УРОК № 29
Тема. Тваринництво. Зони сільськогосподарської
спеціалізації.
Очікувані учень характеризує тваринництво; наводить конкретні
приклади змін, що відбуваються в галузі; показує на
карті зони сільськогосподарської спеціалізації; скла-дає схему міжгалузевих зв’язків у сільському госпо-дарстві; аналізує статистичні дані щодо сільського-сподарського виробництва; оцінює проблеми, що при-таманні сільському господарству.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, карта
«Сільське господарство», карта «Агропромисловий
комплекс», схема «Галузева структура тваринництва»,
статистичні дані розвитку галузі.
Опорні поняття: сільське господарство, тваринництво, сільськогоспо-дарські зони, екстенсивний спосіб ведення господар-ства, інтенсивний спосіб ведення господарства.
Географічна лісова, лісостепова, степова сільськогосподарські
зони.
Хід уроку
І. ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Географічний диктант
Учні об’єднуються у два варіанти. Кожній сільськогосподарській
культурі відповідає певна цифра. Наприклад: озима пшениця — 1, 2;
кукурудза — 3, 4; соняшник — 5, 6; цукровий буряк — 7, 8.
Запитання
1) Цю теплолюбну культуру використовують як продовольчу, тех-нічну й кормову.
2) Це основна зернова культура.
3) Перше місце по збиранню цієї культури посідає Запорізька об-ласть.
4) Із цієї культури виготовляють борошно.
5) Порівняно з іншими сільськогосподарськими рослинами валовий
збір цієї культури за останні роки збільшився.
6) Більшість посівів цієї культури зосереджена в лісостеповій зоні.
7) У більш сприятливі роки урожайність цієї культури перевищує
300 ц/га.
Відповіді:І варіант: 3, 1, 5, 1, 5, 7, 7; ІІ варіант: 4, 2, 6, 2, 6, 8, 8.
результати:
номенклатура:
IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тваринництво — це галузь сільського господарства, яка забезпечує
населення продуктами харчування, харчову та легку промисловість —
сировиною, а також дає органічні добрива рослинництву. На структуру,
розміщення та спеціалізацію тваринництва впливає кормова база. При-родних пасовищ в Україні мало, тому тваринництво в основному спи-рається на різні кормові культури. Цим пояснюється тісний зв’язок між
рослинництвом та тваринництвом.
IIІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Які види сільськогосподарських тварин вам відомі?
2) Яку продукцію вони дають?
3) Які продукти харчування мають тваринне походження?
4) Чому продукція тваринництва дорожча, ніж рослинництва?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тваринництво, його структура та географія.
Тваринництво — це галузь сільського господарства, що забезпечує
населення продуктами харчування, харчову й легку промисловість — си-ровиною, а також дає органічне добриво. На структуру, розміщення й спе-ціалізацію тваринництва впливає кормова база. Природних пасовищ в Ук-раїні мало, тому тваринництво в основному спирається на різні кормові
культури. У складі тваринництва виділяється кілька галузей. В Україні
найбільше значення має скотарство й свинарство.
Галузева структура тваринництва
Тваринництво
Скотарство
Птахівництво
Свинарство Вівчарство
Інші галузі (бджільництво,
шовківництво, конярство, звірівництво)
Основне завдання скотарства — розведення великої рогатої худоби для
одержання молока, м’яса й шкір. Галузь поширена по всій території країни.
На 2007 р. налічувалося 6,2 млн голів великої рогатої худоби. Галузь ха-рактеризується територіальними відмінностями в спеціалізації. На Поліссі,
у лісостеповій зоні та в приміських зонах переважає молочне й молочно-м’ясне скотарство; у степовій зоні розвивається м’ясне та м’ясо-молочне
Найбільш потужні комплекси відгодівлі великої рогатої худоби й виробни-цтва молока розташовані поблизу споживачів (великих міст). У виробництві
молока перше місце посідають господарства лісостепу (Львівська, Хмельни-цька, Київська, Вінницька, Житомирська, Харківська області).
На другому місці за значенням перебуває свинарство, що забезпечує
споживачів м’ясом, салом, шкірами. Поголів’я свиней склало у 2007 р.
8,1 млн голів. Найбільш інтенсивно галузь розвивається поблизу вели-ких міст і центрів харчової промисловості, орієнтуючись на використан-ня харчових відходів, а також у районах розвиненого картоплярства та
фуражного зернового господарства.
