Учительська світлиця

Урок 34

Зона мішаних і широколистяних лісів. Географічне положення, межі й розміри. Характерні риси природних комплексів.
Сучасні ландшафти. Природоохоронні території

Мета: вивчити географічне положення природних зон рівнинної частини України; сформувати знання про особливості зони мішаних та широколистяних лісів, взаємозв’язки між компонентами природи в природних зонах мішаних і широколистяних лісів; продовжити формувати вміння роботи з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування; удосконалювати вміння та навички учнів щодо комплексного характеризування географічних об’єктів (на прикладі природної зони).

Обладнання: фізична карта України, атлас України, карта фізико-географічного районування України, контурні карти, фотографії та картини природи зони мішаних і широколистяних лісів, заготовки таблиці.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: ландшафт, ландшафт природний, ландшафт антропогенний, фізико-географічне районування, природні зони, зона мішаних і широколистяних лісів, природні заповідники, національний природний парк, заказник, Українське Полісся, Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся, національні природні парки та заповідники: Деснянсько-Старогутський, Шацький, Поліський, Черемський.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті природні зони рівнинної частини України; характеризувати взаємозв’язки між компонентами природи у природних зонах мішаних і широколистяних лісів; наводити приклади природоохоронних територій; розпізнавати географічне положення, межі зон, підзон; аналізувати та оцінювати вплив господарської діяльності людини на природу зони мішаних і широколистяних лісів.

1. Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

1. Із курсу географії материків та океанів пригадайте, на території яких материків і в яких їхніх частинах виділяють зони мішаних лісів помірного поясу.
2. Які природні зони та країни є в межах території України? Покажіть їх на карті.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Зона мішаних і широколистяних лісів. Географічне положення, межі й розміри.
2. Характерні риси природних комплексів.
3. Сучасні ландшафти. Природоохоронні території.
1. Зона мішаних і широколистяних лісів. Географічне положення, межі й розміри.

Прийом «Географічна міні-конференція»

Методика проведення: серед учнів обирається група спеціалістів із різних галузей — картограф, геолог, кліматолог, гідролог, біолог, ландшафтознавець, еколог. Спеціалісти по черзі роблять короткі доповіді за своєю тематикою відповідно до змісту плану уроку. Після виступів решта учнів ставлять їм запитання.

Зразок запитань

1) Як кліматичні умови впливають на сільськогосподарську діяльність людини в межах даної природної зони?

2) Чи використовуються річки даної природної зони для зрошення сільськогосподарських угідь?

3) Які проблеми пов’язані із сучасною екологією зони (Чорнобильська зона)?

2. Характерні риси природних комплексів.

Варіант 1

Робота з підручником

Завдання: опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю «Характеристика компонентів природи зони».

(Учні заповнюють лише характеристики зони мішаних і широколистяних лісів. На наступному уроці заповнення таблиці буде продовжено.)

Характеристика компонентів природи зони

Після виконання роботи учні разом з учителем перевіряють правильність заповнення таблиці та роблять висновки.

Варіант 2

Розповідь учителя

Найважливішими природними ресурсами зони є лісові (сосна, дуб), водні, меншою мірою — мінеральні ресурси (торф, природний газ, декоративно-виробниче каміння, титаново-цирконієві, мідні руди тощо) та земельні ресурси.

Головна екологічна проблема зони — забрудненість ландшафтів радіоактивними викидами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Частина земель втрачена практично назавжди. Друга проблема пов’язана з надмірним осушенням боліт і заболочених земель, що зумовлює погіршення стану ландшафтів, збіднення зональної флори і фауни.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд відеофрагмента про Чорнобиль із його подальшим обговоренням (5—7 хвилин на розсуд учителя). Загальна тривалість фільму — 30 хвилин. (http://www.youtube.com/watch?v=38CPOzzk1Wo)

3. Сучасні ландшафти. Природоохоронні території.

Варіант 1

Розповідь учителя

(Розповідь учителя супроводжується роботою з картами шкільного атласу, підручником. Під час пояснення матеріалу вчитель ставить учням запитання.)

У межах зони мішаних лісів існує суттєва відмінність у геологічній будові й рельєфі її окремих територій. Це стало причиною поділу зони на п’ять фізико-географічних областей.

Завдання: знайдіть ці географічні області на карті фізико-географічного районування України.

Волинське Полісся розташоване в межах Волино-Подільської плити, північної частини Львівського прогину та Ковельського масиву. 45 % площі цієї території вкриті лісами та заболочені. Клімат вологий із м’якою зимою (–4…–5 °С) і прохолодним літом (+18 °С). Густу річкову мережу утворюють притоки Прип’яті. Значного поширення набув карст у крейдових породах. Утворилися карстові Шацькі озера.

Завдання: знайдіть їх на карті.

Створений Шацький природний національний парк. Його ядром є мальовниче озеро Світязь. У межах парку охороняють типові мішано-лісові ландшафти, рідкісну рибу. Типові ландшафти охороняються також у Черемському (Волинська область) та Рівненському природних заповідниках.

Житомирське Полісся розташоване в межах Українського щита — найбільш піднятої частини природної зони. Серед піщаних водно-льодовикових рівнин тут піднімаються горби-останці денудації кристалічних порід. Найбільшим із них є Словечансько-Овруцький кряж.

Завдання: знайдіть його на карті.

Через переважання бідних, піщаних ґрунтів великі площі тут займають бори. В області діє найстаріший у краї Поліський природний заповідник.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд відеофрагмента про Поліський заповідник із його подальшим обговоренням (5—7 хвилин на розсуд учителя). Загальна тривалість фільму — 35 хвилин (http://www.youtube.com/­watch?v=aaPksdA6CbE).

Розповідь учителя

Київське Полісся — це середня, типова область зони, яка розташована на схилі Українського щита. Переважають рівнини, у межах яких морена перекрита водно-льодовиковими відкладеннями (на них сформувалися субори). Для території характерні широкі заплави річок із луками й болотами.

Завдання: назвіть річки, які утворили ці широкі заплави.

Чернігівське Полісся розташоване в межах Дніпровсько-Донецької западини.

Завдання: знайдіть її на карті. Для області характерне досить мозаїчне чергування піщаних водно-льодовикових, моренно-водно-льодовикових, заплавних алювіальних низовин і лесово-ерозійних підвищених ділянок рельєфу, на яких, відповідно, сформувалися бори, субори, луки й болота, діброви. У 2006 р. на території Чернігівської області тут було створено Мізинський національний природний парк.

Новгород-Сіверське Полісся розташоване на схилі Воронезького кристалічного масиву, його поверхня більш піднята. У рельєфі цій території відповідають відроги Середньоруської височини.

Завдання: знайдіть її на карті.

Поряд із водно-льодовиковими відкладеннями на поверхню виходить крейда, у якій поширено карстовий рельєф. Клімат цієї природної області найбільш континентальний: температури взимку — від –7 до –8 °С і влітку — понад +19 °С. У суборах до дуба домішується липа, яка витримує більш низькі температури повітря. Типові для області ландшафти охороняються в межах Деснянсько-Старогутського національного природного парку (північ Сумщини).

Варіант 2

Прийом «Домашня заготовка»

Учні, які підготували повідомлення про природоохоронні території, роблять короткі доповіді. Решта учнів підписують на контурній карті назви природоохоронних об’єктів, які згадуються в повідомленнях.

Повідомлення учнів

Поліський заповідник

Поліський заповідник розташований у верхів’ях річки Уборть, у Житомирській області, заснований у 1968 р. Його площа — понад 20 тис. га (близько 14,7 тис. га займають ліси, близько 4,3 тис. га — болота, 400 га — луки). Рельєф рівнинний, трохи горбкуватий. Через заповідник протікає річка Жолобниця.

Клімат на території заповідника помірно континентальний, середньорічна температура повітря — 6—7 °С, середньорічна кількість опадів становить 600 мм. Висота снігового покриву невелика, взимку часто трапляються відлиги. Ландшафти та рослинність типові для Волинського Полісся. Тут зареєстровано 528 видів вищих судинних рослин, 137 видів мохів і 134 види лишайників. Більша частина заповідника вкрита сосновими лісами, менш поширені вільхові й березові ліси. Основні види дерев — сосна звичайна, береза, вільха чорна, осика. Із чагарників — крушина ламка, верба попеляста. Із чагарників і трав — звичайний верес, брусниця, чорниця, лохина, журавлина болотяна, багно болотяне, багатолиста андромеда. Тваринний світ дуже різноманітний: із ссавців поширені лось, рись, вовк, кабан, заєць-біляк, лисиця, козуля, бобер, ондатра, білка, лісова куниця. Із птахів — тетерук, глухар, орябок, сіра куріпка, чорний лелека.

(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)

4. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

Варіант 2

Прийом «Бліцопитування»

1. Які сучасні природно-антропогенні ландшафти поширені на Поліссі?
2. Чи знаєте ви, які сільськогосподарські культури тут вирощують?
3. У басейнах яких великих річок розташована зона мішаних і широколистяних лісів? Покажіть їх на карті.
4. Чому ця природна зона є найменш освоєною для землеробства?
5. Наведіть приклади негативного впливу людини на природу Полісся та його наслідки.
6. Які природоохоронні заходи застосовуються в межах зони?

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Основні риси природи зони мішаних лісів: низовинний рельєф, водопроникні піщані й супіщані антропогенні відкладення, помірна забезпеченість теплом і надмірна зволоженість, як наслідок — велика заболоченість, панування сосново-дубових лісів (суборів) на відносно бідних дерново-підзолистих ґрунтах.

Прийом «Географічна естафета»

Методика проведення: див. урок 19.

Орієнтовний перелік понять і назв

Ландшафт, ландшафт природний, ландшафт антропогенний, фізико-географічне районування, природні зони, зона мішаних і широколистяних лісів, природні заповідники, національний природний парк, заказник, Українське Полісся, Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся, національні природні парки та заповідники: Деснянсько-Старогутський, Шацький, Поліський, Черемський.

6. Домашнє завдання

1. Підручник
2. Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про природоохоронні території зони лісостепів України.

Матеріал для повідомлення

Природоохоронні території зони лісостепів України

Заповідник Розточчя (1984 р.) розташований у Яворівському районі Львівської області, де охороняються природні біоценози. На високих пасмах переважають букові, на рівних плоских ділянках — дубові, у зниженнях — соснові ліси. У заповіднику серед дерев поширені бук, дуб, сосна, смерека, явір, граб, ясен, клен, липа. Вік окремих дерев у Розточчі перевищує 100 років.

Яворівський національний природний парк (1998 р.) розташований у природних областях Розточчя та Опілля площею 7078 га; у рослинному покриві переважають грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси. Зустрічаються реліктові смереки, ялиці, явір. До Червоної книги України занесено 40 видів рослин. Із тварин, що живуть у межах цієї території, до Червоної книги України занесено горностая, видру, борсука, лелеку чорного.

Медобори (1990 р.) — природний заповідник у Тернопільській області. Його засновано для збереження унікальних природних комплексів Товтр у Тернопільській області. Охороняються дубово-грабові, грабово-дубово-ясенові, букові ліси. Серед рослин багато медоносних, що пояснює назву природоохоронного об’єкта.

Подільські Товтри (1996 р.) — національний природний парк у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій областях. Зберігаються унікальні природні ландшафти Подільської височини. Рослинний покрив складають діброви, бучини, грабово-дубово-ясеневі ліси, ковилові степи, луки. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин та 29 видів тварин. До Зеленої книги включено угруповання дуба звичайного та скельного, грабово-дубових лісів, мигдалю, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пір’ястої.

Канівський заповідник (1923 р.) має площу 2027 га. Це один із найдавніших заповідників в Україні; до нього належать Канівські гори, острови Круглик і Шелестів у заплаві Дніпра, Зміїні острови в Канівському водосховищі. Охороняються грабові ліси.

Михайлівська цілина — філія Українського степового національного заповідника, єдина ділянка заповідного лучного степу в лісостеповій зоні. До Червоної книги України занесені такі рослини: астрагал, півники борові, сон чорніючий, три види ковили.