УРОК 31

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• пояснювати причини виникнення радикального руху;

• визначати основні напрями діяльності перших політичних партій Галичини;

• висловлювати судження щодо діяльності І. Франка, Ю. Бачинського, Ю. Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М. Грушевського, В. Нагірного;

• називати дати: утворення перших політичних партій;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «радикали», «помірковані».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Які події спонукали до «новоерівського» компромісу українських і польських політиків Галичини? У чому полягала його суть?

2. Назвіть імена та досягнення найбільш визначних народовців Буковини.

3. Чим пояснити нерозвинутість національного руху Закарпаття в другій половині XIX ст.?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Починаючи з 90-х років XIX ст., у суспільному русі на західноукраїнських землях розпочинається політичний етап. Серед широких верств населення гуртуються політичні сили, які визначають основні програмні положення. Уже в жовтні 1890 року в Галичині виникає перша політична партія.

• Як ви вважаєте, яка українська організація стала основою для створення першої політичної партії? Чому ви так вважаєте?

Робота з історичним поняттям

• Політична партія — це найбільш активна й організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

1. Іван Франко про формування політичних поглядів членів молодої політичної партії «їх змагання — погодити космополітичні доктрини соціальної демократії з українським націоналізмом, марксівський матеріалістичний світогляд з даними української історії — це вельми займаючий образ ферментації, яку викликали у нас думки, пропаговані Драгомановим. Бо ж не забуваймо, що соціалістами ці люди поробилися значною мірою під впливом Драгоманова, і українського націоналізму нассалися, крім Шевченка, головно з його писань».

Запитання

1. Хто мав безпосередній вплив на формування поглядів радикалів?

2. На яких позиціях вони перебували на початку створення партії?

3. Яких змін зазнають їхні погляди з часом?

2. Із програми Русько-української радикальної партії

«Ми, русько-українські радикали, виступаємо як нова партія під назвою Русько-українська радикальна партія з ось якою програмою.

А. Програма максимальна

1) У справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. є. хочемо колективного устрою праці і колективної власності средств продукційних.

2) У справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумління, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, як найповнішого впливу на рішає всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділення каждому народови можности якнайповнішого розвою культурного.

3) У справах культурних стоїмо на ґрунті позитивної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всего народа.

1895 року програма була доповнена таким пунктом: «Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише при повній політичній самостійності русько-українського народу».

Запитання

1. Визначте основні програмні положення РУРП.

2. На яких позиціях стояла РУРП щодо питання про державність України?

3. Як ви вважаєте, яким шляхом пропонувалося здійснити ці перетворення?

3. Із програми Української націонал-демократичної партії

«Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одно цільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютної Російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей».

«...Змагати, щоб серед угорських українців викликати подібний національний рух, який є між галицькими й буковинськими українцями, щоб загріти їх до вживання, плекання рідної мови, до боротьби проти денаціоналізації та до культурної, економічної й політичної праці в користь українського народу Закарпаття».

«Нашим ідеалом повинна бути незалежна Русь-Україна, у якій би всі частини нашої нації об’єдналися в одну новочасну, культурну державу».

Запитання

1. Проаналізуйте обставини утворення УНДП.

2. Охарактеризуйте завдання, які вона ставила перед собою.

Учитель. Наприкінці XIX ст. в Європі набувають поширення соціалістичні ідеї, тому 1899 року в Галичині утворюється ще одна партія — Українська соціал-демократична партія, лідерами якої були Микола Ганкевич, Семен Вітик, Володимир Охрімович.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Газета «Воля» про програмні засади УСДП

«Наша програмна ціль ясна. Повна воля політична, самодержавність люду, демократія; перехід землі і фабрик на власність загалу, спільна господарка на користь загалу; визволення люду з темноти, доступ для кожного до науки, до світла...

Боротьба в ім’я ідеалів соціалізму проти гнобителів люду — се також боротьба за визволення національне. “На те, щоби єдність міжнародна пролетаріату розвивалась вповні, треба щоби кожен народ був паном у своїй хаті”.

...Ми змагаємо до того, щоби цілий народ український виборов собі національну волю та самостійність політичну; наша ціль — вільна держава українського народу, українська республіка.

...Ми далекі від національної ненависті до чужинців; ми є ворогами шовінізму... Любов до нашого народу зливається в нас в одно з любов’ю до всіх визискуваних, неволених і гноблених, до всіх тих, що разом з нами готові йти “на стрічу сонцю золотому...”»

Запитання

1. Визначте завдання, які ставила перед собою УСДП у соціально-економічній сфері.

2. А як вона прагнула розв’язати національне питання українського народу?

Робота з історичним поняттям «український П'ємонт»

• Український П'ємонт — метафора, яку часто вживали щодо Галичини та її столиці Львова. Ґрунтується на тому, що П’ємонт був тим регіоном Італії, звідки почалося визволення країни від чужинців (австрійців) й об’єднання італійських земель.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст і поміркуйте, чому саме за Галичиною закріпилась назва «український П’ємонт».

Зі статті М. Грушевського «Український П'ємонт»

«В останнє десятиліття XIX століття Галичина, незважаючи на власні досить важкі умови національного та економічного існування, стає центром економічного руху і щодо українських земель Росії відіграє роль культурного арсеналу, де створювались і вдосконалювались засоби національного культурного та політико-громадського відродження українського народу.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Вправа «Мікрофон»

• Проаналізуйте уривок із виступу І. Франка на ювілейному вечорі 1898 р. Як він розумів зв’язок загальнолюдського й особистісного?

«Головну вагу клав я завсіди на здобування загальнолюдських прав, бо знав, що народ, здобуваючи собі загальнолюдські права, тим самим здобуває собі й національні права. І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а перед усього чоловіком».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.