| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із географії 8 клас |
Урок 42 Фізико-географічна характеристика природного комплексу Азовського моря. Проблеми використання й охорони його вод Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природно-кліматичні умови Азовського моря; показати особливості сучасного стану природних ресурсів Азовського моря, проблеми їх використання й охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості; продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації. Обладнання: підручник, фізична карта України, атлас, контурні карти, заготовки картки-конспекта, таблиця «Порівняльна характеристика природних комплексів морів», ілюстрації, краєвиди Азовського моря. Тип уроку: урок-конференція (прес-конференція) (варіант 1); комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок) (варіант 2). Основні поняття та назви: затоки — Каркінітська, Каламітська, Джарилгацька, Феодосійська, Сиваш, Таганрозька, Бердянська, лимани — Дністровський, Бузько-Дніпровський, Куяльницький, Утлюцький, Молочний, Керченська протока, півострови — Кримський, Тарханкутський, Керченський, коси — Березань, Тендрівська, Джарилгач, Арабатська Стрілка, Бирючий Острів, острови — Лебедині, Тузла, Зміїний. Очікувані результати: учні навчаться: називати розміри, глибини, елементи берегової лінії Азовського моря; характеризувати природні умови Азовського моря; показувати на карті найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки і течії; робити висновки про стан природних ресурсів Азовського моря; аналізувати проблеми використання і охорони вод Азовського моря.
Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми. II. Актуалізація опорних знань і вмінь Завдання Пригадайте, яким є походження назви Чорного моря. Зразок відповіді Щодо походження сучасної назви Чорного моря досі немає одностайної думки. Грецькі мореплавці V—VI ст. до н. е. називали Чорне море Понт Аксинський, що означає Негостинне море, а на початку нашої ери — Понт Евксинський (Гостинне море). Від ІХ—X ст. араби називали його Руським морем, від XV ст. турки — Кара-Деніз, тобто чорним, поганим морем. Інші гіпотези цю назву пов’язують із позначенням кольорами деякими народами сторін горизонту (чорне означало північ). Також кажуть, що «чорне» означає суворе, штормове море. Іранці називали його Ахшаєна — темне, суворе море. Прийом «Вірю — не вірю» Методика проведення: учитель зачитує певні твердження. Учні кажуть «вірю» або «не вірю», коротко пояснюючи власну думку.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності Вступне слово вчителя Із географічної точки зору, Азовське море — це мілководна затока Чорного моря. А з екологічної точки зору, через низьку солоність води, мілководність і велику швидкість прогріву влітку, тобто за екологічними характеристиками, — це абсолютно самостійне водоймище. Азовське море є найменшим морем Світового океану. Водообмін між Азовським і Чорним та іншими морями басейну Атлантичного океану вкрай обмежений. Це сприяє накопиченню в Азовському морі токсичних речовин. Дослідження абсолютного віку донного мулу показали, що він дорівнює 230—360 млн років, що й може визначати вік Азовського моря.
Варіант 1 Конференція Учитель: Азовське море греки називали Меотійським болотом, скіфи — морем Карачулак. Сучасна назва «Азовське» походить від арабського «Бахр-ель-Азов» (темно-синє море). Є й інші тлумачення: від назви міста Азова (тюркське «азак» — низький); від назви народів: ази (абхази), або аси, яси (осетини). Із природою та особливостями Азовського моря ми з вами познайомимося на наступному уроці, а сьогодні група молодих учених розповість нам про результати вивчення ними природи Азовського моря. Повідомлення учнів Зі складу учнів класу було обрано «учених»: океанолог, кліматолог, гідролог, хімік, еколог, економіст, геолог, ботанік, зоолог. Вони підготували повідомлення та виступають із ними. Решта учнів — «кореспонденти», які під час виступів «учених» заповнюють картки-конспекти, ставлять доповідачам запитання. План конференції
1) рельєф дна (геолог) 2) клімат (кліматолог) 3) гідрологічні особливості (гідролог) 4) наявність сірководню в морі (хімік).
1) біологічні (ботанік, зоолог) 2) мінеральні (геолог).
