Учительська світлиця

Урок № 10

Атоми та хімічні елементи

Мета уроку: формувати в школярів уявлення про атоми та хімічні елементи; розвивати вміння аналізувати та порівнювати; розширити життєвий кругозір учнів; виховувати повагу до себе та інших.

Очікувані результати: учні називають найпоширеніші в природі хімічні елементи.

Базові поняття та терміни: атом, хімічні елементи.

Обладнання:

Тип уроку: комбінований.

• I. Організаційний момент
• II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Робота біля дошки.

Заповніть схему.

2. Інтерактивна гра «Лови помилку».

Учитель читає текст, кожне речення окремо. Учні уважно слухають. Необхідно сказати, де в реченні помилка. Якщо в реченні немає помилки, то учні мовчать, якщо є, то той, хто це помітив, піднімає руку.

Речовини бувають газуваті, тверді та рідкі. Газуваті речовини зберігають форму, займаючи весь представлений їм простір. До газуватих відносять водяну пару, кисень, молоко. Тверді речовини зберігають об’єм, але не зберігають форму. До твердих речовин відносять: вугілля, крейду, золото. Рідкі речовини текучі, вони не зберігають форму та об’єм.

3. Перевірка домашнього завдання.

Завдання для всього класу.

4. Запитання до класу.

На попередніх уроках ми з’ясували, що все, що нас оточує, це — тіла, що всі тіла складаються із речовин, а речовини бувають тверді, рідкі та газуваті.

— Із чого складаються речовини?

• III. Засвоєння нових знань

1. Повідомлення теми уроку.

2. Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

3. Вступне слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з будовою речовин. Учені з’ясували, що всі речовини складаються з найменших часточок, які назвали — атоми.

4. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
1. Пояснення про атом.

Слово вчителя.

Ми говорили з вами, що кожна речовина, чи то тверда, чи рідка, чи газоподібна, складається із частинок. Ці частинки називають атомами. Слово атом означає «неподільний», бо будь-яка речовина може руйнуватися лише до атомів. Атом — це неподільна найдрібніша частинка речовини. Нині відомо 118 видів атомів, які беруть участь у створенні всіх речовин природи, а речовин налічується понад 12 мільйонів. Це говорить про те, що речовини утворені різними поєднаннями атомів.

2. Поняття про хімічний елемент.

• Слово вчителя.

Хімічний елемент — це певний вид атома. Всі хімічні елементи занесені до таблиці Д. І. Менделєєва. Відомо 118 елементів, із них 89 — це ті, які існують у природі, усі інші отримано штучно. Як із літер можна скласти слово, так з атомів хімічних елементів можна створити ту чи іншу речовину.

Хімічні елементи відкривалися та досліджувалися поступово хіміками різних країн. І кожен учений називав той чи інший елемент по-своєму. Перед науковим світом постало питання, про який хімічний елемент ідеться. Так у 1814 році Є. Я. Берцеліус, шведський хімік, запропонував записувати назви елементів першими двома літерами від їхніх латинських назв. Із того часу були упорядковані назви хімічних елементів і вченим світу стало зрозуміло, про що йдеться. До кінця XIX ст. у таблиці Д. І. Менделєєва було розміщено 80 елементів. Із початком нового століття відбувся прорив у хімії. Так у 1904 році були відкриті інертні гази, у 1911 році — радій та полоній, у 1927 — отримано реній. У подальшому відкривалися хімічні елементи, які були отримані в ході ядерних реакцій. Час життя таких елементів може бути кілька мілісекунд, а потім вони перетворюються на інші більш стабільні хімічні елементи. Останній 118-й елемент було відкрито у 1999 році.

• Робота з таблицею Д. І. Менделєєва.

(Учитель роздає таблиці на парти або учні розглядають назви хімічних елементів на таблиці, що вивішено на дошці. Учитель показує хімічні елементи, які є більш розповсюдженими, розповідає та записує їх формули.)

Ось перед вами таблиця хімічних елементів Д. І. Менделєєва, у якій розташовуються всі відомі на сьогоднішній час елементи. Кожен елемент має своє місце, свій номер, своїх «сусідів». Ми бачимо, що в клітинках є запис символу хімічного елемента, назва його та речовини, яку він може утворювати. Усі хімічні елементи позначають спеціальними символами — однією або двома латинськими літерами, причому перша літера завжди велика, а друга мала. Наприклад, водень позначають символом H, сульфур — символом S, ферум — символом Fe, кисень — символом O, хлор — Сl і т. д. Сучасні символи хімічних елементів були введені на початку XIX ст.

Кожен елемент має певний колір. Чи в довільному порядку розміщені елементи? Ні. Ми вже знаємо, що хімічний елемент утворено одним видом атомів, а атоми мають свій заряд, отже, хімічні елементи розміщені в таблиці у відповідності до збільшення заряду ядра: від меншого до найбільшого.

Завдання

Подивіться на таблицю і скажіть, у якого елемента більший заряд ядра: у оксигену чи гідрогену?

