Учительська світлиця

Урок № 32 Тема. Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст. Закріплення розподілу Української козацької держави між Московським царством і Річчю Посполитою.

Мета: пояснити, як відбулося закріплення поділу Української козацької держави між Річчю Посполитою та Московським царством; розповідати про відродження правобережного козацтва в останній чверті XVII ст.; продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби та здобутків українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Кримські походи.

Основні дати та події: 1681 р. — Бахчисарайський мир; 1686 р. — «Трактат про вічний мир» між Московією і Річчю Посполитою; 1687 р. — перший Кримський похід; 1699 р. — рішення сейму про ліквідацію козацтва на Правобережжі.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Перевірка творчого завдання

Учні вибірково зачитують розповіді про оборону Чигирина.

Фронтальне опитування

1. Який період історії України називають Руїною?
2. Як гетьмани намагалися об’єднати Українську козацьку державу?
3. Якою, на вашу думку, була роль гетьмана П. Дорошенка в подіях Руїни? Чи справедливо його називають «Сонцем Руїни»?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Укладення Бахчисарайського миру між Московською державою та Османською імперією.

Розповідь учителя

Після підписання з поляками Журавненського миру (1676 р.) і розорення Чигирина (1678 р.) Османська імперія закріпила за собою Поділля й більшу частину Правобережжя, крім Північної Київщини.

Правителем Правобережжя турки залишили Ю. Хмельницького. Резиденцією він обрав місто Немирів. Контроль над ним здійснював турецький паша з Кам’янця. Проте влада Ю. Хмельницького тривала недовго. За однією з версій, він був заарештований, а згодом страчений турками за пограбування купців, тортури та вбивства невинних. На думку інших вчених, він доживав вік в одному з монастирів на острові в Егейському морі.

Тим часом Москва і Стамбул домовилися про поділ України.

13 січня 1681 р. сторони підписали Бахчисарайський мир на 20 років, за яким:

— кордон між державами пролягав по Дніпру;

— Лівобережна Україна, Київ із навколишніми містами та Запорожжя визнавалися за Московією, а Південна Київщина й Поділля — за Туреччиною;

— обидві сторони зобов’язувалися не споруджувати та не відбудовувати укріплення між Південним Бугом і Дніпром, а також не заселяти ці землі;

— татарські орди могли вільно кочувати в південноукраїнських степах, а запорозькі козаки та все населення — ловити рибу в Дніпрі, добувати сіль, полювати й пересуватися річками до Чорного моря;

— турецький султан і кримський хан зобов’язувалися не допомагати ворогам Московської держави.

2. Відновлення козацтва на Правобережжі, його участь у боротьбі проти Османської імперії.

Розповідь учителя

Бахчисарайський мир не завершив боротьбу за Правобережжя. Із часом збройне протистояння між Річчю Посполитою та Османською імперією спалахнула із новою силою.

У 1681 р. турецький султан віддав Брацлавщину й Київщину під управління молдавського господаря Георгія III Дуки. Він поставив наказним гетьманом Я. Драгича (Драгинича). Останній, оселившись у Немирові, почав призначати полковників до колишніх полкових міст і розгорнув активну колонізаційну політику. Крім того, він проголосив «всезагальне право свободи по всій Україні і відновлення козацьких полків». Ці заходи викликали занепокоєння Москви, яка вбачала в цьому порушення умов Бахчисарайського миру.

Лівобережний гетьман І. Самойлович навіть здійснив рейд на Правобережжя, щоб розігнати нових поселенців.

У той самий час Польща також почала відновлювати козацтво, розуміючи, що без нього вести успішну боротьбу з Туреччиною та відродити Правобережжя неможливо. Ще в 1674 р. подільський полковник Остап (Євстафій) Гоголь був призначений наказним гетьманом. У його відання перейшли Могилівський, Брацлавський, Кальницький та Уманський полки. У 1676 р. польський сейм ухвалив рішення затримати козаків на службі не лише для їх використання у військових цілях, але «як представників панування Речі Посполитої в Україні». Оскільки більша частина Правобережжя була під владою Туреччини, польська влада виділила для козаків землі на Київському Поліссі. Гетьманською резиденцією стало місто Димер.

Підписання Бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у Західній Європі. Він розв’язав руки турецькому султану для останнього, як виявилося, великого наступу на Європу. Його кульмінацією стала облога Відня в 1683 р. На допомогу Відню вирушив польський король Ян III Собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. Стрімкий удар польських гусарів по турецькому табору примусив останніх тікати з місця битви. Після цієї перемоги Польща вступила до Священної ліги (Рим, Венеція, Австрія), яка вела боротьбу проти Османської імперії.

У той час як польський король Ян III Собеський громив турецьку армію під Віднем, 5 тис. козаків на чолі з гетьманом Стефаном Куницьким здійснили похід через молдавські землі в буджацькі та білгородські степи, здобувши гучну перемогу над турецькими й татарськими військами в битві під містом Тигиня (нині Бендери), і вийшли до Чорного моря. Проте незабаром козаки самі були розбиті в Молдавії. Звинувативши в цьому Куницького, вони вбили його. Новим гетьманом став Андрій Могила (Мигула) (1684—1689 рр.).

