УРОК № 35
Тема. Світове господарство та міжнародний поділ праці.
Очікувані учень визначає суттєві ознаки понять «світове господарство», «міжнародний поділ праці», «глобалізація»;
називає основні форми міжнародного співробітництва.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти.
Опорні поняття: світове господарство, спеціалізація, міжнародний
поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, зов-нішня (міжнародна) торгівля, вивезення капіталу (ін-вестиції), науково-технічне співробітництво, підготов-ка кадрів, міжнародний туризм, створення спільних
підприємств, глобалізація.
Географічна найбільші країни-експортери — США, Німеччина,
Японія, Китай, Франція, Велика Британія, Канада, Італія,
Нідерланди, Бельгія; лідери з прибуття міжнародних ту-ристів — Франція, США, Іспанія, Італія, Китай.
Хід уроку
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово «господарство» вам добре знайоме. Ви часто чуєте словосполу-чення «домашнє господарство», «господарство країни», «світове госпо-дарство». Ці поняття об’єднує праця і взаємодія між її складовими, на-приклад між людьми в домашньому господарстві, між окремими галузя-ми господарства країни або окремими країнами у світовому господарстві.
Саме світове господарство ми й будемо сьогодні вивчати. Його немож-ливо уявити без потоків товарів, капіталів і послуг, що збільшуються
з кожним роком і переміщуються із країни в країну. Вони перетинають
кордони на автомобілях, поїздах, літаках, суднах, і навіть за допомогою
сучасних електронних засобів.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Які галузі господарства ви знаєте?
2) Чим вони відрізняються?
3) Що розуміють під терміном «спеціалізація»? Наведіть приклади
продукції, на якій спеціалізується промисловість України.
4) Чи можна уявити собі сучасне господарство України без зв’язків
з іншими країнами? Чому?
результати:
номенклатура:
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Поняття про світове господарство.
Світовим господарствомназивають сукупність господарств усіх країн
світу, пов’язаних міжнародними економічними відносинами. Головна
роль у формуванні світового господарства належить людині. Люди давно
обмінювалися товарами, але тільки 500 років тому до взаємного обмі-ну були залучені всі найбільші регіони світу. Це відбулося в часи епохи
Великих географічних відкриттів. У цей період європейці не тільки по-знайомилися з новими землями й народами, а й із товарами, які вони ви-робляли, рослинами, які вони вирощували. Це привело до пожвавлення
світової торгівлі й утворення світового ринку.
Згодом реалізувати формування світового господарства допомогли
створені людьми машини. Так, поява наприкінці XVIII — на початку
ХІХ ст. парового двигуна й іншого промислового обладнання різко підви-щила продуктивність праці й дозволила збільшити обсяги виробленої
продукції. Ще більше зросли можливості виробництва з появою заліз-ничного транспорту. Він скоротив час і відстані, дозволив перевозити
великі обсяги вантажів, у тому числі між країнами. У результаті, напри-кінці ХІХ — на початку ХХ ст. сформувалося світове господарство, яке
розвивається і в наш час.
Завдання
1) Схарактеризуйте чинники формування світового господарства
в ХХ ст.
2) В останні два десятиліття відбувається становлення цілісної сис-теми світового господарства. Як ви вважаєте, які чинники на це
вплинули? Зверніть увагу на розпад світової соціалістичної систе-ми та подолання багатьма країнами економічної відсталості.
2. Міжнародна економічна інтеграція та міжнародний географічний
поділ праці.
Сучасне світове господарство поки що неоднорідне, адже воно поєднує
країни, що відрізняються за рівнем розвитку. Але дуже важливо, що на
сьогодні більшість держав використовує ринкові механізми управління
економікою. Подальший розвиток світового господарства пов’язаний зі
збільшенням обсягів міжнародної торгівлі, зрощенням господарств окре-мих країн, що виражається в розвитку й удосконалюванні різних форм
міжнародної економічної інтеграції. Її яскравим прикладом може бути
Європейський Союз.
