Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із географії 8 клас

Урок 5 Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення.

Урок 5

Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення.
Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах.
Види карт

Мета:  навчити визначати картографічні проекції, які використовуються для створення карт; розвивати вміння визначати спотворення площ, форм, кутів, відстаней на різних картах; показати способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах; розподілити види карт на групи за обсягом зображеної території та змістом; продовжити формування навичок практичної роботи з різними видами карт та планами місцевості.

Обладнання: підручник, аркуші з тестовими завданнями, настінні карти, географічні шкільні атласи, аерофотознімки, топографічні карти, плани місцевості, карти міст України.

Тип уроку: комбінований (формування нових знань, умінь та навичок).

Основні поняття та назви: аерофотознімок, топографічна карта, план місцевості, картографічна проекція, картографічні спотворення.

Очікувані результати: учні навчаться: розпізнавати картографічні проекції; визначати види карт, їх зміст і призначення; добирати різні джерела географічних знань; визначати види спотворень на картах; користуватися топографічними картами, атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками.

  1. Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття й терміни, із якими вони працюватимуть, спільно з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Вступне слово вчителя

Під час своїх подорожей ви, мабуть, використовували карти міст, плани місцевості. Сьогодні ми спробуємо визначити, яким чином створюють карти, та як їх можна застосовувати в повсякденному житті.

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: учні по черзі відповідають на запитання, передаючи з рук у руки уявний мікрофон. Якщо хтось не може швидко дати відповідь, то передає мікрофон наступному учневі. Думки можуть бути завершеними або доповнювати одна одну.

  1. Дайте визначення поняття «місцевий час».
  2. Дайте визначення поняття «поясний час».
  3. Дайте визначення поняття «літній час».
  4. Дайте визначення поняття «декретний час».
  5. Ким, коли і з якою метою був запроваджений поясний час?
  6. У межах яких годинних поясів розташована Україна?
  7. Що таке «лінія зміни дат»?
  8. Який час називають всесвітнім?
  9. Якими дослідженнями займається наука археологія?
  10. Якими дослідженнями займається наука біогеографія?
  11. Якими дослідженнями займається наука спелеологія?
  12. Якими дослідженнями займається наука гідрологія?
  13. Якими дослідженнями займається наука геоморфологія?
  14. Якими дослідженнями займається наука геологія?
  15. Що таке географічна карта?
  16. Що таке план місцевості?
  17. Яку інформацію можна отримати з плану місцевості?
  18. Чим ця інформація може відрізнятися від інформації, яку дає географічна карта?
  19. Що таке аерофотознімок?
  20. Що таке глобус?
  21. Чим відрізняється глобус від плану місцевості та географічної карти?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення.
  2. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней.
  3. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Види карт.

Завдання

Поясніть, що таке масштаб. Відкрийте фізичну карту України в шкільному атласі та назвіть види масштабів, які існують.

  1. Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення.

Розповідь учителя

Карта — це зображення земної поверхні на площині в масштабі.

(Далі вчитель креслить на дошці схему, пояснюючи її.)

Подпись: Науково-довідкові

Робота з картами

Перегляньте карти атласу та скажіть, у які групи можна об’єднати карти шкільного атласу для 8-го класу.

Відповідь: карти можна об’єднати у групи за обсягом території: карти Європи, карти України, та за змістом: загальногеографічні (фізична) та тематичні (кліматична, ґрунтів тощо).

  1. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней.

Розповідь учителя

Із курсу географії 6-го класу вам відомо, що план місцевості — це зменшена в масштабі модель невеликої ділянки земної поверхні, зображена за допомогою умовних знаків. Карти також створюють за допомогою певних уявних образів — умовних знаків та в певному масштабі. Від плану місцевості географічна карта відрізняється охопленням території. Ви пам’ятаєте, що поверхня Землі — це сфера, і кожна її ділянка є більш-менш опуклою, тобто має певну кривизну поверхні.

Завдання: спробуйте запропонувати спосіб, який допоможе якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.

Для перенесення ділянки сфери на плоску поверхню паперу застосовують математичні способи — картографічні проекції. Отже, основна й принципова відмінність географічної карти від плану місцевості — це застосування картографічної проекції для моделювання земної поверхні на площині з урахуванням її кривизни.

При розробці карти обов’язково будується сітка паралелей і меридіанів.

Географічна карта — це зменшене, узагальнене образно-знакове зображення земної поверхні на площині, створене на певній математичній основі. Карта складається з двох груп елементів: математичної основи (масштабу, рамки, градусної сітки) та зображення географічних об’єктів за допомогою умовних знаків.

