УРОК № 28
Тема. Рослинництво.
Очікувані учень характеризує рослинництво; наводить конкретні
приклади змін, що відбуваються в галузі; аналізує ста-тистичні дані щодо сільськогосподарського виробни-цтва; оцінює проблеми сільського господарства.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, карта
«Сільське господарство», схема «Галузева структура
рослинництва», статистичні дані розвитку галузі.
Опорні поняття: сільське господарство, рослинництво; зернові, кормові,
технічні, овоче-баштанні, плодові та ягідні культури.
Хід уроку
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В Україні хліборобська праця відома з часів трипільської культури,
що існувала п’ять тисяч років тому. Найдавніші племена, що жили на
території нашої країни в ті далекі часи, не тільки вирощували пшеницю
та ячмінь, але й розводили різних тварин, уміли будувати великі глино-битні будинки.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Яка сировина потрібна для виробництва хліба, круп, цукру?
2) Що ви знаєте про особливості праці землеробів? Чим пояснюється
сезонний характер цієї праці?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Галузі рослинництва. Географія вирощування зернових культур.
До складу рослинництва входять п’ять основних груп рослин, які
відрізняються одне від одного особливостями вирощування й переробки,
а також сферою застосування.
Галузева структура рослинництва
Рослинництво
Зернові
(у тому числі
круп’яні
й зернобобові)
культури
Плодові та
ягідні
культури,
виноград
Кормові
культури
Технічні
культури
Картопля, овочебаштанні культури
результати:
Основою рослинництва є обробіток зернових культур — пшениці, яч-меню, кукурудзи, жита, вівса, гречки, проса, рису. Зерно й продукти,
отримані в результаті його переробки, є найважливішими продуктами
харчування для людини й сільськогосподарських тварин. Найбільше
посівів зернових культур зосереджено в Одеській, Дніпропетровській,
Полтавській, Вінницькій та Запорізькій областях.
Головна зернова культура — озима пшениця, якою засівають по-над 6 млн га. Найбільш сприятливі природно-кліматичні умови для її
обробітку — у лісостепу й північній частині степу. Ярова пшениця має
більш низьку врожайність, ніж озима, тому вона менш поширена. Часто
її засівають при вимерзанні озимих.
Ячмінь — друга за значенням зернова культура, що відрізняється не-вибагливістю стосовно ґрунтів. Сіють ячмінь переважно в степовій зоні
та передгір’ях Криму.
Повідомлення учня
Ячмінь — добре росте на суглинних ґрунтах, при вирощуванні на чорнозе-мах бажане внесення фосфатно-калійних добрив; до посухи стійкий. Урожай-ність 12—30 ц/га, унаслідок великої обсипальності збирання має проводи-тись у стислий термін. Зерно містить крохмаль, білки, сахарозу, клітковину.
Розрізняють кормовий ячмінь, що йде на корм худобі, і продуктовий, з якого
одержують крупу, борошно, сурогат кави.
Третє місце за розмірами посівних площ посідає кукурудза. На неї при-падає майже 15 % валового збору зерна. Під цією продовольчою, техніч-ною й кормовою культурою зайнято приблизно 1 млн 60 тис. га, середня
врожайність культури — 45 ц/га. Найвищу врожайність кукурудзи ма-ють господарства Черкаської, Хмельницької, Київської, Львівської, Чер-нігівської, Закарпатської областей.
Жито займає близько 2 % площі зернових. За врожайністю воно біль-ше ніж удвічі поступається озимій пшениці. Жито не настільки виба-гливе до тепла, тому його вирощують у районах із більш прохолодним
кліматом. Воно поширене в Поліссі та західних областях України.
Овес є допоміжною культурою, його посіви зосереджені в Поліссі
й Прикарпатті.
Цінні продукти харчування виробляють із круп’яних культур (гречка,
просо, рис). В Україні найбільші площі займає гречка. Це одна з тради-ційних круп’яних і медоносних культур країни. Урожайність гречки не-велика — близько 10 ц/га. Вона має короткий вегетаційний період, тому
її використовують для пересівання загиблих від морозів озимих культур,
а також як повторну культуру. Основні площі гречки розташовані на пів-ночі степу, у лісостепу й Поліссі.
