УРОК № 36
Тема. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні
зв’язки України.
Очікувані учень визначає особливості зовнішніх економічних
зв’язків України; називає міжнародні та регіональні
організації, до яких входить держава; аналізує статистичні дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі країни;
характеризує зовнішньоекономічні зв’язки України,
проблеми і перспективи їх розвитку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, статистичні дані щодо
обсягів зовнішньої торгівлі країни.
Опорні поняття: світове господарство, зовнішні економічні зв’язки,
зовнішня торгівля, експорт, імпорт.
Хід уроку
I. ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Географічний диктант
Учні об’єднуються у два варіанти. У кожному варіанті різним формам
міжнародної співпраці відповідають певні цифри. Наприклад: зовнішня
торгівля — 1, 2; вивезення капіталу — 3, 4; науково-технічна співпра-ця — 5, 6; міжнародний туризм — 7, 8. Залежно від того, яка передба-чається відповідь, учні повинні написати відповідну цифру.
Запитання
1) Ця форма міжнародного співробітництва являє собою переміщен-ня фінансових ресурсів з однієї країни в іншу.
2) Ця форма міжнародного співробітництва характеризується екс-портом та імпортом.
3) Ця форма міжнародного співробітництва характерна для провід-них країн Європи.
4) Ця форма міжнародного співробітництва являє собою обмін нау-ково-технічною інформацією.
5) Основою для швидкого розвитку цієї форми міжнародного спів-робітництва є міжнародний поділ праці.
Відповідь.І варіант: 3, 1, 7, 5, 1; ІІ варіант: 4, 2, 8, 6, 2.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Процеси глобалізації вимагають від України більш активного вико-ристання різних форм міжнародного співробітництва, у тому числі зов-нішньої торгівлі. Це буде сприяти більш повній реалізації потенціалу
національних підприємств та залученню капіталу інших країн.
результати:
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) До яких регіональних організацій входить Україна?
2) Які види продукції національного господарства експортуються
в інші країни?
3) Назвіть види товарів іноземного виробництва, які продаються
в Україні.
4) Які транзитні коридори проходять через територію країни?
5) Які регіони України мають популярність в іноземних туристів?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Обсяги та структура зовнішньої торгівлі України.
Для економіки України надзвичайно важливе значення має зовнішня
торгівля. У 2008 р. до інших країн було вивезено українських товарів на
суму 67 млрд дол. США. За цим показником країна посідає 48-е місце
у світі. На душу населення експорт склав 1450 дол. США. Хоча за останні
роки цей показник зріс майже втричі, порівняно з розвиненими країна-ми він залишається невисоким.
У структурі експорту України простежується зв’язок із рівнем розвитку
окремих галузей господарства. Найбільший потенціал і можливості для
виходу на зовнішні ринки мають ті з них, які спираються на потужну ре-сурсну базу, насамперед мінеральні та агрокліматичні ресурси. Тому голо-вною рисою українського експорту є його сировинна спрямованість.
Безперечним лідером із вивезення продукції за кордон є металургійна
промисловість. У 2008 р. продукції цієї галузі було реалізовано на суму
27,6 млрд дол. США (41,2 % від загального обсягу експорту). З-поміж
галузей цієї промисловості переважає чорна металургія. Зокрема, виве-зення чорних металів сягало 34,3 % вартості всього експорту, ще 5,3 %
склали вироби з чорних металів.
Про позитивні зміни в експортній політиці держави свідчить той
факт, що поступово зростає частка машинобудування, яке посідає 2-ге
місце в структурі експорту. У 2007 р. на цю галузь припадало 17,2 %
усіх валютних надходжень. Більше ніж половина поставок — це облад-нання, машини та механізми.
Галузі хімічної промисловості у 2008 р. відправили за кордон продук-ції на суму 5,9 млрд дол. США, що склало понад 8 % від загального об-сягу. Основну частину валютних надходжень дала неорганічна хімія, на-самперед продаж мінеральних добрив. Достатньо вагому частку складають
пластмаси, синтетичні смоли і фармацевтичні вироби.