Для розробки географічних карт використовують допоміжні площини, на які переносять точки земної поверхні. Допоміжні площини можуть бути горизонтальними, згорнутими в циліндр або конус.

Варіант 1

Робота з підручником

Опрацювання інформації про картографічні проекції.

Варіант 2

Розповідь учителя

Картографічні проекції — це способи перенесення сферичної поверхні земної кулі чи її частин на уявну площину.

Під час перенесення зображень земної кулі на площину карти використовують уже відомі вам з уроків геометрії фігури: циліндр, конус і площину. Залежно від того, яку геометричну фігуру використано під час створення карти, розрізняють картографічні проекції: азимутальні, циліндричні та конічні.

Азимутальна проекція утворюється при перенесенні точок земної поверхні на горизонтальну площину. Якщо ця горизонтальна площина дотична до полюса, то таку проекцію називають нормальною, а якщо до екватора — то поперечною. Карти, створені за допомогою цієї проекції, не мають спотворень у точці дотику глобуса з площиною, що зазвичай розташована в центрі карти. Величина спотворень збільшується в міру віддалення від цієї точки.

Циліндричною називають проекцію, коли точки земної поверхні переносять на уявний циліндр. Якщо вісь циліндра збігається з віссю Землі, то проекцію називають нормальною. Нормальну циліндричну проекцію можна розпізнати за прямими лініями меридіанів та паралелей. Застосовують її найчастіше для створення карт світу, материків, океанів. Якщо вісь циліндра перпендикулярна до осі Землі, проекцію називають поперечною. Поперечну циліндричну проекцію використовують для створення топографічних карт.

Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною. Якщо вісь конуса збігається з віссю Землі, то проекцію називають нормальною. Конічні проекції використовують для створення карт материків та океанів, розташованих у середніх широтах. Використовують їх також і для створення карт України. Градусна сітка таких карт має прямі лінії меридіанів, що виходять з однієї точки, та паралелі, які є дугами. Найменші спотворення на карті наявні вздовж однієї з паралелей у середній частині карти. Якщо одночасно використовується декілька конусів різного розміру, то проекція називається поліконічною. Поліконічні проекції використовують для створення карт світу. На цих картах паралелі є ексцентричними колами з центрами, які лежать на серединному прямому меридіані, а інші меридіани — це криві лінії.

Кулеподібна форма Землі не може бути перенесена на площину без розривів або перекриття, тому частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

Наявність численних картографічних проекцій пояснюється різними вимогами до розподілу спотворень (відхилень від проходження на глобусі паралелей і меридіанів, дійсних площ тощо). Створити географічну карту без більших чи менших спотворень дійсних площ або градусної сітки неможливо. Можна лише підібрати для карт різного призначення різні проекції, ті, які є найбільш оптимальними.

Залежно від призначення карт, підбирають для них такі проекції, на яких один із видів спотворення може бути відсутнім або незначним. Виділяють такі види картографічних проекцій за характером спотворень:

  • рівновеликі. На них дуже спотворюються кути і форми, але масштаби площ усюди на картах однакові. Тому рівновеликі картографічні проекції використовуються для створення карт, які достатньо точно визначають площі держав, земельних угідь, лісів, тощо;
  • рівнокутні. На них дуже сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома пунктами. Рівнокутні картографічні проекції використовуються штурманами морських суден і літаків при прокладанні маршрутів. За їх допомогою створюють також карти туристичних маршрутів;
  • довільні. Ці види картографічних проекцій мають усі види спотворень, але вони незначні, тому карти, створені в таких проекціях, є найбільш точними.

Для створення карт України найоптимальнішою є нормальна конічна рівнопроміжна проекція.

Прийом «Географічна лабораторія»

Ознайомившись із новим матеріалом, що стосується картографічних проекцій, заповніть таблицю.

Зразок таблиці

Картографічні проекції

Картографічна проекція

Характерні ознаки та способи використання

Циліндрична

Нормальна

 

Поперечна

 

Конічна

Нормальна

 

Поліконічна

 

Азимутальна

Нормальна

 

Поперечна

 

Метод «Мозковий штурм»

Учням пропонується короткими реченнями констатувати відомості, які стосуються картографічних проекцій.

Наприклад:

  • Картографічна проекція — це математичний спосіб зображення поверхні земної кулі на площині.
  • Під час перенесення зображень земної кулі на площину карти використовують допоміжні геометричні фігури: циліндр, конус і площину.

Учитель підбиває підсумки роботи та пропонує учням перейти до наступного питання теми уроку.

  1. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Види карт.

Розповідь учителя

Класифікація — це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками.

Розглянемо класифікацію географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо.