Просо є досить посухостійкою культурою, його сіють у степових райо-нах і лісостепу. Рис вибагливий до тепла й вологи. Цю культуру вирощу-ють на поливних землях (чеках) у районі Північно-Кримського каналу,
у Криму, Миколаївській та Херсонській областях. Розширення посівних
площ під рис можливе за умови будівництва зрошувальних систем.
Зернобобові культури (горох, соя, квасоля, вика) використовують як
харчові й кормові культури. Горох вирощують переважно на півдні лісо-степу й на півночі степу, сою — у Поліссі й лісостепу. Соя містить багато
жирів і білків. Останнім часом вона широко використовується в харчовій
промисловості, тому її посіви збільшуються.
Завдання
Схарактеризуйте особливості розміщення посівів найважливіших зер-нових культур.
2. Географія вирощування інших сільськогосподарських культур.
Теоретичні відомості
Кормові культури — основа розвитку тваринництва. У народі кажуть, що
молоко корови на її язиці. Це означає, що кількість і якість молока залежить
від кількості й якості одержуваного корму. До найважливіших кормових
культур належить кукурудза на силос, зелений корм (вирощують у всіх при-родних зонах), багаторічні трави — люпин, люцерна, конюшина (вирощують
переважно в Поліссі й лісостепу), однолітні трави й кормові коренеплоди (ви-рощують переважно в степу).
Технічні культури використовуються як сировина для різних галузей про-мисловості. Найбільше значення серед них мають олійні, цукроносні й волок-нисті рослини. В Україні важливе місце посідають соняшник, рапс, кунжут
(олійні), цукровий буряк (цукроносні), льон-довгунець (волокнисті).
Серед олійних культур перше місце посідає соняшник. Кращими для його
вирощування є ґрунтово-кліматичні умови півдня країни. Перше місце по
збиранню соняшнику посідає Запорізька область, на другому місці — Дніп-ропетровська область, на третьому — Донецька. На відміну від більшості ін-ших сільськогосподарських культур, валовий збір соняшнику в останні роки
збільшується.
Серед інших олійних культур останнім часом різко збільшилися посіви
рапсу. Так, у 2007 р. його врожай склав близько 1,3 млн т, це більше ніж
удвічі перевищує показник 2006 р.
Площа посівів цукрового буряку — близько 1,7 млн га, але в останні роки
вона скорочується. Найбільш сприятливі умови для цієї культури — у лісо-степовій зоні, де зосереджена більшість посівів (Тернопільська, Вінницька,
Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Харківська області). У найсприят-ливіші роки врожайність цукрового буряку перевищує 300 ц/га.
Посіви льону-довгунця розташовані в північній і західній частинах Ук-раїни (Передкарпаття). Ця технічна культура є цінною сировиною для про-мисловості.
Картопля, овоче-баштанні, плодові та ягідні культури.Значне місце в ра-ціоні харчування жителів країни посідає картопля. Але це не тільки «другий
хліб», але й сировина для промисловості. Україна входить до найбільших виробників картоплі в Європі. Під культурою зайнято 1,6 млн га, середня вро-жайність дорівнює близько 125 ц/га (у 2007 р. — 131 ц/га). Фахівці вважа-ють, що якщо вдасться забезпечити населення якісним посівним матеріалом,
то врожайність виросте до 280 ц/га. Це, у свою чергу, дозволить скоротити
площі під культурою й зменшити технічні та фізичні витрати на її обробіток.
До найбільших виробників картоплі належать Вінницька, Львівська, Чер-нігівська, Київська, Сумська, Волинська області, кожна з яких у середньому
збирає понад 1 млн т щорічно.
Багато сільськогосподарських підприємств усіх ґрунтово-кліматичних
зон України займаються вирощуванням овочів у відкритому ґрунті. Однак
найбільше посівів зосереджено в господарствах степової та лісостепової зони.
Індустріальне виробництво овочів у закритому ґрунті розвинене у великих
містах і приміських зонах.
У Поліссі переважно вирощують огірки, моркву, столовий буряк, капус-ту, у лісостепу — огірки й помідори, у степу — томати (помідори), цибулю,
баклажани, перець. У 2007 р. з 1 га одержували 152 ц овочів. Особливістю
географії овочівництва є його концентрація поблизу великих міст.