Підсумок виконання роботи: перевіряються дані, занесені учнями до таблиці. Варіант 2 План вивчення нового матеріалу
Варіант 1 Розповідь учителя Влітку мілководне Азовське море нагрівається до +28…+32 °С. Значна частина води, яка випаровується з поверхні моря, переноситься на суходіл, який оточує море, і знову там випаровується й повертається в море з опадами або річковим стоком. Запитання: як називається цей процес? Зі стоком у моря потрапляють і забруднюючі речовини. Завдання: поміркуйте, які саме. Прибережна частина моря поблизу гирл річок має значно меншу солоність, ніж центральні частини моря (наприклад у Таганрозькій затоці — 2—5 ‰). Завдання: знайдіть і покажіть на карті річки, які впадають в Азовське море. Колись Азовське море було особливо багатим на цінні види риби (білугу, осетра, стерлядь, судака, тарань). Багатство органічного світу моря зумовлене прогріванням усієї товщі води, її перемішуванням, великою кількістю розчинених мінеральних речовин, що забезпечує в результаті живлення мікроорганізмів (планктону), який, у свою чергу, є кормом для риби. Багато видів риб, які є в басейні Азовського моря — це так звані прохідні. Вони живуть у морі, а нерестяться у верхів’ях річок. Із побудовою дамб водосховищ ці види риб втратили можливість нереститися. Сьогодні вони зникають. Солоність води Азовського моря зросла на 3—4 ‰. Це відбулося через те, що значна частина води річок, які впадають в Азовське море, у 1960—1980-х рр. використовувалася для зрошення. Стік річкових вод в море різко зменшувався, і приплив солоних чорноморських вод, навпаки, зростав. У зв’язку зі збільшенням солоності й забрудненості води рибні ресурси Азовського моря зменшилися. Основними об’єктами вилову в Азовському морі стали хамса і шпроти (дрібна риба). У море потрапило багато видів шкідників. Прикладом є поява хижого молюска рапана, що родом із Японського моря. Цей хижак поїдає устриць та мідій. Завдання: поясніть, як рапан потрапив в Азовське море. Яке значення устриці та мідії мають для екології Азовського моря? Разом із баластними водами суден сюди потрапив медузоподібний реброплав, — хижак, що поїдає кормову базу риб — зоопланктон. Усе це негативні приклади впливу господарської діяльності людини на екологію Азовського моря. Позитивним прикладом є акліматизація в Азовському морі далекосхідної кефалі — пеленгаса. Мінеральні ресурси — це передусім родовища природного газу й нафти в центральній частині дна Азовського моря й шельфу Чорного моря. У прибережній смузі добуваються будівельні матеріали (галька, гравій, пісок); виявлені розсипи рудних мінералів і навіть алмазів. Із ропи затоки Сиваш, яка має солоність від 100 до 200 ‰, видобувають кам’яну сіль, оксид магнію, бром тощо. Азовське море, як і Чорне, має значні рекреаційні ресурси. Завдання: назвіть, які саме. Зокрема, довжина морських пляжів становить близько 1000 км, і на них можуть одночасно відпочивати 4 млн осіб. Варіант 2 Робота з підручником Учні самостійно працюють із відповідним матеріалом підручника. Прийом «Мікрофон» Методика проведення: див. урок 5. Учні передають одне одному уявний мікрофон і короткими реченнями характеризують особливості природного комплексу Азовського моря.
