| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 7 клас (нова програма) |
Урок 5 Суспільний устрій та господарське життя Київської Русі в ІХ—Х ст. Мета: ознайомити учнів із суспільним устроєм та господарським життям Київської Русі, проаналізувати склад і заняття населення, розкрити значення розвитку ремісничих професій і їхній вплив на економічний розвиток держави, сформувати уявлення про життя та побут давньоруського міщанства та селянства; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, розвивати навички ведення дискусії; виховувати інтерес до історичного минулого української землі та повагу до історичних пам’яток. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати політичний устрій Київської Русі; аналізувати склад і заняття населення; характеризувати господарське й повсякденне життя різних верств населення Київської Русі; отримати уявлення про життя людей у селі та місті. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», ілюстрації (давньоруська соха; селянська садиба доби Київської Русі; металообробка часів Київської Русі; вироби із заліза ХІ—ХІІ ст.; давньоруські ювелірні прикраси; представники різних верств населення Давньоруської держави), атлас, текст джерела, заготовки таблиці, заготовки схеми «Торгівля Київської Русі», картки із завданнями. Поняття: верстви, великий князь, дружина, воєвода, посадники, бояри, верв, підсічна та перелогова системи землеробства, натуральне господарство, ремесла.
Оголошення теми та очікуваних результатів. II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання
Синтез думок Запропонувати учням пригадати основні складові внутрішньої та зовнішньої політики перших князів (Олега, Ігоря, Ольги, Святослава) та спробувати визначити, що було спільного в їхній політиці. Учні висловлюють власні припущення, які можуть бути занесені до зошита. Мій конспект Характерні риси періоду становлення Київської Русі: Вихід Київської Русі на міжнародну арену. Постійна рухливість кордонів; розширення території. Зосередження уваги князів на зовнішній політиці. Слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою; намагання посилити владу великого князя. Початок формування системи васалітету — системи особистої залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів) тощо. III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя Політичний устрій давньоруської держави в IX—X ст. можна схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Ранньофеодальна монархія — форма правління, хронологічно перша з форм феодальної монархії. В умовах військової демократії князь, спираючись на дружину, із виборного воєначальника перетворюється на голову держави та починає передавати верховну владу у спадок. Він починає призначати посадових осіб (бояр) як своїх намісників в округах (у міських центрах спілок племен), пізніше намісники князя замінюють собою і виборних посадових осіб більш низьких рівнів. Зі зростанням території держави та бюрократичного апарату, розгалуженням правлячої династії відбувається політична децентралізація, на затвердження тієї чи іншої кандидатури на монаршому престолі починають впливати великі феодали. Верховна влада стає номінальною. Аналіз інформації Дослідник О. Субтельний зазначав, що західні історики схильні розглядати Київську Русь як унікальну й самобутню соціальну систему, а не підводити її під загальну категорію феодальних суспільств, у той час як більшість вітчизняних істориків стверджують, що за часів Київської Русі у східних слов’ян сформувалося ранньофеодальне суспільство. 1) Поясніть значення понять «феод», «феодалізм», «феодальне суспільство». 2) Визначте особливості утвердження феодальних відносин у Київській Русі. 3) Порівняйте процес утвердження феодальних відносин у Київській Русі та західноєвропейських країнах. Мій конспект Особливості утвердження феодальних відносин у Київській Русі: Зародження феодалізму на основі первіснообщинного ладу, перескочивши рабовласницький етап розвитку. Уповільнені темпи феодалізації порівняно з Європою, де ще від античних часів набули розвитку традиції приватної власності. Виникнення та становлення великого землеволодіння не супроводжувалося масовим обезземеленням селян завдяки наявності в межах території держави значної кількості неосвоєної землі. Рольова гра Учитель звертає увагу учнів на дошку, де заздалегідь накреслена феодальна піраміда. Заповнюють піраміду самі учні, які готували випереджальні домашні завдання. Кожен із них виступає від імені представника тієї чи іншої верстви, розповідаючи про «своє» життя, а решта учнів має відгадати, про кого йдеться, після чого робиться відповідний запис до піраміди.
