УРОК 23

Громадівський рух 1860-1890-х рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х рр.;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Чубинського, О. Кониського;

• називати дати: створення Київської громади;

• пояснювати й застосовувати поняття й терміни: «інтелігенція», «історична пам'ять», «громадівський рух».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте зміни в промисловості протягом завершального етапу промислового перевороту в Україні.

2. Назвіть негативні наслідки індустріалізації в Україні.

3. Доведіть колоніальний характер індустріалізації в Україні.

4. Опишіть зміни, яких зазнали міста України в ході індустріалізації.

5. Чим була зумовлена трудова міграція з України?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На межі 50-60-х років XIX ст. в Україні з новою силою завирувало національне громадсько-політичне життя. Цього разу воно виявило себе в громадівському русі.

Робота з поняттям

• Громади — культурно-освітні організації, які мали на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості.

Робота з текстовою таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й скажіть, у чому полягала суть діяльності громадівців.

Виступ учня з повідомленням про журнал «Основа»

Перший номер журналу вийшов 12 січня 1861 р. Він був двомовним (друкувався українською і російською). Програмові завдання журналу було визначено так: «Мета нашого видання — всебічне й неупереджене вивчення Південноросійського краю, усвідомлення його потреб, критичний погляд на себе в минулому і сучасному, громадська користь. Загальнолюдська просвіта у застосуванні до місцевих умов краю буде керівною ідеєю редакції». Наклад журналу становив у різний час від 800 до 1 000 примірників. Вийшло всього 12 чисел 1861 р. та 10 чисел 1862 р.

Журнал зазнавав нападок з боку російських видань. Зрештою, через брак коштів було припинено.

У 60-ті рр. це було єдине українське універсальне періодичне видання, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми — у культурі, економіці, політиці, освіті, науці, літературі, фольклорі, історії, міжнародних відносинах. Цим воно зумовило до себе широкий інтерес і загальне визнання як провісника народного пробудження в Україні. Закриття часопису стало передоднем Валуєвського циркуляру (1963 р.), який заборонив українське слово і надовго перепинив духовний розвій української нації. І все ж таки, незважаючи на короткочасність життя, журнал справив величезний вплив на громадську свідомість. Він наочно показав, що існування української нації, культури, літератури було незаперечним фактом.

• У чому полягало значення журналу «Основа»?

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

«Про те, що петербурзькі громадівці, працюючи на культурно-освітній ниві, не випускали зі свого поля зору й думки про відродження Української держави, свідчить лист М. Костомарова до редакції російської революційної газети «Колокол», яку видавали за кордоном: «У майбутньому Слов’янському союзі, у який ми віримо і якого сподіваємося, наша Південна Русь повинна становити окрему державну цілість на всьому просторі, де народ говорить українською мовою зі збереженням єдності (з Росією), заснованої не на згубній, мертвій централізації, а на ясній свідомості рівноправності та своєї власної користі... Нехай же ні росіяни, ні поляки не вважають своїми землі, заселені нашим народом».

Запитання

1. Порівняйте завдання, що ставили перед собою Громада і Кирило-Мефодіївське братство.

2. Чиї завдання були більш реальними?

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із циркуляра міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 року «Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне... щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу припинити... Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

Запитання

1. Чому, на вашу думку, заборонялося друкування українською мовою передусім духовної і навчальної літератури?

2. Як цей документ викривав імперську політику Росії щодо України?

Учитель. На розвиток громадівського руху значний вплив мало польське повстання 1863 1864 рр. Воно було спрямоване проти панування царської Росії в Королівстві Польському, Литві, Білорусі та Правобережній Україні.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із «Грамоти сільському народові» польських повстанців. 1863 рік

«Разом з Польщею і Литвою піднявшись, щоб здобути вічну свободу і щасливу долю цілої нашої країни. ...Іншого щастя не жадаємо для дорогої нашої країни і не вишукуємо ніде більше, як тільки в волі, свободі, рівності і щасті всіх мирян, якої б вони віри й стану не були... А жадаючи найбільше щастя сільському людові на вічні часи, постановляємо:

1. Сільський люд в селах і хуторах панських і казенних, одновірці, чиновники... від сьогодні вільні, свободні і рівні в правах з іншими обивателями країни...

2. Можуть і мають право переходити з місця на місце...

3. Можуть і мають право вчитися в усяких школах і бути в крайовій службі...

4. Разом з іншими мають право обирати з-поміж себе виборних до судів, рад і урядів сільських, повітових...

5. Будуть судитися і правитись нарівні з іншими тільки своїми судами...

6. Орні землі, сіножаті й садиби..., що одержали селяни, будуть на сьогодні на вічні часи власністю кожного хазяїна без жодної за них плати...

7. Про наділ землею селянських людей, які досі її не мали, постановить в слушний час найвища крайова Рада...

8. Сільському людові, надаючи вищевикладені права, ...ручаємося і вічно обіцяємо свободу прав, віри, якої хто придержується, і уживання своєї мови в школах, судах та інших земських розправах...»

Запитання

1. Назвіть причини польського повстання 1863-1864 років. Яку мету ставили перед собою повстанці?

2. Що обіцяли поляки українцям у разі підтримки повстання?

3. Чому українці не підтримали повстанців?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про газету «Киевский телеграф» та Михайла Драгоманова.