Учительська світлиця

Урок № 32

Економічний розвиток українських земель. Становище міщан і селян

Мета: визначити причини та характер змін у господарському житті; засвоїти знання про становище міщан і селян на українських землях у XIV—ХV ст. у складі Великого князівства Литовського та інших держав; проаналізувати процес подальшого закріпачення селянства; визначити місце магдебурзького права в житті українських міст; з’ясувати наслідки, до яких привів розвиток ремесла й торгівлі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки таблиці, схема «Система самоврядування за магдебурзьким правом», картки із завданнями, ілюстрація (український міщанин).

Поняття: землеробство, трипілля, ремесла, цехи, партачі, фільварки, закріпачення, панщина, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, бурмістр, війт.

Дати: 1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися без дозволу пана.

1. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Дидактична гра «Так чи ні?»

Визначте, чи правильні твердження.

1. Магнати — це великі землевласники, представники давніх князівських або боярських родин. (Так)
2. У Польщі православні були рівноправними з католиками. (Ні)
3. Литовський статут закріплював привілеї шляхти. (Так)
4. Шляхта мала чималі привілеї в Литві й Польщі. (Так)
5. Зем’янами називали найбідніших селян. (Ні)
6. Литовське суспільство поділялося на стани. (Так)
7. Панцирні бояри мусили носити панцирі. (Ні)
8. Католики зазнавали утисків на руських землях. (Ні)
9. Пан мав володіти власною землею, а не отриманою за службу. (Так)

10. Князі мали право на власне військо. (Так)

11. Назва «шляхта» закріпилася за міщанами. (Ні)

12. Найчисленнішою верствою населення в українських землях у ХІV—ХVІ ст. були магнати. (Ні)

3. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Господарське життя.
2. Сільське господарство. Становище й повсякденне життя селян.
3. Зростання міст. Магдебурзьке право.
4. Міське населення та спосіб його життя.

4. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на закріплення

1. Визначте, про кого йдеться.

1) Селяни, які сплачували данину (грошима або продуктами чи сировиною) за користування землею та угіддями. (Данники)

2) Селяни, що мали відпрацьовувати панщину зі своїм «тяглом» (худобою та реманентом). (Тяглові)

3) Селяни, що водночас і займалися господарством, і несли військову службу. (Слуги)

2. Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

Селяни були… (найчисленнішою, найменшою) верствою населення і в Литві, і в Польщі. Вони об’єднувалися в… (цехи, общини, гільдії), які спільно володіли та користувалися пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Село поділялося на… (копи, дворища, дими), які об’єднували по кілька господарств окремих сімей. Для розв’язання суперечливих питань селяни користувалися… (копним судом, феодальним судом, арбітражем), який… (призначав феодал, призначав священик, обирався селянами).

3. Виправте історичні помилки в тексті.

У ХІV ст. (ХV—ХVІ ст.) відбулося закріпачення українського селянства. У цей час поширюється велике землеволодіння, яке називають копним (магнатським). Щоб розширити свої володіння, землевласники відбирали церковні й монастирські землі (общинні землі). Більшість великих господарств були фільварковими, тобто вони купували в Західній Європі сировину та переробляли її (переробляли власну продукцію та продавали її).

Тестове завдання

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4В.

Рольова гра

Учні отримують ролі (селянин, міщанин, ремісник, купець) і готують розповідь про свій побут, господарське життя й соціальне становище. Учасники гри мають зустрітися в Києві на ярмарку.

V. Домашнє завдання

1. Підручник  . 
2. Напишіть твір-роздум за темою «Подорожуючи українським середньовічним містом».