(Робота може супроводжуватися виконанням наведених нижче завдань.) Аналіз інформації Історик О. Субтельний зазначав, що «княжа влада мала першочергове значення в управлінні Київської Русі, але разом із тим поєднання в ній військової судової та адміністративної функцій свідчить, наскільки ця система була відносно нерозвиненою і примітивною». 1) Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження. 2) Визначте, яку роль відігравав князь у житті давньоруського суспільства. Синтез думок 1) Поміркуйте, яку роль у житті давньоруського суспільства ІХ—Х ст. відігравала дружина. 2) Поясніть, чому Русь цього часу історики називають дружинною державою. Мій конспект Соціальний устрій Київської Русі
Синтез думок Далі вчитель звертає увагу на те, що певну роль у суспільному устрої Русі мало віче — загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ і пропонує ознайомитися з таким твердженням: «Історики ХІХ ст. вважали давньоруське віче органом народовладдя. Сучасні ж науковці значно розбігаються в оцінках складу та компетенції цього органу. Одні вважають, що воно відкривало шлях низам до державного управління, інші вбачають у ньому вузькокласовий орган, прибраний феодалами до своїх рук». 1) Поміркуйте, яку роль відігравало віче у житті давньоруського суспільства. 2) Яка з наведених точок зору здається вам більш імовірною? Робота з підручником Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю, у якій дайте визначення понять «боярська дума» й «віче» та визначте функції цих органів. Зразок заповненої таблиці
Аналіз інформації Деякі дослідники зазначають, що «суспільно-політичне життя в Київській Русі завжди позначалося неабиякою активністю. За літописами, у ньому брали участь практично всі верстви тогочасного населення». Аргументовано доведіть або спростуйте наведену точку зору.
Аналіз інформації 1) Київський науковець В. Довженко зазначає, що давньоруські селяни «використовували досконалі на той час знаряддя праці й застосовували кілька агротехнічних систем — парову, підсічну й перелогову. Асортимент землеробських знарядь досить широкий — рала з широкими і вузькими лезами, сохи, борони, мотики, коси, серпи тощо. Із рільничих культур вирощувалися в основному жито, пшениця, просо, ячмінь, овес, горох, коноплі, льон. Продуктивність праці була настільки високою, що валовий збір зерна набагато перевищував потреби населення». (Учитель демонструє учням ілюстрацію із зображенням давньоруської сохи.) а) Поясніть значення понять «парова система», «підсічна система», «перелогова система», «продуктивність праці», «валовий збір». б) Якими знаряддями праці користувалися селяни? в) Який вигляд мала давньоруська соха? З’ясуйте її призначення. г) Які культури вирощували селяни? д) Дайте власну оцінку рівня розвитку сільського господарства в Київській Русі.
Давньоруська соха 2) Джерело повідомляє: «Значні за площею сільські поселення виявлені археологами на Київщині, Чернігівщині, Черкащині, в Галичині. Зокрема ними досліджено 32 селянські садиби з житловими і господарськими будівлями поблизу села Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, у яких знайдено знаряддя праці і предмети побуту. В одній із садиб вдалося виявити наральник, косу, жорна, риболовні гачки і грузила, ключі від замків, мідний і керамічний посуд, в іншій — наральник, плужний ніж, косу, ковадло, молоток, кліщі». (Учитель демонструє учням зображення селянської садиби доби Київської Русі.) а) Що ці знахідки можуть розповісти про основні заняття селян, їхнє життя та побут? б) Опишіть селянську садибу доби Київської Русі за наведеною ілюстрацією.
