Учительська світлиця

Урок № 41

Вода на Землі. Властивості води

Мета уроку: поглибити знання школярів про воду, ознайомити їх з основними властивостями води, видами води на Землі; розвивати пам’ять, увагу, мислення учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності, спостереження, учити робити висновки; залучати школярів до активної участі в навчально-виховному процесі; виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів планети, любов до природи.

Очікувані результати: учні називають властивості води, види води на Землі; описують воду, можуть доповісти про результати власних спостережень і дослідів, аналізують отриману інформацію, виокремлюють головне від другорядного.

Базові поняття та терміни: вода, океан, море, річка, озеро, водоспад, болото, прісна та солона вода.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

• I. Організаційний момент
• II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Перевірка домашнього завдання.

1) Завдання для всього класу.

2) Індивідуальне завдання.

2. Повідомлення теми уроку.

Тема на дошці закрита. Учитель пропонує учням розгадати ребус та дізнатись про тему уроку. Учитель повідомляє учням тему, відкриває на дошці напис теми уроку.

3. Оголошення мети і завдань уроку.

Учитель повідомлює учням мету уроку, пропонує їм визначити завдання, які вони мають розв’язати на уроці. (Завдання записуються на зворотному боці дошки або записуються на ­дошку після їх визначення.)

4. Фронтальне опитування.

— Що являє собою повітря?

— Які властивості має повітря?

— Яке значення має повітря?

5. Відгадування загадок (фронтальна робота).\

5. Відгадування загадок (фронтальна робота).

Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде. (Дощ.)

Спробуй, друже, відгадати,
Що за стрій у небесах:
Чи клубки пухкої вати,
Чи то пір’я з крупних птах,
Чи біжить овець отара?
Ні, пливуть це білі … (хмари.)

Щось у небі синім — блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні? (Блискавка.)

Він шепоче: «Шу-шу-шу…
Листя обірвать спішу.
З ним я у осіннім гаї
У таночку покружляю». (Вітер.)

З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали. (Град.)

Уночі понад водою
Білий дим пливе рікою.
Тільки сонечко засяє —
Білий дим кудись тікає. (Туман.)

З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан. (Хмари.)

6. Слово вчителя.

7. Створення «асоціативного куща».

Учитель прикріплює до дошки малюнок із зображенням води або просто пише слово «Вода» (можна і те, й інше) і пропонує учням назвати ті асоціації, які виникають у них щодо цього малюнку або напису. Усі відповіді записуються вчителем на дошці навколо самого поняття.

8. Проблемне запитання.

«Чому вода в морях та океанах здається блакитною?».

Учитель пропонує учням спочатку згадати, чому повітря в небі здається блакитним, хоча саме по собі є безбарвним. ­Водойми здаються блакитними, як і небо, з тієї ж причини: у воді розсіюються сонячні хвилі з довжиною, яка відповідає блакитному кольору. Якщо вода чиста й глибина її складає не менше ніж 3 м, то вона буде здаватись блакитною. Якщо на дні будуть міститись різні об’єкти, бруд тощо, вода буде здаватись сірою, зеленою або коричневою.

9. Обговорення вислову.

Зрозуміти воду, означає зрозуміти Всесвіт, усі дива природи і саме життя. (М. Емото)

Учитель підводить учнів до розуміння того, що вода є основою життя на планеті, яка для нас і є Всесвітом.

• III. Засвоєння нових знань

1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1) Вода на Землі. (а) Слово вчителя; б) частково-пошуковий метод (робота з підручником); в) словникова робота; г) заповнення таблиці.)

По ходу розповіді вчителя учні записують поняття до зошитів, демонструють малюнки водних об’єктів на Землі (випереджаюче домашнє завдання), заповнюють таблицю в зошиті або на окремих аркушах. (Роздавальний матеріал.)

1) Заповнення таблиці. (Роздати учням.)

а) Слово вчителя; в) словникова робота.

Згадаймо, що таке вода.

Вода — це хімічна речовина у вигляді прозорої безбарвної рідини, яка не має запаху та смаку. Хімічна формула води — Н₂O. Молекула води складається з одного атома оксигену і двох атомів гідрогену.

Уся вода світу утворює водну оболонку Землі — гідросферу.

Гідросфера складається з прісних та солоних водойм.

Прісні води — це природні води з мінералізацією до 1 %, вода з вмістом солі, меншим за 10/00 (1 г/л).

Прісна вода міститься у джерелах, річках, прісних озерах, водосховищах, підземних резервуарах (артезіанська вода), у хмарах, льодовиках тощо.

Частка прісної води на Землі становить приблизно 2,5–3 %. При цьому близько 85–90 % запасів прісної води міститься у льодах Антарктиди.

Солоні (морські) води — це води морів і океанів. Переважна кількість морської води міститься у Світовому океані (1,37 млрд км³). Вона має гірко-солоний смак, через значний вміст солей. Середня солоність морської води становить 35 %. Така вода замерзає при −2 °C. Чим більша солоність, тим нижча температура замерзання.

Океан — це величезна кількість солоної води. Розрізняють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий. Всі океани утворюють Світовий океан.

Море — це велика кількість солоної води, яка зазвичай є частиною Світового океану. Інколи море може бути відокремлене від океану і становити собою велике солоне озеро (наприклад, Каспійське море).

Найбільше за площею і найглибше у світі море Землі — Філіппінське море. Існує багато морів, наприклад: Мармурове, Балі, Саргасове, Берингове, Адріатичне, Крітське, Східно-Китайське, Жовте, Камотес, Коралове, Коро, Новогвінейське, Міндана, Молуккське, Охотське, Чорне, Соломонове, Червоне, Тасманове, Тувалу, Фіджі, Флорес, Хальмахера, Баренцове, Бофорта, Гренландське, Чукотське тощо.

Річка — це природний водний потік, який витікає з джерел або з озера (рідше болота), має сформоване річище і тече під дією сили тяжіння. Також у річки впадають поверхневі та підземні (ґрунтові) води, атмосферні опади (дощ, сніг, град).

Найдовші річки України: Дунай (2960 км), Дніпро (2201 км), Дністер (1362 км), Десна (1130 км), Сіверський Донець (1053 км), Південний Буг (806 км), Західний Буг (772 км), Прип’ять (761 км).

Озеро — це природна водойма повільного водообміну, розташована в заглибинах суходолу і не пов’язана протоками з морями та океанами. Озера бувають як солоними, так і прісними. Вони можуть мати незначну площу, а можуть бути дуже великими.

Великими вважаються озера, що мають площу понад 10 000 км². Таких озер налічується 22.

Найбільше озеро — Каспійське море (438 тис. км²), за ним за площею водного дзеркала слідують Верхнє озеро в Америці (82,4 тис. км²), Вікторія, Ньяса, Мічіган, Гурон і Аральське — кожне близько 60 тис. км², Танганьїка, Байкал — по 35 тис. км², Ладозьке (18 тис. км²).

Найглибше озеро — Байкал (1642 м). Максимальна глибина його була встановлена в 1983 році, нанесена на мапу — у 1992 році.

Болото — це надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом. Болота є складовою частиною гідросфери.

Найчастіше болота зустрічаються у Північній півкулі, у лісах. У Росії дуже розповсюджені болота на півночі у Західному Сибіру, на Камчатці. У Білорусії та Україні болота найчастіше зустрічаються на Поліссі (так звані Пінські болота).

Деякі болота Росії є ботанічними пам’ятками природи. Наприклад: велике Таватуйське болото, Малинівське, Кукушкінське, Сістроріцьке, Мшинське, Старосільський мох, Васганські болота (найбільші болота світу).

На території України розташовані такі болота, як Ірдинське, Мартиненково, Ольманські, Пінські, Поддубічі, Чорний ліс.

Водоспад — це падіння водного потоку річки з уступу. Він створений водним потоком, зазвичай річки, який спадає зі стійкого кам’яного уступу. Більшість водоспадів формуються в гірських ландшафтах у результаті багаторічного впливу води на структуру землі.

