Піднесення національно-визвольного руху у 70-90-х рр. XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «нова ера», «український П'ємонт».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Хто такі народовці і в якому регіоні України вони діяли?

2. Хто виступав на противагу народовцям?

3. Назвіть найбільш значні результати діяльності народовців.

4. Що спільного в діяльності народовців і громадівців?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Захопившись культурницькою роботою, народовці повністю усунулися від політичного життя. Як наслідок, за результатами виборів 1879 р. до галицького сейму потрапили лише 3 представники від українців.

Робота з історичними поняттями

• Народна Рада — політична організація народовців 1885 р., яку очолював Юліан Романчук. Виступала за автономію для українців у межах Австро-Угорщини, за національний розвиток західноукраїнських земель.

• «Нова ера» — австро-польсько-український компроміс, що тривав на початку 90-х років XIX ст.

Учитель. Передумови виникнення політики «нової ери»: між Австро-Угорщиною і Російською імперією відбувається загострення відносин, назрівання війни. Деякі громадівці (В. Антонович, О. Кониський) вирішили підтримати Австро-Угорщину в обмін на задоволення національно-культурних прав українців Галичини:

• визнання галицьких українців окремим народом;

• однакове ставлення до поляків і українців;

• місця в Австрійському парламенті;

• збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті.

Політика «нової ери» тривала недовго (1894 р.). Проте навіть за цей час Літературне товариство імені Т. Шевченка було перетворене на Наукове товариство з державною субсидією, було відкрито кафедри історії України при Львівському університеті та українські гімназії. Було розширено сферу вжитку української мови в урядових установах, українці отримали доступ до державних посад. Разом з тим через ставлення до політики «нової ери» відбувся розкол на її прихильників і противників.

Бесіда

1. Поясніть, чому загострення відносин між Росією та Австро-Угорщиною вплинуло на український визвольний рух у Галичині.

2. У чому суть «нової ери» у відносинах народовців з австрійським урядом?

Учитель. На Буковині і в Закарпатті становлення національного руху відбувалось за більш складних умов. Зачинателями української літератури на Буковині стала «буковинська трійця»: Юрій Федькович, брати Сидір та Григорій Воробкевичі. 1875 р. було відкрито університет у Чернівцях, а 1885 року розпочалось видання української газети «Буковина».

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте текст і скажіть, які сприятливі та несприятливі обставини для розвитку національного руху на Буковині склалися в другій половині XIX ст.

«Серед усіх західноукраїнських селян буковинці були найзаможнішими, в основному завдяки тому, що великі румунські землевласники не мали такого величезного впливу у Відні, як поляки та мадяри. Оскільки політика Відня зводилася до використання українців як противаги румунам, то перші й справді мали певні політичні важелі. На кінець XIX ст. наслідками цього впливу була добре організована система освіти, можливість навчання у Чернівецькому університеті... Утім, існували і перешкоди на шляху національного і політичного розвитку. Буковинці, як і румуни, були православними, а церковна ієрархія була в основному опанована румунами. Тому, на відміну від Галичини, церква не відігравала, та й не могла відігравати помітної ролі в розвитку почуття національної ідентичності на Буковині; відтак процес національного будівництва в краї значно сповільнився».

Учитель. Найважчим було становище русинів Закарпаття. Невисока врожайність землі, повільний розвиток промисловості та високий приріст населення призвели до вкрай важких умов життя. Що стосується культурно-національного життя, то скромні успіхи, здобуті в 50-х роках, протягом 60-х звелися нанівець. Після перетворення Австрії на дуалістичну монархію всі національні меншини Угорщини були віддані на ласку угорської влади. Під тиском цієї влади греко-католицька церква Закарпаття стала засобом мадяризації. На зламі ХІХ-ХХ ст. тут було закрито ті останні парафіяльні початкові школи з українською мовою навчання, які працювали ще від початку XIX ст. Як і в Галичині, посилення національного гноблення на Закарпатті призвело до утвердження москвофільства. Інтелігенція Закарпаття пам’ятала перемогу російських військ над революційними угорськими частинами 1849 року і не могла собі уявити іншої опори національному життю, окрім Петербурга. Під вплив москвофільства потрапило перше національне товариство Закарпаття — «Общество св. Василия Великого» (1866). Лише наприкінці століття — у 1897 р. — на Закарпатті почав виходити тижневик українського спрямування «Наука». Лише окремі інтелігенти підтримували зв’язки з Галичиною. Закарпаття, за висловом Михайла Драгоманова, залишалося «пораненим братом» українства.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати документи і відповісти на запитання.

«У Закарпатті... мадяри цілком підпорядкували собі край, особливо після 1867 року. їхні аристократи свавільно експлуатували селянство, а угорські націоналісти всіляко душили місцевий патріотизм. Таким чином, майже у всіх відношеннях близько 400 тисяч закарпатців, які становили майже 70 % всього населення краю, було найбезправнішими з усіх західних українців.

...Значна частина освічених людей, не маючи широкої опори на народ, піддалася тискові й асимілювалася, ставши так званими «мадяронами». Оскільки ж Закарпаття відділяв від Галичини австро-угорський кордон, що пильно охоронявся, а контакти між ними були традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не могли розвинутись українофільські течії. Відтак в останні десятиріччя XIX ст. у краї зникав один слов’янський часопис за іншим, число шкіл з викладанням на місцевій говірці зійшло на нуль... І лише жменька молодих народовців, таких як Юрій Жаткович та Августин Волошин, намагалися чинити опір мадяризації».

Із протесту галицьких українців проти гноблення закарпатських українців керівними колами Угорщини «...Мадяри забороняють угорським русинам відбирати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, лиш літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорське правительство в своїй великій гуманності заборонило спроваджувати й ширити в Угорщині видання львівської «Просвіти»... Угорським русинам забороняють зноситися з галицькими, одбирають листи, писані до угорських русинів... Навіть в абсолютній Росії не робиться таких речей так явно, з таким цинізмом, а особливо з устами, повними грімких фраз про свободу, толерацію і цивілізацію. Щоб знищити всякі сліди Русі на Угорщині, наказав уряд перемінювати назви не лиш місцевостей, а й осіб, і то як імена, так і прізвиська на лад мадярський...»

Запитання

1. На основі цих документів охарактеризуйте особливості визвольного руху в Закарпатті.

2. Як ви вважаєте, чому утиски з боку Угорщини призвели до посилення москвофільської течії?

3. Порівняйте національно-визвольний рух у Галичині, на Буковині й Закарпатті.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.