| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас |
Урок № 16 Позакласне читання. В. Малик. «Черлені щити» Мета: ознайомити учнів із романом В. Малика «Черлені щити», порівняти пам’ятку давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів» з романом В. Малика; розвивати навички зіставлення й порівняння, уміння готувати розгорнуту відповідь на питання, стисло переказувати великі уривки прозового тексту, коментувати їх Очікувані результати: учні знать зміст роману В. Малика «Черлені щити», порівнюють його зі «Словом...», переказують стисло й докладно уривки прозового тексту. Теорія літератури: роман, художній образ-персонаж. Обладнання: портрет письменника, текст твору Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. Ми знову повернемось до подій, описаних у «Слові...». Тільки тепер нам не доведеться вирішувати проблему авторства, дивуватися заплутаній історії знахідки твору: усе це не потрібно, адже автор добре відомий — В. Малик. Познайомившись зі змістом його роману, спробуємо знайти спільне й відмінне в цьому творі та «Слові...».
Бесіда. — Стисло перекажіть сюжет «Слова...». — Яку ідею покладено в основу твору? — Дайте характеристику князя Ігоря. — Для чого, на вашу думку, поет у «Слові...» наділяє природу людськими рисами? — Визначте риси характеру, що стали причиною поразки дружини Ігоря й численних бід для Русі.
План розповіді вчителя
Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській сім’ї. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Тривалий час викладав українську мову й літературу в школі. Першу його книжку — віршовану історичну казку «Журавлі-журавлики» (1957) — із задоволенням прочитали діти й дорослі. Згодом побачили світ історичні поеми й легенди молодого автора: «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда», «Микита Кожум’яка», «Воєвода Дмитро». Успішно працював письменник і в галузі прози. Юних читачів полонили цікаві, гостросюжетні повісті «Чорний екватор», «Новачок», «Дві перемоги», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою». Письменник став широко популярним серед своїх читачів — дітей та юнацтва. Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його історичні романи «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977), що склали тетралогію «Таємний посол», а також романи «Князь Кий» (1982) та «Черлені щити» (1985). Вони стали набутком нашої літератури, а їх автор посів одне з почесних місць серед кращих сучасних романістів історичного жанру. За твори історико-патріотичної тематики, зокрема романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий», В. Малик удостоєний літературної премії імені Лесі Українки 1983 року. Останнім романом письменника став твір «Черлені щити». Помер письменник 1998 року.
Останній роман Володимира Малика «Черлені щити» присвячений важливій сторінці нашої вітчизняної історії — походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців — та славнозвісній поемі «Слово про похід Ігорів». Відомо, що поему не раз перекладали й переспівували. Ми вже знаємо чимало поетичних творів, навіяних образами геніального «Слова...». Однак досі не було широкого епічного полотна про русько-половецькі відносини 1184–1185 pоків. Після появи «Черлених щитів» цю прогалину певною мірою заповнено.
У романі розповідається про період життя Київської Русі, коли державу було поділено на низку князівств і не було одностайності між володарями окремих земель. Це підривало імідж Русі, вороги не оминали нагоди скористатися з такої прикрої ситуації. Головною подією твору є похід полку Ігоревого на половців у ворожий степ, похід, що супроводжувався лихими знаменнями й закінчився нищівною поразкою руського війська. Автор познайомив читачів з усіма князями тогочасної Київської Русі, із літописцем, який написав «Слово...», Овлуром — рятівником князя тощо. Ми маємо нагоду пізнати долю князя-бранця, честь та гординю князя Руського та її наслідки... А ще — бачимо зростаючу роль купців і їхній реальний вплив на владу в Київській Русі. Головний герой роману — князь Ігор.
Виразно прочитайте й прокоментуйте уривок тексту твору. «Володимирове [брат дружини Ігоря Ярославни] обличчя розпогодилося. Вiн через стiл потягнувся до Iгоря, мiцно потиснув йому руку. — Дякую, брате! Нiколи не забуду твоєї доброти!.. Каюсь, був про тебе iншої думки. Бо... про тебе не раз чував: Iгор гарячкуватий, гордий, у гнiвi нестримний! Не приховаю, що це й було причиною, чому я не приїхав прямо до вас, у Новгород-Сiверський... Побоювався... А виходить — помилявся... Добрий ти! Iгор подумки усмiхнувся на цю мову. Добрий! Чи й справдi ж вiн добрий? Чи добре у нього серце? На цi питання вiн i сам не змiг би вiдповiсти, бо нiколи не задумувався над тим, який вiн є. Син свого неспокiйного, жорстокого часу, коли Руська земля — вiд Карпат до Волги i вiд Сули до Волхова — колотилася в лютих князiвських которах-чварах, коли чорними смерчами налiтали зi сходу та з пiвдня хижi половецькi орди i рвали, шматували її живе тiло, вiн жив, як i всi в той час жили,— вiйною. Вiдколи й пам’ятав себе, не розлучався нi з мечем, нi з конем. Чи ж могла залишитися в його серцi доброта? А якщо залишилася, то звiдки взялася, де її корiння?»
Виразно прочитайте та прокоментуйте уривок тексту твору. «Ігор усмiхнувся i погладив княгиню по густих шовковистих косах. Вiн теж був щасливий, що доля послала йому Ярославну, нiжну, гарну, люблячу жону, до якої вiн все бiльше i бiльше прив’язувався своїм суворим серцем».
— Що ви дізналися про Ігоря з цього уривку? — А про життя тогочасної Русі? — Чим виправдовує автор імовірну відсутність доброти в характері Ігоря? — Що є спільним, а що відмінним в образах Ігоря, змальованих у романі та в «Слові...»?
— Що ви дізналися про Ярославну? — Чи співпадає характеристика героїні з тією, яку їй дав автор «Слова...»? — Яка роль Овлура (Лавра) в пребігу подій «Слова...»? (До речі, у романі він також рятує Ігоря від полону.) — Знайдіть пояснення вчинку Овлура, прочитавши уривок тексту. «Овлур був сином полонянки Рути. Вигодуваний, вихований нею, хрещений попом-невiльником i названий при хрещеннi Лавром. З розповiдей матерi багато знав про її батькiвщину — Русь, про її села i городи, про вишневi садочки i повноводi рiки, про зеленi дiброви i родючi ниви, а найбiльше — про її людей, яких i тут, у Половецькiй землi, було немало. Вивчив вiд матерi їхню мову, їхнi звичаї, пiснi i почувався серед них як свiй. Знав, що жiнка там, у порiвняннi з жiнками кочовикiв, живе вiльнiше, їй легше дихається, вона там часто вершить всiма господарчими дiлами сiм’ї. Так здавна повелося серед того народу». — Чи відрізняються мотиви поведінки Овлура в «Слові...» та романі В. Малика?
— Яку рису Ігоря засуджує автор роману? Зробіть висновок. — Яку характеристику Ігоря дає Малик? — Назвіть головну ідею твору. — Із чиїх вуст вона прозвучала?
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Знайдіть спільне і відмінне в давньоруській пам’ятці та романі В. Малика. Відповідь побудуйте за планом:
Заключна бесіда. — Який твір вам цікавіше було читати? Чому? — Чи змінилося ваше сприйняття образів Ігоря, Ярославни? Відповідь обґрунтуйте. | ||
| Переглядів: 3254 | Коментарі: 1 | | ||
| Всього коментарів: 0 | |