Значні надходження одержали підприємства харчової промисловості.
Найбільше, на суму 1,9 млрд дол. США, вони постачали рослинної олії
та вершкового масла. Досить великими є обсяги експорту кондитерських
виробів, продуктів переробки плодів і овочів (консерви). Із продукції
сільського господарства традиційно найбільшими були поставки зерно-вих культур та насіння олійних рослин.
Для імпорту характерне переважання двох груп товарів — енергоносіїв
(природний газ, нафта) і продукції машинобудування. Так, у 2008 р. при-родного газу було закуплено на 9,4 млрд дол. США (11 %), нафти — на
4,5 млрд (5,3 %).
Протягом кількох років зовнішня торгівля України характеризувала-ся додатним сальдо. Так, у 2001 р. було експортовано товарів на 17,3 млрд
дол. США, а імпорт склав 17,1 млрд, таким чином, сальдо було додатне
й становило +0,2 млрд дол. У 2006—2008 рр. імпорт значно перевищував
експорт. У 2007 р. було вивезено товарів на суму 49,2 млрд дол. США,
а завезено майже на 60,7 млрд, сальдо від’ємне –11,5 млрд дол. США (для
порівняння: у 2008 р. від’ємне сальдо досягло –18,5 млрд дол. США).
Це пояснюється тим, що Україна змушена купувати велику кількість
природного газу й нафти. Тільки на початку 2009 р. ситуація змінила-ся — позитивне сальдо зовнішньої торгівлі склало 397,8 млн дол.
У загальному обсязі експорту товарів за січень-лютий 2009 р. порівняно
з відповідним періодом минулого року збільшилась частка зернових куль-тур, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, жирів і олій
тваринного або рослинного походження, насіння і плодів олійних рослин.
Натомість зменшилась частка чорних металів, механічних машин, добрив.
Проблемні запитання
1) Які недоліки є в структурі зовнішньої торгівлі України?
2) Із чим пов’язане позитивне сальдо зовнішньої торгівлі на початку
2009 р.?
2. Географія зовнішньої торгівлі.
Україна здійснює зовнішньоторговельні операції майже з 200 країнами
світу, але головними торговельними партнерами залишаються країни СНД,
насамперед Росія. На них припадає 35 % експорту й 40 % імпорту Украї-ни. Зовнішньоторговельний обіг України з Росією перевищив 30 млрд дол.
США. Питома вага цієї держави в українській зовнішній торгівлі становить
понад 25 %, при цьому Україна має постійне й значне відмінне сальдо. Го-ловна причина — великі обсяги імпорту енергоносіїв, Україна купує багато
російського паперу, машин і обладнання, деяких видів металів.
На Росію припадають і найбільші обсяги українського експорту. Ос-новними їх споживачами є центральні райони Росії, на які припадає біль-шість імпорту. Значними споживачами залізної руди й чорних металів є
Поволжя та Північний Кавказ.
З інших країн — членів СНД найважливіші партнери: Білорусь, Узбе-кистан, Казахстан, Туркменістан, Молдова. Так, до Білорусі та Молдови
вивозиться прокат чорних металів, до Казахстану й Узбекистану — продук-ція машинобудування та хімічної промисловості. У свою чергу, Білорусь по-
ставляє в Україну трактори, вантажні автомобілі, електронно-обчислюваль-ні машини; Казахстан — шкірсировину, концентрати кольорових металів;
Молдова — продукцію виноробної промисловості, килими, виноград.
Великими є обсяги зовнішньої торгівлі з іншими країнами, а саме з
Китаєм, Туреччиною, Італією, Німеччиною, США, Польщею. До країн
ЄС експортується чверть українських товарів, що надходять на зовніш-ній ринок, а імпорт становить майже третину. Найбільше з Європи над-ходить обладнання, машин та транспортних засобів, зростають закупки
полімерних матеріалів, фармацевтичної продукції та паперу.