Міжнародна економічна інтеграція на регіональному рівні дістала на-зву «регіоналізація». Її формуванню сприяє поглиблення міжнародного
географічного поділу праці. Під ним розуміють спеціалізацію окремих
країн на виробництві певних товарів і послуг із наступним обміном ними.
На початку формування світового господарства спеціалізація країни
визначалася її географічним положенням, особливостями природних умов
і наявністю тих або інших природних ресурсів. Це пов’язано з тим, що ос-новними галузями економіки були сільське господарство й ремісниче ви-робництво. Зараз крім природно-географічних чинників на спеціалізацію
країни впливають економічні, соціальні, політичні умови. Наприклад,
особливості структури господарства країни, традиції населення, розвиток
транспорту. Із другої половини ХХ ст. величезний вплив як на спеціалі-зацію окремих країн, так і на галузеву й територіальну структуру всього
світового господарства справляє науково-технічна революція.
Запитання
1) У чому проявляється неоднорідність світового господарства?
2) Як ви розумієте поняття «науково-технічна революція»?
3) Велике значення для розвитку продуктивних сил мали винаходи
різних двигунів. Першим із них став паровий двигун (парова ма-шина). Він не тільки дав можливість виробляти більше продук-ції, наприклад на ткацьких верстатах, а й забезпечив появу нових
видів транспорту: паровозів та пароплавів. Які двигуни прийшли
на зміну паровій машині? Чим вони відрізнялись і як вплинули на
розвиток продуктивних сил?
3. Форми міжнародного співробітництва.
Міжнародний географічний поділ праці ґрунтується на необхідності
максимально ефективно вести господарство, а в розвинених країнах і на
прагненні забезпечити максимальну різноманітність товарів. Із цим
пов’язаний процес поглиблення спеціалізації виробництва. Країни, ок-ремі райони й центри можуть спеціалізуватися не тільки на виробництві
готових продуктів, але й на деталях, вузлах, напівфабрикатах. Тому на
сучасному етапі визначальну роль у розвитку як усього світового госпо-дарства, так і окремих країн відіграють різні форми міжнародного спів-робітництва. До них належать: зовнішня (міжнародна) торгівля, вивезен-ня капіталу (інвестиції), науково-технічне співробітництво, підготовка
кадрів, міжнародний туризм, створення спільних підприємств.
Найбільший вплив на світове господарство справляє зовнішня тор-гівля. Вона складається з експорту (вивезення товарів за кордон) та ім-порту (увезення товарів з інших країн). Якщо держава продає товарів
більше, ніж купує, говорять, що вона має додатне сальдо зовнішньотор-говельного балансу; якщо, навпаки, імпорт перевищує експорт, — саль-до від’ємне.
Завдання
Доповніть схему «Форми міжнародної співпраці».
Форми міжнародної співпраці
Зовнішня
(міжнародна)
торгівля.
Складається
з експорту та
імпорту
4. Географія та структура міжнародної торгівлі.
Потоки товарів найбільше охоплюють територію помірного поясу Північ-ної півкулі. Особливо активно торгують між собою країни Західної Європи
й Північної Америки. Останнім часом збільшується кількість товарів, що
надходить із країн Східної та Південно-Східної Азії, а також із Китаю.
Серед світових товаропотоків переважають зв’язки між сусідніми краї-нами. Так, із 15 головних потоків дев’ять є сусідськими. Серед них (у міру
зменшення частки у світовій торгівлі): США—Канада, США—Мексика,
Німеччина—Франція, Німеччина—Італія, Франція—Італія. Це пов’язане
з інтеграційними процесами, що відбуваються в Західній Європі (ЄС) і Пів-нічній Америці (НАФТА), а також із більш низькими транспортними ви-тратами. До того ж багато з країн-лідерів у зовнішній торгівлі — сусіди,
наприклад Німеччина, Франція та Італія, США й Канада.
