УРОК № 8
Тема. Системи розселення і розвиток поселень.
Очікувані учень визначає суттєві ознаки понять: «місто», «село», «урбанізація», «агломерація», «система розселення»; називає та показує на карті міста-мільйонери та інші найбільші міста; визначає функції міст; пояснює причини змін у системі розселення; наводить приклади областей України з різним рівнем урбанізації; оцінює соціальні проблеми в сільській місцевості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні відомості про частку міського та сільського населення, про кількість населення окремих населених пунктів.
Опорні поняття: місто, село, урбанізація, субурбанізація, агломерація, система розселення.
Географічна міста-мільйонери — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк; міські агломерації — Донецько-Макіївська, Київська, Харківська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Горлівсько-Єнакіївська, Запорізька, Криворізька.
Хід уроку
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вам добре відомі слова: місто, населений пункт, селище, село, хутір. Людина знає і часто вживає їх у розмові, але не може точно сказати, що означає те чи інше слово. Після сьогоднішнього уроку ви зможете відрізняти населені пункти одне від одного, називати їх характерні ознаки, зрозумієте закономірності, за якими розвиваються деякі з них, дізнаєтесь про особливості системи розселення України.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) У якому населеному пункті ви живете? Що ви знаєте про історію його виникнення та особливості розвитку?
2) Якими є кількість і склад населення вашого населеного пункту?
3) Що ви знаєте про господарську діяльність та побут жителів вашого населеного пункту?
4) У чому полягають особливості способу життя в сільській місцевості? У місті?
5) Хто з ваших рідних переселився із села до міста?
результати:
номенклатура:
III. ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тестові завдання
1. Укажіть фактори, які безпосередньо впливають на кількість населення країни.
А Географічне положення;
Б природний і механічний рух населення;
В забезпеченість природними ресурсами;
Г розвиток промисловості й сільського господарства.
2. Укажіть назву області з найнижчою густотою населення.
А Київська; Б Львівська;
В Чернігівська; Г Вінницька.
3. Укажіть країну, де проживає найбільша західна діаспора українців.
А США; Б Канада;
В Росія; Г Аргентина.
4. Укажіть назву народу, кількість представників якого за останні двадцять років збільшилася в Україні більш ніж уп’ятеро.
А Білоруси; Б молдавани;
В євреї; Г кримські татари.
5. Установіть відповідність між народами, що проживають в Україні, й особливостями їхнього розселення.
1 Росіяни
2 Білоруси
3 Угорці
4 Поляки
А В Автономній Республіці Крим вони становлять понад половину від усього населення, у Луган-ській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях — понад чверть. Проживають переважно в містах і селищах міського типу
Б Майже всі представники цього народу зосере-джені в Закарпатті
В Понад половину представників цього народу живе в Житомирській, Хмельницькій та Львів-ській областях
Г Більшість представників цього народу живе в Чернівецькій та Одеській областях
Д Найбільша кількість представників цього народу зосереджена в містах Донецької області. Також вони проживають у Поліссі, східних і південних областях
6. Установіть відповідність між назвами народів та їхніми частками в національному складі населення України (за даними перепису 2001 р.).
1 Українці
2 Росіяни
3 Євреї
4 Білоруси
А 0,2 %
Б 0,6 %
В 77,8 %
Г 0,4 %
Д 17,3 %
7. Установіть послідовність назв адміністративно-територіальних одиниць залежно від частки українців у національному складі їхнього населення (починаючи з найбільшої).
А Харківська область
Б Автономна Республіка Крим
В Львівська область
Г Івано-Франківська область
8. Установіть послідовність назв держав залежно від кількості української діаспори (починаючи з найбільшої).
А Молдова
Б Узбекистан
В Румунія
Г Росія
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Типи населених пунктів та їх розвиток.
Населеними пунктами називають забудовані земельні ділянки, які використовуються для постійного місця перебування людей. Їх поділяють на міські й сільські виходячи з господарської діяльності, яка переважає (у сільських населених пунктах основною галуззю, як правило, є сільське господарство); кількості жителів (міста, як правило, більші за села); густоти населення (у міських поселеннях вона значно вища, ніж у сільських); ступеня благоустрою (у міських поселеннях він вищий, ніж у сільських). В Україні серед сільських населених пунктів найпоширенішими є села й хутори. У них налічується 14 703 тис. жителів країни.
Середня густота українського села становить близько 550 осіб. Однак кожен регіон має свої показники, які можуть коливатися від кількох осіб у хуторах до кількох тисяч у великих селах. Ці відмінності обумовлені природними умовами, місцевими традиціями, особливостями розвитку сільського господарства цього району. Так, у Поліссі села є невеликими — від 200 до 500 осіб, у лісостеповій зоні кількість населення досягає 1500 і більше жителів, ще більшою густотою вирізняються села на півдні. Слід зазначити, що в лісостеповій і степовій зонах населені пункти часто розташовані поблизу річок, а в лісовій, де поширені заболочені землі, вони розташовуються на підвищеннях. Хутори найбільш характерні для гірських районів (Карпати), Полтавської рівнини, Волинської височини, Полісся.
Перші міста на території України були засновані греками понад 2,5 тис. років тому під час колонізації узбережжя Чорного моря. У наш час серед міських населених пунктів розрізняють міста, селища міського типу, курортні селища. Містом називається значний населений пункт, більша частина жителів якого зайнята в промисловому виробництві, транспорті та сфері обслуговування. Для міст характерна більша густота населення й компактність забудови. Багато міст виконують функції адміністративно-територіального управління як центри областей, районів.
Селищами міського типу називаються невеликі населені пункти з населенням у кілька тисяч осіб. Вони також належать до міських поселень, тому що більша частина їхніх жителів не зайнята в сільськогосподарському виробництві. Селища міського типу часто утворювалися поблизу шахт, заводів, електростанцій та інших великих підприємств. Тому найбільше їх у ряді індустріальних областей — Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській.
Зустрічаються й менші селища, наприклад курортні. До них належать населені пункти, кількість населення в яких становить не менше 2 тис. жителів, а кількість осіб, які щорічно приїздять для лікування й відпочинку, становить не менше половини від кількості постійних жителів.
За останні роки кількість міст в Україні збільшилася до 458. Залежно від кількості населення вони поділяються на малі (до 50 тис. осіб), середні (від 50 до 100 тис. осіб), великі (від 100 до 500 тис. осіб), дуже великі (від 500 тис. до 1 млн осіб), міста-мільйонери (понад 1 млн осіб).
В Україні є 37 міст із населенням від 100 до 500 тис. осіб, серед них дев’ять міст із населенням понад 500 тис. жителів, у тому числі п’ять міст-мільйонерів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк). У всіх цих населених пунктах живе більше половини міських жителів України. Але найпоширенішими є малі міста. В Україні є 68 міст із кількістю населення до 10 тис. осіб, 282 міста — від 10 до 50 тис. осіб. Для багатьох із них характерні: незначна зайнятість у промисловості та відносно велика кількість осіб, що займається індивідуальною трудовою діяльністю.
Найгустіша мережа міських населених пунктів у Донецькій, Луганській, Львівській, Дніпропетровській та Харківській областях. Значно менша вона на території Українського Полісся (Волинської та Рівненської областей), а також у Миколаївській, Черкаській та Чернівецькій областях. Усього в міських населених пунктах живе 31 668 тис. жителів України. Розвиток міських поселень пов’язаний із розміщенням промислових підприємств, об’єктів транспорту та сфери послуг.
Робота з контурною картою
Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст України.
Ігрова хвилинка. Чи знаєте ви міста й області України?
Варіант 1. Учитель називає місто, учні повинні назвати область, до якої належить це місто.
Варіант 2. Учитель називає область (республіку), а учні — найбільші міста та області, із якими межує ця область.
Варіант 3. Учитель називає місто, у назві якого, наприклад, чотири літери — Ялта. Завдання учнів — якомога швидше підібрати назви міст, у яких кількість літер кожного разу збільшується на одну літеру. Наприклад: Ялта — Торез — Харків — Донецьк — Антрацит — Енергодар —….
Виграють ті учні, які без помилок складуть найбільший ланцюжок за найкоротший час.
2. Урбанізація, територіальні відмінності в її рівнях.
Теоретичні відомості
Вам уже відомо, що поряд із зовнішньою існує й внутрішня міграція. Її характерною рисою є переміщення населення із сільських населених пунктів до міських. Міста приваблюють можливістю здобути освіту, дають великий ви-бір у працевлаштуванні, тут розташовані органи державної влади й місцевого самоврядування, великі промислові підприємства, заклади освіти, фінансові й торговельні установи, підприємства транспорту та зв’язку.
У результаті переміщення із села до міста збільшується кількість міського населення, зростають міста, підвищується їхня роль в економічному й політичному житті держави — відбувається процес урбанізації. Її основним показником є зростання кількості жителів міст та їхньої частки в усьому населенні країни. За даними перепису 1897 р., у містах України проживало тільки 16 % населення, у 1939 р. — 34 %, а зараз — 68 %. У таблиці ви бачите, як змінювалася кількість міського й сільського населення за останні роки.
Рік
Кількість наявного населення, у тому числі
міське
сільське
1990
34 869,2
16 969,3
1995
35 118,8
16 609,6
2000
33 338,6
16 091,2
2005
32 009,3
15 271,5
2008
31 668,8
14 703,9
Процес урбанізації має свої особливості в регіонах із різним типом освоєння. Насамперед це проявляється в різних темпах зростання кількості міського населення. Цей показник був значно вищим у тих регіонах, де відбувалося інтенсивне промислове й транспортне будівництво. Тому зараз частка міських жителів вища в промислово розвинених областях України. Одноосібний лідер — Донецька область, тут дев’ять із десяти жителів проживають у містах. У Луганській, Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях частка городян становить від 76 до 86 %. У ряді областей Західної України (Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпат-ська) у містах проживає менше ніж половина від усього населення.
Для сучасної урбанізації характерний процес злиття великих міст із перед-містями, із прилеглими до них містами менших розмірів, селищами різного типу й утворення міських агломерацій. Міські агломерації — це скупчення міст, об’єднаних у єдину систему виробничими, трудовими, культурно-побутовими й іншими зв’язками, це зони з різноманітними виробництвами, науковими й навчальними закладами, із високою густотою населення. У складі міської агломерації зазвичай виділяють місто (або кілька міст), навколо якого формується агломерація. Це місто називають ядром агломерації.
В Україні найбільшими агломераціями є: Донецько-Макіївська, Київська, Харківська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Горлівсько-Єнакіївська, Запорізька, Криворізька. В областях із переважанням сільського населення дуже великих міст немає, тому й агломерації значно менші за кількістю населення.
Перенаселеність міст, погіршення в них стану навколишнього середовища, висока ціна на житло в їхній центральній частині призводять до субурбанізації, тобто переїзду населення з міст до передмість. Цей процес стимулює розвиток міських агломерацій і спричиняє те, що міський спосіб життя з його зовнішніми атрибутами — сучасними житловими будинками, промисловими підприємствами, транспортними магістралями — «порушує» офіційні межі міста й набуває поширення в його найближчих околицях.
Наслідки урбанізації є досить суперечливими. Позитивні стосуються ефективності господарської діяльності й зручності проживання людей, негативні належать до впливу на компоненти природи, що в остаточному підсумку по-значається на загальному стані навколишнього середовища.
Позитивні наслідки
Негативні наслідки
Висока концентрація виробни-цтва, сфери послуг і споживання, особливо в найбільших населених пунктах.
Найдосконаліша транспортна система. Економія на транспортних та інших витратах.
Концентрація великих наукових і дослідних установ, фінансових ресурсів.
Велика кількість культурних і освітніх установ.
Великий вибір для навчання й працевлаштування.
Кращі (порівняно із сільськими населеними пунктами) житлові й соціально-побутові умови.Високий рівень благоустрою.
Забезпечення висококваліфікованою медичною допомогою.
Постійний контроль за станом
навколишнього середовища
Повна зміна низки природних компонентів (у тому числі знищення природної рослинності та значної частини тварин), утворення антропогенних комплексів.
Висока концентрація промислових підприємств і транспортних засобів, що спричиняють високий рівень забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. Значні шумові забруднення.
Проблеми з утилізацією й похованням виробничих і побутових відходів.
Підвищене радіаційне поле в ряді міст.
Велике скупчення людей і високий темп життя, що є причиною підвищення кількості психічних розладів, серцево-судинних та інших захворювань.
Брак місць для спокійного відпочинку й контакту з природним середовищем
Проблемне запитання
В останні роки частка міського населення в Україні не збільшується, а це суперечить основним світовим тенденціям. Чим би ви пояснили те, що процес урбанізації в Україні «загальмувався»?
3. Cистема розселення. Функції міст.
Мережа населених пунктів цієї території з різноманітними зв’язками, що існують між ними, утворює систему розселення. Усередині цієї сис65
теми можна виділити головні населені пункти. Вони мають велике адміністративне й господарське значення, великі розміри й велику зону впливу. Населені пункти, найтісніше пов’язані з головним і розташовані в безпосередній близькості від нього, зазвичай називають поселеннями-супутниками. Виділяють опорний каркас системи розселення, що являє собою сполучення головних населених пунктів і транспортних магістралей, що їх з’єднують. Із розвитком транспортної системи, збільшенням кількості міст і кількості їхніх жителів зростає значення міських населених пунктів у системі розселення. При цьому сама система з одного боку ускладнюється, з іншого — стає більш ефективною й досконалою.
Кожне місто посідає в цій системі своє місце залежно від географічного положення, кількості населення й функцій, які вони виконують.
За функціями міста поділяють на дві групи: поліфункціональні та монофункціональні. До поліфункціональних належать міста-мільйонери, дуже великі, великі й більшість середніх міст. Так, усі міста-мільйонери, місто Львів, Миколаїв, Сімферополь виконують адміністративні, промислові, організаційно-господарські, культурні й наукові функції. До багатогалузевих промислових центрів належать Запоріжжя, Луганськ, Кривій Ріг, Маріуполь. Міста з вигідним транспортно-географічним положенням часто стають транспортними центрами. До них відносять Іллічівськ, Ковель, Ясиновату, Жмеринку.
Особливо багато функцій виконує столиця — місто Київ. Він є політичним центром держави, тут розміщені: резиденція президента, парламент і уряд. Як і в багатьох інших державах, столиця України також є найважливішим економічним, науковим і культурним центром.
Монофункціональні міста, як правило, існують на базі однієї домінуючої галузі, сфери діяльності. Саме вона сприяє, а іноді й стримує розвиток певного населеного пункту. За питомою вагою населення, зайнятого в різних сферах економічної діяльності, можна виділити такі категорії малих міст: із переважно промисловими функціями (гірничодобувна промисловість, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини); транспортні вузли; санаторно-курортні та рекреаційні центри; історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри; господарські центри місцевого значення. В Україні з усієї сукупності малих міст понад третину становлять населені пункти, основою соціально-культурного та економічного розвитку яких є промислове виробництво.
Запитання
1) Наведіть приклади багато- і монофункціональних міст.
2) Які функції виконує столиця держави?
3) Які функції виконує ваш населений пункт (обласний центр, столиця автономної республіки)?
4) Серед малих міст Україні понад 30 пов’язані з розвитком вугільної промисловості. Наведіть приклади таких міст. Поясніть, чому шахти належать до містоутворюючих підприємств.
4. Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання.
Урбанізація має ще один негативний наслідок: зміну демографічної ситуації в українському селі, де зменшилася частка населення працездатного віку. Більшість тих, хто переїздить до міста, — молодь і люди середнього віку. Їх не влаштовує рівень життя в селі, що значно поступається міському. У сільській місцевості порівняно низька забезпеченість закладами охорони здоров’я, торгівлі, культури й народної освіти; значно нижчий рівень благоустрою як населених пунктів, так і окремих поселень; недостатній розвиток транспортної мережі, системи водо- та енергопостачання; низький рівень забезпечення телефонним зв’язком. Дослідження свідчать і про те, що раціон харчування сільського населення бідніший і менш збалансований (хоча й екологічно чистий), а заробітна плата значно нижча, ніж у жителів міста.
Соціальні проблеми українського села необхідно розв’язувати комплексно: удосконалювати сільськогосподарське виробництво, розвивати транспорт і зв’язок. До найважливіших шляхів розв’язання цих проблем можна віднести такі: залучення державних і приватних інвестицій для створення сучасних сільськогосподарських комплексів; повніше включення сіл у єдину мережу розселення за рахунок покращення їхньої доступності (розвиток сучасної транспортної мережі та засобів зв’язку в напрямку «місто—село»); активне залучення сільського населення до сфери впливу міст; активний розвиток мережі міжрайонних центрів; підвищення ролі територіальних громад, органів місцевого самоврядування в розробці та виконанні програм розвитку сільських населених пунктів.
Завдання
Схарактеризуйте соціальні проблеми сільського населення. Які існують шляхи їх розв’язання?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Варіант І
Запитання та завдання
1) Назвіть суттєві ознаки понять: «село», «місто», «урбанізація», «агломерація», «система розселення».
2) Продовжте перелік важливих рис урбанізації: збільшення кількості міського населення, збільшення площ антропогенних ланд-шафтів; поширення міського способу життя; збільшення ролі міських поселень у системах розселення, розвиток агломерацій.
3) На основі аналізу карти «Адміністративно-територіальний устрій» підтвердьте або спростуйте таке твердження: «Великі міста України “прагнуть розміститися” на берегах річок, “притискаються” до моря». Знайдіть винятки з цього правила. Спробуйте їх пояснити.
67
4) Складіть ментальну (уявну) карту «Найбільші міста України». Намалюйте її на окремому аркуші. Порівняйте свою карту з картою атласу «Населення» або «Адміністративно-територіальний устрій», виправте помилки. Поставте собі оцінку за виконану роботу.
5) Об’єднайте слова парами і розташуйте їх у логічній послідовності.
Кількість, природний, народжуваність, еміграція, приріст, імміграція, населення, смертність, статева, міське, структура, сільське.
(Кількість населення, природний приріст, народжуваність і смертність, еміграція та імміграція, міське і сільське, статева структура.)
Варіант ІІ
Дидактичні ігри
1) Учні класу об’єднуються у дві команди: одна — міські жителі, інша — сільські жителі.
Перший тур. Представники команд повинні описати особливості життя й побуту в місті (для міських жителів) і селі (сільські жителі). При цьому слід звернути увагу на переваги «свого» способу життя.
Другий тур. Представники команд розповідають про господарську діяльність населення в місті й селі.
Третій тур. Команди повинні охарактеризувати екологічну ситуацію в міському й сільському населеному пунктах.
Четвертий тур. У цьому турі беруть участь по одному представнику від кожної команди. Їхнє завдання — переконати одне одного переїхати з міста в село і навпаки.
2) Географічна естафета.
Учитель об’єднує учнів у команди (від 2 до 6). Кожна команда на окремому аркуші паперу повинна за кілька хвилин написати якнайбільше назв населених пунктів. Населені пункти можна вказувати за категоріями, наприклад: міста, селища, села. Переможцем стає команда, що написала найбільшу кількість назв населених пунктів. Відзначаються й команди, які склали найбільш повний список населених пунктів певної категорії.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Які типи сільських поселень ви знаєте? Назвіть особливості їхнього розміщення (у тому числі в залежності від природних умов)?
2) Розкажіть про територіальні відмінності в рівнях урбанізації в різних регіонах.
3) Використовуючи карти, довідники й інші джерела інформації, опишіть свій (найближчий) міський населений пункт за планом: а) назва й рік утворення населеного пункту, походження назви; б) історія утворення; в) кількість населення, його господарська діяльність і особливості побуту; г) органи місцевого самоврядування; д) підприємства, установи й організації, розташовані в населеному пункті; е) вокзали, автостанції, аеропорти, їхнє місце розташування.
4) Важливою рисою урбанізації є не тільки збільшення кількості міських жителів, а їх зміна, яка проявляється в підвищенні вимог до якості життя, збільшенні різноманітних потреб, зміні норм поведінки. Якщо жителі села значною мірою були пов’язані родинними зв’язками, то міське населення завжди було більш роз’єднаним, строкатим і різноманітним. Місто створювало структуровані законом громади, тоді як село — споріднені спільноти. Опишіть типові риси міської (великого міста) та сільської громади.
|