Найпоширенішою породою є велика біла — понад 80 % поголів’я. Роз-водять також українську білу степову, миргородську, північнокавказьку,
естонську беконну, велику чорну та інші породи. Найбільше виробництво
свинини — у лісостеповій і степовій зонах (Вінницька, Черкаська, Одесь-ка, Хмельницька, Полтавська, Київська області).
У степових районах півдня України та в Карпатах поширене вів-чарство. Крім м’яса, ця галузь забезпечує легку промисловість вовною.
У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спе-ціалізацію, а в лісостепових, поліських і гірських — м’ясо-вовняну.
Важливе місце серед галузей тваринництва посідає птахівництво (роз-ведення качок, гусей, гусаків, індиків). Крім поживного м’яса, галузь дає
яйця, а також перо й пух. Найбільше валове виробництво цієї продукції
припадає на господарства лісостепу й степу (Донецька, Київська, Львівська,
Дніпропетровська, Харківська області, Автономна Республіка Крим). Ос-танніми роками поблизу великих міст створюються бройлерні господарства.
Завдяки впровадженню новітніх технологій в поєднанні з новими організа-ційними формами виробництва вони, скоріше, нагадують промислові під-приємства. Як результат куряче м’ясо з дорогого й делікатесного продукту
перетворилося на один із найпоширеніших і доступних продуктів харчу-вання.
По всій території України розвинене бджільництво. Ця галузь дає над-звичайно цінну продукцію (мед, віск, прополіс, пилок, маткове молочко),
а також сприяє підвищенню врожайності багатьох культур, тому що бджоли
є добрими запильниками. Найвищий рівень розвитку бджільництва — у сте-повій та лісостеповій зонах, де зосереджені основні медоносні культури.
У південних районах країни культивується шовківництво. Проте його
продукції не вистачає для задоволення потреб шовкової промисловості.
Перспективною галуззю є рибництво. В Україні галузь розвивається
на основі природних (озера, лимани, річки) та штучних (водосховища,
ставки) водойм.
Проблемні запитання
1) За січень-лютий 2009 р. господарствами всіх категорій реалізовано
на 6,3 % худоби та птиці менше порівняно із 2008 р., молока вироблено
187
на 0,6 % менше, а яєць навіть на 9,5 % більше. Чим би ви пояснили те,
що у тваринництві економічна криза не менш відчутна?
2) Ще декілька десятиліть тому курятину вважали делікатесним
м’ясом, а коштувало воно дорожче за яловичину або свинину. Зараз ку-рятина стала одним із найпоширеніших видів м’яса, а коштує вона знач-но дешевше за інші види м’яса. Чим би ви це пояснили?
Завдання (виконується в групах)
Схарактеризуйте географію основних галузей тваринництва.
Практична робота 9 (друга частина). Аналіз статистичних даних щодо
виробництва сільськогосподарської продукції.
1) На основі відомостей про обсяг виробництва основних видів продукції
тваринництва в різні роки побудуйте графіки, які проілюструють зміни
цього показника для різних видів продукції тваринництва (за зразком).
Рік
Обсяги виробництва основних видів продукції тваринництва
М’ясо всіх
видів (у забій-ній вазі), тис. т
Молоко, млн т Яйця, млн шт. Вовна, тис. т
1980 3500,0 21,1 14 606,4 27,2
1985 3917,9 23,0 16 644,9 28,7
1990 4357,8 24,5 16 286,7 29,8
1995 2293,7 17,3 9403,5 13,9
2000 1662,8 12,7 8808,6 3,4
2008 901,7 11,7 14 930,5 3,7
2) Чим би ви пояснили зміни в обсягах виробництва основних видів
продукції тваринництва?
2. Зональна спеціалізація сільського господарства.
Відмінності в спеціалізації сільського господарства дозволяють виді-лити три сільськогосподарські зони. Вони являють собою території, на
яких переважають ті або інші галузі рослинництва й тваринництва. Межі
сільськогосподарських зон близькі до меж природних зон і мають такі ж
назви: лісова, лісостепова, степова.
Критерії
характеристики
Сільськогосподарські зони
Лісова Лісостепова Степова
Розташування Більша частина
Полісся й при-леглі райони
лісостепу
Більша частина
лісостепу й при-леглі райони
Більша частина
степу
188
Критерії
характеристики
Сільськогосподарські зони
Лісова Лісостепова Степова
Спеціалізація
рослинництва
Серед зернових
культур най-більше значення
мають пшениця,
озиме жито,
овес і гречка.