При вивченні географії України й рідного краю ви будете користуватися географічними картами, які розрізняються за охопленням території. Ці карти виконані в різних масштабах і відповідно називаються:

  • великомасштабні (масштаб 1 : 200 000 і більший);
  • середньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000 включно);
  • дрібномасштабні (масштаб 1 : 1 000 000 і менший).

Завдання: скориставшись картами шкільного атласу, визначте, які карти за охопленням території містяться в ньому.

Від масштабу карт залежить ступінь узагальнення (генералізації) зображення на них. Чим дрібніший масштаб — тим меншу кількість об’єктів із меншими деталями можна зобразити на карті.

Великомасштабні загальногеографічні карти називають топографічними; середньомасштабні — оглядово-топографічними, а дрібномасштабні — оглядовими.

За змістом карти поділяють на такі:

  • загальногеографічні (на яких відображена різнобічна географічна інформація про територію);
  • тематичні, призначені для відображення особливостей окремих природних компонентів, галузей господарства (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні тощо).

У своєму житті ви будете користуватися картами різного призначення: туристськими, науково-довідковими, навчальними, автомобільних шляхів тощо.

Перевірка випереджального домашнього завдання

Учні презентують карти міст, які вони відвідували. Учитель пропонує знайти на картах масштаб, визначити, яка інформація зображена на них, та вказати призначення цих карт.

Робота в групах

1) Розгляньте приклади загальногеографічних карт у шкільному атласі.

Для зображення на них відбирають об’єкти, які необхідні для відображення змісту цих карт. Загальногеографічні карти з однаковою мірою детальності зображають особливості території: природні умови, населені пункти, транспортні шляхи, господарські й культурні об’єкти.

2) Розгляньте приклади тематичних карт у шкільному атласі.

На тематичних картах детально характеризується лише один природний компонент (наприклад рослинність або ґрунти) або певні явища (наприклад поширення несприятливих метеорологічних явищ).

3) Пригадайте, які карти називають оглядовими загальногеографічними.

У зв’язку з дрібним масштабом оглядових загальногеографічних карт, вони містять невелику кількість елементів, що характеризують природні умови й наслідки людської діяльності. Разом із тим, завдяки різнобічній інформації, ці карти є важливим узагальненим довідником, який розповідає про певну територію. Навчимося читати цю інформацію за допомогою умовних знаків.

4) В атласі відкрийте фізичну карту України як приклад загальногеографічної карти. Читаючи текст, знайдіть приклади застосування умовних знаків на цій карті.

Зображення географічних об’єктів подається за допомогою умовних знаків. Сукупність умовних знаків із їх поясненням називають легендою карти.

Розповідь учителя

Позамасштабними, тобто такими, які не відображають дійсні розміри об’єктів, умовними знаками показують населені пункти. Умовні знаки населених пунктів зазвичай мають форму кружечків, що називаються пунсонами. Розміром або штрихуванням пунсонів на карті позначають кількість жителів або тип населеного пункту (село, місто тощо). Позамасштабними знаками позначають також інші об’єкти: родовища корисних копалин, аеропорти тощо.

Лінійними знаками показують залізничні та автомобільні шляхи. На всіх загальногеографічних картах виділяють особливі ділянки транспортних шляхів — гірські перевали. Лінійним елементом картографічного зображення є також кордони держав та їх адміністративні межі.

Пояснювальні умовні знаки: стрілки, лінії, підписи, цифрові й буквені пояснення. Так, на картах автомобільних доріг часто вказують довжину шляху між населеними пунктами.

Різноманітність умовних знаків доповнюється написами. Написи на картах розміщують за установленими правилами. Так, назву населеного пункту розташовують праворуч від пунсона і вздовж найближчої паралелі. Назву річки розміщують уздовж її лінійного знака.

Написи різних видів об’єктів показують різними кольорами. Так, написи водних об’єктів подають синім кольором, написи форм земної поверхні — коричневим, населених пунктів — чорним, рослинності — зеленим тощо.

Прийом «Практичність теорії»

1) Які види умовних знаків містяться на тематичних картах?