У цілому протягом кількох років найбільшими споживачами ук-раїнських товарів є Росія, Китай, Туркменістан, Туреччина, Білорусь,
Німеччина, Польща, Угорщина, США й Італія. Питома вага цих десяти
торговельних партнерів України в загальному зовнішньоторговельному
обігу перевищує дві третини.
Непогані перспективи має зростання надходжень від експорту послуг.
Для цього Україні потрібно максимально використовувати можливості
газотранспортної системи, розвивати автомобільний і залізничний транс-порт.
Завдання
1) Підпишіть на контурній карті назви країн, що є найбільшими тор-говими партнерами України.
2) Схарактеризуйте торговельні відносини України з державами, які
входять до ЄС. Зверніть увагу на те, що в торгівлі з ними спостерігаються
такі тенденції: зменшення експорту товарів супроводжувалося суттєвим
зростанням їх імпорту, одночасно відбувалося зростання обсягів зовніш-ньоторговельних послуг та прямих інвестицій.
3. Значення інших видів зовнішніх економічних зв’язків у господарстві
країни.
Теоретичні відомості
Ви вже знаєте, що економічні зв’язки між країнами здійснюються завдяки
не тільки торгівлі, але й ввезенню капіталу (інвестиції), науково-технічному
співробітництву, створенню спільних підприємств, підготовці кадрів, міжна-родному туризму. Інвестиційна діяльність полягає в переміщенні фінансових
ресурсів з однієї країни до іншої для одержання прибутку шляхом вкладення
їх у різні підприємства. Іноземні інвестиції позитивно впливають на економіч-не зростання, сприяють покращенню якості товарів і збільшенню експорту. За-гальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну перевищив 25 млрд дол.
США. Зростання надходжень іноземного капіталу пов’язують із досягненням
економічної стабільності, збільшенням купівельної спроможності жителів
країни, контролем над інфляцією, розвитком середнього й малого бізнесу.
У той самий час, на думку фахівців, потреба України в іноземних інвестиціях
становить 80—100 млрд дол. Головними причинами, що стримують їхнє над-ходження, залишаються недосконалість законодавчої бази й неможливість
точно прогнозувати в ній зміни; використання тіньових механізмів у боротьбі
за контроль над підприємствами; висока частка тіньового сектору економіки,
що робить неконкурентоспроможною продукцію офіційної економіки.
Прямі іноземні інвестиції надійшли в Україну зі 118 країн світу. При цьо-му близько трьох чвертей їхнього загального обсягу припадає на такі країни:
Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія, Віргінські острови (Велика Бри-танія), Нідерланди, Франція, США, Швейцарія та Росія.
З окремих галузей господарства спочатку найбільш привабливою для іно-земців була харчова промисловість. Потім основні потоки інвестицій спрямо-вувалися в оптову торгівлю, громадське харчування, зв’язок, фінанси, кре-дитування та страхування, а також в організації, які здійснюють операції
з нерухомістю. Переважна більшість іноземних компаній здійснює невеликі
проекти в тих сферах економіки, де більшою є швидкість обігу капіталу. По-ряд із проектами, які швидко окуповуються, вони вкладають кошти в ма-шинобудування, інформаційні технології, мережу Інтернет, розробку про-грамного забезпечення, сферу послуг. При цьому використовується недорога
праця висококваліфікованих українських інженерів і програмістів.
Зростає значення обміну науково-технічною інформацією. Багато дослід-них організацій різних країн установили контакти з Національною академією
наук України. Налагоджено співробітництво в галузі охорони здоров’я й ме-дицині, сільському господарстві, видобутку й переробці корисних копа-лин, охороні навколишнього середовища, створенні й застосуванні нових
матеріалів, мирному освоєнні космосу. Але в цілому Україна належить до
країн, що переважно отримують наукові послуги. Хоча науковий потенціал
країни є досить значним, структура наукового комплексу недостатньо ефек-тивна, а матеріально-технічна база є застарілою.
