Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас

Урок № 40 Радикальний рух у Галичині

Урок № 40

Радикальний рух у Галичині

Мета: проаналізувати програмні цілі перших українських політичних партій, з’ясувати історичне значення діяльності І. Франка, М. Міхновського, Ю. Бачинського; розвивати в учнів уміння виступати з повідомленням, самостійної роботи, працювати в групах, здійснювати взаємонавчання; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії.

Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: радикальний рух, політична партія.

Персоналії: О. Барвінський, О. Кониський, І. Франко, М. Міхновський, Ю. Бачинський.

Основні дати: 1890 р. — створення першої української політичної партії РУРП, 1896 р. — вихід друком брошури «Україна irredenta» Ю. Бачинського, 1899 р. — створення УНДП та УСДП.

Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «радикальний рух», «політична партія»; розповідає про програмні цілі перших українських політичних партій — Русько-Української радикальної партії, Української національно-демократичної партії, Української соціал-демократичної партії, визначає історичне значення діяльності І. Франка, М. Міхновського, Ю. Бачинського; розвиває вміння виступати з повідомленням, працює в групах, здійснює взаємонавчання; відчуває інтерес до вивчення вітчизняної історії.

  1. Організаційний момент
  2. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1) Поясніть вислів «Галичина — П’ємонт України».

2) На думку українського історика Я. Грицака, «у якісному вираженні головним результатом діяльності НТШ стало формування модерної української “високої” культури, яка у боротьбі за душі молодих українців могла успішно конкурувати з культурами польською і російською». Визначте історичне значення діяльності Наукового товариства імені Шевченка.

3) Розкажіть про діяльність народовців на Буковині та Закарпатті.

Презентація творчих робіт

Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.

III. Актуалізація знань

Бесіда

Чому наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. відбувся процес створення українських політичних партій?

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Радикальний рух у Галичині
  2. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський
  3. Утворення українських політичних партій у Галичині. І. Франко
  4. Українці-самостійники
  5. Радикальний рух у Галичині

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Самостійна робота з підручником

Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника та виконайте завдання:

1) Кого називають «радикалами»?

2) Назвіть імена представників радикального руху в Галичині. Що вам про них відомо?

3) Визначте особливості радикального руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Робота над формуванням понять

Запишіть у зошиті визначення поняття «радикали».

Радикали — прихильники докорінного, безумовного розв’язання будь-яких питань.

  1. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

У 1890 р. в результаті укладання угоди між частиною народовців і представником Австро-Угорщини в Галичині було проголошено «нову еру» у відносинах народовців з австрійським урядом. Суть її полягала в тому, що народовці зобов’язувалися підтримувати політику уряду, який натомість мав визнати галицьких українців окремим народом, надати українцям місця в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі, відкрити три українські гімназії, збільшити кількість українських кафедр у Львівському університеті. «Нова ера» тривала до 1894 р., оскільки австрійський уряд виконав лише частину зобов’язань.

Завдання

Висловіть власне ставлення до «новоерівської» політики народовців.

Повідомлення учнів

Учні виступають з повідомленнями за темами «Народовець Олександр Барвінський», «Народовець Олександр Кониський».

Зразок повідомлень

Олександр Барвінський (1847—1926) — український політик, історик, педагог. На зламі 70—80-х рр. ХІХ ст. разом із братами Володимиром та Осипом розробляв програму народовського руху. З 1886 р. започаткував видання «Руської історичної бібліотеки». У 1890 р. виступив прихильником «нової ери». Керував групою львівських народовців, які розробляли та реалізовували «новоерівські» ідеї. Відстоював широке бачення загальноукраїнського питання з урахуванням міжнародних взаємин, концепції «органічної праці» та українсько-польського порозуміння, європеїзацію українського суспільства, активну парламентську політику, союз з УГКЦ, виступав проти русифікації. [14, с. 189]

Олександр Кониський (1836—1900) — письменник, публіцист, громадський діяч. Був членом Київської громади, займався організацією недільних шкіл. Один з ініціаторів заснування у Львові Літературного товариства імені Т. Шевченка. Налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині. Вів активну публіцистичну діяльність в Галичині, зокрема, тривалий час матеріально й інтелектуально підтримував літературно-науковий і політичний часопис «Правда», який відіграв значну роль у формуванні української національної свідомості. О. Кониський та В. Антонович готові були підтримати німецький проект про створення «Київського королівства» в обмін на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини. [18, с. 25; 55, с. 234]

  1. Утворення українських політичних партій у Галичині. І. Франко

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Робота над формуванням понять

Запишіть у зошиті визначення поняття «політична партія».

Політична партія — політична організація, що виражає інтереси певної соціальної групи, об’єднує найбільш активних її представників і прагне досягнення певних цілей та ідеалів.

Розповідь учителя

У 1890 р. з ініціативи І. Франка та М. Павлика була створена перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія (РУРП). У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу. Партія прагнула утвердження соціалізму, демократизації суспільного життя. Політичне майбутнє Західної України радикали вбачали в перебудові внутрішнього життя Австро-Угорщини на засадах «правдивого автономізму, котрий бачив би силу монархії в якнайкращім культурнім і національнім розвою провінцій і народностей».

Самостійна робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника, заповніть порівняльну таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Критерії
порівняння

 

Українська соціал-демократична партія

 

Українська національно-демократична партія

 

Рік та місце заснування

 

1899 р., Львів

 

1899 р., Львів

 

Лідери

 

М. Ганкевич, С. Вітик

 

І. Франко, В. Охрімович, Є. Левицький

 

Програмна мета

 

Досягнення соціалізму шляхом реформ, проведення легальних парламентських виборів, прагнення створити українську державу з республіканським устроєм

 

Демократизація політичного життя в Австро-Угорській імперії з використанням легальних парламентських засобів, рівноправ’я українського і польського населення в Галичині, боротьба за національну самостійність України, запровадження прогресивного податку, захист інтересів селян

 

 

Завдання

Проаналізуйте програмні цілі УСДП та УНДП.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням за темою «Іван Франко — засновник першої політичної партії в Україні».

Зразок повідомлення

Іван Франко (1856—1916 рр.) — поет, письменник, громадсько-політичний діяч. Автор близько 4 тис. літературних, публіцистичних та наукових творів. Був редактором і членом редакції численних журналів і газет. У 1890 р. разом з М. Павликом, В. Будзиновським, Є. Левицьким та іншими І. Франко заснував першу українську політичну партію — Русько-українська радикальна партія (РУРП), став її першим головою (до 1898 р.) та одним із головних ідеологів. Від РУРП безуспішно висувався кандидатом на виборах до Австрійського парламенту. У 1899 р. вийшов зі складу РУРП і приєднався до Української національно-демократичної партії. Перехід І. Франка у національно-демократичний табір був пов’язаний зі змінами у проводі українського національного руху в Галичині, насамперед, з приїздом у 1894 р. до Львова М. Грушевського. [12, с. 1001—1002]

Запитання

Як ви розумієте вислів: «Іван Франко — “Тарас Шевченко західноукраїнських земель”»?

Поетична хвилинка

Прослухайте вірш І. Франка, дайте відповіді на запитання.

Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Гримить!

Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари — плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!

Запитання до вірша

1) Настання якої благодатної пори передчував І. Франко?

2) Із курсу української літератури пригадайте, у яких віршах І. Франко висловлює свою громадянську позицію.

  1. Українці-самостійники

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Робота в групах

Методичний коментар. Об’єднати учнів у дві групи, кожна з яких опрацьовує матеріал підручника та роздавальний матеріал. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.

