Учительська світлиця

Урок № 8

Тема. Культура України в XVI ст. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописання.

Мета: скласти уявлення про розвиток української культури в XVI ст.; пояснити, якими були умови розвитку культури на українських землях у XVI ст.; охарактеризувати розвиток української мови в цей період; розповісти про розвиток шкільництва; визначити основні досягнення у книговиданні та літописанні; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати школярів на кращих зразках національної культури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам’яток.

Основні терміни та поняття: «сім вільних наук», слов’яно-греко-латинська школа, «Острозька Біблія».

Основні дати та події: 1578 р. — відкриття в Острозі слов’яно-греко-латинської школи; 1581 р. — видання Острозької Біблії; 1585 р. — створення першої в Україні братської школи у Львові.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1. Охарактеризуйте особливості становища православної церкви в XVI ст.
2. Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення тут реформаційних та контрреформаційних рухів?
3. Яку роль у розвитку церковного життя в Україні відігравали церковні братства?

Перевірка творчого завдання

Заслуховування кількох повідомлень, підготовлених учнями за матеріалом попереднього уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація опорних знань

1. Якими були особливості розвитку культури українських земель у другій половині XIV — XV ст.?
2. Як у цей період розвивалася на українських землях освіта?
3. Як розпочалося українське книговидання?
4. Як у другій половині XIV — XV ст. на українських землях продовжувалася традиція літописання?
1. Умови розвитку української культури в XVI ст.

Розповідь учителя

XVI століття в українській культурі стало періодом подальшого поступального розвитку, про який свідчать численні досягнення і видатні пам’ятки. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними. Головною передумовою успішного розвитку культури кожного народу є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку їх культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.

Значний вплив на українську культуру мала Люблінська унія 1569 р., у результаті якої в межах однієї держави опинилася більшість українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку в цей час посідала церква. Криза православної церкви і втрата нею свого привілейованого становища в суспільстві внаслідок Берестейської унії 1596 р. негативно впливала на українську культуру. На розвитку культури позначилася й боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права.

У XVI ст. українська культура зазнавала впливу тих культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися культурні віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські віяння цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.

Завдання

Складіть схему «Умови розвитку української культури в XVI ст.».

Зразок відповіді

2. Розвиток української мови.

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

Додатковий матеріал

У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською. У Великому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою писалися Литовські статути, велося діловодство в судах і державних установах. Зокрема, листування польського короля з кримським ханом і турецьким султаном на початку XVI ст. здійснювалося руською мовою.

У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають впливи усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси майбутньої української літературної мови.

Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської мови тогочасною українською мовою, було, як ви вже знаєте, Пересопницьке Євангеліє, створене в монастирі села Пересопниця на Волині. Багатьох дослідників цієї унікальної пам’ятки вражає талант і сміливість його перекладачів — архімандрита Пересопницького монастиря Григорія і сина священнослужителя з міста Сянок Михайла Васильовича. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям розмовні, але й наводили їх тлумачення і добирали синоніми.

Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів українською мовою — Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє (1572 р.) та ін.

3. Освіта і шкільництво.

Розповідь учителя

У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, початкові школи діяли при церквах і монастирях. Дяки, які вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики та співу.

Для представників заможних верств існувала можливість отримати домашню освіту. Окрім читання, письма й арифметики, вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії.

У 70-х рр. XVI ст. відбувається становлення закладів середньої освіти на українських землях. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови й «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов’яно-греко-латинські школи.

Першу слов’яно-греко-латинську школу було відкрито князем В.-К. Острозьким у його замку близько 1578 р. Утримувалася вона коштом князя. У її програмі навчання були три мови (церковнослов’янська, грецька і латинська), «сім вільних наук», поділених на предмети тривіуму (граматика, риторика, діалектика) і квадривіуму (математика, геометрія, астрономія, музика), богослов’я та елементи філософії. Викладання двох останніх означало, що Острозька школа стала давати й початки вищої освіти.

Князь Острозький також відкрив у своєму замку друкарню, організував науковий гурток. Одночасно із цим за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі словесники й богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем В.-К. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією. Її першим ректором був відомий письменник-полеміст Герасим Смотрицький, а згодом — грек Кирило Лукаріс, який пізніше став александрійським і константинопольським патріархом. Після смерті князя К. Острозького (1608 р.) школа занепала і за її наступників була перетворена на єзуїтську школу.

Слов’яно-греко-латинські школи засновували також православні братства. Перша братська школа на українських землях була створена 1585 р. при Львівському братстві.

Робота з документом

Запитання до документа

1) Як, відповідно до статуту, відбувався процес навчання?

2) Чи можна стверджувати, що Статут сприяв затвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому?

3) Які з наведених у статуті правил ви вважаєте можливими для використання в сучасній школі?

Розповідь учителя

Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях виникли єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й греко-католицькі школи. Усі вони надавали середню освіту й водночас сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні. Перший єзуїтський колегіум був відкритий у місті Ярославі в 1571 р.

Запитання

1) Де на українських землях можна було здобути освіту?

2) Хто і коли заснував першу слов’яно-греко-латинську школу?

3) Чим було зумовлене піднесення в розвитку освіти цієї доби?

4. Літописання. Розвиток книговидання.

Розповідь учителя

У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів. У Короткому Київському літописі описуються події, що відбувалися у 862—1515 рр. Імовірно, він був створений наприкінці XV — на початку XVI ст., оскільки опис подій цього періоду відзначається найбільшою докладністю й точністю датування.

У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович), який переселився на українські землі, рятуючись від переслідувань на батьківщині. Переїхавши до Львова, у 1574 р. він видав на кошти Львівського братства свої перші книги в Україні— «Апостол» і «Буквар». Призначений для навчання церковнослов’янської грамоти «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.

Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь В.-К. Острозький. У 1581 р. він надрукував Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Окрім Острозької, до великих друкарень належала друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

IV. Закріплення нових знань

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри наведені в розробці уроку № 7.

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники.

У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.

У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні.

Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 6 (§ 7—8*) підручника.
2. Випереджальне завдання. Використовуючи додатковий матеріал, підготувати повідомлення або презентацію за темою «Замки і фортеці України».