Варіант 1 Розповідь учителя Водозбірна площа Азовського моря щодо його розмірів, на відміну від інших морів, дуже велика. Через це Азовське море порівняно з іншими надзвичайно забруднене та навіть вважається одним із найбільш хімічно забруднених морів Світового океану. Через систему річок у нього потрапляє велика кількість змивів із сільськогосподарських угідь — пестициди, мінеральні добрива, промислові стічні води тощо. Важливе значення в підтриманні екологічного балансу моря та його узбережжя мають річки. Вони підтримують не тільки сольовий баланс моря, а й будують його береги винесеннями твердих матеріалів — пісок, гравій, каміння, ґрунт. Через інтенсивне будівництво на узбережжі та природні процеси активізувалася абразія, руйнування берегової лінії. Такий стан узбережжя Азовського моря можна спостерігати від міста Приморська до Бердянська, де зсуви дуже інтенсивні. Прийом «Географічний кінозал» Перегляд і подальше обговорення відеосюжету про проблеми руйнування узбережжя Азовського моря (http://www.youtube.com/watch?v=co6c3VuAcu8). Варіант 2 Повідомлення учнів Екологічні проблеми Азовського моря Основними джерелами забруднення Азовського моря є промислові підприємства міста Маріуполя. Металургійними комбінатами «Азовсталь», імені Ілліча, концерном «Азовмаш» щороку скидається понад 800 млн м3 (до 99 % загального обсягу скидів у море) забруднених стічних вод. У море щорічно скидають близько 20 км3 стічних вод, що містять сполуки важких металів, до 90 тис. т органічних речовин, у тому числі пестицидів, 5 тис. т нафтопродуктів, понад 14 тис. т сполук азоту та майже 6 тис. т фосфору. Це сприяє евтрофікації — цвітінню води через бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей. Уміст розчинного у воді кисню падає до мінімальних значень — до 1,5 мг/л, унаслідок чого щороку гинуть: риби — до 5 тис. осетрових, до 1 млн судака, камбали, а також близько 1000 дельфінів, які дедалі більше стають рідкісними. Розбалансування хімічного складу морської води, навіть у незначній мірі, викликає екологічні зміни. Передусім зменшується біомаса вищих організмів. Стан Азовського моря сьогодні є критичним. За висновками спеціалістів, при серії маловодних, посушливих років, коли прісноводний стік впаде до 20 км3, його екосистема може змінитися безповоротно. Через інтенсивне хімічне забруднення (річки Дон, Кубань, малі річки, комунальні стоки) спостерігається загибель риб, заміна більш організованих екосистем менш структурованими, але стійкішими. Це чорноморські медузи, атлантичний реброплав, а також інші живі організми, які руйнують аборигенні екосистеми — сформовані еволюційним шляхом без втручання людини. Після виступів учнів відбувається обговорення повідомлень за такими запитаннями. 1) Якими є причини виникнення екологічних проблем в Азовському морі? 2) Якими є основні джерела забруднення моря? 3) Які наслідки має це забруднення для екосистеми моря? V. Узагальнення та систематизація знань Робота на контурній карті На контурній карті позначте цифрами такі елементи берегової лінії морів: затоки: Каркінітська, Каламітська, Джарилгацька, Феодосійська, Сиваш, Таганрозька, Бердянська; лимани — Дністровський, Бузько-Дніпровський, Куяльницький, Утлюцький, Молочний; Керченська протока; півострови — Кримський, Тарханкутський, Керченський; коси — Березань, Тендрівська, Джарилгач, Арабатська Стрілка, Бирючий Острів, острови — Лебедині, Тузла, Зміїний.
Варіант 1 Прийом «Географічна естафета» Методика проведення: див. урок 19. Перелік географічної номенклатури Каркінітська затока, Каламітська затока, Джарилгацька затока, Феодосійська затока, затока Сиваш, Таганрозька затока, Бердянська затока; Дністровський лиман, Бузько-Дніпровський лиман, Куяльницький лиман, Утлюцький лиман, Молочний лиман; Керченська протока; Кримський п-ів, Тарханкутський п-ів, Керченський п-ів; коса Березань, Тендрівська коса, коса Джарилгач, коса Арабатська Стрілка, Бирючий Острів, Лебедині о-ви, о. Тузла, о. Зміїний. Варіант 2 Прийом «Географічна лабораторія» Учні об’єднуються в пари та працюють із таблицею. Після опрацювання змісту таблиці учні п’ятьма реченнями мають схарактеризувати спільні та відмінні риси природи Чорного та Азовського морів. VII. Домашнє завдання Підготуйтеся до підсумкового уроку за темами: «Природно-територіальні комплекси», «Фізико-географічне районування», «Зона мішаних і широколистяних лісів», «Зона лісостепу», «Зона степу», «Українські Карпати», «Кримські гори», «Природні комплекси морів, що омивають Україну».
| |
| Переглядів: 806 | |
| Всього коментарів: 0 | |
