УРОК № 5
Тема. Кількість, густота, природний та механічний рух населення.
Очікувані учень називає кількість населення України; визначає суттєві ознаки понять «природний рух населення», «механічний рух населення», «природний приріст», «еміграція», «імміграція»; пояснює причини нерівномірного розміщення населення; будує та аналізує графіки зміни кількості населення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, карта «Населення», статистичні відомості про кількість, густоту, природний та механічний рух населення.
Опорні поняття: густота населення, природний рух, природний приріст, народжуваність, смертність, міграція, еміграція, іммі-грація, сальдо міграції.
Географічна Греція, Італія, Португалія, Іспанія, Німеччина, Велика Британія, Чехія, Польща, Росія, Ізраїль, США, Канада, Австралія.
Хід уроку
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Населення… За цим простим, маловиразним словом криється доля багатьох тисяч людей, які жили тисячі років тому, живуть сьогодні й житимуть у майбутньому. Знання про кількість населення, його склад, природний рух, міграцію, розміщення необхідні будь-якій державі. Ці відомості свідчать про процеси, що відбуваються в країні, дозволяють складати прогнози щодо обсягу трудових ресурсів та аналізувати зміни в складі та структурі населення. Саме люди, освічені й активні, своєю професійною діяльністю в різних галузях господарства роблять державу могутньою.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Якою є кількість вашої родини?
2) Де народилися ваші дідусь і бабуся, чи змінювали вони місце проживання протягом життя?
3) Поясніть, із чим пов’язані їхні переїзди, і про які процеси, що відбувалися в країні, вони свідчать.
результати:
номенклатура:
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Метод помилкових тверджень
Підніміть руку, коли почуєте помилку або неправильне твердження.
Історичні землі є складовими української етнічної території. Вони мають чіткі межі. Особлива роль в історії України належить Бессарабії. Першою спробою адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі. У період існування гетьманської держави був запроваджений полково-сотенний устрій. У 1932 р. були утворені перші області, надалі їхня кількість збільшувалося, а склад і кордони багатьох із них змінювалися. У наш час у складі України виділяється Автономна Республіка Крим і 22 області.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Кількість населення України, її зміни в часі.
Населення будь-якої країни змінюється в часі. Так, за оцінками вчених, на початку XV ст. на території сучасної України проживало 3,7 млн осіб, на початку XVІ ст. — 4,4 млн, на початку XVII ст. — 5,2 млн, у XVIII ст. населення зросло майже до 9 млн, а на початку ХІХ ст. склало 30 млн осіб. Таким чином, тривалий час кількість населення зростала дуже повільно, різке збільшення відбулося на межі XVIII і ХІХ ст. Така ситуація характерна для більшості європейських держав.
Максимальна кількість населення в Україні була зафіксована в 1993 р., тоді в країні проживало 52,2 млн осіб. На 1 лютого 2009 р. в Україні проживало 46,1 млн осіб, що становить 0,7 % від усього населення світу. У Європі тільки Росія, Німеччина, Велика Британія, Італія та Франція мають більшу кількість населення, ніж Україна.
Динаміка кількості наявного населення України
(у сучасних кордонах), млн осіб
Рік
Населення
Рік
Населення
1897
28,8
1979
49,8
1913
35,2
1989
51,7
1926
37,9
1993
52,2
1931
31,4
1995
51,7
1939
40,5
1999
50,1
1951
37,0
2001
48,5
1956
40,6
2005
47,3
1959
41,9
2006
46,9
1970
47,1
2009
46,1
Кількість населення України могла бути значно більшою. На кількість і склад населення несприятливо вплинули історичні події ХХ ст. У цьому неважко переконатися, порівнявши сучасну кількість населення із кількістю осіб, що проживали на цій території в 1913 р., — 35,2 млн осіб. Як видно, зростання незначне. У той час як у багатьох інших країнах ці показники зросли вдвічі й більше разів. В окремі періоди ХХ ст. кількість населення світу в середньому зростала на 2 % на рік. Найбільш значних утрат Україна зазнала в результаті громадянської війни, голодомору, сталінських репресій, Другої світової війни.
Запитання
1) Чим можна пояснити низькі темпи росту населення України у XV—XVII ст.?
2) Які події історії ХХ ст. вплинули на кількість населення країни?
2. Густота населення.
Густота населення — це ступінь населеності території; її показником є кількість жителів, що припадає на одиницю площі (зазвичай на 1 км2). Середня густота населення світу — 45 осіб/км2, в Україні вона значно вища за середньосвітовий показник і становить 77 осіб/км2.
Значними є розбіжності в показниках густоти населення за областями країни. Так, густота найбільш людної області — Донецької — у 4,8 разу перевищує густоту в найменш заселеній області — Чернігівській. У цілому, найбільшою є густота в індустріально розвинених східних областях, наприклад у Донецькій вона становить 172 особи на 1 км2, у Луганській та Харківській — близько 100 осіб на 1 км2) Високі показники густоти Донецької та Луганської областей пояснюються освоєнням природних багатств Донбасу, у першу чергу кам’яного вугілля.
Відносно високою є густота більшості областей, розташованих у межах історичних земель — Середня Наддніпрянщина, Галичина, Поділля (сучасні Київська, Львівська, Івано-Франківська, Вінницька, Черкаська, Тернопільська області).
Порівняно рідко заселені північна, північно-західна й південна частини України. До малозаселених належать гірські райони Карпат, де освоєння території ускладнене рельєфом; Полісся, де значні площі зайняті лісами й болотами (у Чернігівській області густота населення становить 36 осіб на 1 км2); посушливі райони степових областей, у першу чергу Херсонської й Миколаївської (їхнє освоєння, а згодом розвиток господарства стримувалися через брак водних ресурсів).
Завдання
1) Поясніть суттєві відмінності в показниках густоти населення України.
2) Порівняйте показники густоти населення своєї області та сусідніх областей. Зробіть висновок.
Географічна арифметика
Значення цифр можна пізнати в порівнянні. Якщо ми не порівняємо цифру з іншими, то не матимемо правильного уявлення про об’єкт, і цифра стає невиразною, «блідою».
а) Середня густота населення України становить 77 осіб/км2. Густота населення в Бангладеш приблизно в 15 разів більша, а в Австралії в 25 разів менша. Підрахуйте, якою була б кількість населення в Україні, якби її густота була такою, як у Бангладеш і Австралії.
б) Запропонуйте власні критерії поділу території України на адміністративно-територіальні одиниці (області та АРК) за показниками густоти населення. Наприклад: низька — менше ніж 65 осіб/км2, середня — 65—85 осіб/км2, висока — понад 85 осіб/км2. Згрупуйте адміністративно-територіальні одиниці України за запропонованими вами критеріями.
3. Поняття про природний і механічний рух населення.
Теоретичні відомості
Основні показники природного руху населення — це народжуваність, смертність і природний приріст. Народжуваність указує на кількість наро-джених дітей на 1000 жителів за рік, смертність — на кількість померлих на 1000 жителів за рік. Різниця між кількістю народжених і кількістю померлих протягом цього періоду називається природним приростом, що служить характеристикою зміни кількості населення. Усі ці показники виміряються в проміле — тисячній частині числа, і позначаються знаком ‰. Так, якщо за рік на 1000 жителів у середньому народилося 10 дітей, пишуть 10 ‰. Якщо народжуваність перевищує смертність, говорять про додатний природний приріст, якщо народжуваність менша за смертність, то природний приріст від’ємний (відбувається не приріст, а зменшення населення).
На кількість жителів країни впливає й механічний рух населення, тобто міграція. Міграцією називають просторове переміщення населення в межах однієї держави (внутрішня міграція) та з однієї держави до іншої (зовнішня міграція). До внутрішньої міграції належить рух населення із села до міста, між міськими населеними пунктами та окремими районами. У межах однієї країни поширені й маятникові міграції. Вони являють собою тимчасові переміщення населення без зміни місця проживання.
Внутрішні міграції не змінюють кількості жителів країни (змінюється тільки кількість і структура населення окремих її районів), але вона є важливим чинником у розміщенні господарства, впливає на економічний потенціал країни та її адміністративно-територіальних одиниць. Особливо зростає значення міграційних процесів в умовах ринкової економіки. При цьому швидко збільшується зовнішня міграція. Вона включає еміграцію (від’їзд із країни) та імміграцію (прибуття до країни). Якщо в певній країні кількість іммігрантів перевищує кількість емігрантів, то тут спостерігається додатне сальдо міграції. В Україні протягом низки років сальдо міграції було від’ємним, тобто еміграція перевищувала імміграцію.
Таким чином, природний і механічний рух населення характеризуються взаємодією двох компонентів: додатного (народжуваність, прибуття) і від’ємного (смертність, вибуття). Тому вони є найважливішими чинниками зміни кількості й складу населення.
Завдання
Знайдіть у підручнику визначення понять «природний рух населення», «природний приріст», «народжуваність», «смертність», «міграція». Поясніть зв’язок цих процесів із кількістю населення України.
4. Особливості зовнішньої та внутрішньої міграції
населення України.
Теоретичні відомості
В Україні, як і в багатьох європейських країнах, протягом кількох десятиліть другої половини ХХ ст. основним напрямком внутрішніх міграцій було переміщення із села до міста, коли сільські жителі переїжджали на постійне місце проживання до міста.
