Учительська світлиця

Урок № 6

Тіла, речовини та явища навколо нас

Тіла навколо нас

Мета уроку: формувати в учнів знання про основні характеристики тіла; створювати в школя­рів просторові уявлення про розміри та масу тіл; розвивати вміння характеризувати та порівнювати тіла; заохочувати дітей до збереження оточуючого світу.

Очікувані результати: учні називають характеристики тіла (форма, розмір, маса); наводять приклади тіл, що оточують людину; розрізняють тіла живої та неживої природи.

Базові поняття та терміни: фізичне тіло, довжина, метр, маса, терези, об’єм, густина.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

• I. Організаційний момент
• II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Фронтальна бесіда.

— Яка наука вивчає живу природу?

— Чим жива природа відрізняється від неживої?

— Наведіть приклади живої та неживої природи.

— Наведіть приклади об’єктів, які створені руками людини.

2. Перевірка домашнього завдання.

1) Завдання для всього класу.

2) Індивідуальне завдання.

Учні записують до зошита. Серед відгадок знаходять та підкреслюють однією лінією об’єкти живої природи, пояснюють свою відповідь.

3. Запитання до класу.

— Які відгадки не були підкресленими? Чому?

4. Вступне слово вчителя.

Сонечко за вікном, товариш за партою, дерева в садку, свійські тварини, машини, трамваї, тролейбуси, заводи, фабрики та продукція, яку вони випускають, — усе, що нас оточує, називають тілами живої та неживої природи.

Що ж називають тілом? Чим відрізняються тіла, якими показниками характеризуються? Це запитання, на які ми сьогодні будемо шукати відповіді.

• III. Засвоєння нових знань

1. Повідомлення теми уроку.

2. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

3. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
1. Поняття про тіло.

• Слово вчителя.

Тілом у науці називають усе живе та неживе, створене природою або людиною. Тілом можна назвати всі предмети, які нас оточують та мають форму. Це дерева й чагарники, квіти, комахи й птахи, хмари на небі, будинок, у якому ти живеш, літак, автомобіль, книга, стілець, планета Земля, людина та багато іншого. Отже, тіла дуже різноманітні. Живі тіла — це ті, які дихають, живляться, ростуть, розвиваються, розмножуються та помирають. Неживі тіла — це ті, які створені природою (гори, зорі, мінерали та ін.), або ті, що створені руками людини (будинки, автомобілі, шкільне приладдя та ін.).

Воду, повітря, вогонь, сік, бензин тілом чи предметом назвати не можна, тому що вони не мають форми. Це речовини.

(

6. Дидактична гра «Порівняй та зроби висновок». (Робота в парах.)

Працюючи над завданням, учні звертають увагу на розмір, колір, масу запропонованих тіл.

У кінці роботи учні роблять загальний висновок: основними характеристиками тіл, за якими їх можна відрізнити, є довжина, маса, об’єм, густина. Їх можна виміряти за допомогою спеціальних приладів.

Довжина — це число, яке одержують у результаті вимірювання тіла будь-яким масштабним відрізком (лінійкою, кутником тощо).

Кожне тіло в природі має свою масу (від латин. massa — «брила, шматок»).

Маса — обов’язкова характеристика фізичного тіла.

Масу тіл вимірюють за допомогою різноманітних терезів (демонстрування зображень різних видів терезів).

— Про що можна дізнатись, використовуючи ці терези?

1. Можна дізнатись масу зважуваних продуктів, овочів та фруктів.
2. Це напільні терези, за допомогою яких можна дізнатись вагу великих за розмірами та масою тіл.
3. Це напільні терези, за допомогою яких ми дізнаємося вагу власного тіла.
4. Це терези для зважування немовлят. Такі терези використовують у поліклініках, пологових будинках та вдома, у сім’ях, у яких з’явилася дитина.

Об’єм — це величина, що визначає частину простору, яку займає тіло. Об’єм рідин визначають за допомогою мірного посуду — мірної склянки, циліндра, колби, на яких зроблені позначки. Вимірюють у мілілітрах (мл).

(Демонстрація мірного посуду.)

— Чи можна обчислити об’єм тіла прямокутної форми?

Необхідно перемножити висоту (а) на ширину (b) і на довжину (с).

Об’єм = а × b× с

А що робити, якщо тіло має не прямокутну форму?

Давайте згадаємо правило Архімеда. Тіло, занурене у воду, виштовхує такий об’єм води, який має саме.

Про Архімеда

Архімед (Archimedes) (близько 287 р. до н. е.— 212 р. до н. е., Сіракузи) — давньогрецький математик, фізик та інженер; один із найвидатніших учених античності. Талант ученого проявився в різних галузях, його винаходів побоювались вороги. Машини та прості механізми завжди захищали Сіракузи від нападників. Але Архімед ще відомий своїми фізичними та математичними законами. Одного разу до Архімеда звернувся правитель Сіракуз. Він наказав перевірити, чи відповідає вага золотої корони вазі відпущеного на неї золота. Для цього Архімед зробив два злитки: один із золота, інший зі срібла, кожний такої ж ваги, що і корона. Потім по черзі поклав їх у посудину з водою, відзначив рівень води. Опустивши в посудину корону, Архімед встановив, що її об’єм перевищує обсяг злитка. І тоді прозвучало відоме на весь світ слово — «Еврика!».

Давайте проведемо експеримент. У нас є мірний циліндр із водою об’ємом 200 мл. Щоб дізнатися об’єм кулона, зануримо його у цей мірний циліндр. Спостерігаємо, що вода піднялася до позначки 250 мл. Проведемо прості розрахунки:

250 – 200 = 50 мл.

Отже, об’єм кулона становить 50 мл.

— Чи всі тіла в природі можна зважити за допомогою терезів? Як можна зважили небесні тіла?

Виявляється, масу цих тіл можна визначити за допомогою знань про густину тіла та його об’єм. Густина показує, чому дорівнює маса 1 м³ речовини. Щоб обчислити масу тіла за його густиною і об’ємом, треба густину помножити на об’єм:

Маса = густина · об’єм.

4. Слово вчителя.

Коли ми чуємо слово тіло, то ми згадуємо живих істот: людину чи тварину. Однак воно має набагато ширше значення. Тілом у науці називають усе живе та неживе, що створили природа або людина. Собака і рослина, маленька пташка і велика акула, ти сам, будинок, у якому живеш, зорі на небі, автобуси та тролейбуси — усе це приклади тіл. Отже, тіла дуже різноманітні.

Тіло — це предмети, що оточують людину.

5. Дидактична гра «Слова».

Учні по черзі називають тіла, назви яких починаються з останньої літери попередніх. Починає гру вчитель, який вибирає прізвище учня, що буде грати. Учень, перед тим як назвати слово, вибирає наступного гравця.

Наприклад: парта — айстра — акваріум — море — …

Назви запропонованих тіл учні повинні записати в таблицю.

Тіла

6. Дидактична гра «Порівняй та зроби висновок» (Робота в парах.) (Роздавальний матеріал.)

Картка із завданням — на кожній парті. Учні, працюючи в парі, повинні виконати завдання, занотувавши відповідь до таблиці.

• IV. Закріплення нового матеріалу

1. Дидактична гра «Намалюй, як зрозумів».

Зробіть малюнок у зошиті, ілюструючи, як ви зрозуміли, що таке тіло, його характеристика. Укажіть види тіла. (Учні роб­лять малюнки, потім показують їх та пояснюють, що намалювали та чому.)

2. Робота з текстом.

Виберіть із вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати» назви тіл живої та неживої природи, які створені руками людини.

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати історичну довідку про одиниці вимірювання дов­жини й маси в різні часи та в різних країнах.

• VI. Підбиття підсумків уроку

Дидактична гра «Кубик».