Вирощування
льону-довгунця,
картоплі, овочів
Головні зернові
культури — ози-ма пшениця,
кукурудза на
зерно та зелений
корм. Основний
район вирощу-вання цукрових
буряків. Виро-щування овочів
і фруктів
Головні зернові
культури — озима
пшениця, куку-рудза на зерно та
зелений корм. Ос-новний район виро-щування соняшни-ку. Вирощування
томатів, баштан-них культур, фрук-тів, винограду
Спеціалізація
тваринництва
Молочне та мо-лочно-м’ясне
скотарство,
м’ясо-сальне
свинарство
Молочно-м’ясне
та м’ясо-молоч-не скотарство,
м’ясо-сальне
свинарство,
птахівництво
М’ясо-молочне та
м’ясне скотарство,
свинарство, на
півдні розвинене
вівчарство. Зростає
значення птахів-ництва
Крім рівнинних сільськогосподарських зон, в Україні виділяють
гірські райони Криму й Карпат. Завдяки пасовищам тут велике значення
має скотарство, насамперед розведення овець та великої рогатої худоби.
У Прикарпатті вирощують пшеницю, картоплю, хміль, овочі, розво-дять велику рогату худобу й свиней. На Південному узбережжі Криму
розвинене виноградарство та вирощування субтропічних культур, на-приклад персиків.
Навколо великих міст сформувалися приміські сільськогосподарські
райони. Вони спеціалізуються на переробці продукції, що швидко псуєть-ся та погано транспортується: овочі, фрукти, молоко, м’ясо, яйця.
Запитання
1) Якою є спеціалізація лісової сільськогосподарської зони? Чим це
пояснюється?
2) Із чим пов’язане формування приміських сільськогосподарських
районів? Чим це можна пояснити?
3. Аграрні реформи в Україні.
Теоретичні відомості
Істотний вплив на розвиток сільського господарства, урожайність
сільськогосподарських культур та продуктивність худоби справляє характер
аграрних відносин, тобто особливості землеволодіння й землекористування.
В Україні тривалий час майже всі сільськогосподарські угіддя належали рад-госпам і колгоспам. Хоча обсяги виробленої ними продукції були досить висо-
кими, частина підприємств були збитковими. Частину сільськогосподарської
продукції доводилося купувати за кордоном.
Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми є аграрні (у тому числі земель-на) реформи, які проходять в Україні. Вони передбачають визначення основних
напрямків економічних і правових відносин у сільськогосподарському вироб-ництві, створення економічних механізмів функціонування різних форм госпо-дарювання та власності (державної, кооперативної, приватної).
В основі земельної реформи лежить процес приватизації землі. Процес пе-редачі землі в руки користувачів і його можливі наслідки є досить суперечли-вими. Розглянемо можливі наслідки земельної реформи.
Передбачувані позитивні
наслідки земельної реформи
Можливі негативні
наслідки земельної реформи
Підвищення ефективності сільсь-кого господарства.
Забезпечення стійких високих
урожаїв сільськогосподарських
культур і великих обсягів вироб-ництва тваринницької продукції.
Розвиток фермерських госпо-дарств.
Приток у галузь значних коштів,
а з ними фахівців, що вміють
працювати в ринкових умовах,
із хорошими організаторськими
здібностями.
Раціональне використання зе-мельних ресурсів
Руйнування традиційних укладів ве-дення господарства.
Небезпека того, що частина селян
може залишитися без своїх паїв, про-давши їх за низькою ціною.
Виникає можливість нецільового ви-користання землі, формування вели-ких земельних угідь, контрольованих
однією особою.
Особливе значення має питання про-дажу землі іноземцям. Маючи значні
кошти, вони можуть скупити великі
площі родючих земель.
Загроза вилучення частини земель із
сільськогосподарського виробництва
Сьогодні в суспільстві триває обговорення питань, що стосуються
оцінки землі з урахуванням її якісних характеристик, а також вільного
продажу.
Запитання
1) Якою є мета аграрних реформ в Україні?
2) Які проблеми виникають під час їх здійснення?
4. Проблеми сільського господарства.
У сільському господарстві існують два способи ведення господарства:
екстенсивнийта інтенсивний. Тривалий час сільське господарство Ук-раїни розвивалося екстенсивним способом, який передбачає збільшення
обсягів виробництва за рахунок збільшення площі сільськогосподарських
угідь і поголів’я сільськогосподарських тварин. Цей спосіб господарюван-ня можливий у країнах, де існують значні резерви неосвоєних територій. В
Україні ці можливості майже вичерпані, тому необхідно використовувати
інтенсивний спосіб. Він передбачає збільшення обсягів виробни-цтва за
рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських рослин і збільшення продуктивності тварин (для українського тваринництва важливою
проблемою залишається збільшення поголів’я худоби).