Протягом двох останніх десятиліть внутрішня міграція в країні набула специфічних рис. Так, уповільнилося переселення із села до міста, а від 1992 р. навіть переважало переселення з міст до сільської місцевості. За наступні шість років завдяки міграційним процесам кількість сільського населення збільшилася більш ніж на 150 тис. осіб.
Ще одна характерна риса внутрішньої міграції пов’язана з аварією на ЧАЕС, яка призвела до значного відтоку населення з найбільш постраждалих областей. Це є однією з причин того, що кількість населення Чернігівської й Житомирської областей за останні 15 років скоротилася більш ніж на 10 %.
У цілому, у наш час міграційна активність міського населення значно вища за сільське, а найбільше мігрантів вибуває з малих та середніх міст, а прибуває до великих. Чим більшим є місто, тим більше населення прагне переїхати до нього, але найпривабливішою є столиця країни — Київ. Так, за 2007 р. до Києва прибуло 51 тис. осіб, а вибуло майже вдвічі менше. Додатне сальдо внутрішньої міграції також мали Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Чернівецька області. Найбільше вибуло з Кіровоградської, Луган-ської, Сумської, Херсонської областей.
Маятникові міграції найбільш характерні для великих міст, у першу чергу для Києва, Харкова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська, Львова. Завдяки цьому процесу трудові ресурси цих міст збільшуються, а жителі невеликих поселень, де обмежений вибір робочих місць, мають можливості для працевлаштування. У середині 90-х рр. минулого століття їхня інтенсивність знизилася через кризові явища в економіці, які призвели до закриття багатьох підприємств. Однак останнім часом потоки маятникової міграції знову збільшуються. Загалом можна виділити такі позитивні й негативні наслідки цього виду міграції.
Позитивні наслідки
Негативні наслідки
Можливість для жителів передмість обирати місце роботи або навчання.
Забезпечення міста трудовими ресурсами.
Збільшення обсягів виробництва й кількості послуг, що надаються.
Стримування неконтрольованого зростання великих міст
Перевантаження засобів транспорту, дорожні пробки.
Неритмічна робота транспортних мереж із підвищенням навантаження напередодні вихідних і святкових днів та після їх закінчення.
Великі витрати часу при постійних дво-сторонніх поїздках до місця роботи або навчання.
Зростання вартості житла (у тому числі тимчасового) у великих містах
Характерною рисою сучасних міграцій жителів України є зменшення обсягів внутрішніх потоків і збільшення зовнішніх.
Зовнішні міграції відомі з давніх часів. Особливо зросло їх значення наприкінці XIХ ст., після скасування панщини в Австро-Угорщині та кріпосного права в Росії. У цей час унаслідок зростання кількості населення й обмеження обсягів земельних ресурсів у західноукраїнських землях з’являється велика кількість безземельних селян. Спочатку вони виїздять до країн Європи, а потім — до Америки. Ця хвиля міграції була дуже потужною, у період від 1895 до 1913 р. виїхало 413 тис. осіб. Більшість людей емігрували до США та Канади. Масовими переселеннями українців супроводжувалося освоєння території Російської імперії. За період від 1896 до 1914 р. за Урал переселилися 1,6 млн осіб. Більшість виїхала з Полтавщини, Чернігівщини та Київщини.
У радянський період було кілька хвиль міграції. До виселення близько 1 млн осіб призвела колективізація 1929—1930 рр. У роки війни на схід Радянського Союзу було евакуйовано близько 2 млн осіб, майже стільки ж було вивезено на примусові роботи до Німеччини.
У повоєнний період найбільш характерними були міграції, пов’язані з освоєнням цілинних земель Казахстану та нафтогазових родовищ Західного Сибіру, розвитком Далекого Сходу та Середньої Азії. Водночас Україна приймала мігрантів з інших районів СРСР. Ці міграційні потоки на той час були внутрішніми, вони проходили в межах однієї держави.
На міграційні потоки останніх двох десятиліть впливають різні причини, серед них: розпад Радянського Союзу, складний етап реформування економіки, падіння життєвого рівня населення, спрощення перетинання державного кордону, розширення прав і свобод особи (у тому числі свободи пересування), розвиток приватного підприємництва. У різні періоди роль тих чи інших причин зростала або зменшувалася, із цим пов’язані зміни в потоках мігрантів.
У перші роки незалежності виїзд із країни зменшився, а імміграція зросла: багато українців і представників інших народів (кримські татари, німці, болгари, вірмени, греки) почали повертатися до України. У 1991—1992 рр. до України прибуло близько 1 млн осіб. Однак, уже від 1994 р. сальдо міграції стає від’ємним, а його обсяги збільшуються до 1996 р., а потім залишаються на високому рівні (від –169 до –133 тис. осіб на рік) до 2001 р. Від 2005 р. сальдо міграції додатне. Ці процеси можна простежити за таблицею «Міграція населення між Україною та іншими державами».
