Учительська світлиця

Урок № 9

Властивості твердих тіл, рідин і газів

Мета уроку: формувати в школярів уявлення про властивості твердих тіл, рідин і газів; розвивати вміння аналізувати та порівнювати; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні називають властивості газів, рідин та твердих тіл; пояснюють відмінність між твердим, рідким та газуватим станом речовин.

Базові поняття та терміни: тверді речовини, рідкі речовини, газуваті речовини.

Обладнання:

Тип уроку: комбінований.

• I. Організаційний момент
• II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Завдання для всього класу.

2) Індивідуальне завдання.

2. Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

Учитель зачитує речення, а учні записують на аркуші тільки закінчення речення.

• Фізичні тіла складаються з …
• Усе, що нас оточує, називають …
• Характеристиками тіла є його …
• Вода перебуває в таких агрегатних станах: …
• Колір, блиск, запах, агрегатний стан це …
• У природі існує більше речовин, ніж …
• Метод вивчення природи, який використовують для характеристики тіл, їхньої довжини та ширини, …

3. Творче завдання.

Назвіть тіло за його описом, відгадайте, з якої речовини воно складається.

1) Це тіло ми зустрічаємо у вигляді грудок кусочків. Воно біле. Може залишати після себе слід.

2) Це тіло гостре. З його допомогою людина збиває дерев’яні бруски. Може іржавіти.

3) Це тіло має круглу форму. Воно заповнено повітрям. Без нього неможливі ні футбол, ні баскетбол, ні волейбол.

4. Запитання до класу.

Учитель демонструє 3 закриті кришками склянки: з водою, з льодом та заповнену повітрям.

— Що міститься в склянках?

— Чи однаковий об’єм займають ці речовини?

— Чи зберігають вони форму?

Отже, сьогодні ми повинні з’ясувати властивості твердих, рідких та газуватих речовин.

• III. Засвоєння нових знань

1. Повідомлення теми уроку.

2. Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

9. 3. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
10. 1) Властивості твердих речовин.
11. а) Слово вчителя.
12. У природі тверді тіла зустрічаються у вигляді металів, мінералів та різноманітних порід. Особливості будови та використання цих речовин досліджувалися давно, але більш детально природу твердих тіл почали вивчати із XVII ст.
13. б) Демонстрація.
14. Учитель у пробірку кидає колотий лід.
15. в) Бесіда.

— Чи зайняв лід увесь простір пробірки? (Ні.)

— Чи змінив лід свою форму? (Ні.)

— Чи змінив лід свій об’єм? (Ні.)

— Який висновок ми можемо зробити? (Тверді тіла — це такий агрегатний стан речовини, який зберігає свою форму та об’єм.)

16. Тверде тіло зберігає власну форму, не розтікається по пробірці та не набуває його форми. Якщо розглянути мікроскопічну будову, то часточки, з яких побудована тверда речовина, прикріплюються одна до одної й утримуються одна відносно одної фіксовано.
17. г) Демонстрація.
18. Учитель показує розбиту чашку. Потім бере розбиті частини і складає їх докупи.
19. д) Бесіда.
20. — Чи утримуються ці частини разом? (Ні.)
21. Виявляється, що чашка мала свою форму тільки тоді, коли часточки, з яких вона складається, розташовувались близько одна біля одної.
22. 2) Властивості рідких речовин.
23. а) Демонстрація.
24. На демонстраційному столі розміщено три колби різної форми. Учитель наливає до кожної колби воду.
25. б) Бесіда.

— Чи змінила свою форму рідина в кожній колбі? (Так.)

— Чи зайняла рідина в кожній колбі весь об’єм? (Ні.)

26. — Який можна зробити висновок щодо властивостей рідини?
27. Рідини не зберігають власної форми та не зберігають власного об’єму.
28. в) Слово вчителя.
29. Усе це пояснюється тим, що взаємодія між часточками, з яких складається рідина, слабша, відстань між ними більша, тому рідини і не зберігають своєї форми. Для рідин характерна текучість.
30. 3) Властивості газуватих речовин.
31. а) Демонстрація.
32. На демонстраційному столі стоїть порожня склянка.
33. б) Бесіда.

— Чи дійсно ця склянка порожня? (Ні, вона заповнена повітрям.)

— Чи весь об’єм склянки заповнений повітрям? (Увесь.)

— Чи має повітря свою форму? (Ні.)

— Якщо ми закриємо склянку корком і будемо протискувати його в склянку, чи зміниться об’єм, який займає повітря? (Так, він зменшиться.)

— А, чи зменшиться кількість повітря в склянці? (Ні, частинки повітря перерозподіляться і займуть новий об’єм.)

34. в) Слово вчителя.
35. Відстань між часточками в газоподібних речовин ще більша, ніж у рідин. І тому ці часточки вільно рухаються і здатні займати будь-які об’єми, а також газоподібні речовини не мають постійної форми. Газоподібні речовини вільно рухаються і переміщуються на значні відстані, тому що їх часточки слабко притягуються одна до одної.
36. г) Складання схеми.

(Учні разом із учителем складають узагальнюючу схему.)

4. Фізкультхвилинка.

• IV. Закріплення нового матеріалу

1. Робота в парах. (Роздавальний матеріал.)

Учитель роздає картки із завданням для 1-го, 2-го та 3-го ряду. Учні, працюючи в парах, повинні відповісти на поставлені запитання.

2. Робота з деформованим текстом.

Уставте пропущені слова.

• Якщо рідину об’ємом 20 мл залити до колби, у якій може поміститись 50 мл, то налита рідина прийме … колби, але не займе весь … .
• Тверде тіло має власну … , не розтікається по обсязі контейнера і не … його форму.
• Газ розширюється, поки не заповнить весь відведений йому … . Якщо збільшити або зменшити об’єм посудини, молекули рівномірно … в новому обсязі.

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

• VI. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Дзиґа».

На літері Я стоїть дзиґа, яка має стрілку. Навколо дзиґи розміщені аркуші з написами. Учні по черзі крутять дзиґу, на який напис указала стрілка дзиґи, тими словами учень починає речення, підбиваючи підсумок уроку.