Роздавальний матеріал

Ю. Бачинський. «Україна irredenta»

«Ukraina irredenta» («Україна уярмлена») (1895 р.) (уривки)

Політична самостійність України, то conditio sine qua non її економічного і культурного розвитку, умова взагалі — можливости її існованя.

Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!

Завдання

1) Схарактеризуйте основні положення книги «Україна irredenta» Ю. Бачинського.

2) Яке значення мав висновок, задекларований Ю. Бачинським про історичну необхідність здобуття Україною політичної незалежності?

М. Міхновський «Самостійна Україна» (уривки)

Кінець XIX віку визначився з’явищами, що характеризують новий зворот в історії людськості. Ці з’явища свідчать за те, що п’ятий акт великої історичної трагедії, званої «боротьбою націй», вже начався і закінчення наближається. Ті з’явища — це уоружені повстання зневолених націй проти націй гнобителів. На наших очах відбулися криваві повстання Вірмен, Кретян-Греків, Кубанців і нарешті Боерів. Коли ще поглянути на ту більше чи менше гостру боротьбу в її перших фазах, яку провадять зрабовані народи Австрії, Росії та Туреччини проти націй-панів, на той смертельний антагонізм, який існує поміж німцями і французами, англічанами і росіянами, коли зважити, яку страшну масу регулярного війська утримують ворожі поміж собою нації, то стане зовсім очевидним, що все світове національне питання вже зовсім достигло хоч і далеко стоїть до необхідного, дійсного та справедливого розв’язання. Проте, шлях до розв’язання єдино можливий, певний і хосенний показали нації, що вже повстали проти чужого панування, у якій би формі політичного верховенства воно не виявлялося, і цей шлях є противний Гааґській конференції.

Ми визнаємо, що наш нарід теж перебуває у становищі зрабованої нації.

Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на міжнародні відносини хоче виливатись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього розвитку духового і осягнення найліпшого матеріяльного гаразду; коли справедливо, що пишний розцвіт індивідуальності можливий тільки в державі, для якої плекання індивідуальності є метою, — тоді стане зовсім зрозумілим, що державна самостійність є головна умова існування нації, а державна незалежність є національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин.

…Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо… Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України! Сини України! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

…Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!

Завдання

1) Визначте головну ідею брошури «Самостійна Україна» М. Міхновського. Схарактеризуйте основні положення документа.

2) Порівняйте проект конституції М. Міхновського й конституційні ідеї М. Драгоманова.

  1. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Метод «Одна хвилина»

Методичний коментар. Назвати поняття й терміни з теми уроку та запропонувати декільком учням по черзі без підготовки протягом 1 хвилини висловитися.

Метод «Мозковий штурм»

Методичний коментар — див. урок № 2.

I. Франко про «Україна irredenta» Ю. Бачинського: ця книга важлива «як факт» нашого політичного життя, «як вияв національного почуття і національної свідомості».

Визначте історичне значення виходу праці «Україна irredenta» Ю. Бачинського.

VI. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

історик В. Сарбей зазначав, що «на межі ХІХ—ХХ ст. національний рух на всій території України виразно політизувався. Керівництво ним почали брати на себе новоутворені політичні партії, програми яких передбачали докорінні реформи або революційні перетворення соціально-економічного й політичного ладу, повну ліквідацію національного поневолення України чужоземними імперіями, запровадження цивілізованих основ суспільно-політичного життя українського народу на демократичних засадах автономії чи федерації, конфедерації чи навіть повної державної самостійності»;

громадсько-політичний діяч Ю. Бачинський у своїй книзі «Україна irredenta», що побачила світ у 1895 р., першим серед громадських діячів висунув та обґрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.

VIІ. Домашнє завдання

1) Опрацюйте текст підручника.

2) Складіть історичний портрет І. Франка.

3) Розробіть ескіз поштової марки, присвяченої річниці заснування першої політичної партії в Україні.

 

Категорія: Конспекти уроків із історії України 9 клас | Додав: uthitel (27.01.2018)
Переглядів: 1628 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: