| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 32 Українське суспільство в другій половині ХІХ ст. Мета: проаналізувати зміни, що відбулися в соціальній структурі українського суспільства, прослідкувати суперечливі процеси модернізації повсякденного життя, дослідити причини, напрями та суть трудової еміграції українського населення в другій половині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння й навички критичного мислення, уміння аналізувати історичні джерела, самостійної роботи, роботи з історичною картою, висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого України. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: буржуазія, пролетаріат, наймані робітники, трудова еміграція. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «буржуазія», «пролетаріат», «наймані робітники», «трудова еміграція»; з’ясовує зміни, що мали місце в соціальній структурі українського суспільства, визначає суперечливі процеси модернізації повсякденного життя, аналізує причини, напрями та перебіг трудової еміграції українського населення в другій половині ХІХ ст.; аналізує історичні джерела та статистичні таблиці, заповнює схеми, критично мислить, висловлює власну думку; відчуває інтерес до вивчення історичного минулого України.
Тестові завдання Обміняйтеся складеними вдома тестовими завданнями та розв’яжіть їх. Зразок тестових завдань
А судова реформа Б реформа міського самоврядування В військова реформа Г цензурна реформа
А за реформою освіти було відновлено автономію університетів Б цензурні установи виходили з-під підпорядкування Міністерства внутрішніх справ і передавалися Міністерству народної освіти В у фінансовій сфері було реформовано податкову та кредитну системи Г за військовою реформою українські губернії увійшли до складу трьох нових військових округів
Земська реформа привела до того, що: 1) земства проводили просвітницьку роботу серед селян 2) зросла мережа медичних закладів 3) скорочувалося поміщицьке землеволодіння 4) створювалися кредитні установи, що обслуговували землеробів 5) членів земств обирали виключно із селян 6) земства займалися благоустроєм міст А 1, 3, 4 Б 1, 2, 4 В 2, 5, 6 Г 3, 4, 5
А 1865 р. Б 1860—1864 рр. В 1870 р. Г 1862—1877 рр.
Судова реформа: 1) була однією з найпослідовніших реформ 2) створювалися спеціальні суди для поміщиків та військових 3) суд став відкритим 4) обвинувачені отримали право захисту 5) присяжні-засідателі обиралися виключно з поміщиків 6) рішення приймали не судді, а присяжні-засідателі А 1, 3, 4 Б 1, 2, 4 В 2, 5, 6 Г 3, 4, 5
Загальна військова повинність — переобмундирування армії — рекрутчина — оснащення армії сучасною зброєю. А загальна військова повинність Б переобмундирування армії В рекрутчина Г оснащення армії сучасною зброєю
Наслідком реформи системи освіти стало те, що: 1) запроваджувалася єдина система початкової освіти 2) створювалася мережа парафіяльних шкіл 3) навчання в класичних та реальних гімназіях було платним 4) керівництво університетами здійснювала рада професорів 5) обов’язковими предметами в початковій школі були граматика, історія, література 6) контроль за навчальним процесом здійснювали земства А 2, 5, 6 Б 1, 3, 4 В 1, 4, 6 Г 2, 3, 5
У результаті проведення фінансової реформи було: А засновано Державний банк Б створено кредитну систему В заохочено іноземне інвестування промисловості Г упорядковано державний бюджет
А В. Тарновський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський Б І. Котляревський, Є. Гребінка, С. Гулак-Артемовський В Т. Шевченко, М. Щепкін, І. Сошенко Г Б. Грінченко, С. Русова, М. Шашкевич 10. Укажіть правильний варіант відповіді. Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х рр. ХІХ ст.: 1) докорінно змінили систему адміністративно-політичного управління 2) стимулювали розвиток промисловості та підприємницької діяльності 3) привели до покращення якісного рівня життя населення 4) змінили політичний лад у країні 5) були обмеженими та непослідовними 6) Російська імперія залишилася абсолютною монархією А 1, 3, 4 Б 2, 3, 5 В 2, 5, 6 Г 1, 2, 6 III. Актуалізація знань Бесіда на повторення 1) Назвіть соціальну структуру суспільства міста й села в першій половині ХІХ ст. 2) Поясніть зміст поняття «повсякденне життя». IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда 1) Яким чином зміни в економічному житті українського населення другої половини ХІХ ст. вплинули на структуру суспільства? 2) Пригадайте, із яких верств суспільства формувався клас найманих робітників. Розповідь учителя Наголосити, що розвиток промисловості спричинив зміни в соціальній структурі суспільства. У другій половині ХІХ ст. зменшилася кількість представників дворянства, селяни стали особисто вільними, з’явилися нові верстви — наймані робітники та буржуазія, кількість яких швидко зростала. Робота зі статистичною таблицею Проаналізуйте дані, узагальнені дослідниками в таблицях, дайте відповіді на запитання. 1) Які стани існували в соціальній структурі Київської губернії та Східної Галичини наприкінці ХІХ ст.? 2) Представники якої національності домінували в кожному з названих станів? Поміркуйте, чи будуть принципово відмінними дані за рештою: а) українських губерній, б) західноукраїнських земель. 3) Чи є правомірним твердження, що українці в ХІХ ст. були переважно селянською нацією?
Структура народонаселення Східної Галичини
Робота зі схемою Опрацювавши відповідний матеріал підручника, заповніть схему «Соціальна структура українського суспільства».
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Метод «Історичний прогноз» Методичний коментар — див. урок № 1. Спрогнозуйте, які нові модернізаційні процеси мали місце в повсякденному житті українського населення другої половини ХІХ ст. Робота в групах Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп, кожна з яких опрацьовує матеріал картки і виконує до нього завдання. На наступному етапі представник від кожної групи лаконічно розповідає про прочитане.
Запитання до груп 2—5 Яким чином змінився рівень та якість життя населення українських міст у другій половині ХІХ ст.?
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Робота над формуванням понять Запишіть у зошиті визначення поняття «еміграція». Еміграція — добровільне чи вимушене переміщення населення з країни постійного проживання в інші країни з економічних, політичних або інших причин. Бесіда 1) Пригадайте, коли в історії України мала місце політична еміграція. Якими причинами вона була зумовлена? 2) Які причини зумовили трудову еміграцію українського населення в другій половині ХІХ ст.? Завдання Використовуючи матеріал підручника та роздавального матеріалу, визначте причини та географію трудової еміграції українців у другій половині ХІХ ст. Роздавальний матеріал Із праці Євтуха В., Камінського Є., Ковальчука П., Трощинського В. «Зберігаючи українську самобутність» (К., 1992) Початок масової еміграції українців з Галичини З кінця 80-х років ХІХ століття розгортається масова еміграція з Галичини — цього своєрідного генератора етнічної свідомості українців. Національна самоідентифікація для більшості галичан була внутрішньо обов’язковою, що полегшує підрахунки їхньої кількості. За даними В. Осечинського, впродовж 1890—1910 років з галицької землі виїхало 212 тис. українців. Аналіз різноманітних джерел дає підстави для тверджень, що другою хвилею української еміграції до США (1899—1914 роки) було охоплено 250—300 тис. осіб. У цілому ж до Першої світової війни з України у Сполучені Штати прибуло близько півмільйона українців. При цьому варто мати на увазі — еміграція українців з території Російської імперії була не такою масовою: скажімо, з 1899 по 1910 роки до США виїхало звідти всього 1034 чоловік. Соціальне походження перших українських поселенців — найбідніших селянських верств — дозволило (і це, очевидно, справедливо) більшості західних і вітчизняних дослідників стверджувати, що головною серед причин виїзду було загальне зубожіння населення західноукраїнських земель. Характеризуючи цей потік мігрантів, О. Кириленко писав: «їхали переважно бідніші селяни, двірська служба, слуги, міський пролетаріат, а процентово дуже й дуже мало свідомих одиниць, які звичайно дають почин для всякої культурної праці… Ті елементи, що виїхали, були або неграмотні, або мали дуже мало спільного з грамотністю; опинилися серед чужого світу, серед інших обставин, між чужими людьми, без знання якоїсь західної мови та до того ще й без сотика в кишені». Слід зауважити, що в той час, коли в цілому серед іммігрантів, які поселилися в США до 1914 року, відсоток володіючих: англійською мовою (тою чи іншою мірою) становив 40,8, то серед українців таких були одиниці. Як твердить відома американська дослідниця проблем формування і розвитку українських поселень у США Оксана Грабовим, абсолютна більшість українських іммігрантів з двох перших хвиль (98 відсотків) були селянами. На основі аналізу даних американських імміграційних відомств вона наголошує, що, скажімо, з 147 375 українців, які приїхали в цю країну протягом 1899—1910 років, лише 109 були вихідцями з інтелігенції (разом з духовними особами). Усього 2645 з них були фахівцями, а решта — простими селянами, чорноробами чи батраками. Звідси й не дивно, що тільки 37 відсотків українських іммігрантів мали бодай мінімальну освіту, що, до речі, було не найвищим серед цієї категорії населення показником. Адже із загальної кількості прибулих у США до 1914 року іммігрантів неписьменних було 75 відсотків. Говорили вони на 43 мовах і діалектах. Запитання 1) Яка верства українського населення становила наприкінці ХІХ ст. переважну більшість переселенців? Власну думку обґрунтуйте. 2) Чому до США та Канади переселялися в основному українці, які жили на землях, підвладних Австро-Угорській імперії? Робота в групах Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп. Кожна група опрацьовує матеріал відповідної картки. На наступному етапі дев’ятикласники обмінюються отриманою інформацією.
