УРОК 38

Суспільно-політичне життя Наддніпрянської України в 1907-1914 рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель початку XX ст.;

• визначати основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.; аграрної реформи Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні;

• пояснювати причини та наслідки посилення національного гніту в 1907-1914 рр.,

• висловлювати судження щодо діяльності Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського;

• називати час проведення Столипінської аграрної реформи;

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «відруб», «діаспора», «Столипінська аграрна реформа».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте вимоги українців під час революції 1905 1907 рр.

2. Хто формулював ці вимоги і наскільки вони були реальними?

3. Чому піднесення українського національного руху почалося після Маніфесту 17 жовтня, а не до нього?

4. Коли в Наддніпрянській Україні почали діяти «Просвіти»? Що вони робили?

5. Якої тактики дотримували українські партії під час виборів до першої Державної думи? Які результати дала ця тактика?

6. Що вам відомо про діяльність української громади у Першій та Другій Державних Думах Росії?

7. Як ставились до українського національного руху російські партії? Чим пояснювалася їхня позиція?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Після поразки революції, у період столипінської реакції (від імені голови Ради Міністрів Росії П. А. Столипіна), значно посилилися репресії: у більшості губерній України діяв воєнний стан, лютували каральні загони, царат переслідував українську мову і культуру, забороняв видання україномовних газет.

Прагнучи не допустити нової революції і зміцнити свою соціальну опору, царський уряд на чолі з П. Столипіним вирішив здійснити реформи, які стосувалися перш за все аграрного сектора.

Учитель роз’яснює суть столипінської аграрної реформи, учні занотовують у зошити у вигляді таблиці.

Бесіда

1. З якою метою була започаткована земельна реформа П. Столипіна?

2. Яким був зміст реформи?

3. З’ясуйте особливості проведення реформи в різних регіонах України.

4. Яким буде ставлення до реформи різних верств населення?

5. Чи вдалося ініціаторам реформи досягти мети, яку вони перед собою ставили?

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

З указу Петра Столипіна (1906 рік)

«...Селяни дістають право вільного виходу з общини, із закріпленням у власність окремих домохазяїн ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу...

1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі... <...>

4. Домохазяї, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах...

Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна...»

Запитання

1. Які особливості Столипінської аграрної реформи відображено в документі?

2. Чи міняла якось життя селян ця реформа? Зробіть висновки.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати документи і відповісти на запитання.

1. Микола Якименко про вплив реформи на зменшення поміщицького землеволодіння

«Особливо швидко пішов цей процес після 1906 р., коли царський уряд зняв штучні перешкоди на шляху повноцінної приватизації землі, чим забезпечив її поступову концентрацію в руках справжніх організаторів виробництва. На 1914 р. сталися великі зрушення в монополії дворянства на землю. Дворяни, державні чиновники і відставні офіцери, яким уряд за службу «царю и отечеству» дав величезні латифундії, не змогли організувати на ній ефективне господарство, воліючи за краще позбутися її за певну винагороду. Лише за п’ять років Столипінської реформи ця категорія населення продала майже півтора мільйона десятин, тоді як приблизно стільки ж купили селяни — безпосередні товаровиробники. Коли аналізувати відповідні дані по регіонах, то виявиться, що найбільше землі було продано привілейованими станами на

Півдні — 687,7 тис. дес, тоді як на Правобережній Україні майже у два рази менше — 380,6 тис. дес. Великий (а можливо, і вирішальний) вплив на рентабельність господарства мала наявність у цьому регіоні досить розвинутої на той час харчової промисловості і дешевої робочої сили, украй необхідної, зокрема, для трудомісткого процесу вирощування й переробляння цукрових буряків. Незважаючи на те, що поміщики Правобережної України володіли своїми маєтками сотні років і мали, таким чином, усі можливості організувати ефективне господарювання, процес переходу землі до тих, хто краще справлявся з цим завданням, відбувався і тут. У разі втрати дворянами 380,6 тис. дес. землі селяни купили 339,7 тис. дес. Немає ніякого сумніву в тому, що на території України дворянське землеволодіння, зрештою, зникло б еволюційним шляхом».

Запитання

1. Чому скорочення поміщицького землеволодіння в результаті Столипінської реформи можна вважати прогресивним явищем?

2. Знайдіть відповідь на питання, чому інтенсивність процесу зміни власників землі суттєво різнилася в залежності від району України.

3. На підставі чого автор доходить висновку, що дворянське землеволодіння в Україні поступово зникло б еволюційним шляхом, тобто без революції?

2. З висловлювання П. Струве щодо аграрної реформи П. Столипіна «Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна — можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, — цією політикою він зробив величезний подвиг у російському житті. І зрушення воістину революційне... З аграрною реформою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць».

Запитання

1. У чому, на думку автора, полягає значення аграрної реформи Столипіна?

2. А якої думки дотримуєтеся ви? Як можна визначити цю реформу: як «найбільше зло» чи «хірургічну операцію»?

3. Спробуйте висловити свою точку зору за допомогою методу «Прес».

Робота з історичними поняттями

• Шовінізм (походить від прізвища солдата Шовена, який захищав політику Наполеона) — це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Цензор Сергій Щоголєв про українську мову

«1. Украинский язык малопригоден для создания родной малороссам областной культуры.

2. Наличность в малорусской или украинской популярной литературе своеобразной орфографии является фактором, вредящим народной грамотности и тормозящим культуру Юга России.

3. Южнорусская народная школа не нуждается в малорусских учебниках и преподавании: учебники же и книги на языке украинском не только бесполезны, но и вредны.

4. Национализация малорусских народных училищ, как указано М. Драгомановым, наобходима для федеративного распада России, для уничтожения единства и сплоченности русского народа как великодержавной единицы в Европе.

5. В Западной Руси украинский книжный язык — плоть от плоти языка польского — обеспечивает украинскому движению поддержку и сочувствие колонизаторов».

Запитання

1. Прокоментуйте кожний із пунктів цього документа.

2. Яку мету, на вашу думку, переслідував автор, видаючи цю працю?

Учитель. Розпуск Другої Державної Думи започаткував добу реакції. У Третій і Четвертій Державних Думах українських парламентських груп не було. Було заборонено викладання українською мовою, ліквідовано «Просвіти», циркуляр 1910 р. заборонив діяльність усіх організацій «інородців». Неабиякий резонанс спричинив інспірований у 1911-1913 р. судовий процес над М. Бейлісом.

Робота з підручником

• Опрацювати за підручником питання про справу М. Бейліса і відповісти на запитання.

1. Що ви дізналися про справу Бейліса?

2. Чому, на ваш погляд, переслідування українців і євреїв відбувалося одночасно? Це закономірність чи випадковість?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.