| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 3 «Український проект» Мета: з’ясувати основні складові академічного етапу українського визвольного руху, значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців, визначити суть російської панславістської, польської федеративної та української слов’янофільської теорій, усвідомити важливість ідеї соборності українських земель, вивчити наявні релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні; розвивати в учнів уміння й навички критичного мислення, уміння висловлювати власну думку, уміння самостійної роботи та роботи в групах; виховувати гордість за діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: фольклор, етнографія, академічний етап українського визвольного руху, панславізм, федералізм, слов’янофільство, соборність. Персоналії: М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Основні дати: кінець ХVІІІ ст. — 40-ві рр. ХІХ ст. — академічний етап українського визвольного руху, 1827 р. — вихід «Малоросійських пісень…» М. Максимовича. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «фольклор», «етнографія», «академічний етап українського визвольного руху», «панславізм», «федералізм», «слов’янофільство», «соборність»; визначає основні складові академічного етапу українського визвольного руху, пояснює значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців, аналізує основні положення російської панславістської, польської федеративної та української слов’янофільської теорій, усвідомлює важливість ідеї соборності українських земель, описує наявні релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні; розвиває критичне мислення, висловлює власну думку, працює в групах; відчуває гордість за діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст., інтерес до вивчення історичного минулого України.
Бесіда 1) Поясніть зміст понять «етнос», «народність», «нація», «інтелігенція». 2) Поясніть, як ви розумієте слова чеського письменника К. Гавлічек-Боровського: «Україна — це постійне прокляття, яке самі над собою проголосили її гнобителі… Доки не буде виправлена кривда, зроблена українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій». 3) На думку сучасного історика В. Полянського, історична пам’ять фіксує епохальні події, що визначають загальний напрямок розвитку етносів, не утримуючи всіх історичних фактів. Що таке «історична пам’ять»? Аргументовано доведіть, що історична пам’ять є найсуттєвішим чинником формування національної свідомості. 4) Прочитавши удома твір Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», визначте, якою є ідея написання твору. У яких рядках автор закликав до відродження духовного зв’язку поколінь та віків, історичної пам’яті нації? III. Актуалізація знань Бесіда на повторення 1) Поясніть зміст поняття «фольклор». 2) Що вивчає наука етнографія? 3) Коли і за яких умов Українська православна церква була підпорядкована Московському патріархату? 4) Коли і за яких обставин утворилася Українська греко-католицька церква? IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда на повторення 1) Пригадайте, як називався перший етап формування нації в періодизації М. Гроха. У чому полягала його суть? 2) На які роки припадає за періодизацією І. Лисяка-Рудницького перший етап формування української національної свідомості? Робота над формуванням понять Запишіть у зошит визначення понять «фольклор», «етнографія». Фольклор (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна народна творчість — створені народом та існуючі в народних масах словесність (перекази, пісні, казки), музика (пісні, інструментальні наспіви та п’єси), театр (драми, сатиричні п’єси, театр ляльок), танець. Етнографія (від грец. ethnos — народ, grapho — пишу, букв. — народоопис) — наука, що вивчає походження та розвиток різних народів, територію їхнього розселення, заняття, матеріальну й духовну культуру, традиційні особливості побуту, а також антропологічні риси. Робота в групах Методичний коментар. Об’єднати учнів у чотири групи, кожна з яких опрацьовує матеріал відповідної картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.
Запитання Чому, за визначенням І. Франка, заняття українським народознавством належало до небезпечних? Власну думку обґрунтуйте. Узагальнююча розповідь учителя Таким чином, фольклорно-етнографічні дослідження першої половини ХІХ ст. засвідчили, що український народ має давню історію, що й узаконювало його право на існування в майбутньому. Дослідження усної народної творчості дали матеріал для унормування літературної української мови. Наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. П. Куліш створив прообраз сучасного українського правопису — «кулішівку». Широкий фольклорний матеріал дав змогу дослідити історичні погляди українського народу. Українські інтелектуали закликали вірити не офіційній російській історіографії, а народу, його оцінці тих чи інших подій, що мали місце в історії України.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Розповідь учителя Розповідь будується на матеріалі таблиці, спроектованої на мультимедійній дошці.
Завдання Дайте визначення понять «панславізм», «федералізм», «слов’янофільство».
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Робота з картою Покажіть на карті, до складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст. Бесіда на повторення 1) Пригадайте, від яких часів бере свій початок ідея соборності України. 2) Яким чином ідея соборності українських земель втілювалася за доби козаччини? 3) Чому ідея соборності була актуальним питанням української історії? Розповідь учителя Ідея цілісності, неподільності українських земель пройшла свій шлях розвитку. Спочатку українці як у складі Російської, так і під владою Австрійської імперій висунули ідею автономії України. Ця ідея передбачала широке самоврядування на національному ґрунті. Згодом виникла ідея об’єднання українців під владою Російської та Австрійської монархій. Через певний час українці почали боротися за створення соборної та суверенної Української держави, незалежної від обох монархій. У ХІХ ст. ідея соборності земель України знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів — Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність. Робота над формуванням понять Запишіть у зошиті визначення поняття «соборність». Соборність — єдність, цілісність, неподільність суспільства й держави в Україні.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Варіант І Самостійна робота з підручником Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, дайте відповіді на запитання. 1) Чи правильним є твердження, що уряд Російської імперії прагнув використати церкву як засіб денаціоналізації українців? Власну думку обґрунтуйте. 2) Охарактеризуйте роль УГКЦ у піднесенні національної свідомості населення Західної України. Варіант ІІ Робота з роздавальним матеріалом Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
Варіант І Бесіда 1) Охарактеризуйте академічний етап українського національного руху. 2) Визначте значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. 3) У чому полягає суть російської панславістської, польської федеративної та української слов’янофільської теорій? 4) Поясніть зміст поняття «соборність». 5) Яким чином відсутність єдиної національної церкви впливала на духовну єдність галичан і наддніпрянців? Варіант ІІ Робота в групах Методичний коментар. Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком. VI. Підсумки уроку Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: завданням першого етнографічного етапу українського національного відродження було дослідження за допомогою фольклору та етнографії рис своєї етнічної спільності. Дослідження показали окремішність українців серед інших слов’янських народів; у ХІХ ст. в українських землях набули поширення російська панславістська, польська федеративна й українська слов’янофільська теорії. Панславісти прагнули об’єднання слов’янських народів під егідою царської Росії. Натомість появу польської федеративної теорії зумовили мрії про відновлення Великої Польщі. Водночас українські слов’янофіли намагалися використати досвід національного відродження слов’ян для утвердження самобутності українців і відстоювання їхніх прав серед європейських народів; у ХІХ ст. в українському суспільстві сформувалася ідея соборності всіх українських земель; релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні полягали в тому, що духовній єдності українців у складі Російської та Австрійської монархій, основою якої завжди була релігія, заважала відсутність єдиної національної церкви. VIІ. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Уявіть, що ви — учений-історик, який для провідного часопису країни має написати статтю за темою «Ідея соборності України — актуальне питання української історії: ретроспективний погляд». 3) Учні об’єднуються у групи по п’ять-сім осіб. Кожна група має підготувати відеозвернення (тривалість — 5 хв), основною думкою якого є ідея соборності українських земель.
| ||||||||||||||
| Переглядів: 465 | | ||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