Рік
Сальдо міграції, тис. осіб
2001
–152,2
2002
–33,8
2003
–24,2
2004
–7,6
2005
4,6
2006
14,2
2007
16,8
2008
18,1
Для України найбільш характерна міжнародна трудова міграція. За оцінками фахівців, нею охоплено до 5 млн жителів країни. За даними Міжнародної організації міграції, 46 % українських трудових мігрантів працюють по 12 годин на добу, чверть не мають вихідних; майже 60 % — постійних вихідних. За оцінками експертів, втрати вітчизняної економіки через відтік робочої сили становлять майже 10 млрд грн на рік.
Позитивні й негативні наслідки тимчасово-постійної та сезонної трудової міграції з території України представлені в таблиці.
Позитивні наслідки
Негативні наслідки
Приплив грошей з-за кордону — мігранти переказують в Україну значні кошти, зароблені в інших країнах.
Зниження рівня безробіття в країні (у результаті з’являється можливість працевлаштування для інших жителів України).
Підвищення культури виробництва, набуття досвіду роботи в більш розвинених країнах і наступне перенесення його до України (єдиний вид «товару», який неможливо оглянути й обкласти митом — знання, що зберігаються в головах людей).
Набуття досвіду господарського й політичного життя розвинених демократичних країн
Ослаблення інтелектуального й трудового потенціалу країни. Україна втрачає трудові ресурси, готові до активного залучення у виробничу діяльність.
Бюджетні кошти, витрачені державою на підготовку висококваліфікованих кадрів, «працюють» на економіку інших держав.
Зменшення конкуренції на ринку робочої сили знижує вимогливість роботодавців і можливість вибору.
Найбільш рухливою частиною населення є працездатне населення, у першу чергу чоловіки. Це призводить до зниження народжуваності.
Багато мігрантів змушені працювати за кордоном із порушенням місцевих законів, нерідко їх виганяють із країни
Найбільше мігрантів, які тимчасово працювали за кордоном, зареєстровано в Одеській, Закарпатській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Донецькій та Івано-Франківській областях. Значно меншими є міграції з північних і центральних регіонів України.
За останні кілька років зростають масштаби поїздок жителів країни до інших держав на відпочинок і з туристичною метою. Ці міграційні потоки також в основному формуються у великих містах.
У цілому в роки незалежності України великих змін зазнали географія, характер і склад внутрішніх і зовнішніх міграцій. Так, зростає кількість виїжджаючих до розвинених країн, разом із тим в Україні збільшується кількість нелегальних іммігрантів із країн, що розвиваються.
Завдання (обговорюються в загальному колі)
1) Наведіть приклади міграції у межах вашої області.
2) Чому мільйони українців змушені вирушати на заробітки до інших країн?
3) Із якими труднощами вони стикаються в країнах Європи? Чим небезпечна нелегальна трудова міграція?
Завдання
Заповніть таблицю за зразком «Хвилі міграції».
Період
Причини
Основні напрямки
Наслідки
1891—1914 рр.
Скасування панщини в Австро-Угорщині та кріпосного права в Росії. Зростання кількості населення й обмеження обсягів земельних ресурсів і як наслідок — велика кількість безземельних селян
США, Канада, Латинська Америка, територія Російської імперії (Сибір, Далекий Схід)
Початок формування західної та східної українських діаспор
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Як змінювалася кількість населення України від XV ст. до наших днів?
2) Розкажіть про відмінності в густоті населення різних районів України. Чим вони пояснюються?
3) Поясніть зв’язок народжуваності й смертності із кількістю населення.
4) Які види міграції ви знаєте? Якими є особливості маятникової мі-грації?
5) Розвинені країни застосовують різні види обмеження на в’їзд трудових іммігрантів, у тому числі: професійна кваліфікація (наявність диплома, певний стаж роботи за спеціальністю), віковий ценз, стан здоров’я і низка інших (наприклад, не можуть в’їхати особи, засуджені за карні злочини). Поясніть наявність таких обмежень. Чи є вони, на ваш погляд, справедливими?
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Дізнайтеся в рідних про історію вашої родини. Підготуйте повідомлення про наслідки історичних подій ХХ ст. для родин ваших мам і тат, бабусь і дідусів.
2) Чи є серед ваших рідних, близьких або знайомих люди, які виїхали за межі України? Що ви знаєте про причини їхньої еміграції, життя й роботу за кордоном?
|
