Учительська світлиця

Урок 3

Розташування території України щодо годинних поясів.
Практична робота 1 (закінчення). Визначення положення
України в годинних поясах

Мета: визначити положення України стосовно годинних поясів; показати різницю між поясним та місцевим часом у межах нашої держави; сформувати вміння орієнтуватися в поняттях поясного, місцевого, літнього, декретного часу, підбити підсумки та зробити загальні висновки про особливості географічного положення України.

Обладнання: підручник, фізична карта півкуль, карта годинних поясів, зошит для практичних робіт, глобуси, шкільні навчальні атласи; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: Гринвіцький меридіан, поясний, місцевий, літній, декретний час, лінія зміни дат.

Очікувані результати: учні навчаться: визначати розміри території України; показувати на карті крайні точки України, суміжні з Україною держави; географічний центр України та Європи; характеризувати положення України відносно годинних поясів; визначати координати крайніх точок України, поясний і місцевий час; робити висновки про особливості положення України в годинних поясах.

1. . Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття й терміни, із якими вони працюватимуть, спільно з учнями визначити мету та завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Варіант 1

Робота з картами

Роботу можна організувати за рядами, зробити картки для індивідуальної роботи, організувати роботу в групах тощо.

1. Назвіть географічні об’єкти України, які є найближчими:

1) до екватора;

2) до Північного полюса.

Визначте їх географічні координати.

2. Схарактеризуйте географічне положення України з використанням типового плану.

Типовий план характеристики фізико-географічного положення країни

1) На якому материку та в якій його частині розташована країна.

2) Якими природними кордонами обмежується територія країни .

3) У яких кліматичних поясах та природних зонах розташована.

4) Чи має країна вихід у море.

5) Із якими країнами межує (чи є на їх території «гарячі точки»).

6) Загальний висновок.

3. Назвіть крайні точки України та визначте їх координати.

Варіант 2

Завдання

1. Визначте полуденну висоту Сонця над крайніми північною й південною точками України в день осіннього рівнодення (23 вересня) за такою формулою:

a = 90° — j (де a — висота Сонця ополудні, j — широта місцевості).

2. Зробіть висновок про вплив широтного положення на відмінності природи північної й південної частин України.
3. Визначте особливості географічного положення України з використанням типового плану.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Місцевий та поясний час.
2. Літній та декретний час.
3. Практична робота 1 (закінчення). Визначення положення України в годинних поясах.
1. Місцевий та поясний час.
2. Літній та декретний час.

Прийом «Бліцопитування»

1) Пригадайте загальні географічні закономірності, які вам відомі.

2) Які рухи здійснює Земля протягом року?

3) Із курсу географії 7-го класу пригадайте, що таке місцевий час.

4) Поясніть, чому місцевий час залежить від географічної довготи.

5) Назвіть координати східної й західної крайніх точок України.

6) Розрахуйте, на скільки градусів простяглася Україна із заходу на схід.

Розповідь учителя

Земля робить повний оберт навколо своєї осі за одну добу, тобто за 24 години. За цей час будь-яка точка на поверхні Землі описує коло в 360°. Земля обертається із заходу на схід. Незважаючи на те, що Сонце стоїть на місці, а рухається Земля, нам здається, що воно сходить над Землею на сході.

Зазвичай вважають, що нова доба розпочинається на лінії зміни дат (меридіані, протилежному щодо Гринвіцького нульового меридіана — 180° довготи). Відлік часу кожної доби ведеться від цієї лінії зі сходу на захід. Установлено, що Сонце сходить одночасно на одному меридіані (спочатку — на 180° д., через 4 хвилини — на 179° сх. д.). Розрахуймо, через який термін Сонце перебуватиме на 165° сх. д. (180° – 165° = 15° ; 15° · 4 хв = 60 хв = 1 год), на 30° сх. д. (180° – 30° = 150° ; 150° · 4 хв = 600 хв = 10 год).

Повідомлення учнів

Втрачений день Фернана Магеллана

Як виявилося, учасники першої навколосвітньої експедиції під керівництвом Фернана Магеллана «загубили один день». Тоді ще не існувало поняття про різницю в місцевому та всесвітньому часі. Далекі торговельні експедиції проходили в обох напрямках практично за одним і тим самим маршрутом, перетинаючи меридіани спочатку в одному напрямку, а потім — у протилежному. У випадку з Магелланом, уперше зафіксованому в історії, експедиція повернулася в початковий пункт, так би мовити, «не повертаючись», але рухаючись тільки вперед, тобто на захід.

На кораблях іспанського короля вівся відлік часу для підтримання черговості вахт, обчислення пройдених відстаней, ведення записів, дотримання церковних католицьких свят.

Хронометрів у ті часи не існувало, моряки користувалися пісочним годинником (на флоті існував відомий вам усім відлік часу «за склянками»). Початок відліку часу доби був опівдні. Кожного ясного дня моряки визначали момент полудня, коли Сонце перебувало в найвищій точці, тобто перетинало меридіан (за допомогою компаса або за довжиною тіні). Від цього вівся й відлік днів календаря, у тому числі недільних днів, Великодніх і всіх інших церковних свят. Але щоразу моряки визначали час місцевого полудня, відповідного меридіана, на якому в цей момент перебувало судно. Кораблі пливли на захід, слідом за рухом Сонця по небосхилу, наздоганяючи його. Тому, якби в них був сучасний хронометр або звичайний годинник, налаштований на місцевий час порту Санлукар-де-Баррамеда, моряки помітили б, що їх день трохи довший за звичайні 24 години, а їх місцевий полудень дедалі триваліший і більше відстає від рідного іспанського, переходячи поступово на іспанський вечір, ніч, ранок і знову день.

Церковні свята іспанські моряки старанно відзначали, але, як виявилося потім, за своїм власним календарем. Урешті-решт, коли гурт змучених блукачів морів повернувся до рідної Іспанії, виявилося, що їх корабельний календар відстав від календаря батьківщини та церкви на цілу добу. Тобто вони неправильно святкували неділі, Великдень, інші свята, неправильно постували! Їх було оголошено віровідступниками і відлучено від церкви. Лише згодом вдалося розібратися в цій ситуації, і моряків відновили в правах.

Люди зрозуміли та визнали, що Земля має форму кулі, тіла з безперервною поверхнею, і при подорожах вздовж паралелей, тобто в площині її добового обертання навколо своєї осі, час, так би мовити, змінює свою тривалість. Якщо рухатися на захід, за Сонцем, день (доба) ніби подовжується. Якщо ж рухатися на схід, назустріч Сонцю, доба, навпаки, скорочується.

Для подолання цього парадоксу пізніше була розроблена система годинних поясів і поняття лінії зміни дат. Ефект зміни годинних поясів тепер відчуває кожний, хто здійснює далекі подорожі на літаках чи швидкісних поїздах.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)

Завдання

Учитель може запропонувати учням поділитися власним досвідом, пов’язаним із рухом на захід або на схід на великі відстані під час літніх подорожей.

Прийом «Математична лабораторія»

1) Розрахуйте, на скільки градусів обертається Земля за 1 годину (за 1 годину Земля обертається на 15°; 360° : 24 год = 15°).

2) Розрахуйте час, необхідний для Землі, щоб здійснити оберт на 1° (на 1° Земля обертається за 4 хв; 60 хв : 15° = 4 хв).

Розповідь учителя

Чотири тисячоліття тому жерці Давнього Вавилона помітили, що в день рівнодення Сонце, рухаючись небосхилом, описує півколо. У це півколо сонячний диск уміщується 180 разів. Тому жерці Вавилона стали поділяти півколо саме на 180 частин (сьогодні ці частини ми називаємо градусами), а коло ми поділяємо на 360 градусів. Кожний день року вавилонян відповідав одному кроку Сонця, тобто 1 градусу.

Уведення у світовий обіг поясного часу в 1878 р. запропонував канадський інженер С. Флемінг.

Повідомлення учнів

Сендфорд Флемінг

Розділити всю Землю на 24 годинні пояси по 15 градусів у кожному, а за нульову лінію взяти Гринвіцький меридіан — середину нульового поясу — запропонував канадський інженер-зв’язківець Сендфорд Флемінг. Усередині поясу час береться всюди однаковим, а на межі переводять стрілки на годину вперед або назад. Це рішення дозволило спростити розрахунок тимчасових виправлень: різниця між двома годинними поясами завжди залишалася кратною цілій годині. При цьому відхилення від природного сонячного часу не повинно було перевищувати 30 хвилин. У 1883 р. ідею Флемінга прийняв уряд США, а в 1884 р. на міжнародній конференції у Вашингтоні 26 країн підписали угоду про годинні пояси й поясний час. Було вирішено, що межі поясів не обов’язково мають проходити суворо по меридіанах — із метою зручності вони можуть відповідати державним та адміністративним кордонам.

Ідея літнього й зимового часу стала наступним кроком. Уперше вона була висловлена англійцем Вільямом Віллеттом у статті «Про розтринькання денного світла», опублікованій у 1907 р. Віллетт пропонував переводити час на 20 хвилин уперед щонеділі квітня, а потім переводити різницю назад у вересні, і стверджував, що це дозволить країні зменшити витрати на освітлення. Він міркував у такий спосіб: так уже склалося, що в літню пору міські жителі встають і йдуть на роботу, коли вже розвидніло, а лягають затемна, через що їм доводиться витрачати зайві гроші на освітлення своїх будинків у темний час доби. Чому б улітку не зрушити стрілки трохи вперед — так, щоб час підйому змістився ближче до світанку? Ідея Віллетта була реалізована британським урядом у 1916 р. Досить швидко англійці прийшли до схеми з одноразового переведення стрілок на одну годину. Після закінчення Першої світової війни їхній досвід стали поступово переймати інші держави, що побачили в сезонному переведенні стрілок непогану можливість заощадити. Зараз за системою «літній-зимовий» час живе понад 80 країн світу.

(Див. карту в режимі онлайн: http://time.in.ua/images/daylight-saving.png. Синім кольором на карті відзначені країни, що використовують перехід на літній час; оранжевим — країни, у яких скасовано літній час; темно-червоним — країни, які не використовують перехід на літній час.)

(За матеріалами http://time.in.ua/ua/timezone.html)

Розповідь учителя

Як же можна визначити різницю в місцевому часі двох географічних пунктів?

Щоб дізнатися про різницю в місцевому часі двох пунктів, треба виконати кілька дій:

1) Визначити географічну довготу цих пунктів.

2) Визначити різницю в градусах між довготою цих двох пунктів. Для цього від значення довготи меридіана з більшим числом віднімають значення довготи меридіана з меншим числом.

2) Потім, якщо відомий місцевий час одного з пунктів, треба підставити значення різниці в довготі в пропорцію й визначити різницю в місцевому часі.

3) Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати, а якщо східніше — то додавати.

Задача

На 180-му меридіані розпочався новий день, 21 вересня. Визначте місцевий час для українського міста Полтава (34°33′).

Розв’язання:

1) Знаходимо різницю в градусах між пунктами:

180° – 34°33′ = 145°27′.

2) Визначаємо різницю часу між пунктами:

145° : 15° = 9 год 40 хв;

27′ · 4′′ = 1 хв 46 с;

9 год 40 хв + 1 хв 46 с = 9 год 41 хв 46 с.

Оскільки Полтава лежить на захід від 180-го меридіана, віднімаємо отриману різницю в часі:

24 год – 9 год 41 хв 46 с = 14 год 18 хв 14 с 20 вересня.

Поясніть, чому саме 20 вересня.

Розповідь учителя

Для більш повного використання світлої частини доби, економії електроенергії тощо майже в усіх країнах Європи введено літній час. В Україні літній час вводиться о 3 годині ночі останньої неділі березня, коли годинник переводять на одну годину вперед. Останньої неділі жовтня дія літнього часу припиняється, годинник переводять на одну годину назад, і Україна повертається до поясного — зимового часу.

На всій території Росії продовжує діяти так званий декретний час. Він був уведений декретом радянської влади в 1918 р., згідно з яким протягом року годинник переведений ще на одну годину вперед. Тому, хоч Київ і Москва фактично розташовані в межах одного годинного поясу, московський час випереджає київський на одну годину, а час Гринвіча — на три години.

3. Практична робота 1. Визначення положення України в годинних поясах.

Розповідь учителя

Ви пам’ятаєте, що відлік годинних поясів ведеться від 0° д. (Гринвіцького меридіана) на схід. Пояси в цьому напрямку нумеруються від 0-го до ХХІІІ. У межах будь-якого годинного поясу установлено єдиний (поясний) час, який визначається за місцевим часом відповідного до нього серединного меридіана. Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів проводили б по меридіанах, що проходять на 7°30¢ д. на схід і на захід від серединного меридіана в межах конкретного годинного поясу. Так, межі ІІ годинного поясу проходили б від 22°30¢ сх. д. до 37°30¢ сх. д. Отже, якщо на 30° сх. д. місцевий час 10 год 15 хв, то годинник показує однаковий поясний час і у Львові (24°02¢ сх. д.), і у Харкові (36°15¢ сх. д.).

Поясний час — це час певного годинного поясу Землі. Він визначається за місцевим часом серединного меридіана певного поясу. Один годинний пояс = 15° д. Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15, є серединними для певного годинного поясу.

Пам’ятка учня

(Можна роздрукувати її та повісити на класній дошці.)

24 год = 360° довготи

1 год = 15° довготи

4 хв = 1° довготи

1 хв = 15¢ довготи

4 с = 4¢ довготи

1 с = 15¢¢ довготи

Задача

Київський поясний час — 22 год 26 хв. Визначте поясний час на Гринвіцькому меридіані.

Розв’язання:

1) Визначаємо різницю в довготі: 30° – 0° = 30°.

2) Визначаємо різницю в часі: 30° : 15° = 2 год.

3) Оскільки Лондон розташований на захід від Києва, то різницю в часі віднімаємо: 22 год 26 хв – 2 год = 20 год 26 хв.

Відповідь: поясний час Гринвіцького меридіана — 20 год 26 хв.

Подальшу роботу можна організувати в групах або парах, щоб більш підготовлені учні могли допомогти іншим. У процесі виконання завдань їх перевіряють, представники окремих груп виходять до дошки та записують результати.

Варіант 1

За зразками, поданими в підручнику (1, § 3), розв’яжіть задачі.

Задачі

1) Який місцевий час у точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 год 30 хв?

Відповідь: місцевий час у цих точках однаковий, адже вони розташовані на одному меридіані.

2) Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крайньою західною точкою України о 20 год 48 хв.

Розв’язання:

Довгота крайньої західної точки України (с. Соломонове поблизу міста Чоп Закарпатської області) — 22°09¢ сх. д., довгота крайньої східної точки України (с. Червона Зірка Міловського району Луганської області) — 40°13¢ сх. д.

40° – 22° = 18°;

18° · 4 хв = 72 хв = 1 год 12 хв;

20 год 48 хв + 1 год 12 хв = 22 год.

Відповідь: місцевий час крайньої східної точки України — 22 год.

3) Між якими меридіанами на території України (без урахування її державних кордонів) проходили б межі І, ІІ, ІІІ годинних поясів?

Відповідь: І і ІІ годинних поясів — по меридіану 30° сх. д.; ІІ і ІІІ годинних поясів — по меридіану 45° сх. д.

4) Який поясний час у Сумах (34°48¢ сх. д.), якщо в Лондоні 1-ша година ночі?

Відповідь: Суми розташовані у ІІ годинному поясі, тому тут буде на 2 години більше, ніж у Лондоні, — 3 години ночі.

5) Визначте поясний і декретний час Москви (37° сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22-га година.

Розв’язання:

Москва розташована у ІІ годинному поясі, різниця в поясному часі між Парижем та Москвою становить 3 години, отже, у Москві буде 1-ша година ночі наступної доби.

37° – 2° : 15 = 2 і 5° у залишку.

За декретним часом годинник у Москві переведено ще на одну годину вперед від поясного часу, тому з урахуванням декретного часу в Москві буде 2-га година ночі.

Інструкція (можна надрукувати та повісити на класній дошці)

Якщо довгота не ділиться рівно на 15, а залишок становить менше ніж 7°30¢, то номер поясу відповідає отриманому при діленні цілому числу. Якщо ж залишок більше ніж 7°30¢, то номер поясу необхідно округлювати до більшого числа.

Варіант 2

За зразками, поданими в підручнику (2, § 3), розв’яжіть задачі.

Задачі

1) Визначте поясний час у Лісабоні, Мадриді, Нью-Йорку, Пекіні, якщо в Києві 18-та година.

Розв’язання:

Для визначення поясного часу треба розрахувати географічну довготу зазначених міст та годинний пояс кожного з них:

Лісабон — 9° зх. д. Він розташований у ХХІІІ годинному поясі, тут буде 15 годин.

