УРОК 48

Український живопис та архітектура

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місце розташування основних культурно-освітніх закладів та визначних пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва;

• визначати особливості розвитку культурного життя; причини і наслідки змін, що відбулися у сфері культури;

• висловлювати судження щодо діяльності М. Пимоненка, С. Васильківського, В. Городецького, В. Кричевського;

• розпізнавати та описувати пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «реалізм», «український модерн».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть найбільш відомих драматургів другої половини XIX ст., охарактеризуйте їхню творчість.

2. Опишіть визначальні ознаки української літератури другої половини XIX ст. У яких творах українських письменників того часу ці ознаки дістали своє відображення?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Складання тез

• Слухаючи розповідь учителя, скласти тези «Нові риси містобудування».

Орієнтовний вигляд тез

• Швидке зростання міст.

• Нерівномірна забудова.

• Поява індустріальних районів.

• Погіршення екологічних умов.

• З’являються групи споріднених закладів та установ: готельні комплекси, ділові центри, торгові центри, навчальні комплекси.

• Увага до ансамблевої завершеності вулиць.

Робота з історичним поняттям

• Еклектика — навмисне змішування в одній споруді ознак різних стилів і художніх епох.

• Модернізм — у мистецтві загальний термін, що характеризує спроби митців початку XX ст. порвати з художніми традиціями XIX ст.; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту.

Учитель. Будівництво втрачало єдину систему, цілісність, жорстку симетричність. Архітектори відмовлялися від поділу форм на головні і другорядні. Основними носіями краси стали декоративні деталі, якими пишно оздоблювали стіни будівель. Гарне ототожнювалося з багато прикрашеним.

Однак перенасиченість численними, неповторними, екзотичними архітектурними деталями призвела до того, що вони вже й не сприймалися, й не помічалися.

• Назвіть ознаки, характерні для еклектики.

Робота з історичною інформацією

• Прочитати тексти й відповісти на запитання.

1. О. Д. Бойко про розвиток архітектури

«Характерними ознаками розвитку архітектури в другій половині XIX ст. були великі масштаби забудови; застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо); втрата єдиного архітектурного стилю, панування еклектики — механічного поєднання елементів різних архітектурних стилів».

2. Асеев Ю. С. про розвиток архітектури в Україні в другій половині XIX ст.

«Розвиток капіталістичних відносин в Україні в другій половині XIX ст. визначив різкий поворот в забудові міст. Виникають нові типи будівель — палаци змінились багатоповерховими будинками, будуються заводи і фабрики, торгові і промислові будівлі, вокзали, банки та інші небачені до того часу будови. Розвиток будівельної техніки і поява залізобетону, нових металевих конструкцій, нових технічних прийомів було викликано завданнями часу і забезпечило можливість подолання будівельних проблем. ...Настав час кардинальних змін всіх складових архітектури — «користь, міцність і краса». Народжується новий стиль, характерний для епохи капіталізму, складний і суперечливий, як сама епоха. Прийнято називати його “еклектизм”».

Запитання

1. Назвіть основні ознаки української архітектури в другій половині XIX ст.

2. Період панування в архітектурі еклектизму деякі вчені називають «безстилля». Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

Робота з текстом

• Прочитати тексти і відповісти на запитання.

«Розвиток капіталізму наклав значний відбиток на розмах міського будівництва, сприяв удосконаленню будівельної техніки, появі нових матеріалів і конструкцій. В архітектурі переважав еклектизм — суміш елементів різних стилів. У другій половині XIX ст. у Києві було споруджено будинки Міської думи (арх. О. Я. Шілле), готелю «Континенталь», політехнічного інституту, Першої гімназії (арх. О. В. Беретті), театру Соловцова, оперного театру (арх. В. О. Шреттер), Володимирського собору (арх. І. В. Штром, П. І. Спарро, О. В. Беретті). У Харкові за проектом О. М. Бекетова збудовані приміщення комерційного училища і земельного

банку. Одесу прикрасили будинки оперного театру (арх. Ф. Фельнер, Г. Гельмер), Нової біржі (арх. О. Й. Бернардацці). На західноукраїнських землях з’явилося чимало примітних споруд: у Львові — будинки політехнічного інституту (арх. Ю. О. Захарович), Галицького крайового сейму (арх. Ю. Гохбергер), оперного театру (арх. З. Горголевський), у Чернівцях — будинок резиденції митрополита Буковини (арх. Й. Главка), на Закарпатті — мисливський палац графів Шенборнів, будинок ужгородської синагоги, комітатський будинок у Береговому. Отже, в архітектурі України часів капіталізму разом із поглибленням суперечностей у пошуках стилю мали місце помітні здобутки кращих архітекторів».

Запитання

• Назвіть імена тогочасних архітекторів та їхні архітектурні будівлі.

«На початку XX ст., одночасно з посиленням українського національного руху, в архітектурі поширюється український стиль, піонером і послідовним виразником якого був Василь Кричевський (1873-1944). Архітектори охоче використовували мотиви українського бароко і народного дерев’яного будівництва, традиції і модерн, основним засобом виразу якого став орнамент. Національний стиль в українській архітектурі найбільш вдало було втілено в будинку Полтавського губернського земства (збудовано в 1908 р.), у якому використано форми дерев’яної народної архітектури. Автором споруди був В. Кричевський. Для оздоблення фасаду та інтер’єрів будинку було широко застосовано кераміку і майоліку, виготовлену за спеціальними ескізами учнями Миргородської керамічної школи та народними майстрами Опішні».

Запитання

• Про що йдеться в історичному джерелі?

Учитель. Новий крок уперед на початку XX ст. зробив український живопис. Серед найвизначніших майстрів пензля слід назвати живописця-баталіста Миколу Самокиша. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, а потім у Парижі, М. Самокиш досяг високої майстерності в зображенні батальних сцен. За серію перших картин його удостоїли звання академіка. Разом із С. Васильківським М. Самокиш у 1900 р. створив альбом «Українська старовина», а 1912 року — «Мотиви українського орнаменту», які й до цього часу захоплюють глядачів. Йому належать також батальні альбоми «Війна1904-1905 років» та серія малюнків про війну з Наполеоном у 1812 р.

Робота з текстом

• Прочитайте текст і поміркуйте, що традиційного збереглося в побуті та повсякденному житті українців.

Побут народних мас

«Промислове робітництво вносило нове у традиційний селянський побут народних мас України. Найбільше це проявлялося на Донбасі, де населення було національно різнорідним. Тут найбільше налічувалося міжнаціональних шлюбів. Великого авторитету в родині набувала жінка-мати: зазвичай, вона розпоряджалася родинною касою і взагалі була главою дому.

Українські народні традиції збереглися в будівництві жител робітничих селищ, навіть в інтернаціоналізованому Донбасі. Поширена тут у другій половині XIX ст. так звана мазанка — це варіант селянського двокамерного (сіни-хата) житла. Піч, стіл, підлога і три вікна були традиційними. З каменю на Донбасі, із дерева і саману в інших регіонах будувалися колективні робітничі житла — казарми, обладнані дво- і триярусними нарами для відпочинку. Робітники прагнули побудувати й своє власне індивідуальне житло: шлакове, кам’яне, цегляне. Але здебільшого на це витрачалося чимало років, бо коштів для швидкого одноразового будівництва зазвичай не було.

Традиційною залишалася і в селах, і робітничих селищах України гостинність їхніх мешканців. Приймати гостя вважалося доброю ознакою, бо той, за народною прикметою, приносив до оселі достаток. Гостей пригощали усім найсмачнішим, що мали господарі. Без милості не відпускали й жебраків та прочан. На столі, завжди накритому чистим рушником, лежав хліб і стояла сільниця із сіллю».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Робота з картою

• Визначити на карті місця розташування основних культурно-освітніх закладів та визначних пам’яток архітектури.

Завдання

• Встановити назви архітектурних споруд та їхніх архітекторів; назви та авторів живописних полотен.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.