Варіант І Бесіда 1) Які чинники вплинули на зміни в структурі українського суспільства у другій половині ХІХ ст.? 2) Які нові верстви з’явилися у структурі українського суспільства? 3) У чому проявилася суперечність модернізації повсякденного життя українського населення у другій половині ХІХ ст.? Наведіть приклади. 4) Поясніть зміст понять «еміграція», «трудова еміграція». Робота з картою Покажіть на карті країни, до яких емігрувало українське населення у другій половині ХІХ ст. Варіант ІІ Робота в групах Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком. VI. Підсумки уроку Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: у другій половині ХІХ ст. відбулися зміни в соціальній структурі суспільства, що були зумовлені розвитком в Україні промисловості. Так, селяни отримали особисту свободу, зменшилася кількість представників дворянства, з’явилися нові верстви — наймані робітники та буржуазія; друга половина ХІХ ст. позначилася модернізацією повсякденного життя українського населення, у першу чергу міського. У Києві було збудовано першу в Європі дизельну електростанцію. Заможні жителі міст отримали змогу освітлювати будинки за допомогою електрики. Ще однією новацією, яка впевнено увійшла в побут населення, став телефонний зв’язок; від другої половини ХІХ ст. розпочалася масова трудова еміграція українського населення, що жило переважно в землях, підвладних Австро-Угорській імперії. Так, упродовж другої половини ХІХ ст. зі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття емігрувало понад 400 тис. осіб. Основними напрямами еміграції були Канада, США та Бразилія. VІI. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Уявіть, що ви український селянин, який у другій половині ХІХ ст. залишив рідну домівку та вирушив шукати роботу на американському континенті. У листі до рідних, які залишилися в Україні, опишіть: причини, що зумовили вас емігрувати; шлях до Америки; умови життя та праці на чужій землі тощо. Роздавальний матеріал для актуалізації думок Із праці П. Кравчука «Українці в Канаді» (К., 1981) З 1891-го до 1901-го року зі Східної Галичини емігрувало до Канади і Сполучених Штатів Америки 78 тисяч українців. Від 1901-го до 1911-го року виїхало вже 224 тисячі чоловік. Отже, за два десятиріччя перед Першою світовою війною лише зі Східної Галичини емігрувало понад 302 тисячі чоловік. Десятки тисяч українців в той же час виїхали за океан з Буковини та Закарпаття. Звичайно, нелегко було біднякові виїхати за океан, бо шиф-карта (квиток на пароплав) коштувала 200 ринських. А де ж було взяти таку суму грошей малоземельному чи безземельному селянинові? Якщо він мав клаптик землі, то продавав його або віддавав у заставу під високі проценти. Безземельні входили в борги, обіцяючи до певного терміну сплатити основну суму і встановлений лихварський процент. Коли до визначеного строку селянин не міг сплатити боргу, лихварі привласнювали його останній морг землі. Часто виїздили за океан цілими сім’ями. Іван Франко, Василь Стефаник, Тимофій Бордуляк у своїх творах яскраво відобразили умови, за яких галицькі селяни залишали свій рідний край. Важка, терниста була подорож емігрантів за океан. Агенти компаній набивали ними вагони, наче оселедцями бочки, і відвозили до Гамбурга, Антверпена, Трієста. Там у брудних бараках або просто неба доводилось вичікувати пароплав цілими тижнями або й місяцями. Через океан емігрантів перевозили у вантажних судах, якими з США і Канади доставляли до Європи худобу. Люди спали на збитих з дощок ліжках, застелених соломою, що кишіла паразитами. Накривались старим лахміттям. Харчувалися несолоною, в лушпинні картоплею, сушеними оселедцями, черствим хлібом. Внаслідок антисанітарії на кораблях вибухали епідемії, які косили людей. На очах матерів помирали немовлята. Трупи людей кидали у бурхливі води океану. Після двадцятиденної подорожі емігранти прибували нарешті до канадського чи американського узбережжя. У порту їх зганяли до великого барака, де вони поодинці проходили перевірку. Емігранти мусили відповісти на ряд запитань урядовців. Лікарі перевіряли їхній фізичний стан. Якщо відповіді емігранта не задовольняли