Запитання та завдання
1) За період із 1950 р. обсяг світового експорту зріс у 18 разів, у той
час як виробництво збільшилося лише в 6,5 разу. При цьому світо-вий експорт промислових товарів збільшився в 34 рази, тоді як про-мислове виробництво — у 9 разів. Чим би ви пояснили ці факти?
2) Які переваги має торгівля між сусідніми країнами?
3) Нанесіть на контурну карту країни з найбільшим обсягом зовніш-ньої торгівлі.
5. Географія інших форм міжнародного співробітництва.
Останнім часом постійно зростає роль вивезення капіталу. Ця форма
міжнародного співробітництва являє собою переміщення фінансових ре-сурсів (інвестування) від однієї країни до іншої для одержання прибутку.
На сьогодні основні потоки капіталів спрямовуються з одних розвинених
країн до інших, а також від низки багатих нафтодобувних країн до розви-нених і середньорозвинених держав. Великі капітали не часто надходять
до економіки країн, що розвиваються. Це пояснюється нестабільністю еко-номічної, соціальної, політичної ситуації; часто капітал відштовхує не-досконалість законодавства й корупція. Більш охоче гроші «йдуть» у нові
індустріальні країни Східної та Південно-Східної Азії. Головними світо-
вими інвесторами є США, Велика Британія, Японія, Канада, Німеччина,
Франція, а також міжнародні фінансові організації та великі банки.
В епоху НТР особливого значення набуло науково-технічне співробіт-ництво. Країни активно обмінюються новітніми технологіями, торгують
науково-технічною інформацією у вигляді патентів і ліцензій. Тут основ-ний обмін так само відбувається між розвиненими країнами. Нові індуст-ріальні країни й постсоціалістичні країни зазвичай виконують на цьому
ринку роль покупців.
Важливою формою міжнародного співробітництва є міжнародний ту-ризм. Його характерна риса — лідируючі позиції Європи. Майже третина
туристів припадає на Середземномор’я, у той час як до Північної Європи
вирушає тільки десята частина туристів, які відвідують цю частину світу.
Друге місце посідає Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Особливо
швидкими темпами розвивається туризм у Китаї. Третій великий турис-тичний регіон — Америка. Тут виділяються потоки між США та Мекси-кою, США й Канадою.
В останні роки спостерігається зростання кількості туристів, які відві-дують країни Африки, Південно-Східної та Південної Азії.
Запитання
1) Які країни займають провідні позиції у вивезенні капіталу?
2) Які форми має науково-технічне співробітництво?
3) Чим можна пояснити лідируючі позиції Європи в міжнародному
туризмі?
4) Близько 80 % європейських туристів залишаються в межах сво-го регіону. Це найбільший показник у світі. Чим би ви це пояс-нили?
6. Поняття про глобалізацію.
Теоретичні відомості
Розвиток міжнародного туризму є одним із проявів глобалізації. Глобалі-зацію можна розглядати як процес всесвітньої економічної, політичної та
культурної інтеграції. В економічній сфері вона характеризується такими
рисами: поширення ринкової економіки, поглиблення міжнародного геогра-фічного поділу праці, активне перемежовування виробничих, фінансових
і трудових ресурсів у масштабах усієї планети. Глобалізація супроводжуєть-ся концентрацією все більших обсягів виробництва товарів і послуг у руках
великих транснаціональних компаній. Крім економії на масштабах вони виг-рають у результаті застосування нових, більш досконалих технологій вироб-ництва. Усе це, з одного боку, сприяє зменшенню собівартості виробництва,
а отже, і цін, з іншого боку — приводить до концентрації величезних фінан-сових ресурсів у руках невеликої кількості компаній. На 500 із них припадає
близько чверті виробленої у світі продукції, понад третини експорту товарів,
вироблених обробною промисловістю, і 4/5 торгівлі технологіями.