Ян III Собеський розумів, що без відновлення традиційного козацького господарства й устрою неможливо створити повноцінне козацьке військо, яке б стало на перешкоді турецько-татарським нападам. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини. Відповідно до універсалу короля (1684 р.) і сеймової конституції (1685 р.) за козаками затверджувалися вольності, свободи і привілеї, а також дозволялося заселяти землі колишніх семи правобережних полків (Чигиринського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Уманського, Білоцерківського та Кальницького).

Процес заселення цих земель очолили досвідчені козаки Семен Палій, Захар Іскра, Самусь (Самійло Іванович) та Андрій Абазин. Обіцяні привілеї привертали сюди жителів Лівобережжя, переселенців з інших районів Правобережжя, Галичини, вихідців із Білорусії та Молдавії.

На землях, визначених польською владою, було створено чотири територіальні козацькі полки. На території полків влада належала полковникам, сотникам й іншим представникам адміністрації. На місцях поширювалися норми звичаєвого та козацького права. У містах і селах створювалися органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король. У 1689—1693 рр. наказним гетьманом був Гришко, а його наступником став Самусь.

Козаки нових полків (дві тисячі були записані до реєстру) брали активну участь у війні з Туреччиною, за що отримували чималі гроші від польської влади. Зміцнення козацтва призвело до загострення конфлікту зі шляхтою, що спалахнув у 1688 р. Проте поки йшла війна з Туреччиною, верховна влада Речі Посполитої не зважала на це.

У 1699 р. Річ Посполита й Османська імперія підписали Карловацьке перемир’я. Цього ж року сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького війська на Правобережжі.

3. «Вічний мир» між Московською державою та Річчю Посполитою. Перший Кримський похід московського війська й козаків.

Розповідь учителя

Щоб залучити Москву до боротьби з Османською імперією та закріпити за собою Правобережжя, король Ян III Собеський пішов на примирення з Московією. 6 травня 1686 р. у Москві між Річчю Посполитою та Московією було підписано «Трактат про вічний мир», відповідно до якого:

— Лівобережжя, Запорожжя й Київ з околицями визнавалися за Московією, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) — за Польщею. Московія також визнавала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Туреччини;

— правобережні землі Подніпров’я, спустошені польськими й турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними;

— поляки зобов’язувалися забезпечити православному населенню на своїй території вільне віросповідання;

— Московія й Польща вступали у спільний військовий союз, спрямований проти Османської імперії та Кримського ханства. Фактично «Вічний мир» 1686 р. робив недійсними договори з Туреччиною, укладені обома державами раніше. Для України договір означав узаконення на міжнародному рівні її поділу на дві частини. Саме тому проти договору виступав гетьман Самойлович, але всі його звернення до царя були марними.

Після укладення «Вічного миру» склалися сприятливі умови для активізації боротьби Московії за Північне Причорномор’я та припинення турецько-татарських нападів. Із цією метою в 1687 р. було здійснено спільний Кримський похід 150-тисячного московського та 50-тисячного козацького війська на чолі з князем В. Голіциним і гетьманом І. Самойловичем. Похід завершився повним провалом. Провину за це поклали на І. Самойловича, що стало приводом до усунення його від влади.

Таким чином, після тривалої внутрішньої боротьби й зовнішнього втручання на Правобережжі була ліквідована влада гетьмана, а сусідні держави розділили між собою українські землі.

Робота з документом

Запитання до документа

1. Як літописець змальовує наслідки Руїни для Правобережжя?
2. Чим було зумовлене таке становище на Правобережжі?

Завдання

Складіть простий план відповіді за темою «Доля Правобережжя в роки Руїни».

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

1. Кому передали владу турки після захоплення та зруйнування Чигирина?
2. Який договір між Московською державою й Османською імперією поділив українські землі між ними?
3. Який польський король сприяв відновленню козацтва на Правобережжі?
4. Коли між Московією та Річчю Посполитою було укладено «Вічний мир»?
5. Які українські землі потрапляли під владу Московської держави за «Вічним миром»?
6. Чому Ю. Хмельницький, спираючись на владу османів, не зміг закріпитися на Правобережжі?
7. Як позначилися на українських землях умови Бахчисарайського миру між Московською державою та Османською імперією?
8. Чим було зумовлено відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.?
9. Які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою? Як ця подія позначилася на історичній долі України?

10. Визначте за картою в атласі межі розподілу українських земель за Андрусівським перемир’ям, Бахчисарайським договором і «Вічним миром».

11. Визначте основні відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» щодо українських земель.

12. Чому в 80-ті рр. XVII ст. стало можливим, що сусідні держави без згоди українців ділили українські землі?

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Інтереси Москви і Стамбула в Україні були примирені повним розоренням українських земель між Південним Бугом і Дніпром, що було закріплено в Бахчисарайському договорі 1681 р.

Війна Туреччини й Польщі, що тривала в останній чверті XVII ст., поставила на порядок денний питання про відродження козацтва, яке мало перешкоджати набігам татар і турків та сприяти господарському відродженню Правобережжя.

Відроджене козацтво відіграло важливу роль у боротьбі проти турецького панування на Правобережжі, а також узяло активну участь в антитурецькій коаліції, яка зупинила останній великий наступ Османської імперії на Європу.

У 1686 р. було підписано «Вічний мир» між Річчю Посполитою та Московією, результатом якого став остаточний розподіл українських земель між двома державами після тривалої боротьби.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 24 (§ 30—31*) підручника.
2. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про кошового отамана Івана Сірка.