Мадрид — 4° зх. д., 0 годинний пояс. Тут буде на 2 години менше, ніж у Києві, — 16 годин.

Нью-Йорк — 74° зх. д. : 15 = 5. Тут буде 11 годин.

Пекін — 116° сх. д. : 15 = 7. Тут буде 24 години.

2) Визначте, о котрій годині за київським часом ви будете вітати з Новим роком українців, що проживають у Канадській столиці, місті Оттава.

3) Визначте, яка година в містах, що розташовані на 10°, 25°, 40° на схід і на захід від Харкова, якщо в Харкові 9-та година.

4) Визначте різницю в місцевому часі між крайньою західною і крайньою східною точками України, якщо один градус дорівнює чотирьом хвилинам (1° — 4 хв).

Розв’язання:

Довгота крайньої західної точки України (с. Соломонове поблизу міста Чоп Закарпатської області) — 22°09¢ сх. д., довгота крайньої східної точки України (с. Червона Зірка Міловського району Луганської області) — 40°13¢ сх. д.

40° – 22° = 18°;

18° · 4 хв = 72 хв = 1 год 12 хв.

Відповідь: різниця в часі дорівнює 1 год 12 хв.

Варіант 3

За київським часом 12 год 00 хв визначте географічну довготу пунктів: А, якщо в ньому 18 год 30 хв за місцевим часом; Б, якщо в ньому 5 год за місцевим поясним часом.

Розв’язання:

Для пункту А:

1) 18 год 00 хв – 12 год 00 хв = 6 год 30 хв (різниця в часі між Києвом та пунктом А).

2) 6 год 30 хв переводимо в градуси:

6 год · 15° = 90°;

30 хв · 15° = 7°30¢;

6 год 30 хв = 90° + 7°30¢ = 97°30¢.

3) Київ має географічну довготу 30° сх. д., а пункт А:

30° + 97°30¢ = 127°30¢ сх. д. (час у пункті А більший, ніж у Києві, отже, пункт А розташований на схід від Києва, тобто знак «+» і довгота пункту східна).

Для пункту Б:

1) 12 год 00 хв – 5 год 00 хв = 7 год (різниця в часі).

2) 7 год · 15° = 105° (різниця в градусах).

3) 30° – 105° = 75° зх. д. (час у пункті Б менший, ніж у Києві, отже, пункт Б розташований на захід від Києва, тобто знак «–» і довгота пункту західна).

Відповідь: географічна довгота пункту А — 127°30¢ сх. д.; географічна довгота пункту Б — 75° зх. д.

4. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Експрес-тест»

1. Годинний пояс, за яким ведеться відлік часу в межах території України, — це:

А 0

Б І

В ІІ

Г ІІІ

2. Годинний пояс, у якому розташована більша частина території України:

А 0

Б І

В ІІ

Г ІІІ

3. Якщо поясний час — 11 год 00 хв, то місцевий час у Харкові (36° сх. д.) дорівнює:

А 11 год 24 хв

Б 11 год 26 хв

В 12 год 00 хв

Г 12 год 20 хв

4. Час, за який Земля здійснює оберт на 1°, становить:

А 4 хвилини

Б 5 хвилин

В 12 хвилин

Г 15 хвилин

5. За одну годину Земля обертається:

А на 4°

Б на 15°

В на 20°

Г на 30°

6. Місцевий час якого міста України буде більшим?

А Львів

Б Чернівці

В Київ

Г Маріуполь

7. Один годинний пояс дорівнює:

А 4°

Б 5°

В 15°

Г 30°

8. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

Варіант 2

Прийом «Бліцопитування»

1. Дайте визначення понять «місцевий час», «поясний час», «літній час», «декретний час».
2. Ким, коли і з якою метою був запроваджений поясний час?
3. У межах яких годинних поясів розташована Україна (без урахування і з урахуванням проходження державного кордону)?
4. Чи є на території України місця, де місцевий і поясний час повністю збігаються? Назвіть їх.
5. Визначте різницю в місцевому й поясному часі між своїм населеним пунктом і Гринвіцьким меридіаном.

(Завдання, які учні не встигли виконати на уроці, можуть бути додані до домашнього завдання.)

V. Підсумки уроку

Спільно з учнями підбити підсумки.

