Учительська світлиця

Урок № 14

Київська Русь за правління Ярославичів

Мета: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської Русі за правління синів Яро­слава Мудрого; сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославичами та про кочовиків-половців, з’ясувати значення боротьби з ними; визначити причини скликання князівських з’їздів, ознайомити з рішеннями, що приймалися на них; розвивати вміння аналізувати історичні факти та події, удосконалювати навички роботи з підручником та історичними текстами; виховувати інтерес до історії власної держави.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, тексти джерел, заготовки схем, картки із завданнями.

Поняття: тріумвірат, вотчина, удільні князівства, політична роздробленість, міжусобиці, послаблення єдиновладдя, «Правда Ярославичів», Любецький з’їзд князів.

Персоналії: Ізяслав, Святослав, Всеволод.

Дати: 1054—1073 рр. — тріумвірат Ярославичів, 1068 р. — поразка Ярославичів від половців на річці Альті, повстання киян, 1097 р. — Любецький з’їзд князів, 1103 р. — перемога руського війська над половцями на річці Сутінь.

1. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела і дайте відповіді на запитання.

Завдання

Впишіть до схеми імена синів Ярослава Мудрого та назви міст, які вони отримали у своє володіння.

3. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Правління Ярославичів. Повстання киян 1068 р.
2. Боротьба за київський стіл.
3. Любецький з’їзд князів.

4. Закріплення вивченого матеріалу

Незакінчені речення

Закінчіть речення: «Правління Ярославичів ознаменувалося…».

Вчимося робити висновки

Самостійно підбийте підсумки уроку та зробіть висновки.

Розповідь учителя (підбиття підсумків)

Під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської Русі й занепаду влади великого князя. Він уже не мав тієї влади й сили, як попередні великі київські князі. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповітом батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися.

За часів правління Ярославичів перед Руссю постала нова загроза зі степу. Напади орд половців були спустошливими для Південної Русі. Половці вдало користувалися міжкнязівськими чварами, здійснюючи нові набіги.

Міжкнязівські чвари й набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської Русі. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів й організувати відсіч половецьким набігам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди. Завдяки з’їздам удавалося припиняти міжусобиці, організовувати князів на спільні походи проти половців. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

Тестові завдання

Установіть хронологічну послідовність подій, і ви дізнаєтеся ім’я дочки великого князя київського Всеволода Ярославича, дружини німецького імператора Генріха IV.

Відповідь: Євпраксія (6, 2, 4, 7, 3, 5, 8, 1, 9).

Завдання на закріплення

Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.

У 1078 р.… (Ізяслав, Всеволод, Святослав) намагався повернути київський престол, спираючись на підтримку… (угорського, польського, галицького) війська. Так він… (уперше, вдруге, втретє) став київським володарем. Його племінники були позбавлені найважливіших володінь, тому вони… (виїхали за кордон, постриглися в ченці, розпочали міжусобні війни). У результаті… (Ізяслав, Всеволод, Святослав) загинув, а київський престол дістався… (Всеволоду, Всеславу, Володимиру).

V. Домашнє завдання

1. Підручник  . 
2. Складіть історичний портрет братів-Ярославичів: І варіант — Ізяслава, ІІ варіант — Святослава, ІІІ варіант — Всеволода.
3. Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте розповідь про життя та діяльність Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича від їхнього імені.