Перехід на інтенсивний спосіб господарювання передбачає підвищен-ня рівня агрокультури, ширше використання добрив і засобів захисту
рослин, відновлення парку сільськогосподарської техніки.
Серед інших проблем сільського господарства: зниження вмісту гуму-су в ґрунтах, зростання їх кислотності й засоленості, збільшення площ
еродованих земель.
Запитання
1) Чим розрізняються екстенсивний та інтенсивний способи ведення
сільського господарства?
2) Як ви розумієте суть проблеми старих форм та методів господарю-вання?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Якими є особливості розташування сільськогосподарських зон
в Україні?
2) Знайдіть спільні та відмінні риси в географії скотарства й сви-нарства.
3) Порівняно з розвиненими країнами продуктивність тваринництва
в Україні є невеликою. Так, одна корова в середньому дає 2200—3000
кг молока на рік, тоді як у США щорічний удій становить 7400 кг. Які
існують шляхи підвищення продуктивності великої рогатої худоби?
4) Складіть схему внутрішньогалузевих зв’язків сільського госпо-дарства.
5) Виділення суттєвих ознак. Завдання дозволяє розвивати здібності
виділяти істотні ознаки від несуттєвих, другорядних. Для конструюван-ня цього завдання обирається кілька ключових понять і чотири слова,
які пов’язані з цим поняттям. Тільки два з них є найбільш істотними,
головними. Їх і мають вибрати дев’ятикласники.
Приклад.
Сільське господарство (тваринництво, рослини, ґрунт, рослинництво).
Чорна металургія (чавун, промисловість, комбінат, сталь).
Село (будинки, дерева, селянин, комбайн).
Завод (верстати, робітники, продукція, директор).
Тваринництво (сільське господарство, ферма, продукти харчування,
м’ясо).
Тестові завдання
1. Укажіть головну зернову культуру України.
А Ярова пшениця; Б озима пшениця;
В кукурудза; Г жито.
2. Укажіть головні райони поширення вівчарства.
А Південь Полісся й Лісостеп; Б Степ і Лісостеп;
В приміські райони й Полісся; Г Карпати й Степ.
3. Укажіть сільськогосподарську культуру, збори якої в останні роки
різко зросли.
А Рапс; Б цукровий буряк;
В пшениця; Г картопля.
4. Укажіть галузь тваринництва, яка при вирощуванні переважно
використовує пасовища й грубі корми.
А Скотарство; Б вівчарство;
В свинарство; Г птахівництво.
5. Установіть відповідність між галузями тваринництва й районами
їхнього поширення.
1 М’ясо-молочне та м’ясне скотарство,
свинарство, вівчарство, шовківництво
2 Молочне та молочно-м’ясне скотарство,
м’ясо-сальне свинарство
3 Молочно-м’ясне та м’ясо-молочне
скотарство, м’ясо-сальне свинарство,
птахівництво
4 Молочно-м’ясне скотарство, вівчарство
А Гірські райони
Карпат
Б Приміські
райони
В Полісся
Г Лісостеп
Д Степ
6. Установіть відповідність між назвами сільськогосподарських зон
і спеціалізацією рослинництва.
1 Приміські
2 Лісова
3 Лісостепова
4 Степова
А Озима пшениця, кукурудза на зерно та зеле-ний корм. Основний район вирощування цук-рових буряків
Б Пшениця, озиме жито, овес. Вирощування
льону-довгунця, картоплі, овочів
В Пшениця, кормові культури. Спеціалізація
на вирощуванні овочів (у тому числі в закри-тому ґрунті) і фруктів
Г Виноградарство, вирощування груш, слив,
абрикосів, персиків
Д Озима пшениця, кукурудза. Основний район
вирощування соняшнику, томатів, баштан-них культур
7. Установіть послідовність сільськогосподарських угідь залежно від
їхньої частки в структурі земельного фонду (починаючи з найбільшої).
А Пасовища
Б Сіножаті
В Рілля
Г Сади й виноградники
8. Установіть послідовність сільськогосподарських тварин залежно
від їх поголів’я (починаючи з найбільшого).
А Корови
Б Свині
В Вівці та кози
Г Птиця
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Схарактеризуйте спеціалізацію однієї із сільськогосподарських зон.
2) Наведіть приклади змін, що відбуваються у тваринництві за ос-танні роки. Дайте їм оцінку, поясніть причини.
3) Як ви вважаєте, які чинники мають ураховуватися при формуван-ні ціни на землю, крім якості ґрунту й можливості її використан-ня для виробництва сільськогосподарської продукції?
|
