УРОК 37

Події революції 1905-1907 рр. в Україні

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні;

• характеризувати національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр.; вплив революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

• визначати основні тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянській Україні;

• пояснювати наслідки діяльності українських парламентських громад в Першій та Другій Державних Думах;

• висловлювати судження щодо діяльності Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського;

• називати дати основних подій революції 1905-1907 рр.;

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «страйк», «політизація українського національного руху», «автономізм», ТУП.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть основні причини, які заважали розвиткові капітаістичних відносин на селі.

2. Які з них, на вашу думку, найбільше гнітили селян на початку XX ст.? Спрогнозуйте дії селян.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Початок XX ст. для багатьох народів світу позначився революційними потрясіннями, глобальною кризою. Як результат — розпочалася світова війна.

Реформи 60-70-х років вивели Російську імперію на шлях модернізації, змінили її соціальне обличчя. Однак процес модернізації відбувався украй суперечливо.

1905 року в Російській імперії розпочалася революція.

Робота з поняттям

• Революція — докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які призводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із праці О. Бойка «Історія України»»

«Зволікання з остаточним вирішенням аграрного питання, посилення експлуатації робітничого класу, об’єктивна зацікавленість буржуазії в її залученні до розв’язання важливих державних проблем, національний гніт, відсутність демократичних свобод створили ґрунт для стихійного вибуху невдоволення народних мас. Проте можливість виступу стала реальною лише завдяки появі та зміцненню наприкінці XIX — на початку XX ст. широкого спектра політичних партій, розширенню сфери їхніх дій, посиленню впливу на маси».

Запитання

1. Визначте причини революції 1905-1907 рр.

2. Чому автор вважає, що саме на початку XX ст. настав слушний момент для революційного виступу?

Робота з таблицею

• Ознайомтесь з причинами революції 1905-1907 рр., розподіліть їхні номери по відповідних колонках.

1) Суперечливі процеси модернізації;

2) нерозв’язаність аграрного питання;

3) збереження поміщицьких землеволодінь;

4) малоземелля і безземелля селян;

5) самодержавна форма правління;

6) відсутність демократичних прав і свобод;

7) знищення будь-яких проявів волелюбності;

8) падіння авторитету царату у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;

9) поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;

10) існування станових привілеїв;

11) жорстка експлуатація робітничого класу;

12) тяжке становище народних мас;

13) масове безробіття;

14) тяжкий національний гніт.

Складання хронологічної таблиці

• Працюючи з текстом підручника або за розповіддю учителя, скласти хронологічну таблицю Орієнтовний вигляд таблиці

Події революції 1907-1907 рр. в українських землях

Учитель. 17 жовтня 1905 р. Микола II підписав Маніфест, за яким було даровано демократичні права: свободу слова, друку, особистості, зборів, профспілок, скликання законодавчої Державної Думи. Було скасовано Емський указ. Почали виходити українські газети і журнали. У Лубнах виходить перша україномовна газета «Хлібороб», щоденна «Громадська думка» («Рада»). У Києві, Одесі, Катеринославі, Чернігові, Ніжині були засновані «Просвіти», які проводили культурно-освітню роботу. М. Садовський створив перший в Україні український стаціонарний театр. М. Грушевський переїхав до Києва, де заснував українське наукове товариство (УНТ). Уперше відбулись вибори до Державної Думи, які стали першим досвідом парламентської діяльності українців Наддніпрянщини.

Робота з інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

«Перша «Просвіта» в підросійській Україні була відкрита в Одесі 30 жовтня 1905 р. Вона мала власну бібліотеку й історичний музей, створила окремий фонд для видання книжок.

Близько чотирьох сотень членів налічувало товариство «Просвіта» в Катеринославі. Там роботу запровадили в чотирьох секціях: драматичній, вокально-музичній, літературній та бібліотечній. Згодом відкрили й читальню. «Просвіта» у Кам’янці-Подільському домоглася права вести ввести українську в початкових школах. Того ж самого року з’явилося товариство «Просвіта» і в Києві, де його започаткували видатні діячі української культури Борис Грінченко, Микола Лисенко, Григорій Коваленко та ін. Історик Микола Аркас (1852-1909) організував «Просвіту» в Миколаєві. Організувати «Просвіту» було нелегко, бо кожне товариство повинно було затверджувати власний статут і діяти як самостійна організація чи філія. У зв’язку з цим доля кожної організації повністю залежала від місцевого губернатора. І все ж, попри всі перешкоди, на середину 1907 р. в Україні вже діяло 35 організацій «Просвіти». Там, де це вдавалося, діячі «Просвіти» налагоджували контакти з українським селом. «Просвіта» не лише поширювала українську літературу, а й ідеї та знання, які могли б витягти село з відсталості».

Запитання

1. Що робили українські «Просвіти»?

2. Яке значення діяльності «Просвіт» в українському національному русі?

Учитель. В Україні на передній край суспільно-політичної боротьби вийшло українське національне питання. Також його обговорювали в Державній Думі. Вибори до Першої Думи відбулися навесні 1906 р. Від 9 українських губерній було обрано 102 депутати. У Думі сформувалася «Українська думська громада» (42 депутати на чолі з І. Шрагом). Основною її вимогою було надання Україні автономії. Проте Перша Дума була розпущена у липні 1906 р. Вибори до Другої Державної Думи відбулися у січні 1907 р. (102 депутати від українських губерній). Друга Дума виявилася ще радикальнішою, ніж Перша. «Думська громада» дещо розширила свої вимоги, пропонуючи допустити українську мову в систему освіти і державне управління. Розпуск Другої Державної Думи 3 червня 1907 р. і запровадження нового виборчого закону засвідчили поразку революції 1905-1907 рр. Українські проблеми залишились нерозв’язаними. У країні наступила політична реакція.

Робота з історичними поняттями

• Чорносотенці — збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли в Російській імперії під час революції 1905 року. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православіе. Самодєржавіе. Народность». Період найбільшої активності чорносотенців припав на 1905-1914 рр.

• Як ви вважаєте, чому чорносотенці активізувалися саме під час революції 1905 1907 рр.?

Учитель. У виборах до Третьої Думи УДРП зробила акцент на співробітництві з кадетами. Своїх членів партія провести не зуміла, проте мала вплив на гурток українських депутатів, який склався в Думі. У березні 1908 р. ці депутати внесли законопроект про дозвіл викладання «в початкових школах місцевостей з малоруським населенням» рідною українською мовою. Але законопроект було відкинуто. Про необхідність викладання у початкових школах і здійснення судочинства українською мовою говорив у своїх виступах в Думі кадет з українськими симпатіями Іван Лучицький, відомий київський історик. Загалом же Третя Дума виявилася найбільш мовчазною в українському питанні.

У Четвертій Державній думі українське питання стояло гостріше. Не в останню чергу це було наслідком угоди між кадетами і ТУПу, за якою поступовці закликали українців підтримувати кадетських кандидатів на виборах, а ті в Думі висунули низку українських вимог. Вони обмежувались суто культурними питаннями.

1908 р. — утворення Товариства українських поступовців (ТУП) на чолі з М. Грушевським.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із декларації ТУП «Наша позиція»

«...Державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів, ні гноблених.

Адже боролися ми й боротимемося за демократичну автономію України, гарантовану таку ж федерацію рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу».

Запитання

1. На основі цього документа визначте основні завдання, які ставило перед собою Товариство українських поступовців?

2. Як вони прагнули розв’язати національне питання в Україні?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.