Відповідь. Заряд ядра більший в оксигену, бо його порядковий номер 8, отже, заряд ядра дорівнює 8, а порядковий номер гідрогену 1, відповідно його заряд ядра — 1.

Слово вчителя (продовження).

Гідроген отримав свою назву від латини «той, що породжує воду» — Н, читається як «аш».

— Оксиген — «той, що породжує кислоту» — О, читається як «о». У Всесвіті оксиген третій за поширеністю хімічний елемент після гідрогену й гелію.

Сульфур — S читається як «ес».

Ферум — Fe читається як «ферум».

Нітроген — «той, що породжує селітру» — N читається як «ен».

Карбон — С читається як «це».

Атоми хімічних елементів можуть об’єднуватись між собою, утворювати речовини. А може речовина утворюватись з одного виду атома, тобто одним хімічним елементом.

• Завдання «Відгадай, із чого я складаюсь».

Учитель пропонує учням знайти в таблиці Д. І. Менделєєва та записати в назви речовин та хімічних елементів, які входять до складу таких тіл: цвяхи, алюмінієва миска, обручка, срібні сережки, мідний дріт.

Таблицю вчитель креслить на дошці. Коли учні виконають завдання, вони по черзі можуть заповнювати рядки таблиці.

Відповідь.

3. Поширення хімічних елементів на Землі.

• Слово вчителя.

На планеті Земля є літосфера, гідросфера та атмосфера. Кожна зі сфер утворена хімічними елементами. Чи однакова кількість елементів у кожній сфері, чи однакові елементи входять до складу цих сфер? Виявляється, що неоднакова. Хімічні елементи в різних кількостях утворюють сфери планети. Так, наприклад, літосфера — це тверда оболонка нашої планети, хімічні речовини, які входять до її складу, будуть утворювати мінерали, які можуть угруповати скупчення,— гірські породи, тобто більшість елементів у літосфері будуть утворювати тверді сполуки.

Світовий океан утворює гідросферу — рідку оболонку планети. Склад світового океану досліджено близько 100 років тому. З того часу його склад є незмінним. Це говорить про сталість процесів, які протікають у Світовому океані. Світовий океан — це солона вода; річки та ставки — це прісна вода. І склад їх буде відрізнятися. Так, у річки хімічні елементи потрапляють у разі вимивання їх із гірських порід, а коли річкова вода потрапляє до океану, то її хімічні елементи вступають у реакції з елементами, які є в океані, а також вступають у біологічні цикли, випадають в осад. Тому кількість елементів у Світовому океані не збільшується, а залишається на постійному рівні.

Атмосфера — це газоподібна оболонка нашої планети. На хімічні елементи, які містяться в атмосфері, впливають сонячні та космічні промені. Окрім того, завдяки силі тяжіння Землі важчі хімічні елементи опускаються ближче до поверхні землі, а легші піднімаються вгору. Тому склад атмосфери нерівномірний.

Серед хімічних елементів одним із найпоширеніших є оксиген. Його вміст становить 47 % за масою (здебільшого у формі оксидів), у повітрі (тропосфері) кисню (O₂) — 20,93 % за об’ємом, або 23 % за масою. До складу води входить 88,8 % оксигену, в морській воді — 85,7 %. Він входить до складу більшості гірських порід, ґрунтів, а також клітин усіх рослинних і тваринних організмів. Оксиген у цілому становить 30–85 % маси тваринних і рослинних тканин. Він входить до складу білків, нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів тощо. Вільний кисень відіграє велику роль у біохімічних і фізіологічних процесах, зокрема в диханні. При недостатньому постачанні організму тварин і людини киснем розвивається гіпоксія. Зелені рослини і деякі бактерії є джерелом вільного кисню на Землі.

5. Фізкультхвилинка.

• IV. Закріплення нового матеріалу

1. Дидактична гра «Третій зайвий».

На дошці записані поняття. Учням необхідно знайти зайве слово та пояснити, чому воно є зайвим.

• Оксиген, Гідроген, гума.
• Нітроген, пластик, Хлор.

2. Дидактична гра «Дешифрувальник».

1) На дошці записані слова, літери яких переплутані. Учні повинні «розшифрувати» та назвати зашифроване поняття.

Сигокен (Оксиген).

Бокарн (Карбон).

Фофрос (Фосфор).

2) Самостійно зашифруйте слова-терміни, які зустрічались на уроці, та «дешифруйте» з товаришем по парті коди одне одного.

3. Фронтальна бесіда.

— Що таке речовина?

— Із чого вона складається?

— Що таке атом?

— Що таке хімічний елемент?

— Де про це можна знайти інформацію?

— Як записують назви хімічних елементів?

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______, взяти пластилін.

2. Індивідуальне завдання.

1) Носову хустинку замочити у воді та зважити. Хустинку просушити й через 8 годин знову зважити. Результати записати в зошит. Чи змінилась маса хустинки?

2) Підготувати по три запитання з вивченої теми.

• VI. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Дзиґа».