Важливою формою зовнішніх економічних зв’язків є створення спільних
підприємств (СП). Вони не тільки сприяють надходженню іноземних інвести-цій, але й упровадженню сучасних технологій, збільшенню експорту. Голо-вна перевага СП — орієнтація на довгострокове співробітництво в різних сфе-рах господарської діяльності, у тому числі придбанні й переробці сировини,
виробництві кінцевої продукції, наукових дослідженнях, збуті продукції.
Найбільша кількість СП працює в місті Києві, Донецькій, Одеській, Дніпро-петровській, Львівській і Луганській областях.
В Україні створено кілька спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій
пріоритетного розвитку (ТПР). Особливо перспективне це в прикордонних ре-гіонах. Перша СЕЗ «Сиваш» була організована в 1995 р. на території Красно-перекопського району й міста Армянська. Вона спеціалізується на виробни-цтві продукції хімічної промисловості й вирощуванні рису. Серед інших СЕЗ:
«Яворів», «Закарпаття», «Донецьк», «Курортополіс Трускавець» (туристич-но-рекреаційного типу). За рахунок економічних, податкових і митних пільг,
які оцінюються у 2 млрд дол. США, сюди вдалося залучити значні обсяги іно-земних капіталів. Однак діяльність більшості спеціальних економічних зон
і територій пріоритетного розвитку виявилася не досить ефективною, тому
у 2005 р. багато пільг було скасовано.
Запитання
1) Якими є особливості географії прямих інвестицій в економіку
країни?
2) У яких галузях здійснюється співробітництво з іноземними до-слідницькими організаціями?
3) Із якою метою створюються спільні підприємства?
4. Участь України в міжнародних організаціях.
Україна бере активну участь у діяльності понад 25 міжнародних організа-цій. Насамперед, вона — повноправний член Організації Об’єднаних Націй
(ООН). Ця міжнародна організація була створена в 1945 р. для підтримки
миру у світі, міжнародної безпеки й розв’язання міжнародних проблем.
Україна є членом організації ЮНЕСКО, головним завданням якої
є співробітництво різних народів у галузі освіти, науки й культури.
Подальшому розвитку зовнішніх економічних зв’язків України сприяє
отримання статусу країни з ринковою економікою та вступ до Світової ор-ганізації торгівлі (СОТ). СОТ являє собою багатосторонню угоду між краї-нами світу, які домовилися вести торгівлю на певних умовах. Це означає
поступове усунення основних торговельних бар’єрів між державами, уни-кання несправедливої боротьби за ринки збуту продукції, допомогу країнам
із низьким рівнем розвитку економіки.
Приєднання України до СОТ означає впровадження цих міжнародно
визнаних правил, які використовують понад 150 країн світу. З одного
боку, це відкриє додаткові перспективи в доступі до ринків інших країн,
з іншого — надасть більше можливостей для надходження іноземних то-варів на внутрішній ринок, що посилює конкуренцію та ускладнює захист
вітчизняного товаровиробника.
У цілому можна виділити такі можливі позитивні й негативні наслід-ки вступу України до СОТ.
Позитивні наслідки Негативні наслідки
Усунення бар’єрів у торгівлі з більшіс-тю країн світу і, як наслідок, здобуття
рівних прав у міжнародній торгівлі.
Збільшення ринку збуту виробленої
в Україні продукції.
Ширший доступ до прогресивних тех-нологій.
Забезпечення передбачуваності та по-слідовності державної політики через
дотримання зобов’язань, узятих при
вступі до СОТ.
Українські споживачі отримають біль-ше можливостей для придбання якіс-них товарів.
Зростання привабливості України для
внутрішніх та зовнішніх інвесторів
Скорочення державних програм
підтримки сільського господар-ства.
Широкий доступ товарів іноземно-го виробництва може призвести до
того, що деякі місцеві підприєм-ства не витримають високого рів-ня конкуренції.
Відбуватиметься перерозподіл
ресурсів на користь великих під-приємств, завдаючи шкоди серед-ньому й дрібному бізнесу.
