Учительська світлиця

Урок № 34

Літописна оповідь «Розгром Ярославом печенігів.
Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Образи руських князів

Мета: ознайомити учнів із літописними оповіданнями; допомогти зрозуміти їхнє значення, усвідомити душевну красу й силу наших предків, любов руських князів до своєї землі як приклад для нащадків; розвивати навички виразного читання й переказування, аналізу тексту, характеризування героїв

Очікувані результати: учні знають зміст літописних оповідань, уміють їх переказувати, коментувати, характеризувати героїв, висловлювати власну думку про них; прагнуть наслідувати кращі риси їхнього характеру.

Теорія літератури: літописи, казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.

Обладнання: підручник, тексти літописних оповідей, ілюстрації до них

Тип уроку: комбінований.

• І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Книги — мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості»,— так високо майже тисячу років тому оцінив книгу та її значення князь Ярослав Мудрий. Це значення не втрачене й донині. Дуже тішить те, що нашим далеким пращурам було притаманне розуміння переваг мирного будівництва, духовного збагачення над воєнними походами, завоюваннями. Це засвідчує літописна оповідь, з якою ми ознайомимося сьогодні на уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда.

— Чому літописи вважають і художніми, і науковими (історичними) творами? (У них історичні відомості поєднуються зі зразками усної народної творчості.)

— Чи можна вважати достовірним усе те, про що пишеться в літописних оповідях? (Не зовсім, бо поряд із реальними подіями записано й багато легенд.)

— Що ви можете сказати про князів України-Русі? (Це мужні, сильні, далекоглядні правителі, але вони мають і недоліки.)

• IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання літописної оповіді «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
2. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.
4. Огляд ілюстрацій.

— Чи сподобалася вам ця літописна оповідь? Чим саме?

5. Евристична бесіда, завдання пошуково-дослідницького характеру.
5. Евристична бесіда, завдання пошуково-дослідницького характеру.

— Складіть порівняльну таблицю-характеристику руських князів, з якими ми познайомилися в літописних оповідях.

Орієнтовна відповідь

— У ролі кого виступив Ярослав Мудрий у сутичці з печенігами — нападника чи захисника? (Захисника.)

— Завдяки чому Ярослав переміг? (Він правильно розподілив сили.)

— Назвіть найвизначніші будівлі часів Ярослава Мудрого. (Місто велике, Золоті Ворота, церква Святої Софії, Митрополича, церква на Золотих Воротах, монастир Святого Георгія та Святої Ірини.)

— Поясніть вислів «У книгах — бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі». (Книги дають розраду, втішають у печалі; вони гамують пристрасті, викривають вади характеру, звертаються до совісті людини.)

— Складіть порівняльну таблицю-характеристику руських князів, з якими ми познайомилися в літописних оповідях.

• ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Питання учням.

— Кому із князів, про яких ви читали в літописних оповідях, ви найбільше симпатизуєте і чому саме?

2. Робота з таблицею «Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів».

Заповніть таблицю, визначивши казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.

Орієнтовна відповідь

Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Навчитися виразно читати, переказувати, коментувати літописну оповідь, характеризувати героїв, висловлювати власну думку про них.
2. Підготуватися до уроку літератури рідного краю.

• VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— В образі Ярослава Мудрого мене приваблює те, що…