6. Домашнє завдання

1. Підручник
2. Закінчіть виконання завдань у зошиті (якщо такі є).
3. Випереджальні завдання:

1) Підготуйте короткі повідомлення про власні екскурсійні дослідження (спостереження учнів під час літніх канікул, подорожей, екскурсій тощо); місцевий краєзнавчий музей та особливості його краєзнавчої експозиції; українські дослідження в Антарктиді.

2) Словникова робота. Підготуйте словничок термінів «геологія», «геоморфологія», «гідрологія», «спелеологія», «біогеографія», «археологія».

Матеріал для словника

Геологія — комплекс наук про склад, будову й історію розвитку земної кори та Землі. Витоки геології сягають сивої давнини та пов’язані з першими відомостями про гірські породи, мінерали та руди. Термін «геологія» запровадив норвезький учений М. П. Ешольт (1657 р.). Сучасна геологія включає: стратиграфію, тектоніку, геодинаміку, морську геологію, регіональну геологію, мінералогію, петрографію, літологію й геохімію, учення про корисні копалини, що вивчають будову, склад земної кори.

Геоморфологія — наука про рельєф суходолу, дна океанів і морів. Вивчає зовнішній вигляд, походження, вік рельєфу, історію розвитку, сучасну динаміку та закономірності поширення. Матеріали геоморфології використовуються при пошуках родовищ корисних копалин, проектуванні доріг і будівель.

Гідрологія — наука, що вивчає природні води, явища та процеси, які в них відбуваються. Предмет вивчення гідрології — усі види вод гідросфери в океанах, морях, річках, озерах, водосховищах, болотах, ґрунтові й підземні води. Поділяється на океанологію та гідрологію суходолу. Досліджує кругообіг води в природі, вплив на нього діяльності людини й управління режимом водних об’єктів і водним режимом окремих територій; проводить аналіз гідрологічних елементів для окремих територій і Землі в цілому; дає оцінку та прогноз стану й раціонального використання водних ресурсів; використовує методи, що застосовуються в географії, фізиці й інших науках.

Спелеологія — наука, що займається вивченням печер — їх походженням, морфологією, мікрокліматом, водами, органічним світом, залишками матеріальної культури та сучасним використанням.

Біогеографія — наука, що вивчає поширення й розподіл живих організмів земною кулею.

Археологія — наука, що вивчає історію суспільства за матеріальними залишками життя та діяльності людей — речовими (археологічними) пам’ятками. Досліджує окремі давні предмети (знаряддя праці, посуд, зброю, прикраси) та цілі комплекси (поселення, скарби, могильники), що відкриваються археологічними розкопками, на основі чого відновлює історію епох, які мало або зовсім не висвітлені писемними джерелами. При обробці матеріалів застосовують у тому числі й картографічні методи.

(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)

3) Перегляньте один із сайтів у мережі Інтернет та зробіть анонс інформації, яку можна там отримати (окремим учням): http://www.geoportal.narod.ru, http://www.krugosvet.ru

4. Розв’яжіть задачі:

1) Який місцевий час буде у місті Свалява (Закарпатської області), якщо у місті Антрацит (Луганської області) 11-та година ранку?

Розв’язання:

Оскільки різниця часу між двома географічними пунктами дорівнює різниці їхніх довгот, визначимо її: Свалява — 23°, Антрацит — 39°.

39° – 23° = 16°;

1° — 4 хв, 16° · 4 хв = 1 год 4 хв різниці.

Якщо в місті Антрацит 11 година ранку, то в місті Свалява на 1 годину 4 хвилини менше. (Адже Антрацит розташований далі на схід, ніж Свалява.)

11 год – 1 год 4 хв = 9 год 56 хв.

Різниця сонячного часу двох меридіанів дорівнює різниці їхніх довгот, відлік часу при цьому ведеться зі сходу (180°) на захід — проти обертання Землі.

2) Визначте, у яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час — 10 год; 16 год, а київський поясний час становить 13 год.

3) Київський поясний час — 23 год 16 хв. Визначте поясний час Нью-Йорка (75° зх. д.), Владивостока (132° сх. д.), Парижа (2° сх. д.).

4) У Києві (30°30¢ сх. д.) місцевий час становить 4 год 17 хв. Визначте довготу міста А, якщо його місцевий час — 4 год 33 хв.