На економіку країни впливати-муть несприятливі явища, які пе-ріодично відбуваються у світовому
господарстві
Незважаючи на низку негативних наслідків, Україна одержує більше
плюсів від вступу до СОТ. Не дивно, що більшість країн світу входять до
СОТ, на них припадає понад 90 % світової торгівлі.
Запитання
1) У яких міжнародних організаціях бере участь Україна?
2) Доведіть, що вступ до СОТ сприяє розвитку зовнішніх економіч-них зв’язків України.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Назвіть можливі позитивні й негативні наслідки вступу України
до СОТ.
2) До чого може призвести скорочення державних програм підтрим-ки сільського господарства у зв’язку зі вступом України до СОТ?
3) Побудуйте секторну діаграму «Імпорт України у 2007 р.» за таки-ми даними: механічне та електричне обладнання — 17,4 %, на-земні транспортні засоби (без залізничних) — 12,8 %, природний
газ — 10,8 %, нафта — 7,5 %, полімерні матеріали, пластмаси
та каучук — 5,6 %, готові харчові продукти — 3,4 %, інші това-ри — 42,5 %.
4) Доповніть схему «Зовнішня торгівля між Україною та Росією».
Україна Росія
Продукти харчування (олія, молоч-ні продукті, кондитерські вироби)
Мінеральна сировина (природний
газ, нафта, вугілля)
Дидактична гра. «Шукаємо аналогії»
Це завдання передбачає наявність ключа у вигляді варіантів аналогій
(пара слів) і шифрування, де перелічені різні пари слів, які необхідно
віднести до відповідної групи. Завдання полягає в підборі пар слів за на-веденими прикладами. Воно дозволяє не тільки закріплювати матеріал,
але й розвивати логічне мислення.
Приклад
Шифрування
Нафта — бензин;
Росія — торговельний партнер України;
зовнішня торгівля — міжнародне співробітництво;
індустріалізація — заводи;
експорт — імпорт.
Ключ
1. Рослинництво — сільське господарство. Із шифрування йому від-повідає Росія — торговельний партнер України.
2. Чавун — сталь (нафта — бензин).
3. Еміграція — імміграція (експорт — імпорт).
4. Урбанізація — міста (індустріалізація — заводи).
5. Місто — населений пункт (зовнішня торгівля — міжнародне спів-робітництво).
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Схарактеризуйте структуру зовнішньої торгівлі України.
2) Які країни є найбільшими імпортерами української продукції?
3) Деякі фахівці стверджують, що іноземні капітали не стали чинни-ком прискорення соціально-економічного розвитку України й не спри-яють розв’язанню таких важливих завдань країни, як технічне віднов-лення виробництва й подолання залежності від імпорту. На доказ вони
наводять такі факти: найбільш привабливими для іноземних інвесторів є
внутрішня торгівля, фінансова сфера, харчова промисловість; недостат-ньо цікавить інвесторів машинобудування, транспорт, наука. До того ж
пільги спеціальних економічних зон призводять до зменшення податко-вих зборів, а значна частина прибутку йде за кордон (у 2005 р. частина
пільг була скасована). Ці фахівці стверджують, що для розвитку націо-нальної економіки потрібно більше спиратися на внутрішні інвестиції.
Висловте власну думку щодо цього питання.
4) Важливим чинником залучення інвестицій у місто, район (область) є
створення його привабливого іміджу. В Україні приділяється недостатньо
уваги ролі інформації в забезпеченні економічного зростання. У той самий
час у розвинених країнах засоби масової інформації широко використову-ються для реклами досягнень і презентації переваг тієї чи іншої території.
Уявіть, що ви берете участь у рекламній кампанії свого населено-го пункту (району, області). Ваше завдання — якомога привабливіше,
яскравіше й цікавіше подати його природні й господарські об’єкти, пе-реконати потенційних інвесторів вкласти капітал у господарство саме
вашого населеного пункту (району, області).
|
