Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 34 Українофільський культурницький етап визвольного руху Мета: визначити місце України в геополітичних планах Російської та Австро-Угорської імперій, Німеччини й Польщі, дослідити причини виникнення та суть діяльності хлопоманів, народовців, москвофільства і малоросійства, з’ясувати, у чому полягає суть подвійної лояльності української еліти в другій половині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння й навички працювати в групах, використовувати підручник та додаткову літературу як джерело інформації, заповнювати таблиці, робити висновки, уміння працювати з історичною картою; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. Основні поняття: геополітика, народовці, хлопомани, москвофільство, малоросійство, лояльність. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «геополітика», «народовці», «хлопомани», «москвофільство», «малоросійство», «лояльність»; з’ясовує місце України в геополітичних планах Російської та Австро-Угорської імперій, Німеччини й Польщі, визначає причини виникнення та розповідає про суть діяльності хлопоманів, народовців, москвофільства і малоросійства, пояснює, у чому полягає суть подвійної лояльності української еліти в другій половині ХІХ ст.; працює в групах, використовує підручник та додаткову літературу як джерело інформації, заповнює таблиці, робить висновки, працює з історичною картою; відчуває інтерес до вивчення вітчизняної історії.
Бесіда на повторення 1) Назвіть етапи національного відродження. 2) Які риси притаманні фольклорно-етнографічному етапу визвольного руху? III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Робота з картою Покажіть на карті, із якими державами межували українські землі у другій половині ХІХ ст. Випереджальне завдання Під час розповіді вчителя заповніть схему «Україна в геополітичних планах». Зразок заповнення схеми Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання. Із офіційного запиту про українську справу, поданого у 1869 р. В Європі існує народ, забутий істориками, — народ русинів, 12,5 млн — під російським царем і 2,5 млн — під Австро-Угорською монархією. Народ це такий же чисельний, як народ Іспанії, втричі більший за чехів і рівний за кількістю всім підданим корони Святого Стефана. Цей народ існує, має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більш відмінну від історії Московщини. Він має традиції, свою мову, окрему від московської і польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми називаємо рутенами, називався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині називаємо руським, називався москвинами, а їх земля — Московією. Наприкінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії. [38, с. 272] Історична довідка Каміль Делямар (1797—1870 рр.) — французький політик, сенатор, редактор впливового часопису «La Patrie». У 1869 р. вніс до французького сенату петицію в українській справі, яку згодом видав окремо під назвою «15-мільйонний європейський народ, забутий в історії». Метод «Мікрофон» Методичний коментар — див. урок № 7. Визначте історичне значення виступу депутата французького сенату К. Делямара. Робота з дидактичним матеріалом Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
Розповідь учителя Підсумовуючи розгляд першого питання, зазначити, що кристалізація української національної ідеї відбувалася у протистоянні російській, австро-угорській та польській національним ідеям. Прагнення українського народу самозбереження за умов чужоземного панування зумовило протидію українців політиці мовної й етнічної асиміляції та денаціоналізації.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункти плану. Метод «Діалог» Методичний коментар. Об’єднати учнів у п’ять груп — чотири робочі та групу експертів. Чотири групи, використовуючи матеріали відповідних карток, протягом 10 хвилин працюють над дослідженням питання: І група — «Хлопомани», ІІ група — «Народовці», ІІІ група — «Москвофільство», ІV група — «Малоросійство». Результати своєї роботи учні записують до таблиці «Суспільно-політичні течії в Україні у другій половині ХІХ ст.». Група експертів (учні з високим рівнем учнівських компетенцій) складає власний варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. Після завершення роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Далі по черзі надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. До зошитів занотовується кінцевий варіант. Суспільно-політичні течії в Україні у другій половині ХІХ ст.
