Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 8 клас (нова програма) |
Урок № 29 Тема. Гетьманування І. Виговського. Початок Руїни. Мета: дати оцінку правління гетьмана І. Виговського; пояснити причини і наслідки українсько-московської війни 1658—1659 рр.; розкрити причини громадянської війни, що спалахнула в Україні й призвела до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину; виховувати почуття патріотизму, інтерес і повагу до історичного минулого України. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні терміни та поняття: Гадяцька угода, українсько-московська війна, громадянська війна, Руїна. Основні дати та події: 1658 р. — Гадяцька угода; 1658—1659 рр. — українсько-московська війна; 8—9 липня 1659 р. — Конотопська битва. Хід уроку I. Організація навчальної діяльності II. Вивчення нового матеріалу Актуалізація опорних знань
1. Обрання гетьманом І. Виговського. Розповідь учителя Після смерті Б. Хмельницького в Україні склалася досить складна політична і соціально-економічна ситуація: — українсько-московські відносини загострилися внаслідок нехтування царським урядом інтересами України; — унаслідок невдалої українсько-трансильванської воєнної компанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України; — тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, що не отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху; — у середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату та розгорнули боротьбу за владу. У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657—1659 рр.). 15 вересня 1657 р. Старшинська рада в Чигирині обрала його гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького. Проте вже у жовтні козацька рада у Корсуні призначила його повноправним гетьманом без будь-яких обмежень. Зверніть увагу! Постать Івана Виговського в історії України посідає особливе місце. Він фактично отримав гетьманську булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський мав не одну нагоду довести свою вірність розпочатій справі — визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий із багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах гетьмана. Походженням та освітою він теж відповідав вимогам державця високого рангу: походив із Волині з православного шляхетського роду, освіту здобував, очевидно, у Києво-Могилянському колегіумі, мав військовий і політичний досвід. Проте чимало козаків недолюблювали Виговського, називали «ляхом», дорікаючи йому за шляхетське походження. 2. Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. Гадяцька угода. Розповідь учителя Ставши гетьманом, І. Виговський продовжував дотримуватися зовнішньополітичного курсу, виробленого Б. Хмельницьким. Він підтримував союзницькі відносини зі Швецією і Трансильванією, Кримським ханством та Московською державою. Зміст своєї політики щодо Московії Виговський сформулював лаконічно: «Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна — Україною, ми є військо непереможне». Розривати зв’язки з Московією він не поспішав, але виразно давав зрозуміти, що відтепер він — гетьман України, і всі державні справи вирішуватимуться тільки з його згоди. Звичайно, таке ставлення й така політика не могли сподобатися Москві. На час обрання гетьманом Виговський уже був досвідченим державним діячем. Однак у своїй соціально-економічній політиці він припустився досить серйозних прорахунків: — гетьман узяв курс на підтримку козацької старшини і шляхти, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан; — згубним для Української держави стало те, що для боротьби з антигетьманськими виступами Виговський почав шукати допомоги в Москви, а також скористався допомогою кримського хана. Прорахунки гетьмана призвели до того, що із жовтня 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися за допомогою до московського уряду, який офіційно в події в Україні не втручався, але підтримував відносини з повстанцями та надавав їм матеріальну допомогу. Для придушення повстання Виговський вперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час відчайдушних боїв, які відбувалися у травні-червні 1658 р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло і було взято в ясир близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою Руїни. Робота з термінами та поняттями Громадянська війна — форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами, соціальними групами, націями тощо задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є здобуття повноти державної влади. Руїна — термін, яким позначають процес занепаду й спустошення України під час громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав. Цей період тривав від 1658 до 1676 р. (за іншою версією — від 1657 до 1687 р. або від 1663 до 1687 р.) і призвів до ліквідації козацького устрою та розорення Правобережної України, а якщо дивитися ширше — то і до розпаду Української козацької держави, її підкорення сусідніми державами. Уперше термін «Руїна» вжив історик Микола Костомаров. Робота з документами
Запитання до документа 1) Про які дії Виговського повідомляє московського царя полковник? Чому він кваліфікує їх як зраду? 2) Чим пояснює Пушкар свій виступ проти Виговського? 3) Які дії проти Виговського здійснює полтавський полковник? На чию допомогу він розраховує?
