Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 6 клас (нова програма)

Урок № 33 Оксана Іваненко. «Друкар книжок небачених»

Урок № 33

Оксана Іваненко. «Друкар книжок небачених»

Мета: навчати учнів роботи з історичним текстом; розвивати навички характеристики літературних персонажів

Очікувані результати: учні виразно й усвідомлено читають повість, розуміють її зміст, основні думки; висловлюють власні міркування про роль книги, улюбленої праці в житті людини.

Теорія літератури: історична повість.

Обладнання: портрет письменниці, видання творів, ілюстрації до них; зображення пам’ятників першодрукарям, першодруків

Тип уроку: комбінований.

  • I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Хто народжений з талантом і для таланту, той знаходить у ньому своє краще існування»,— говорив видатний німецький поет Й. В. Ґете. Ці слова якнайкраще характеризують головного героя історичної повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених» Івана Федорова, з діяльністю якого ми продовжимо знайомитися на сьогоднішньому уроці.

  • ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
  1. Перевірка домашнього завдання.

(Виразне читання, переказ основних епізодів першої умовної частини повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених», їх коментування.)

  1. Повідомлення учня про розвиток книгодрукування.
  2. Повідомлення учня про розвиток книгодрукування.

Уперше друкована книга в Україні з’явилася в другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг було дуже копіткою, виснажливою роботою. На одну книгу витрачалося дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині в середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. 1464 року воно виникло в Італії, 1470 року — у Франції, 1473 року — у Голландії та Угорщині, 1474 року — в Іспанії, 1480 року — в Англії. Початок слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Швайпольт Фіоль у Кракові надрукував дві книжки: «Часословець» і «Осмогласник». Обидві книги набрано кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя та діяльність Швайпольта Фіоля закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність 1491 року він був заарештований краківською інквізицією.

Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома). Вважають, що він навчався в Краківському університеті, який закінчив 1532 року й здобув ступінь бакалавра. У 50-х–60-х роках XVI століття працював дияконом у церкві Ніколи Гостужського в Московському Кремлі, паралельно працюючи в анонімній друкарні, яку невдовзі було закрито. Згодом переїхав до Львова, де з великими труднощами відкрив друкарню. 1574 року він надрукував «Апостол», який вважається першою українською друкованою книгою в Україні. Ця книга вийшла накладом 1000 примірників обсягом 560 сторінок (збереглося 77 книг). У Львівській друкарні Іван Федоров видав і «Азбуку» — перший слов’янський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги — 80 сторінок (збереглося декілька примірників).

1576 року Іван Федоров переїхав до Острога, де на кошти князя Костянтина Острозького (засновника Острозької вищої школи) відкрив друкарню та за чотири роки (з 1578 по 1581) випустив у світ «Азбуку», «Псалтир», «Новий Завіт» (988 сторінок!), «Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко викладених» та «Хронологію». За бажанням і на кошти князя Острозького 1581 року Іван Федоров видав один із шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську «Біблію» (1256 сторінок, наклад — 2000 примірників).

1582 року знову переїхав до Львова, планував відкрити власну друкарню, але смерть перервала всі плани й наміри. 5 грудня 1583 року перший український друкар Іван Федоров помер. Похований у місті Львові на території Онуфріївського монастиря. «Друкар книг, перед тим небачених» — такий напис викарбовано на надгробній плиті людини, життєвим кредо якої було «духовне насіння розсівати по світі і всім роздавати належну їм духовну поживу».

Після смерті Івана Федорова його друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні. 1977 року скульптори Б. Борисенко й В. Подольський у Львові спорудили пам’ятник славному українському першодрукареві, у цьому ж році відкрито музей і присвоєно його ім’я Львівському поліграфічному інституту (нині — Українська академія друкарства).

Іван Федоров багато зробив для розвитку друкарської справи. Саме він уперше ввів друкований шрифт, ще задовго до реформи Петра І використав скорочений шрифт — «гражданку», уперше помістив у книгах гравюри світського змісту, сторінки оздоблював рамками, орнаментом тощо.

З 20-х років XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стає Києво-Печерська лавра. Лаврська друкарня видавала переважно церковно-служебну, богословську літературу, але не обходила своєю увагою й навчальну, світсько-політичну літературу та віршовані твори («Служебник», «Псалтир», «Акафіст», «Триодь», «Євангеліє вчительне», «Часослов», «Лексікон словеноросский» та багато інших). Видання Києво-Печерської лаври відзначалися високою поліграфічною технікою. Титульний аркуш прикрашався гравюрами на сюжет книги, текст кожної сторінки був обрамлений орнаментом або рамкою, оправа книг виготовлялася з дощечок, обтягнутих шкірою або дорогою тканиною, прикрашалася тисненням, орнаментом, а в центрі вміщувався медальйон із зображенням сцен із релігійних творів. Сам текст творів був надрукований червоними та чорними фарбами, використовувалися різні шрифти.

1625 року в місті Малині (на Житомирщині) була заснована паперова фабрика, у цей же період було виготовлено новий друкарський шрифт, що підняло книгодрукування в Україні ще на вищий рівень. То ж не випадково, що до 1648 року в Україні функціонувало 25 друкарень, існували дуже зручні мандрівні друкарні.

 

  • III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
  1. Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника.

  1. Виразне читання другої умовної частини історичної повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених».
  2. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

  1. Спостереження над текстом.

Схарактеризуйте головного героя повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених» за наведеними цитатами.

«Треба нам ще й менші книги друкувати, щоб і проста людина могла їх купити і синів своїх навчати».

«Хутір, земля — будемо орати, сіяти… А як же те насіння, що розсівав я досі між людьми своїми книжками? А як же ремесло моє художнє? На рало змінити?»

«З новим запалом узявся він до роботи в Острозі. Дарма, що посивіло волосся у друкаря, що нема тої сили, яка була з молоду. Зате є досвід і глибокі знання».

«Воскресіння із мертвих чаю.

Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…»

  • ІV. Закріплення знань, умінь і навичок
  1. Самостійна робота.

Прокоментуйте висловлювання науковця.

Письменниця вдало здійснила художню трансформацію великого за обсягом матеріалу про І. Федорова в порівняно невеликому за обсягом новелістичному життєписі. Оповідь лаконічна, емоційна, нерідко пересипана зрозумілими для дітей афоризмами, образними деталями. Авторка психологізує думки друкаря, простежує зміну зовнішнього вигляду героя і рух його внутрішнього стану. (І. Братусь)

  1. Гра «Шифрувальник».

Розшифрувати три ключових слова до уроку.

Р

Я

М

І

Відповідь: мрія.

Ш

Р

К

И

Е

О

П

Д

Е

Відповідь: перешкоди.

Н

Д

І

С

І

 

 

Т

А

В

Ь

Д

Відповідь: відданість.

  • V. Домашнє завдання

Знати зміст історичної повісті О. Іваненко «Друкар книжок небачених», уміти переказувати, аналізувати, висловлювати свої думки та враження.

  • VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Книга для мене…

Категорія: Конспекти уроків із української літератури 6 клас (нова програма) | Додав: uthitel (21.01.2018)
Переглядів: 1964 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: