Учительська світлиця

Урок № 5

Міфи та легенди українців. «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Легенди та міфи рідного краю

Мета: ознайомити учнів із віруваннями давніх українців; розвивати допитливість, вдумливе ставлення до уявлень наших предків, навички виразного читання міфів та легенд, пояснення їхнього змісту

Очікувані результати: учні знають зміст українських міфів та легенд, уміють виразно їх читати, переказувати, тлумачити; цікавляться походженням географічних назв рідного краю.

Теорія літератури: міф, легенда, реальне та фантастичне.

Обладнання: підручник, тексти легенд «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі», легенд та міфів рідного краю; ікона «Неопалима купина», ілюстрації, відеоматеріали з краєвидами Карпат; морські пейзажі, мушлі, перлини

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

• І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Погляньте на карту нашої держави. Це велика країна, із різноманітним ландшафтом — горами й долинами, річками, озерами й безводними степами, густими лісами, є навіть невелика пустеля — Олешківські піски. Кожна місцинка має свою назву, яка виникла так давно, що тепер уже й не знають, від чого вона походить. Тому й з’явилися легенди, які називаються топонімічними, з ними ми сьогодні й познайомимося.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда за питаннями підручника; виразне читання, переказ уривків прочитаних легенд.

2. Завдання учням.

Заповніть таблицу, виявивши, у чому полягає добро, що його уособлює Білобог, та зло (Чорнобог).

3. Розгляд ікони «Неопалима купина», заслуховування її опису.

• ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті-коментаря до теми.

2. Перегляд ілюстрацій, відеоматеріалів з краєвидами Карпат.
3. Виразне читання легенди «Як виникли Карпати».
4. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

Смерека — багаторічне вічнозелене хвойне дерево з конусоподібною кроною.

Бук — листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною.

Берест — листяне дерево, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень.

Пструг — форель.

Добре розумівся на ґаздівстві — був управним господарем.

Толока — пасовище для худоби.

Ґазда — господар.

Зруб — будинок або споруда з колод чи брусів, що їх укладають горизонтальними рядами.

5. Спостереження над текстом, виконання завдань.

— Знайдіть рядки, в яких описується велика рівнина, що була в Україні, зачитайте й зробіть висновок про красу нашої землі, про ставлення до неї народу.

(«Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця-краю якій не було видно, вкрита шовковистими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями. Долиною текли потічки та річки, багаті на пстругів та іншу дрібну й велику рибу». Це говорить про красу, різноманітність та багатство нашої землі, про любов до неї народу.)

— Хто був володарем великої долини? Як він характеризується в легенді?

(Володарем долини був Силун — велетень, що добре розумівся на господарстві, мав багато худоби, на нього працювало чимало людей, з якими він поводився жорстоко і яким не платив за роботу.)

— Як ставляться до Силуна люди, чому?

(Вони ненавидять його, але бояться й підкоряються, бо він несправедливий, жорстокий і сильний.)

— Розкажіть про Карпа Дніпровського. За що його полюбили?

(У Карпа Дніпровського рано не стало батька, мати жила бідно, тому він мусив податися в мандри, працювати в наймах. Наймити полюбили Карпа за його працьовитість, сміливість, справедливість.)

— Кого не любив Карпо?

(Силуна — за його жорстокість та несправедливість.)

— Перекажіть розмову Карпа з господарем. Який висновок можна зробити про характер Карпа?

(Карпо сказав хазяїнові, що хоче повернутися додому, тому просить видати йому платню. Карпо поводився чемно, з гідністю, не принижувався, сміливо вимагав свого.)

— Опишіть бій Карпа й Силуна. Що постало в результаті нього?

(Карпо схопив Силуна, вдарив об землю, і той опинився в підземній печері. Велетень хотів вибратися, став бити ногою в земну кору, але вона не піддавалася. Через це постали гори, які назвали Карпатськими.)

— Яке природне явище відповідає опису того, як Силун намагався вирватися з підземної печери?

(Землетрус.)

6. Проблемне питання.

— Які мрії народу відобразилися в цій легенді? (Про волю, справедливість, мирну та чесну працю на землі.)

7. Перегляд морських пейзажів, мушель, перлин, висловлювання вражень.
8. Виразне читання твору «Чому в морі є перли і мушлі».
9. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

• ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

1. «Усне словесне малювання».

Поміркуйте на задану тему.

Дивлячись на мушлю (перли), я думаю (згадую, уявляю). Наприклад, роздивляючись сріблясто-білі перлинки в намисті моєї мами, я уявляю, що це застиглі сльози морської царівни, яку суворий батько, морський цар, не випускає на поверхню моря, на побачення з коханим.

2. Літературна гра «Уважні та кмітливі».

— Що є спільним в обох легендах? (Наявність фантастичних елементів, оспівування краси.)

3. Питання учням.

— Які місцеві (пов’язані з рідним краєм) міфи й легенди ви знаєте? Чи цікаво вам дізнаватися про рідний край із цих творів?

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Навчитися виразно читати, переказувати, коментувати зміст легенд, відповісти на питання підручника.

2. Завдання підвищеної складності.

Розпочати роботу над міні-проектом «Міфи, легенди й перекази нашого краю»: знайти легенди про походження географічних назв свого міста, селища, села, інших географічних об’єктів.

• VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Мені цікаво було б дізнатися…