Запитання до документа
Розповідь учителя Подвійна політика Москви остаточно переконала Виговського в необхідності докорінної зміни своїх зовнішньополітичних орієнтирів. Починаючи з весни 1958 р. у Межирічі протягом кількох місяців тривали переговори щодо умов повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік міста Гадяча було укладено українсько-польську угоду. За умовами Гадяцької угоди: — Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входила до складу Речі Посполитої як третя складова федерації — поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським; — Федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав; — на чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король, обираючи із чотирьох кандидатів — представників козацької старшини; гетьман обирався довічно; — гетьману заборонялися будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими державами; — польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні; — козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб; гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетської гідності; — церковна унія мала бути скасованою; водночас п’ять православних ієрархів отримували місце у сенаті; — дозволялося заснувати в Руському князівстві дві академії та необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень. На думку сучасних українських істориків В. Смолія і В. Степанкова, «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад… унеможливлював досягнення незалежності й соборності (лише частина українських земель входила до князівства), ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100 років». Проте існують й інші думки. Зокрема, історик В. Шевчук вважає, що «саме Гадяцький договір став вищою політичною ідеєю українців, котрі змагалися за свою державність і хотіли відстояти політичну суверенність України». Проте положення Гадяцької угоди не було втілено в життя. Хоча польський сейм і ратифікував її (крім пункту про скасування церковної унії), виконувати умови угоди поляки не збиралися. Водночас в Україні Гадяцьку угоду підтримала лише частина козацької старшини, а рядове козацтво, селяни й міщани вважали її зрадою боротьби, яку вів Б. Хмельницький. 3. Українсько-московська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва. Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою і схемою битви) Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману. Восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, Московія розгорнула наступ на Україну. Розпочалася українсько-московська війна. Скориставшись існуючими в Україні суперечностями, Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромодановським силою схиляла населення до підданства московському царю. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік царя. Тим часом Виговський розіслав європейським правителям лист-звернення, у якому повідомляв про розрив із Москвою та його причини. Робота з документом
Запитання до документа Як І. Виговський пояснював початок війни з Московією? Розповідь учителя На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа та взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському зібрати сили і разом із поляками й татарами рушити на допомогу обложеним. 8—9 липня 1659 р. під Конотопом відбулася вирішальна битва. Виговський спільно з татарами й поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. У битві поліг цвіт московської кінноти, а переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на місто. Цікаво знати Конотопська битва розгорталася таким чином. Вранці 8 липня І. Виговський з українськими та польськими полками рушив до переправи через річку Куколка біля села Соснівка, що за 12 км від Конотопа. Тим часом татари й українська кіннота пішли в обхід Соснівки. Назустріч українському війську рушила добірна московська кіннота. Поблизу переправи зав’язався запеклий бій. Українські полки вдавано відступили, заманивши частину московської кінноти на протилежний берег річки. Тоді в тил московського війська вдарила татарська й українська кіннота. Серед московитів почалася паніка, і вони кинулися тікати, але не багатьом це вдалося. У полон потрапили князі Семен Пожарський, Семен Львов та ін. Вночі О.Трубецькой дав наказ знімати облогу з міста і відступати. У цей момент із Конотопа вдарив Г. Гуляницький і захопив частину обозу московського війська. Згодом наспіли Виговський з Іслам-Гіреєм і завдали Московитам ще більшої поразки; їх переслідували ще три доби. Вцілілим частинам московського війська вдалося дістатися до Путивля. Розповідь учителя Унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя й частково Правобережжя. На його чолі стояли: Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький, Тиміш Цецюра. До того ж в Україну знову посунули московські війська. У цей час гетьмана зі своїм військом залишив кримський хан, оскільки вінницький полковник І. Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Акерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І. Богуном об’єдналася навколо Юрія Хмельницького й висунула його на гетьманство. 21 вересня 1659 р. під Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького. Виговський врятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його було звинувачено у змові проти Польщі й страчено. III. Закріплення нових знань Бесіда
Завдання для дискусії Охарактеризуйте зміст Гадяцької угоди. Чим цей документ відрізнявся від Зборівського договору 1649 р. і Березневих статей 1654 р.? Умови договорів з якими державами були більш сприятливими для України: із Московією чи Річчю Посполитою? Свою думку обґрунтуйте. IV. Підсумки уроку Заключне слово вчителя У період гетьманства І. Виговського через внутрішні й зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна. Укладена з поляками Гадяцька угода не знайшла підтримки в більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави. V. Домашнє завдання Опрацювати § 22, п. 1, 2 (§ 27*, п. 1, 2) підручника.
| ||||
Переглядів: 766 | Коментарі: 1 | |
Всього коментарів: 0 | |