УРОК № 11
Тема. Загальна характеристика господарства України.
Очікувані учень визначає суттєві ознаки понять «господарство», «галузь», «інфраструктура»; називає галузі виробничої і невиробничої сфери; риси ринкової системи господарювання; розпізнає типи підприємств за формами власності, що формуються в Україні; пояснює зміни в господарському комплексі України за роки незалежності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, карта «Господарство», схема «Галузева структура народного господарства».
Опорні поняття: господарство, галузь, міжгалузевий комплекс, інфраструктура, виробнича сфера, невиробнича сфера, ринкова система господарювання, типи підприємств.
Хід уроку
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Галузева структура економіки України формувалася впродовж тривалого періоду. В історичному минулому вона була складовим елементом єдиної господарської системи СРСР. Це означає, що економіка країни була підпорядкована виконанню єдиних народногосподарських завдань, без достатнього урахування потреб республіки. Тому впродовж останніх років в господарстві України відбуваються серйозні структурні зміни.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання
1) Які види продукції виробляють промислові підприємства?
2) Яку продукцію дає сільське господарство?
3) У чому полягає головне завдання транспорту?
4) Як ви вважаєте, чому останніми роками відбувається процес приватизації державних підприємств?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Поняття про господарство і національний господарський комплекс.
Господарство країни являє собою історично сформовану сукупність підприємств і установ, завданням яких є задоволення різноманітних потреб людей. Для того щоб забезпечити виробництво, обмін і розподіл різноманітних товарів і послуг, у складі господарства функціонують різні галузі. Галузь господарства — це група підприємств, що випускають один вид продукції або спеціалізуються на наданні однотипних послуг.
Сукупність галузей, що характеризуються певними співвідношеннями й взаємозв’язками, називають галузевою структурою народного господарства. Вона включає галузі виробничої й невиробничої сфери. Основна галузь виробничої сфери — промисловість, до неї також входять сільське господарство, транспорт, зв’язок, торгівля (частина галузей виробляє продукцію, частина забезпечує його доставку
результати:
проміжному й кінцевому споживачу). Більшість підприємств галузей виробничої сфери виробляють матеріальні цінності. Невиробничу сферу складають житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я, наука, культура, мистецтво, побутове обслуговування, заклади, що надають фінансові послуги, органи управління. Установи невиробничої сфери задовольняють соціально-побутові потреби людей.
Деякі галузі господарства тісно пов’язані між собою й утворюють міжгалузеві комплекси. До них належать паливно-енергетичний, металургійний, агропромисловий комплекс.
Найважливішою умовою ефективного функціонування господар-ства є розвинена інфраструктура, що включає сукупність матеріальних об’єктів, що забезпечують роботу підприємств і задовольняють соціально-побутові потреби населення. Залежно від виконуваних функцій виділяють виробничу й соціальну інфраструктуру.
Виробнича інфраструктура підтримує процес виробництва у сфері обігу. Вона включає транспорт, зв’язок, водо-, газо- і нафтопроводи, займається постачанням і ремонтом.
Соціальна інфраструктура включає пасажирський транспорт, систему зв’язку з обслуговування населення, комунальне господарство населених пунктів.
Запитання та завдання
1) Назвіть суттєві ознаки понять «господарство» та «галузь».
2) Перелічіть галузі виробничої й невиробничої сфери. Чим відрізняються виробнича й соціальна інфраструктура?
3) Чи можна стверджувати, що частина інфраструктури обслуговує і виробництво і населення? Доведіть це на прикладі транспорту, з’язку, водо- та газопроводів.
4) Побудуйте схему руху товарів від сировини до переробників, потім до кінцевої продукції та споживача.
Приклад. Вирощування великої рогатої худоби — отримання молока — транспортування молока на переробні підприємства — виробництво молочних продуктів — транспортування на торгові підприємства — реалізація продукції — споживання молочних продуктів населенням.
2. Сучасні зміни в господарському комплексі країни.
Теоретичні відомості
Галузева структура господарства будь-якої країни змінюється в результаті впливу різних чинників, наприклад науково-технічного прогресу, економічних перетворень, зміни системи господарювання.
На структуру господарства України великий вплив справило здобуття державності й ринкові реформи останніх двох десятиліть. Вони призвели до скорочення частки виробничої сфери (промисловості й сільського господарства) і збільшення частки невиробничої сфери. Значення структурної перебудови полягало в тому, щоб поруч зі згортанням і ліквідацією старих виробництв, які не задовольняли вимоги ринкової економіки, починався розвиток сучасних ефективних і конкурентоспроможних виробництв. При цьому відбувалися й відбуваються зміни в галузевій структурі господарства: питома вага одних галузей збільшується, інших — зменшується. Ці зміни відбивають процес пристосування до особливостей ринкового попиту, реальних потреб суспільства й умов конкурентної боротьби.
Важливе значення в структурних змінах має посісти поширення ресурсо- та енергозберігаючих виробництв (технологій). Зважаючи на зростання вартості енергетичних ресурсів і низький рівень самозабезпеченості ними української економіки, енергозбереження має розглядатися як провідна складова політики підвищення економічної незалежності національної економіки, збереження та підвищення конкурентоспроможності українських виробників.
Ринкова система господарювання передбачає не тільки створення конкурентного середовища, а й рівноправного функціонування різних форм власності; забезпечує перерозподіл робочої сили на користь найбільш перспективних видів діяльності. У таких умовах домінуючими стають методи опосередкованого регулювання, які поступово витісняють позаекономічні методи, що збереглися з часів адміністративного управління.
