Учительська світлиця

Урок № 8

Океанія

Мета уроку: сформувати знання про склад Океанії (острови та країни), її фізико-географічне положення та характерні риси природи; дати уявлення про клімат та представників органічного світу.

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта світу, карта океанів.

Географічна номенклатура: Меланезія, Мікронезія, Полінезія, Нова Зеландія.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть: називати характерні риси природи Океанії; наводити приклади представників органічного світу; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

1. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

(Запропонувати учням знайти карту «Океанія» в атласі.)

Вступне слово вчителя

Океанія — це одна з найдивніших частин нашої планети. Загальна площа розкиданих тут островів становить лише 1,26 млн км², кількість жителів не перевищує 9 млн осіб, але при цьому Океанія займає акваторію океану, яку можна порівняти за площею з найбільшим материком Євразія.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

III. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1. Які розрізняють острови за походженням?
2. У чому полягають особливості утворення материкових, вулканічних і коралових островів?
3. Які острови Тихого океану є найбільшими?
4. Що таке архіпелаг?
5. Які архіпелаги розташовані в Тихому океані?
6. Які райони Тихого океану є найбільш забрудненими?

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Географічне положення і склад Океанії.
2. Природні умови.
3. Населення Океанії.
4. Найбільші острови та країни Океанії.
1. Географічне положення і склад Океанії

Розповідь учителя

Океанія являє собою скупчення островів різного походження в центральній і південно-західній частині Тихого океану. Вона поділяється на Меланезію, Мікронезію й Полінезію (іноді окремо виділяють Нову Зеландію). На карті ці частини Океанії утворюють три дуги островів.

Робота з картою (у парах)

Використовуючи карту «Океанія», визначте місце розташування окремих частин Океанії.

Повідомлення учнів

Виступають представники груп, які мали підготувати повідомлення про різновиди островів: перша група — материкові, друга — вулканічні, третя — коралові. Під час виступів решта класу складає тезовий конспект.

Зразок повідомлення

Коралові острови

В Океанії переважають острови вулканічного й коралового походження. Коралові острови поширені в тропічних широтах. Вони являють собою кільцеподібну смугу землі завдовжки сотні метрів, що оточує лагуну — невелику мілководну водойму. Походження коралових островів є унікальним: їх створили морські організми — коралові поліпи. Вони мають зовнішній вапняний кістяк, живуть великими групами в теплих і прозорих тропічних водах. Коралові поліпи прикріплюються до дна на глибинах до 50 м, розвиваються й ростуть, після смерті на їхніх кістяках поселяються нові організми. Шар за шаром коралові поліпи зводять своєрідні будівлі, частина з яких стає островами.

На багатьох островах існують чудові пляжі й ідеальні умови для підводного плавання в «коралових лісах». Дещо контрастує з цією ідилією бідний рослинний і тваринний світ, але це пояснюється тим, що коралові острови є досить молодими — їхній вік не перевищує сотень тисяч років.

Найважливішим заняттям жителів Океанії є морський промисел. Здавна рибу ловили в різний спосіб: на гачки, гарпуни, сіткою, на мілководді — сачками й кошиками. При цьому жителі Океанії дуже дбайливо ставилися до природи островів. Вони знали, що лагуну атолу можна забруднити залишками їжі або навіть кров’ю риби, пійманої вудкою або острогою. Вода в лагуні стояча — краплі крові почнуть гнити й в океан підуть найбільш чутливі до гнилизни риби. Тому на атолах існував суворий закон: рибу в лагуні потрібно ловити так, щоб не поранити її.

Рослинний світ коралових островів бідний. Вони вкриті вічнозеленими екваторіальними лісами, що складаються з панданусів, пальм, хлібного дерева, бананів, бамбука, деревоподібних папоротей, а внутрішні лагуни обрамляють мангрові зарості. Рідше на островах зустрічаються савани. Останніми сторіччями сюди були завезені шоколадне дерево, маніок, батат, цитрусові й фруктові дерева.

Фауна островів нечисленна: тут живуть ящірки, кажани (деякі різновиди мають розмах крил до 1 м); із появою європейців з’явилися пацюки — споконвічні «супутники» мореплавців. Натомість тваринний світ океану багатий і досить різноманітний. Крім риб (у тому числі акул) і коралових поліпів, тут поширені ракоподібні, дельфіни, голотурії (морські огірки), губки, молюски (включаючи гігантську тридакну завдовжки до 1,4 м і вагою до чверті тонни), зустрічаються кити й дюгоні. Також на островах багато різноманітних морських птахів.

2. Природні умови

Розповідь учителя

Клімат Океанії переважно субекваторіальний та екваторіальний, на півдні — субтропічний і помірний морський. Більшість островів розташовані між тропіками. Це визначає високі температури та їх незначні добові й сезонні коливання, а також постійно високу вологість повітря й велику кількість опадів. Клімат деяких островів є м’яким і вважається комфортним для проживання людей. (Найбільш сприятлива температура для людей — від +18 до +24 °С, відносна вологість — від 50 до 75 %.)

Океанія майже навпіл поділена лінією зміни дат — умовною лінією, що розмежовує місця, які мають у той самий момент часу календарні дати, що відрізняються на добу. Тому коли, наприклад, на Каролінських або Маршаллових островах (Мікронезія) середа, на групі островів Лайн (Полінезія) ще вівторок.

Океанія — найбільш віддалений від інших материків Землі регіон. Протягом мільйонів років його рослинний і тваринний світ ізольований, тому там поширено багато ендеміків — видів, характерних тільки для певного, обмеженого територією, району Землі. На островах майже немає ссавців, зате велика кількість птахів, серед яких є такі екзотичні, як лірохвости, райські птахи, какаду, ківі, бур’янисті кури.

Бесіда за запитаннями

1) Якими є особливості клімату островів Океанії?

2) Чим вони пояснюються?

3) Чому на островах багато ендеміків?

4) Які рослини й тварини є найбільш характерними для Океанії?

3. Населення Океанії

Робота з карткою

Опрацюйте матеріал картки та складіть план відповіді.

Зразок картки

Меланезію населяють дві великі етнічні групи: меланезійці та папуаси, які вирізняються темною шкірою й кучерявим волоссям. Меланезійці належать до австралоїдного расового типу. Папуаси населяють Нову Гвінею й деякі райони Індонезії. За антропологічним типом вони близькі до меланезійців, але відрізняються від них мовою. У Мікронезії живуть мікронезійці, у зовнішньому вигляді яких представлені риси австралоїдної і монголоїдної рас, у них відносно темний колір шкіри, а волосся може бути хвилястим, прямим або кучерявим.

Полінезію населяють полінезійці, які мають світло-коричневий колір шкіри й хвилясте волосся. У їхній зовнішності проглядаються риси європеоїдної та монголоїдної рас і меншою мірою — австралоїдної.

Серед неаборигенів можна виділити дві підгрупи. Перша — це вихідці з Європи й Америки, які кількісно, як правило, переважають у колонізовуваних країнах. Друга — вихідці з Азії, у першу чергу з Індії, Китаю, В’єтнаму, Індонезії, Філіппін. Більшість їх (або їхніх предків) було завезено в Океанію як робітників для плантацій і гірничопромислових підприємств.

4. Найбільші острови та країни Океанії

Розповідь учителя

До складу Меланезії входять: Нова Гвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди (є частиною республіки Вануату), Фіджі. Головними островами й архіпелагами Мікронезії є: Маріанські, Каролінські (входять до складу держав Федеративні штати Мікронезії й Республіка Палау), Маршаллові, Гілберта, Банаба, Науру (територія однойменної держави). До основних груп островів Полінезії належать Гавайські, Туамоту, Тонга, Самоа, Суспільства, Маркізькі, Лайн (іноді сюди включають Нову Зеландію).

Країни регіону поєднує колоніальне минуле, деякі з них досі залишаються залежними. США різною мірою зберігають контроль над Східним Самоа, Гуамом, атолом Джонсон, островами Мідуей, островом Уейк, Каролінськими, Маршалловими й Маріанськими островами. В Океанії багато незаселених островів й архіпелагів.

Найбільша країна регіону — Нова Зеландія. Вона включає два великі острови — Північний і Південний, роз’єднані протокою Кука, а також низку дрібніших островів. Свою назву держава отримала завдяки європейцеві, який першим ступив на її землю в 1642 р. Це був голландець Абель Тасман. Очевидно, відкриті землі своїми зеленими пагорбами нагадали відомому мореплавцеві вкриту лугами горбкувату Європу.

Природа країни різноманітна й у багатьох відношеннях унікальна.

У рельєфі Нової Зеландії вдало поєднуються рівнинні та гірські території, діючі та згаслі вулкани, засніжені вершини і піщані дюни. Більшість країни займають гори й горбкуваті місцевості, на рівнини припадає менш ніж десята частини території. Найбільша рівнина — Кентерберійська, розміщена на сході острова Південний. Її розміри й досить родючі ґрунти сприяли формуванню тут важливого сільськогосподарського району Нової Зеландії. У західній частині острова Південний здіймаються ланцюги найбільшої гірської системи — Південних Альп. Тут розміщена найвища точка країни — гора Кука (3754 м).

Нова Зеландія входить до зони сейсмічної активності, підземні поштовхи тут відзначаються до 200 разів на рік, але руйнівні землетруси трапляються рідко. У країні поширені гейзери, грязьові «казани», гарячі джерела, у тому числі мінеральні.

Протягом мільйонів років рослинний і тваринний світ Нової Зеландії розвивався ізольовано. Тому більшість рослин — ендеміки, серед яких — новозеландський клен, сосна каурі (вона досягає висоти 60 м і росте до 1000 років). Із папоротей найбільш відомою є циатея срібляста. Листя цієї рослини зображене на місцевій монеті номіналом в 1 цент.

Нова Зеландія — це єдине місце на планеті, де існують кілька різновидів безкрилих птахів. Користуючись відсутністю небезпечних наземних ворогів, вони втратили здатність літати. Зустрічаються такі екзотичні види, як ківі, совиний папуга (какапо), новозеландський пастушок уека. Ківі — неофіційна емблема Нової Зеландії й улюблений символ новозеландської культури, який зображують на монетах, поштових марках тощо. «Ківі» — жартівливе прізвисько самих новозеландців.

Економіка Нової Зеландії тривалий час ґрунтувалася на високорозвиненому сільському господарстві. Протягом останніх десятиліть країна досягла значних успіхів і в розвитку промисловості — сьогодні ця галузь дає близько чверті національного багатства. Найбільш розвинені виробництва пов’язані з наявними тут природними ресурсами й сільським господарством.

Нова Зеландія є одним із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних джерел. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростанцій світу в Уаїракеї (острів Північний).

Запитання

1) Що об’єднує країни регіону з погляду політичного минулого?

2) Якими є особливості природи Нової Зеландії?

3) Якими є наслідки господарської та військової діяльності людини на островах Океанії?

4) Від яких природних явищ страждає населення Океанії?

Додатковий матеріал

У Мікронезії розташована невелика однойменна держава — Федеративні штати Мікронезії. Незважаючи на маленьку площу, вона займає величезний простір у західній частині Тихого океану дещо південніше екватора. Країна простягається із заходу на схід на 2500 км, приблизно на 1500 км на північ від Нової Гвінеї й на таку саму відстані на схід від Філіппін. Вона складається з 607 островів центральної та східної частини Каролінського архіпелагу загальною площею лише 701,4 км², що можна порівняти з територією великого міста! Держава поділяється на чотири штати: Понпеї (раніше називався Понапе), Яп, Чуук (раніше — Трук) і Косрає (раніше — Кусайє).

Рельєф дна океану в західній частині Мікронезії сильно розчленований. Дещо північніше, уздовж східної окраїни Марсіанських островів, розташована найглибша западина планети — Маріанський жолоб завглибшки понад 11 км.

Клімат островів екваторіальний і субекваторіальний. Його можна було б назвати ідеальним для життя, якби не надмірна кількість опадів і висока вологість повітря. Дощів випадає від 2250 до 4500 мм, а в деяких гірських районах східної частини — до 6000 мм на рік. На острові Понпеї в середньому відзначається 300 дощових днів на рік. Надмірна кількість опадів є запорукою забезпечення жителів Мікронезії прісною водою.

Основа економіки Мікронезії — сільське господарство й рибальство. Ці галузі дають половину національного доходу. Тут вирощують кокосову пальму, банани, батат, маніок, ямс, таро, цукрову тростину, овочі. Основні продукти харчування острів’янам дає кокосова пальма, із якої використовуються листя та плоди.

Останнім часом збільшилися площі, зайняті під цитрусовими й тропічними фруктами, у тому числі манго, ананасами, папайєю, зростає значення вирощування чорного перцю. Тваринництво відіграє другорядну роль, розводять кіз, овець і буйволів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Географічний диктант

Укажіть, яким частинам Океанії відповідають наведені характеристики.

1. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Євразія. (Мікронезія)
2. До її складу іноді включають Нову Зеландію. (Полінезія)
3. Це найбільша за площею частина Океанії. (Полінезія)
4. До складу цієї частини Океанії входять: Нова Гвінея, Нова Каледонія, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, Фіджі. (Меланезія)
5. Ця частина Океанії розташована найближче до материка Австралія. (Меланезія)

Запитання і завдання

1. Якими є особливості географічного положення Океанії?
2. У чому полягає унікальність рослинного й тваринного світу її островів?
3. Розкажіть про природу коралових островів.
4. Чим і чому відрізняється природа коралових островів від вулканічних?
5. Якими є особливості географічного положення визначають природу Океанії?
6. Охарактеризуйте особливості населення й господарства Океанії.

Тестові завдання

1. Укажіть материк, який не омиває Тихий океан.