Безперечним лідером по вирощуванню томатів є Херсонська область, де
в середньому збирають майже 250 тис. т продукції. В Одеській області — дру-гому регіоні з вирощування томатів в Україні, цей показник у 1,9 разу ниж-чий. У Донецькій та Дніпропетровській областях щорічно збирають близько
100 тис. т цієї продукції.
У степових районах вирощують баштанні культури. Кавуни й дині «при-їжджають» до наших міст в основному з Херсонської, Миколаївської, За-порізької областей.
Проблемне запитання
Основна причина збільшення посівних площ рапсу — використання
його як сировини для виробництва біодизеля. Перевагами цього виду па-лива є його екологічність: таке пальне згоряє, майже не залишаючи ток-сичних відходів (сірки, свинцю), а кількість кіптяви зменшується майже
вдвічі. Із якими негативними наслідками для сільського господарства
України пов’язане збільшення посівних площ під рапс? Наведіть при-клад ще однієї культури, посівні площі під якою також виросли.
Завдання
Схарактеризуйте особливості розміщення посівів найважливіших тех-нічних культур.
Ігрова хвилинка
Назвіть найбільш відомі види продукції рослинництва. Наприклад,
херсонські кавуни, кримський виноград, мелітопольські черешні.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Від яких чинників залежить урожайність сільськогосподарських
культур?
2) Чому вирощування овочів і ягід часто зосереджене поблизу вели-ких міст?
Метод помилкових тверджень
Підніміть руку, коли почуєте помилку або неправильне твердження.
Сільське господарство складається з рослинництва й тваринництва.
Найважливішим показником розвитку рослинництва є врожайність
сільськогосподарських культур, тваринництва — продуктивність сіль-ськогосподарських тварин. До складу рослинництва входять три основні
групи рослин. Основою галузі є вирощування зернових культур, передусім
ячменю. Основою розвитку тваринництва є кормові культури. Технічні
культури використовуються як сировина для різних галузей промисло-вості. Серед них найбільше значення мають пшениця та кукурудза.
Практична робота 9 (перша частина). Нанесення на контурну карту
розміщення посівів найважливіших сільськогосподарських культур.
Аналіз статистичних даних щодо виробництва сільськогосподарської
продукції.
1) Нанесіть на контурну карту за допомогою умовних позначень
райони розміщення посівів пшениці, жита, кукурудзи, соняш-нику, цукрових буряків, льону-довгунця, рапсу, картоплі, ви-нограду.
2) Складіть логічний ланцюжок, що демонструє (приблизно) зміну
наведених сільськогосподарських культур на території України
з півночі на південь: льон-довгунець, жито, виноград, соняшник,
цукрові буряки.
3) На основі відомостей про валовий збір основних сільськогоспо-дарських культур у різні роки побудуйте графіки, які проілюст-рують зміни цього показника.
Рік Валовий збір основних сільськогосподарських культур, тис. т
зернові культури
(у вазі після доробки)
цукрові буря-ки (фабричні)
насіння соняшнику
(у вазі після доробки)
картопля
1980 36 625 37 558 2119 13 133
1985 38 899 38 326 2168 20 315
1990 51 009 44 264 2571 16 732
1995 33 930 29 650 2860 14 729
2000 24 459 13 199 3457 19 838
2008 53 290 13 438 6526 19 545
4) Чим би ви пояснили зміни у валовому зборі основних сільськогос-подарських культур?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Які групи рослин вирощують у рослинництві?
2) Якими є особливості географії вирощування технічних культур?
3) Наведіть приклади сільськогосподарських рослин, які вирощу-ються переважно в степовій зоні. Чим це пояснюється?
4) Укажіть галузі рослинництва, розвинені у вашій місцевості. Пере-лічіть найбільш поширені сільськогосподарські рослини й укажіть їхні
особливості. Більш докладно опишіть одну з рослин за планом: а) назва;
б) до якої групи сільськогосподарських рослин належить; в) вимогливість
до ґрунту, тепла й вологи; г) особливості обробітку; урожайність; д) де і як
використовується людиною; е) у яких районах України вирощується.
|
