Учительська світлиця

Урок № 6

Українські землі у складі Російської імперії

Мета: з’ясувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії, дослідити національне й соціальне становище українського населення, визначити, які буржуазні риси з’явилися в повсякденному житті та побуті міщан і селян; удосконалити в учнів уміння та навички самостійної роботи, роботи в групах, розвинути їх уміння працювати з історичною картою, складати схеми, висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення історії України кінця ХVІІІ — першої третини ХІХ ст.

Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Основні поняття: адміністративно-територіальний устрій, генерал-губернаторство, губернія, повіт, стан, регіональний поділ.

Основні дати: 1772, 1793, 1795 р. — поділи Речі Посполитої, у результаті яких українські землі опинилися у складі Російської та Австрійської імперій.

Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «адміністративно-територіальний устрій», «генерал-губернаторство», «губернія», «повіт», «стан», «регіональний поділ»; розповідає про адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії, аналізує національне й соціальне становище українського населення, визначає, які буржуазні риси з’явилися в повсякденному житті та побуті міщан та селян; працює в групах, складає схеми, висловлює власну думку; відчуває інтерес до вивчення історії України кінця ХVІІІ — першої третини ХІХ ст.

1. Організаційний момент
2. Актуалізація знань

Бесіда на повторення

1) Коли і за яких обставин українські землі опинилися під владою Московської держави?

2) Яким був адміністративно-територіальний поділ українських земель за часів Гетьманщини?

3) Яким був етнічний склад українських земель у XVIII ст.?

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії
2. Національне та соціальне становище українського населення
3. Проникнення буржуазних рис повсякденного життя в побут жителів міста й села
1. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Робота зі схемою

Під час розповіді вчителя заповніть схему.

Зразок заповненої схеми

Адміністративно-територіальний устрій українських земель
у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Розповідь учителя

У Новітній час українські землі, за визначенням українського історика Я. Грицака, увійшли в «новій політичній конфігурації». Наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. в Україні сталися великі політичні зміни, що справили значний вплив на всі сфери життя українського народу. У першу чергу вони були спричинені новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Так, наприкінці ХVІІІ ст. припинила своє існування Річ Посполита, до складу якої входила велика частина українських земель.

(Нагадати учням про три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 р.), у результаті яких українські землі потрапили під владу Російської та Австрійської імперій.)

У 1796 р. був виданий імператорський указ про уніфікацію місцевого адміністративно-політичного управління шляхом поділу всіх підвладних Російській імперії земель на губернії. У такий спосіб у законодавчому порядку було закріплено всю попередню колонізаторську політику Російської імперії, спрямовану на повне знищення самобутніх елементів української державності.

Українські землі, що входили до складу Російської імперії, поділялися на три генерал-губернаторства (Малоросійське, Київське, Новоросійсько-Бессарабське), кожне з яких, у свою чергу, складалося із трьох губерній (Харківська, Чернігівська, Полтавська; Київська, Подільська, Волинська; Катеринославська, Херсонська, Таврійська). У губерніях державну владу Російської імперії представляли губернські правління, очолювані губернаторами, яких призначав і звільняв цар. Губернії складалися з повітів, де керували царські справники. Повіти поділялися на стани, очолювані поліцейськими приставами. На середину XIX ст. з десяти генерал-губернаторств усієї Російської імперії три припадали на Україну.

До повноважень генерал-губернаторів, які були охоронцями самодержавства, належав своєчасний зв’язок зі столицею, забезпечення внутрішньої безпеки, охорони здоров’я та забезпечення продовольством, судочинство, тимчасово заарештовувати нижніх поліцейських чинів за невиконання службових обов’язків, здійснювати контроль за фінансовими операціями. Робота канцелярій генерал-губернаторів фінансувалася з державної скарбниці. Так, київський військовий, подільський і волинський губернатори отримували 6575 руб. на рік. Для порівняння: Петербурзьке й Московське генерал-губернаторства мали по 56 350 руб.

Губернатори мали узгоджувати свої дії з генерал-губернатором, зокрема при виявленні таємних товариств, заснуванні друкарень тощо.

Робота над формуванням понять

Запишіть у зошит визначення понять «адміністративно-територіальний устрій», «генерал-губернаторство», «губернія», «повіт», «стан».

Адміністративно-територіальний устрій — поділ території країни на певні частини — адміністративно-територіальні одиниці (губернії, округи, повіти) з метою організації централізованого управління на місцях.

Генерал-губернаторство — адміністративно-територіальна й політична одиниця в Російській імперії. Складалося з однієї або кількох губерній, під управлінням генерал-губернатора.

Губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Губернію очолював губернатор, який поєднував адміністративні, судові та фінансові функції.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця, що існувала на українських, а також польських, литовських і білоруських землях від другої половини XIV ст.

Стан — адміністративно-поліцейська одиниця в повітах Російської імперії та України, упроваджена в 1837 р. у зв’язку з посиленням селянського руху. До кожного стану губернатор призначав станового пристава, якому повністю були підпорядковані службові особи із селян — соцькі й десяцькі.

Бесіда

Що мав на меті царський уряд, запроваджуючи в українських землях новий адміністративно-територіальний устрій?

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті межі та підпишіть назви губерній, що утворилися на українських землях у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Робота з картою

Покажіть на карті регіональний поділ українських земель у ХІХ ст.

Робота з таблицею

Проаналізуйте дані таблиці «Хронологічно-територіальне розташування українських генерал-губернаторств Російської імперії у ХІХ — на початку ХХ ст.» (за В. Шандрою) [63, с. 64—65], зробіть висновки.

