, поглиблення поняття про філософську лірику, засоби художньої виразності.

Обладнання: текст поезії, таблиця «Художні засоби та їх роль у поезії “Минають дні, минають ночі...”»

Тип уроку: комбінований.

• І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Звернімо увагу на місце написання вірша «Минають дні, минають ночі...». Це в’язниця. Ми вже переконалися в тому, що найбільш пронизливі поезії Кобзаря створені в найсумніші періоди його життя. До яких вершин духа піднесе його душевний біль, до яких філософських узагальнень приведуть роздуми в поезії «Минають дні, минають ночі...»? З’ясувати це — одне із завдань сьогоднішнього уроку.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування.

— У який цикл входять поезії «Мені однаково, чи буду...» та «Ой три шляхи широкії...»?

— Скільки поезій нараховує цикл «В казематі»?

— До якого різновиду лірики належить вірш «Мені однаково, чи буду...» та «Ой три шляхи широкії...»?

— Визначте тематику та ідеї віршів.

— Які народнопісенні образи використано в поезії «Ой три шляхи широкії...»?

— Які казкові елементи наявні у вірші?

— Що об’єднує вірші «Ой три шляхи широкії...» та «Мені однаково, чи буду...»?

— Чи актуальні ці поезії для наших сучасників?

3. Виразне читання напам’ять вірша «Мені однаково, чи буду...».

• ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1. Поезія «Минають дні, минають ночі...». Проблематика, ідея, жанр, художні засоби.

Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Тарас Шевченко неодноразово порушує питання: «А для чого живе людина? У чому сенс людського життя?» Як боляче було дивитися поетові на підневільне тяжке життя свого народу, але ще гірше — бачити його покірність. Поет прагне розбудити свій народ від тяжкого сну, запалити в ньому іскру протесту, ненависті до жорстокої дійсності.

Вірш «Минають дні, минають ночі...» Шевченко написав у В’юнищах 21 грудня 1845 року за чотири дні до створення «Заповіту», коли поет у складі археографічної експедиції перебував в Україні, спостерігав картини кріпацького життя. Цей твір — зразок філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі.

Настрій вірша — мінорний. Щоб відтворити цей сумний настрій ліричного героя, втомленого життям, поет застосовує повтори (минають дні, минають ночі, минає літо), у тому числі метафоричні (згаснули думи, серце спить) та поетичне перенесення (шелестить пожовкле листя — речення починається в одному рядку, а закінчується в наступному). Роздуми автора уповільнюються, стимулюючи читача замислитись про вічний плин людського життя, що йде й обертається, наближаючи людину до вічного спокою.

Але ліричному героєві не властивий спокій: він звик до активної діяльності.

У поезії починає звучати народнопісенний ритм, який змінює тональність і ритмомелодику твору. Риторичні питання та звертання (Доле, де ти? Доле, де ти?) надають розповіді жвавості, енергійності, упевненості в собі. Ліричний герой просить у долі якщо не сприяння, то неспокою.

Далі вірш будується на такому художньому прийомі, як антитеза. Протиставляються два способи життя — активний і пасивний. Поет змальовує два типи людини: той, хто хоче «серцем жити і людей любити», зробити для них якусь корисну справу, та інший, що ладен «впасти у кайдани», тобто жити рабом, «спати на волі», «гнилою колодою по світу валятись» і «сліду не кинуть ніякого, однаково, чи жив, чи загинув». Автор повторює в одному випадку слово «жити», а в другому — «спати», і цим поглиблює контрастну картину та надає думці більшої виразності. Яскраві епітети та метафори (серцем замирати, гнилою колодою... валятись), а також інверсія (і сліду не кинуть ніякого) підкреслюють беззмістовність і порожнечу бездуховного життя людини. Цій меті служить і багаторазове повторення однакових сполучників у побудові речення (і спати на волі — і заснути навік-віки, і сліду не кинуть ніякого...), що підкреслюють одноманітність людського життя.

2. Прийом обрамлення у вірші

Поет доречно використовує у вірші такий художній прийом, як обрамлення. У кінці твору знову звучать тривожні роздуми про людську долю, сенс життя, як і на початку вірша.

Автор утверджує основну думку твору: людина повинна мудро й активно діяти, щоб залишити по собі добру пам’ять нащадкам.

2. Виразне читання вчителем вірша «Минають дні, минають ночі...».
3. Евристична бесіда.

— Визначте тему твору, його жанрові особливості.

— Який основний мотив переважає в поезії?

— Які думки й почуття ліричного героя втілено у творі? Які художні засоби допомагають їх розкрити?

— У яких рядках передано стан ліричного героя?

— Які поетичні образи вірша допомагають краще передати його ідейний зміст. Розкрийте узагальнюючий смисл цих образів.

— З якою метою у вірші використано прийом рядкового перенесення?

— Знайдіть у творі обрамлення.

— Визначте ідею.

— Чи можна стверджувати, що рядками вірша Т. Шевченко накликав на себе тяжкі випробування?

4. Опрацювання таблиці «Художні засоби та їх роль у поезії “Минають дні, минають ночі...”».

• ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Проблемні завдання.

1. Порівняйте стилістичні та емоційні відтінки слова «однаково» у віршах «Мені однаково, чи буду...» і «Минають дні, минають ночі...».
2. Доведіть, що вірш «Минають дні, минають ночі...» — зразок філософської лірики.

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Вивчити теоретичний матеріал
2. Вивчити напам’ять вірш «Минають дні, минають ночі...».

Поради до підготовки виразного читання вірша: звернути увагу на ритмічні повтори, зміну інтонації, риторичні звертання й питання, рядкові перенесення.

• VІ. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Над чим примусив вас замислитися вірш «Минають дні, минають ночі...»?

— Які нові грані особистості письменника вам відкрилися?

— Про що ви спитали б митця, якби випала така нагода?