А Африка

Б Євразія

В Австралія

Г Південна Америка

2. Укажіть тип походження Гавайських островів.

А материкове

Б вулканічне

В коралове

3. Укажіть, прямуючи якою течією, можна здійснити навколосвітню подорож.

А Західних Вітрів

Б Південною Пасатною

В Куросіо

Г Каліфорнійською

4. Укажіть, на клімат якої частини Тихого океану впливають мусони.

А північно-східної

Б південно-східної

В південно-західної

Г північно-західної

5. Укажіть найбільший острів Океанії.

А Нова Гвінея

Б Північний

В Південний

Г атол Кваджалейн

6. Укажіть символ Нової Зеландії.

А кокосова пальма

Б сосна каурі

В совиний папуга (какапо)

Г ківі

7. Укажіть, у яких широтах Тихий океан є найбільш широким.

А тропічних і помірних

Б екваторіальних і тропічних

В помірних і арктичних

Г арктичних й антарктичних

8. Укажіть море Тихого океану, значна частина якого взимку замерзає.

А Філіппінське

Б Південнокитайське

В Тасманове

Г Берингове

9. Укажіть, чим пояснюється висока температура поверхневих вод Тихого океану.

А формою океану

Б дією внутрішніх сил Землі

В географічним положенням океану

Г особливостями рельєфу дна

10. Укажіть, якого народу немає в Океанії.

А зулуси

Б маорі

В гавайці

Г папуаси

11. Укажіть широти з найбільш різноманітним органічним світом.

А арктичні й антарктичні

Б тропічні й помірні

В екваторіальні й тропічні

Г помірні й арктичні

12. Укажіть, для зовнішнього вигляду якої групи населення Океанії характерні риси європеоїдної й монголоїдної рас і меншою мірою — австралоїдної.

А меланезійці

Б папуаси

В мікронезійці

Г полінезійці

Робота в групах

Об’єднати учнів у чотири групи, кожній роздати запитання, на яке вона має дати відповідь після обговорення.

Перша група. Чому Нова Зеландія виявилася єдиним місцем на планеті, де з’явилися безкрилі птахи?

Друга перша. Чим пояснюється багатство й різноманіття органічного світу Тихого океану?

Третя група. Яку роль у житті населення Океанії відіграє кокосова пальма і чому?

Четверта група. Чому для природи більшості островів Океанії навіть незначне втручання людини (наприклад увезення деяких видів свійських тварин) призводить до негативних наслідків?

6. . Підсумки уроку

Висновки

• Океанія розташована між Австралією й Малайським архіпелагом на заході й позбавленою островів смугою океану на півночі, сході й півдні. Вона поділяється на Меланезію, Мікронезію й Полінезію.
• За походженням острови Океанії переважно вулканічні й коралові. Материкове походження має Нова Зеландія (острови Південний та Північний) та Нова Гвінея, вони найбільші за площею.
• Країни регіону поєднує колоніальне минуле, деякі з них дотепер залишаються залежними.
• Більша частина островів лежить між тропіками. Це визначає високі температури і їх невеликі добові й сезонні коливання, а так само постійно високу вологість повітря й велику кількість опадів.
• Океанія — найвіддаленіший від інших материків Землі регіон. Тут є велика кількість ендеміків — видів, поширених тільки в цьому, обмеженому територією, районі Землі. На окремих островах легко порушити екологічну рівновагу.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника:
2. Завдання

Багато островів Мікронезії мають чудові пляжі й ідеальні умови для підводного плавання в «коралових лісах». Вони населені дуже цікавими рибами. З огляду на те, що видимість тут може перевищувати 30 м (дно іноді проглядається до глибини в 60 м), а середня температура води — 26—29 °С і її коливання до глибини 50 м є неістотними, стає зрозуміло, що цей район — справжній рай для аматорів дайвингу. За опитуваннями читачів одного з кращих у світі журналів для дайверів — «Rodale’s Scuba Diving», що пірнали в різних куточках Світового океану, острів Чуук опинився серед трьох найпривабливіших місць для підводного плавання. У категорії «Місце, куди б ви повернулися знову», поряд із Чууком одним із лідерів був острів Яп. До Чуука аматорів підводних пригод приваблює й «підводний музей» — на дні його лагуни спочивають кораблі японського флоту, затоплені американцями під час Другої світової війни.

У Мікронезії прекрасні умови й для серфінгу, тому острови мають великий потенціал для розвитку водних видів спорту й пляжного відпочинку. Проте острови відвідує порівняно мало туристів. Чим би ви це пояснили? Запропонуйте заходи, які сприяли б збільшенню потоку міжнародних туристів.