Селянська садиба доби Київської Русі Творче завдання Писемні джерела подають кілька назв сільських поселень часів Київської Русі: «село», «сільце», «деревня», «погост», «двір», «дом». Вони відрізнялися одне від одного не лише розмірами, а й соціальними функціями. Так, «погост» визначається як центральне поселення округи, де розташовувалися торговище й культове місце, «деревня» — як невелике дочірнє поселення, утворене вихідцями з великих сіл, «двір» і «дом» — як садиби феодалів, центри володінь (останні зазвичай обносилися потужними укріпленнями). Археологи виявили практично всі названі типи сільських поселень. Найбільші з них займали площу від 2 до 6 га. Тут налічувалося до 50 селянських дворів. Фахівці вважають, що родина селянина-смерда складалася із шести-семи осіб. Їй належали господарські будівлі, худоба, різноманітні знаряддя праці, речі домашнього вжитку тощо. Користуючись наведеною інформацією, зробіть ілюстрацію, яка б відображала зовнішній вигляд сільського поселення часів Київської Русі, умови життя давньоруського селянина та його основні заняття. Мій конспект Розвиток сільського господарства та промислів: Процес становлення феодальних відносин (земельна власність визначала соціальний статус особи; київський великий князь був головним землевласником, йому підпорядковувалися удільні князі з дрібнішими землеволодіннями, далі йшли бояри, дружинники; феодальне землеволодіння мало дві форми: умовне — помістя, що надавалося за службу, та безумовне — вотчина, яка передавалася у спадок. Певна частина земель належала вільним селянським общинам; селяни вважалися тільки користувачами землі, тому несли феодальні повинності: данина — сплата продуктами (медом, хутром, збіжжям); від княгині Ольги виплачувалася певною фіксованою нормою він кожного господарства (уроками); відробітки на полі землевласника; повоз — постачання коней і транспорту для потреб князя; участь у будівництві укріплень і міст. Об’єднання сімей кількох сусідніх невеликих сіл чи одного великого в суспільно-територіальну одиницю — селянську общину, яка називалася верв; вона володіла лісами, пасовиськами й водоймами; орні землі перебували в індивідуальному володінні її членів. Основа господарства — землеробство (вирощували жито, пшеницю, ячмінь, просо, овес тощо). Поширення різноманітних знарядь праці (сохи, використання рала із залізними наконечниками, серпів тощо). Удосконалення городництва (вирощували капусту, огірки, ріпу, моркву, гарбузи, цибулю тощо). Розвиток садівництва (вишні, яблуні, груші, сливи тощо). Розвиток тваринництва (на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі — свиней). Допоміжні галузі господарства — промисли (мисливство, рибальство, бджільництво).
Аналіз інформації «Повість минулих літ» називає в період ІХ—Х ст. понад 20 міст. В ХІ ст. літописи згадують ще 32 міста. У ХІІІ ст. за літописними даними на Русі налічувалося 300 «градів», із яких близько 100 були справжніми містами. 1) Про що свідчить наведена інформація? 2) Чим ви можете пояснити стрімке збільшення кількості міст у Київській Русі? Робота з картою Запропонувати учням показати на карті найбільші міста Київської Русі, виписати їхні назви до зошита. (Карта «Культура і господарство Київської Русі» (с. 9) атласу.) Робота із джерелом Ознайомтеся з текстом і дайте відповіді на запитання. Укріплене валами й ровами місто структурно поділялося на дитинець і посад. Його складовими частинами виступали також передмістя та об’їзні райони, де розміщувалися феодальні садиби, монастирі тощо. Площа найбільших міст Київської Русі — столиць земель-князівств — досягала кількасот гектарів, а населення — кількох десятків тисяч осіб. Передусім міста були місцем зосередження влади — саме тут перебували князь, його намісник або посадник. Місту підкорялася велика сільська округа, із якої люди князя збирали данину. У містах проживали бояри та інші знатні люди, які мали тут свої садиби. Важливим було військове значення міст. Їхні жителі формували свої ополчення — міські полки. У добре укріплених міських фортецях перебував також постійний військовий гарнізон. У центрі міста височів собор — головна церква всієї округи. Монастирі також спочатку виникали переважно в містах або поряд із ними. Саме через міста в язичницьке середовище проникало християнство. Нарешті, міста були центрами культури. Тут працювали літописці, переписувалися книги, виникали витвори мистецтва. 1) З’ясуйте значення слів «дитинець», «посад», «бояри». 2) Який вигляд мали давньоруські міста? Намалюйте ілюстрацію, яка б відображала зовнішній вигляд міста та основні заняття міщан. 3) Які функції виконували давньоруські міста? Учитель звертає увагу учнів на те, що міста ставали центрами розвитку ремесла й торгівлі, та пропонує виконати наведені нижче завдання. Синтез думок Сучасні дослідники зазначають, що асортимент виробів із заліза налічував близько 150 назв. Майстри опанували всі відомі технологічні методи його обробки: кування, зварювання сталевих лез, інкрустацію кольоровими металами та ін. Високим рівнем майстерності відзначалися «ковалі зі злата й срібла»: виготовлені ними золоті діадеми й барми, колти й намиста, срібні браслети та інші ювелірні речі користувалися повсюдною славою. Їх виробляли в техніці перегородчастої емалі, скані, черні, литва, карбування, свинцевих та олов’яних відливок. Майстерність давньоруських ювелірів здобула міжнародне визнання. (Учитель демонструє учням ілюстрації із зображенням металообробки часів Київської Русі, виробів із заліза ХІ—ХІІ ст., давньоруських ювелірних прикрас.) 1) Які вироби виготовляли давньоруські металурги та ювеліри? 2) Як наведені ілюстрації відображають розвиток металообробного та ювелірного ремесел часів Київської Русі? 3) Яку технологію використовували давньоруські ремісники для виготовлення ювелірних виробів? 4) У трактаті ченця Теофіла з Німеччини «Про різні художества» Русь названа країною, де відкриті таємниці «мистецтва емалі й різноманітності черні». Що таке емаль і чернь? На якій підставі ченцем зроблено такий висновок? Аргументовано доведіть або спростуйте його твердження.