Повідомлення учня Учень виступає з повідомленням за темою «Хлопоман Борис Познанський» Зразок повідомлення Найяскравішим прикладом українофільського самозречення задля служіння рідному народові, саме у спосіб «братерського» розділення із ним усіх його радостей та випробувань, стало життя етнографа, історика, письменника та громадського діяча Бориса Познанського (1841—1906). Залишивши навчання у Київському університеті, у 1861 р. він оселився у с. Дударях Канівського повіту, одружився із сільською дівчиною й своє життя прагнув цілком «розчинити» у сільському побуті. Стряпчий казенних справ Київської ґубернії, який у липні 1862 р. розслідував намову місцевого священика на Б. Познанського, доповідав, що «зв’язки його із людьми просякнуті демократичними ідеями; виявлення любові до простолюду і ненависть до панів; рішучий аж до самозречення злам у способі життя; пристрасть до творів Шевченка і розповсюдження їх, словом, усі ті обставини, якими оточив себе Познанський, мимоволі наштовхують на підозри, що Познанський має якісь злочинні ідеї про відновлення козацтва, або щось таке подібне, реалізуючи, одначе, ці ідеї повільно і з надзвичайною обережністю». Також було з’ясовано, що Б. Познанський постійно та послідовно «виявляв неприхильність до панів і просив не титулувати його таким іменем». Місцевий священик щодо цієї «вади» додавав, ніби «якось казав дружині Познанського, аби вона, як жона пана, навчилася пити чай, на що сам Познанський відповів: “Нехай її Бог криє од панства”». Зрештою, стряпчий, відвідавши оселю Б. Познанського та відчувши щиру гостинність господаря, почав йому співчувати як дворянину, який міг би, за своїм розумом та характером, бути успішнішим та більш корисним суспільству, а теперішні захоплення можуть зле відбитися і на його майбутніх дітях. На все це Б. Познанський із глибоким почуттям відповів: «Чи можна не любити цього великого, доброго, простого народу; не шкодую, що ввійшов у його середовище; буду працювати; у сільському простому житті не багато треба; а дітей, якщо будуть, зумію виховати». [23, с. 24—25]
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання. А. Чуткий «Про подвійну лояльність української інтелігенції Форма національної ідентифікації, що займала проміжне місце між чітко вираженою національною позицією та повним зреченням національності, ділилася на два напрями. Перший означає свідоме пов’язання себе з рідним середовищем. У такому випадку людина ідентифікувала себе як представника українського народу, але через відсутність національної держави до української національної ідентифікації додавалась і ідентифікація за країною, підданою якої ця людина була. Це так зване явище подвійного патріотизму. Воно властиве, наприклад, В. Антоновичу та більшості старогромадівців… Саме ця частина хоча і змирилася з відсутністю власної держави та загалом не прагнула до повної політичної незалежності України, тим не менш переймалася долею свого народу, захищала українську мову й культуру загалом як явища самодостатні, значущі й варті подальшого розвитку. Другий напрям подвійної лояльності характеризувався вимушеним визнанням свого національного коріння. Поряд з цим особливий акцент робився на приналежності до тієї або іншої держави. Подібним шляхом пішли представники молодшого покоління української інтелігенції другої половини ХІХ ст. Вони влились до російських народницьких, а згодом соціал-демократичних організацій. Деякі інтегрувалися у середовище російської інтелігенції… вирішити його [народу] проблеми вони сподівалися за допомогою не українського національного руху, а загальноросійського революційного руху. [64, с. 40] Завдання до документа 1) У чому проявлялася та чим була зумовлена подвійна лояльність української еліти другої половини ХІХ ст.? 2) Висловіть власне ставлення до явища «подвійної лояльності». IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу Робота з картою Покажіть на карті держави, у геополітичних планах яких чільне місце посідала Україна. Бесіда 1) Розкажіть про зіткнення російської, польської, німецької й австрійської національних ідей на українських землях. 2) Охарактеризуйте українофільський культурницький етап визвольного руху.
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: протягом ХІХ ст. українські землі входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій. Українська територія перетворилася на арену зіткнення державних інтересів обох монархій. Ні Австро-Угорська, ні Російська імперії не визнавали право українського народу на створення власної держави; аграрна реформа 1861 р. дала підстави українській інтелігенції легально заговорити про селянство як про самобутній народ із природним правом власного самовизначення та розпочати діяльність, що сприяла б усвідомленню селянами особистих прав вільних людей. Саме підняття свідомості народу через поширення в його середовищі грамотності та елементарних знань стало головною метою діяльності хлопоманів; москвофіли обґрунтовували державно-політичну єдність українського народу з російським у складі Російської імперії. На противагу москвофілам народовці виступали за єдність усіх українських земель та розвиток єдиної української мови. VI. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Уявіть, що вам потрібно взяти участь у конференції. Складіть виступ за темою «Україна в геополітичних планах Росії, Німеччини, Австро-Угорщини та Польщі у другій половині ХІХ ст.».
| ||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 751 | Коментарі: 1 | |
Всього коментарів: 0 | |