2) Ознайомтеся з легендою зазначених тематичних географічних карт навчального атласу України та знайдіть приклади застосування кожного з картографічних способів зображення географічних об’єктів і явищ (інформацію можна подати у вигляді слайдів або окремих аркушів-плакатів на дошці):

  • спосіб якісного фону — зображення географічних об’єктів і явищ кольорами чи відтінками різної інтенсивності (наприклад на тектонічній карті різні за віком геологічні відкладення позначають різними відтінками);
  • спосіб ареалів ― зображення за допомогою ліній поширення певних об’єктів (наприклад басейнів корисних копалин на карті корисних копалин або територію, на якій випадає певна кількість опадів на кліматичній карті);
  • спосіб ізоліній — зображення ліній, що поєднують точки з однаковими показниками (наприклад на кліматичній карті ізотерми — ізолінії, які з’єднують точки з однаковими температурами повітря, й ізогієти — ізолінії з однаковою кількістю атмосферних опадів);
  • картограми ― спосіб, за яким у межах певних територіальних одиниць всю територію зафарбовують певним умовним кольором або штрихують із різною інтенсивністю. Для картограми обов’язкова наявність шкали, на якій насиченістю кольору передається інтенсивність явища чи площі певних об’єктів (наприклад на карті природно-заповідного фонду позначається частка заповідних територій у загальній площі областей, у відсотках);
  • картодіаграми ― спосіб, за яким у межах певних територіальних одиниць показники позначають умовними геометричними знаками — лінійними, площинними, об’ємними. Особливо часто картодіаграми використовують для характеристики суспільно-географічних явищ (наприклад, карти поширення галузей промисловості на території України);
  • способи значків — спосіб позамасштабних умовних знаків (наприклад поширення тварин, занесених до Червоної книги, на карті тваринного світу, або значки, які показують місце розташування родовищ корисних копалин тощо). Іноді розмір значків показує величину об’єктів і явищ, що характеризуються на карті (наприклад різний розмір значків корисних копалин означає різну величину їх запасів);
  • спосіб лінійних знаків (наприклад типи морських берегів на геоморфологічній карті) та знаків руху (наприклад переважаючі напрямки вітрів на кліматичній карті або напрямки морських течій).

3) Розрізняють види тематичних карт за їх змістом. Тематичні карти часто зібрані в географічні атласи. Так, найважливішими тематичними картами, що характеризують природні умови території України, є: геологічні, геоморфологічні, кліматичні, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, ландшафтні, геоекологічні. Ці карти можна об’єднати в групу фізико-географічних.

Знайдіть приклади тематичних карт у шкільному географічному атласі України.

  1. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Експрес-тест»

  1. Укажіть групу карт, до яких належать карти шкільних атласів та настінні карти.

А плани місцевості

Б великомасштабні

В середньомасштабні

Г дрібномасштабні

  1. Який масштаб використовують для зображення планів місцевості?

А 1 : 5000

Б 1 : 200 000

В 1 : 1 000 000

Г 1 : 90 000 000

  1. Виберіть правильне твердження.

А 95 % території України лежить у II годинному поясі

Б територія України належить до ІІ годинного поясу

В 80 % території України лежить у ІІ годинному поясі, 20 % — у I годинному поясі

Г територія України належить до І годинного поясу

  1. Позамасштабними умовними знаками позначають:

А населені пункти

Б залізничні та автомобільні шляхи

В довжину шляху між населеними пунктами

Г ареал поширення певного явища

  1. Лінійними знаками на картах позначають:

А автомобільні дороги та кордони держав

Б родовища корисних копалин, аеропорти, морські порти

В назви річок, озер, морів

Г населені пункти

  1. Пояснювальні умовні знаки — це:

А такі, які не відображають дійсних розмірів об’єктів

Б стрілки, лінії, підписи, цифрові й буквені пояснення

В знаки, які зазвичай мають форму кружечків, що називаються пунсонами

Г знаки, що використовують для позначення на картах поширення певних явищ та процесів

  1. Установіть відповідність між картографічними способами зображення географічних об’єктів і явищ та їхніми характеристиками.
     
   

Варіант 2

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

Учні роблять висновки з теми уроку.

  1. На уроці мені найбільше запам’яталося… .
  2. Я зрозумів, що… .
  3. Мене вразило… .
  4. Я б хотів ще раз виконати завдання… .

V. Підсумки уроку

Фронтальне опитування

  1. На які дві групи поділяють географічні карти за змістом?
  2. Які карти називають загальногеографічними?
  3. На які три групи поділяють загальногеографічні карти за масштабом?
  4. Які умовні позначення використовують для створення тематичних та загальногеографічних карт?
  1. Домашнє завдання
  1. Підручник
  2. Підготуйте повідомлення за темами: «Географічні відомості про територію України в античних географів», «Перші карти України». (Повідомлення можна підготувати за матеріалами: http://akimboyko.in.ua/2009/08/guillaume_le_vasseur_de_beauplan_karty_polsha_ukraina_xvii/)

 

Категорія: Конспекти уроків із географії 8 клас | Додав: uthitel (19.09.2018)
Переглядів: 724 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: