УРОКИ 24-25

Молоді Громади. Братство тарасівців

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати особливості погляди і діяльність громадівців 1870- 1890-х років;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Чубинського, О. Кониського;

• називати дати: Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу, Братства тарасівців;

• пояснювати й застосовувати поняття і терміни: «інтелігенція», «історична пам'ять», «громадівський рух».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Які зміни в житті суспільства сприяли появі українського громадівського руху?

2. Які завдання ставила Петербурзька громада?

3. У чому громадівці пішли далі від Кирило-Мефодіївського братства?

4. Який рух передував появі Київської громади?

5. Назвіть причини і привід видання Валуєвського циркуляра.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Наприкінці 60-х XIX ст. громадівські організації відновились у Києві, Полтаві, Чернігові та інших містах.

Володимир Антонович зі своїми давніми друзями й колегами відновили «Стару громаду» за участю нових талановитих діячів. Таку назву організація використала для того, щоб відрізнити досвідчених учасників громадівського руху від нових громад, що були утворені переважно зі студентів. «Стара громада» зосередилася на неполітичній діяльності.

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й назвіть спільні і відмінні ознаки Старої і Молодої громад.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

1. Про відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

«§ 2. ...відділ переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії.

§ 3. ...відшукує і доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки».

Запитання

• Визначте мету створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

2. Зі спогадів М. Костомарова про III Всеросійський археологічний з'їзд у Києві (1874 р.) і реакція на нього офіційної преси

«Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. Із них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку XVI ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті ознайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був вже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі: бандуристи в усій Малоросії в наш час майже зовсім зникають. Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було здатися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один із найбільших предметів наукового обробляння... По закінченні з’їзду у київській газеті «Киевлянин» почали друкуватися різні чутки про українофільство, приписувалося референтам, які читали про малоросійську поезію, сторонні цілі; з їх голосу про те саме заговорили столичні газети, так що сам противник київських учених на з’їзді професор Міллер змушений був стати у друкові захисником своїх колишніх противників». Запитання

1. Які українознавчі проблеми обговорювали на III Всеросійському археологічному з’їзді в Києві в 1874 р.?

2. Як офіційна преса сприйняла факт обговорення українознавчих проблем на III Всеросійському археологічному з’їзді?

Виступ учня з дослідженням про газету «Київський телеграф»

1859 р. у Києві письменник А. фон Юнк заснував громадсько-політичну літературну газету «Київський телеграф». До її редакційного комітету увійшли громадсько-політичний діяч М. Драгоманов, економіст М. Зібер, етнограф Ф. Вовк, історик та етнограф П. Чубинський, композитор М. Лисенко, мовознавець П. Житецький. Газета виходила російською мовою.

Від 1874 р. газета «Київський телеграф» була неофіційним органом «Київської громади». У статтях і матеріалах, які публікували в «Київському телеграфі», розглядали питання розвитку українського національного руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Україні. Загалом побачив світ 71 номер газети. На шпальтах газети таврували антиукраїнські виступи російської реакційної преси.

Вправа «Мозковий штурм»

• Спрогнозуйте реакцію російського уряду на таку активну діяльність громадівців.

Учитель. Російський цар Олександр II створив у серпні 1875 р. спеціальну комісію «для вироблення засобів боротьби з українофільською діяльністю». І на підставі пропозицій комісії царю, який тоді відпочивав в німецькому місті Емс, підписав закон про повну заборону української мови. Закон дістав назву Емський указ 1876 р.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

З Емського указу (1876 рік)

«Государ імператор в 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було книг і брошур, що видають за кордоном на малоруському наріччі.

2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки:

а) історичних документів і пам’яток;

б) творів красного письменства, але з тим, що під час друкування історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні.

3. Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

4. Припинити видання газети “Київський телеграф”».

Запитання

1. Чим була зумовлена поява Емського указу Олександра II?

2. Яку мету він переслідував?

3. Порівняйте Валуєвський циркуляр і Емський указ. Назвіть спільні і відмінні ознаки.

Учитель. Діячі «старих громад» продовжували свою культурницьку діяльність і протягом 80-90-х років. Як і раніше, вони вважали за неможливе займатися політикою, щоб не «дратувати царський уряд і не накликати з його боку на себе та українську культуру нових утисків».

За цих умов у національному русі виокремилася нова радикальна течія з виразною політичною спрямованістю. Її учасники стали називати себе «свідомими українцями». Першою організацією «свідомих українців» стало таємне товариство «Братство тарасівців».

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

«Програмові засади Братства тарасівців

«1) Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби;

2) федерація всередині, цебто федерація Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані, Галичини;

3) гетьман — як президент і сойми;

4) мета державна — перед усе й понад усе;

5) удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу і гуртової торгівлі, трудова повинність, ...загальна безплатна й обов’язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від держави, національна армія;

6) боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками;

7) не говорити, а робити; не знати, а вміти;

8) Україна для українців, цебто що визнають себе українцями;

9) культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій розум, своя правда, своя воля, свій бог;

10) культура «я» чи то братерства: держава — велика зорганізована громада; громада складається з осібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник — раб темний, то й держава ні до чого;

11) не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо».

Запитання

1. Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці?

2. Яким соціально-економічним порядкам віддавали перевагу члени Братства тарасівців?

3. Які перетворення в культурно-освітній і духовній сферах передбачали тарасівці?

4. Чим цілі «Братства тарасівців» принципово відрізнялось від завдань, які ставили громадівці?

Виступ учня з повідомленням про Михайла Драгоманова

1. Чим пояснюється розрив М. Драгоманова зі «Старою громадою»?

2. У чому полягала сутність «громадівського соціалізму» М. Драгоманова?

Учитель. Російську течію в другій половині XIX ст. представляли народники.

Робота з поняттям

• Народництво — рух різночинної інтелігенції у 60-80-х рр. XIX ст. у Російській імперії, поширений і в Україні.

Робота з текстом підручника

• Опрацювати відповідний текст підручника, виписати програмові засади руху народників, їхньої діяльності.

Орієнтовна відповідь Виступали за:

1) самобутній розвиток Росії;

2) повалення царизму;

3) побудову справедливого суспільства на основі селянської общини.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати джерела і відповісти на запитання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«...Народницький рух порівняно швидко пройшов шлях від наївного культу народу до глухих кутів тероризму, але досвід та ідейні засади цього руху позначилися на політичному житті як Російської імперії... так і українських земель, що входили до її складу». Запитання

1. Чи згодні ви з такою оцінкою народницького руху?

2. А як ви вважаєте, чому народники стали на шлях терору? Чому автор вважає терор «глухим кутом»?

3. Що мав на увазі, на вашу думку, автор, коли стверджував, що народницький рух позначився на політичному житті і Росії, і України?

Поширення соціалістичних ідей

«1. Виникнення наприкінці 80-х — на початку 90-х рр. XIX ст. нелегальних марксистських гуртків у Києві, Харкові, Катеринославі.

2. 1898 р. у Мінську створено РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія), у Києві створено міський комітет РСДРП.

3. У червні в м. Одеса 1875 р. була створена перша робітнича організація — Південноросійський союз робітників».

Запитання

• Чи стануть українці палкими прихильниками соціалістичних ідей? Відповідь обґрунтуйте.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.