Порівняння ринкової та командної систем господарювання
Ринкова економіка
Командна економіка
Різні види власності на засоби виробництва, у тому числі приватна.Свобода підприємництва. Ви можете займатися будь-яким видом діяльності, що не заборонений законом, виходячи з власних інтересів. При цьому несете повну відповідальність за наслідки своїх дій.Ви дієте в умовах конкуренції, що дозволяє раціонально використовувати й розподіляти ресурси, орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів, поліпшувати якість вироблених товарів і наданих послуг, підвищувати продуктивність праці, прискорювати технічний прогрес. З іншого боку, ви повинні бути готові до можливих кризових явищ, безробіття, банкрутства.
Керуючись власними інтересами, ви приймаєте самостійні рішення, які автоматично узгоджуються завдяки конкуренції й вільному ціноутворенню. Ціни формуються під впливом попиту та пропозиції, вони коливаються. Їхнє збільшення або зменшення дає вам інформацію про те, що і як необхідно провадити.
В умовах ринкової економіки ви зацікавлені в одержанні прибутку й тому не охоче берете участь у вирішенні соціальних і екологічних проблем. В умовах ринкової економіки відбувається розшарування суспільства, з’являються бідні й багаті
Державна власність на засоби виробництва.
Підприємництво розглядається як незаконна діяльність. Держава є власником усіх підприємств і ресурсів, обмежує ваш вид діяльності, але гарантує вам робоче місце, певний рівень життя, безкоштовну освіту й медичну допомогу. Немає істотного соціального розшарування. Командна економіка зрівнює доходи більшості споживачів, гарантується рівність розподілу отриманих доходів у межах, визначених державою, що приводить до зрівнялівки, зниження зацікавленості в результатах праці. Ціни, обсяг й вид продукції, що виготовляється, визначаються центральними плановими органами. Відсутність конкуренції, банкрутств, з одного боку, є впевненість у завтрашньому дні, з іншого — низька якість товарів і послуг, висока матеріалоємність й енергоємність виробництва, низька продуктивність праці, низькі темпи науково-технічного розвитку, неможливість національного використання наявних ресурсів.
Дефіцит багатьох товарів, різні канали розподілу продуктів, черги.
В умовах командної економіки держава може досить швидко накопичувати виробничі й фінансові ресурси й використовувати їх для вирішення загальнодержавних проблем
Запитання
1) Які види виробництва можна віднести до матеріало- та енергоємних? Наведіть приклади великих підприємств, які створювалися для військово-промислового комплексу.
2) Які види корисних копалин Україна купує в інших країнах?
3) Як ви вважаєте, чим відрізняється ринкова система господарювання від планової, командної?
3. Типи підприємств (за формами власності).
Підприємства розрізняють не тільки за видами виробленої продукції й особливостями виробничого процесу, але й за формами власності. Відносини власності встановлюють, хто управляє підприємством, є власником засобів виробництва, розпоряджається отриманим прибутком. Ще 15 років тому основною формою власності в Україні була державна. Сьогодні, крім державної, у країні набули поширення колективна й приватна форми власності.
У наш час державні підприємства як суб’єкти однієї форми власності поділяються на види: державні підприємства, що ґрунтуються на загальнодержавній власності; державні підприємства, що ґрунтуються на республіканській (Республіки Крим) власності; державні комунальні підприємства, що ґрунтуються на власності адміністративно-територіальних одиниць. Усі ці підприємства — державні юридичні особи.
Колективне підприємство ґрунтується на одному або кількох видах колективної власності. У цьому випадку підприємством і одержуваним прибутком розпоряджається колектив співвласників (засновників, учасників). Підприємства з колективною формою власності мають у своєму розпорядженні досить потужні фінансові ресурси, досконалу структуру управління.
Приватне підприємство ґрунтується на власності однієї й більше фізичних осіб. Крім форми власності визначення «приватне» виражає головну особливість такого типу підприємств: у них не розмежовуються власність і управління майном. Приватна форма власності характеризується тим, що все рухоме й нерухоме майно підприємства, а також одержуваний прибуток належать підприємцеві. Саме він несе повну відповідальність за наслідки виробничої діяльності свого підприємства.
Запитання та завдання
1) Які типи підприємств розрізняються за формами власності?
2) Чим відрізняється державне підприємство від приватного?
3) Чому економісти вважають, що приватні підприємства, як правило, працюють більш ефективно, ніж державні?
4) Побудуйте схему «Види державних підприємств».
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1) Чи погоджуєтеся ви з таким висловлюванням: «Ринкові реформи мають визначальний і багато в чому суперечливий вплив на галузеву структуру господарства»? Поясніть свою думку.
2) Ви вже пробували побудувати схему руху товарів. Зараз самостійно простежте шлях хлібини від вирощування пшениці до готової продукції (хлібини) на вашому столі. Укажіть, у яких районах вирощують пшеницю, як її транспортують, де зберігають (елеватор), яку продукцію виробляють на першому етапі (борошно), куди транспортують (хлібозавод), яку продукцію виробляють на другому етапі (хліб), куди транспортують і де реалізують цю продукцію.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Чим відрізняється державне підприємство від приватного?
2) Назвіть риси ринкової системи господарювання, характерні для сучасного господарства України.
3) Чим би ви пояснили існування дефіциту багатьох товарів при господарюванні в умовах командної економіки? Чому ця проблема розв’язується в умовах ринкової економіки
|