Металообробка часів Київської Русі
Вироби із заліза ХІ—ХІІ ст.
Давньоруські ювелірні прикраси
Аналіз інформації Вироби руських ковалів цінувалися на Русі та за її межами. Хитромудрі висячі замки´ з ключами складної форми мали неабиякий попит у сусідніх країнах, де їх називали «руськими замка´ми». Як наведена інформація характеризує рівень розвитку ремесла в Київській Русі? Робота з підручником 1) За допомогою підручника з’ясуйте, які ще ремесла розвивалися в Київській Русі, та випишіть їх назви до зошита. 2) Доповніть схему, вписавши до неї назви товарів, які імпортувала та експортувала Київська Русь.
Робота з картою Розквіту Київської Русі сприяло те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. Використовуючи карту атласу «Культура і господарство Київської Русі» (с. 9), визначте, які саме торговельні шляхи проходили через Давньоруську державу. Випишіть їх назви до зошита. Мій конспект Розвиток міст, ремесел і торгівлі: Відокремлення ремесла від землеробства. Розвиток ремесел (близько 80 видів); найпоширеніші — залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництво тощо. Зростання міст як центрів ремесла та торгівлі (у ІХ—Х ст. існувало понад 20 міст, у ХІ ст. — 32, напередодні монгольської навали — понад 300 «градів»). Активізація обміну та торгівлі; проходження територією Русі важливих торговельних шляхів — «із варягів у греки» (із Прибалтики до Причорномор’я через Дніпро), «шовковий» (пролягав через Наддніпрянщину та з’єднував Центральну Європу із Середньою Азією та Китаєм), «соляний» та «залозний» (сполучна ланка між Кавказом та Прикарпаттям). Становлення власної грошової системи («куни», гривні, златники та срібники, які почали карбувати за часів Володимира Великого).
Завдання на закріплення Заповніть пропуски в тексті. На чолі держави в Київській Русі стояв великий … (князь) київський. У його руках зосереджувалася вся влада, яка була … (спадковою). У разі потреби він скликав збори городян — … (віче), на якому розв’язувалися питання … (про військові походи, укладення угод тощо). Крім князя, привілейованими верствами вважалися … (бояри та дружинники). Найчисленнішою верствою суспільства були селяни. Їх переважну більшість, на відміну від Центральної та Західної Європи, становили вільні особи — … (смерди). Робота з ілюстративним матеріалом Визначте, які верстви населення зображені на наведених ілюстраціях. Охарактеризуйте їхнє життя та побут. (Учитель демонструє ілюстрації із зображенням представників різних верств населення Давньоруської держави.)
Верстви населення Давньоруської держави Тестове завдання Які сільськогосподарські культури вирощували давньоруські селяни? (Виберіть три правильні відповіді.) 1 пшениця 2 картопля 3 ячмінь 4 льон 5 помідори 6 кукурудза Відповідь: 1, 3, 4. Вчимося робити висновки Запропонувати учням самостійно підбити підсумки уроку. V. Домашнє завдання
І варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Один день із життя селянської родини». ІІ варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Подорожуючи давньоруським містом».
| |||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 752 | | |||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