Водоспади також можуть бути штучними, якщо вони створюються як частина садово-паркового мистецтва.

10 найвищих водоспадів світу: Анхель (979 м) у Венесуелі, Туґела (948 м) у ПАР, Три Сестри (914 м) у Перу, Олоупена (900 м) у США (Гавайські острови), Умбилла (895,4 м) у Перу, Віннуфоссен (860 м) та Балайфоссен (850 м) у Норвегії, Пуукаоку (840 м) у США, Джеймс Брюс (840 м) у Канаді, Браун (836 м) у Новій Зеландії.

Найбільші водоспади України:

Найвищий водоспад України — Учан-су, висота 98 м. (Кримські гори.)

Найвищий водоспад Українських Карпат — Манявський, висота близько 20 м.

Найвищий рівнинний водоспад України — Червоногородський (Джуринський), 16 м.

Згадаймо також, що вода входить до складу повітря і може утворювати хмари, дощ, сніг, град і тумани.

Також воду можна зустріти і в штучно створених об’єктах, таких як ставки, водосховища, фонтани, колодязі, басейни, акваріуми тощо.

2. Властивості води.

а) Слово вчителя; б) демонстрація дослідів.

Властивості води тісно пов’язані з її структурою. Більшість із них можна побачити під час проведення різноманітних дослідів.

Дослід 1. На демонстраційному столі стоять дві склянки зі звичайною водою. Учитель викликає до столу двох учнів і пропонує одному з них понюхати воду, а іншому спробувати її на смак.

— Який смак має вода? Ніякого.

— Як пахне вода? Ніяк.

Отже, вода в нормальному стані не має ані смаку, ані запаху.

Дослід 2. На демонстраційному столі стоять кілька пластикових ємностей різних кольорів (одна з них має бути прозорою). Кожна ємність заповнена водою. Учитель викликає до столу одного або двох учнів і пропонує їм визначити, якого кольору вода. Учні доходять висновку, що вода не має кольору.

Отже, вода безбарвна.

Дослід 3. У склянку, заповнену чистою водою, поміщається будь-який предмет. Потім предмет поміщається за склянкою. Чи можна побачити предмет, розташований за склянкою з водою або в ній? (Так.)

Отже, вода прозора.

Дослід 4. Наливаємо воду у ємності різної форми. Що відбувається з формою води? Вона набуває форми предмета.

Отже, вода не має власної форми.

Дослід 5. У склянку з водою поміщаємо шматочок цукру. Розмішуємо його і через деякий час спостерігаємо, що цукор розчинився.

Отже, вода здатна розчиняти речовини.

Дослід 6. Наливаємо однакову кількість води у дві однакові колби (слід поставити позначку рівня вони, щоб легше було порівняти). Закриваємо їх та поміщаємо одну з них у склянку з гарячою водою, а іншу — з льодом. Через деякий час спостерігаємо, що в колбі, яку помістили в гарячу воду, об’єм води зменшується, а в тій, що була в льоді — збільшується.

Отже, вода може змінювати свій об’єм у залежності від температури.

Іще однією властивістю води (до речі, однією з найбільш дивних) є те, що вона може перебувати в трьох агрегатних станах — твердому, рідкому та газоподібному. Дослід, який це демонструє, ми проведемо на наступному уроці

2. Фізкультхвилинка.

• IV. Закріплення нового матеріалу

1. Вправа «Збери речення». (Робота в групах.)

Учитель роздає учням набори слів, з яких вони мають зібрати речення. Після того як речення зібрані, учні по черзі називають їх. (Роздавальний матеріал.)

2. Гра «Хто у воді живе?» (Фронтальна робота)

Учням пропонується обрати серед зображень тварин тих, для кого вода є домівкою (середовищем існування). Пояснити, у яких саме водоймах вони зустрічаються.

3. Відгадування загадок.

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про агрегатні стани води.

• VI. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «Згадаємо основи».

Учням пропонується назвати те, що найбільше запам’яталось під час уроку.

2. Фронтальне опитування.

— Що таке вода?

— Де можна зустріти воду на Землі?

— Які властивості притаманні воді?