Роздавальний матеріал

Узагальнити відповіді учнів і зробити висновок, що до складу генерал-губернаторств входило кілька губерній, які спершу становили історико-етнічний регіон, що поступово змінювався на територіально-адміністративний. Також можна чітко окреслити географічні й хронологічні межі поширення цієї форми врядування в Російській імперії. А за часом ліквідації генерал-губернаторств можна визначити, коли, на думку уряду, на цій території вже можна було запроваджувати загальноросійський порядок і єдині імперські закони.

Цікаво знати

В усіх ланках губернської адміністрації процвітали казнокрадство й хабарництво. Одного разу Микола І дав таємне завдання дізнатися, хто з усіх його губернаторів не бере хабарів. В Україні таким виявився лише один — київський цивільний губернатор Іван Фундуклей. Здивувавшись, що такий знайшовся, цар сам дав пояснення цьому факту: «Не бере, бо дуже багатий».

I. Фундуклей (1804—1880) на посаді губернатора багато зробив для Києва та киян. Він опікувався наукою та освітою, налагодив роботу міської митниці, покращив умови утримання арештантів у в’язницях. Його коштом уперше був укритий бруківкою Андріївський узвіз, видані декілька книг археологічного, історичного та статистичного характеру про Київ. І. Фундуклей гідно виявив себе й у справі Кирило-Мефодіївського товариства. У той час генерал-губернатор Д. Бібіков був у від’їзді, й І. Фундуклей отримав наказ на обшук та затримання М. Костомарова. Губернатор зробив усе від нього залежне, щоб попередити вченого про небезпеку, проте його намагання не мали успіху.

2. Національне та соціальне становище українського населення

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Варіант І

Самостійна робота з підручником

Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника. Напишіть тези відповіді на питання «Національне та соціальне становище українського населення в першій третині ХІХ ст.».

Варіант ІІ

Робота в парах

Методичний коментар. Об’єднати учнів у пари. Кожен учасник пари опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі роботи учні, працюючи в парі, розповідають один одному про прочитане. За потреби дев’ятикласники можуть ставити один одному уточнюючі запитання.

Завдання

1) Назвіть національний склад населення України в першій половині ХІХ ст. та покажіть на карті місце проживання різних етнічних груп на території України.

2) Схарактеризуйте соціальний склад населення України в першій половині ХІХ ст.

3. Проникнення буржуазних рис повсякденного життя в побут жителів міста й села

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

ХІХ ст. внесло зміни не лише в політичне становище українських земель, його соціально-економічний розвиток, а й у повсякденне життя населення. Зі становленням в Україні індустріального суспільства в побут людей проникають буржуазні риси. Зміни відбувалися переважно в містах, а побутове життя селян практично не змінилося.

Робота в групах

Методичний коментар. Учні об’єднуються в сім груп. Кожна група отримує відповідну картку. Після опрацювання матеріалу представник кожної групи розповідає однокласникам про прочитане. Учні можуть ставити уточнюючі запитання.

Робота з роздавальним матеріалом

Опрацюйте матеріал картки, дайте відповідь на запитання.

IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Дидактична гра «Прес-конференція»

Тема: «Українські землі у складі Російської імперії
наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.».

Методичний коментар. П’ять-шість учнів («фахівці-експерти») виходять до дошки та відповідають на запитання однокласників. Ведучий прес-конференції (учитель) по черзі надає слово учням, які ставлять запитання.

Зразки запитань

1) Які українські землі, що раніше входили до складу Речі Посполитої, відійшли після поділів цієї держави до Російської імперії?

2) Які зміни відбулися в адміністративно-територіальному поділі українських земель після їхнього входження до складу Російської імперії?

3) Представники яких національностей проживали в Україні наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.?

4) Яким був соціальний склад населення України наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.?

5) Які буржуазні риси проникли в повсякденне життя та побут жителів українських міст та сіл наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.?

5. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

існування на території України генерал-губернаторств — важлива ознака української історії ХІХ ст., за висловом дослідниці В. Шандри, своєрідний лакмусовий папірець еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної. Запровадження генерал-губернаторств сприяло ліквідації відмінностей між колись приєднаними землями та внутрішніми російськими губерніями. Отже, існування генерал-губернаторств засвідчувало, що процес інтеграції українських земель у складі Російської імперії був тривалим, а їхнє скасування вказувало на досягнутий інтеграційний рівень;

загальна площа території, заселеної українцями, наприкінці ХVІІІ ст. становила близько 700 тис км2, із них у складі Російської імперії перебувало 85 % із населенням 8,2 млн осіб. Українці становили більшість сільського населення. Натомість купці, ремісники та шляхта були переважно поляками та євреями;

зі становленням в Україні в ХІХ ст. індустріального суспільства в побут населення проникають буржуазні риси. Ці зміни відбулися переважно в містах, а побутове життя селян змін практично не зазнало.

VI. Домашнє завдання

1) Опрацюйте текст підручника.

2) Позначте на контурній карті різними кольорами кордони держав, до складу яких увійшли українські землі наприкінці ХVІІІ ст.; позначте межі й підпишіть центри та назви губерній Російської імперії; позначте й підпишіть різними кольорами назви поселень (старі та нові); підпишіть історико-географічні області в межах української суцільної етномовної території.

3) Напишіть оповідання про один день із життя українського селянина або городянина наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.

4) Індивідуальні завдання. Підготуйте повідомлення за темами: «Зміни в побуті, стилі та традиціях життя західноукраїнських міст наприкінці XVIII — у першій третині ХІХ ст.», «Повсякденне життя селян Західної України наприкінці XVIII — у першій третині ХІХ ст.».