Важливими умовами глобалізації є розвиток транспорту й зв’язку. За ос-таннє століття швидкість пересування збільшилася в 102 рази, зв’язку —
у 107 разів, обробки інформації — у 106 разів. У той же час глобалізація по-роджує у світовому господарстві нові проблеми й суперечності. Так, у наш час
основні фінансові ресурси, найбільші транснаціональні компанії та провідні
наукові центри розташовані в розвинених країнах. В умовах глобалізації це
дозволяє їм одержувати великі прибутки. Проблемою залишається розшару-вання населення за доходами, чим часто супроводжується функціонування
ринкової економіки.
У цілому можна виділити такі позитивні й негативні наслідки глобалізації
у сфері економіки.
Позитивні наслідки Негативні наслідки
В умовах усе більш відкритої світової
економіки збільшуються масштаби
взаємовигідної торгівлі.
Відбувається поглиблення міжна-родного географічного поділу праці
й збільшення продуктивності праці.
Сприяє прискоренню економічного
зростання та модернізації господар-ства.
Відбувається поширення сучасних
стандартів різних видів продукції та
послуг.
Збільшуються потоки інвестицій, які
впливають на рівень доходів жителів
багатьох країн.
У різних країнах світу з’являється
можливість виробляти й споживати
сучасну продукцію.
Сприяє швидкому переміщенню ви-робничих, фінансових, трудових
ресурсів, а також інформації, у тому
числі економічної.
Різко зростає залежність націо-нальних економік від світового
господарства.
Усе більші обсяги виробництва
товарів і послуг концентруються
в руках великих компаній роз-винених країн.
Існує небезпека скуповування
іноземними компаніями значної
частини національного надбання
окремих країн.
Серйозна конкуренція призво-дить до руйнування дрібних ви-робників.
Невелика кількість розвинених
держав забезпечує сучасними
технологіями інший світ, у той
час як багато країн, що розвива-ються, залишаються постачаль-никами сировини.
Поширення стандартних, уні-версальних виробництв і видів
Країни поступово урівнюються за
рівнем зарплат.
Сприяє об’єднанню країн світу для
розв’язання глобальних проблем
людства, у тому числі енергетичної
та продовольчої
продукції може призвести до
зникнення традиційних вироб-ництв і видів продукції націо-нальних господарств
Проблемне запитання
Глобалізація зустрічає не тільки підтримку, але й протидію з боку низки
країн, окремих верств і груп населення. Чим вони аргументують свою по-зицію? Чи враховується в цьому процесі точка зору всіх народів і країн?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Назвіть суттєві ознаки понять «світове господарство», «міжнарод-ний поділ праці», «глобалізація».
2) Які форми міжнародного співробітництва вам відомі?
3) Схарактеризуйте географію міжнародної торгівлі.
4) П р о б л е м н е з а п и т а н н я . У середині минулого століття важли-вими постачальниками продукції рослинництва (у першу чергу зерна)
були деякі азіатські та африканські країни, а покупцями — країни За-хідної Європи. В останні десятиліття ситуація змінилась — основними
покупцями зерна є азіатські та африканські країни, а постачальника-ми — країни Європи, США, Австралія. Цим би ви пояснили ці зміни?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Чому світове господарство не може існувати без зовнішніх еконо-мічних зв’язків?
2) Назвіть позитивні й негативні наслідки глобалізації у сфері еконо-міки.
3) Сформулюйте власне ставлення до глобалізації. Як зробити цей про-цес більш ефективним і привабливим для всіх жителів планети?
4) Міжнародний туризм є перспективною галуззю в розвитку гос-подарства різних країн світу, у тому числі й в Україні. Уявіть, що ви
очолюєте туристичну фірму, запропонуйте туристичні тури для таких
категорій громадян: підприємці, що вирушають за недорогими товара-ми; підприємці, що вирушають за дорогими товарами високої якості;
відпочиваючі середнього віку, що мають значні кошти; молоді люди, що
планують здобути освіту за кордоном; любителі сафарі й екстремального туризму; ті, що вирушають на гірськолижні курорти; ті, що ба-жають познайомитися із всесвітньо відомими культурно-історичними
центрами.
|