імміграційного чиновника або лікар знаходив у нього якісь фізичні вади, його депортували до тієї країни, з якої він приїхав. Адже капіталістам потрібні були здорові, сильні й працездатні раби! Їм потрібні були такі люди, що могли б корчувати праліс, орати цілину, прокладати залізниці, видобувати вугілля або золото із шахт, будувати міста. З портів Галіфакса, Квебека, Сент-Джонса емігрантів відвозили до Західної Канади — на неосвоєні землі. Як людей «нижчого сорту» їх перевозили у товарних вагонах, наче худобу. Розподільчими пунктами для емігрантів у Західній Канаді були Вінніпег і Страткона. За браком місця в імміграційних будинках емігрантів розміщували в наметах на околицях міст. У ті часи біля Вінніпега і Страткони можна було бачити напнуті намети, які нагадували циганські шатра десь в Угорщині чи Румунії. Траплялося, що емігранти тулилися біля своїх клунків на вулиці просто неба. Такі сцени часто можна було спостерігати біля імміграційних будинків у Вінніпегу і Стратконі. Залагодивши всі формальності, урядовці розсилали емігрантів на так звані гомстеди — земельні ділянки в Манітобі, Саскачевані, Альберті. Навантаживши свої вбогі пожитки й посадивши дітей і жінок на вози, емігранти сотні миль пробивались невторованими дорогами в безлюдні місця — на свої ферми. Така подорож інколи тривала цілі тижні, їхали кіньми або волами. Доставивши емігрантів на гомстеди, візники скидали манаття й людей в непрохідних лісах. Ні живої душі! Ні хатини! Ліс та й ліс… Вночі вили голодні койоти. Сновигали сонні ведмеді. Ось тобі й обітована земля! Працьовитий український селянин одразу брався до роботи: треба було збудувати сяке-таке житло. Рубав дерева, стягав докупи кругляки, клав землянку — бурдей. Усе робив власними руками, адже не мав ні тяглової сили, ні реманенту, ні будівельного знаряддя — нічого, крім сокири, пилки й молотка. Збудувавши землянку, селянин брався за освоєння землі, щоб засіяти клаптик поля. Вдень і вночі корчував він ліс — акр за акром. Важка і виснажлива була ця праця! В перші місяці сім’я не мала ще власного хліба. Треба було його купувати в місті, за 50—70 миль від ферми. Упоравшись з покупками, переселенці, часом по пояс у воді, цілі дні йшли мочарами, несучи на плечах мішки з мукою, сіллю, сірниками, гасом. Щоб купити шкапину, плуг, борону, поселенцеві доводилося залишати жінку з дітьми й мандрувати Канадою в пошуках роботи — на прокладанні залізниці, на будові міст, у шахті або на заводі. Але не завжди емігрант міг знайти працю й заробити грошей. Часто повертався з порожніми кишенями, виголоднілий, обірваний. Не маючи грошей на квиток, він мандрував пішки або їхав на даху, на буферах товарних вагонів. Поліція арештовувала «порушників закону», а суд визначав покарання — 30—60 діб тюрми. Такі-то були часи! Злидні й голод гнали щораз більше західноукраїнських селян за океан. У Канаді вони селилися біля своїх земляків — на гомстедах. Утворювалися цілі українські колонії в Манітобі, Саскачевані, Альберті. Поселенці давали їм українські назви. Так у Канаді виникли місцевості Україна, Січ, Ольга, Дніпро, Сокаль, Тернопіль, Витків… Зараз у Канаді понад 200 місцевостей і шкільних округ мають українські назви. В 1900-х рр. прибули сотні тисяч українських іммігрантів. Значна частина оселялась на фермах, інші працювали на заводах, у шахтах, на лісорозробках, прокладали залізничні шляхи. Праця була важкою, небезпечною; багато трударів гинуло: брили вугілля й руди в шахтах Белью, Гіллкреста, Колмена, Садбері, Тіммінса, Норанди присипали не одного українського злидаря; а скільки розчавили уламки скель при пробиванні тунелів в Онтаріо, Альберті, Британській Колумбії?! Ще донедавна обіч залізничних шляхів можна було бачити могилки з українськими прізвищами. В них спочивають невтомні будівничі Канади. Умови праці були погані: переселенці працювали по 10—12 годин на день, одержували по 15—20 центів на годину. Ніхто з них не мав уявлення про соціальне забезпечення. [61, с. 175—177] 3) Підготуйтесь до уроку підсумкового контролю.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 544 | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
