| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із географії 7 клас |
Урок № 41 Геологічна будова й рельєф Північної Америки Мета уроку: сформувати знання про характерні риси геологічної будови Південної Америки; дати уявлення про історію розвитку й формування рельєфу; виявити закономірності поширення основних форм рельєфу та корисних копалин материка; формувати вміння порівнювати рельєф материків на прикладі Північної й Південної Америки; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури. Обладнання: підручник, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта Північної Америки, картосхема «Давнє зледеніння Північної Америки», ілюстрації із зображенням різних форм рельєфу (у тому числі льодовикового походження). Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Очікувані результати: учні зможуть: називати характерні риси геологічної будови й рельєфу Північної Америки; порівнювати рельєф Північної й Південної Америки; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури. Географічна номенклатура: Примексиканська низовина, Центральні й Великі рівнини; гори — Кордильєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі.
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності Вступне слово вчителя (Привернути увагу учнів до картосхеми «Давнє зледеніння Північної Америки».) Перед вами картосхема, що відображає територію, яку займав на території материка давній льодовик. Річ у тому, що четвертинне зледеніння відіграло важливу роль у формуванні сучасного рельєфу материка, а також вплинуло на особливості географії його внутрішніх вод. (Оголосити тему й очікувані результати уроку.) III. Актуалізація опорних знань і вмінь Бесіда за запитаннями
План
Розповідь учителя В основі материка лежить Північноамериканська платформа, що на північному сході виходить на поверхню у вигляді Канадського кристалічного щита (платформа займає майже 3/4 поверхні материка й значну частину Канадського Арктичного архіпелагу й Гренландії). На заході в результаті зіткнення Тихоокеанської й Північноамериканської літосферних плит сформувалася область середньої й молодої складчастості, що простягнулася з півночі на південь на 9000 км (через Центральну Америку вона тягнеться на південноамериканський материк). На сході до платформи приєднується область давньої й найдавнішої складчастості — гори Аппалачі з висотами до 2000 м. Північно-східна частина платформи під вагою давнього льодовика подекуди прогнулася. Прогини, заповнені пізніше водою, утворили Гудзонову затоку й більш дрібні затоки й протоки, що відокремили від материка Канадський Арктичний архіпелаг. Унаслідок розломів від платформи відокремився острів Гренландія. (Подальшу свою розповідь учитель супроводжує демонстрацією ілюстрацій.) Під час льодовикової епохи клімат Північної півкулі був суворішим, ніж сьогодні. Гігантський льодовик, розбитий на окремі блоки, повільно сповзав, відколював дрібні уламки, захоплював цілі брили гірських порід і ніс їх із собою. На південній окраїні льодовик починав танути, численні річки й струмки виносили з-під льоду гальку, пісок, часточки глини. Іноді такі водні потоки протягом тривалого часу текли в льодовику, утворюючи своєрідний тунель, і тоді накопичувалися вузькі й довгі піщані й глиняні вали. Під дією талих вод утворювалися піщані наноси, простягнулися вузькі поздовжні піднесення, що нагадують залізничні насипи, по всій території виникли величезні валуни, талі води заповнили виорані льодовиком зниження й створили численні озера. Так утворився ландшафт, характерний для областей давнього зледеніння. Завдання Порівняйте геологічну будову Північної та Південної Америки.
Робота з картою Використовуючи фізичну карту Північної Америки, визначте місце розташування великих форм рельєфу та його найбільш характерні риси. Робота в групах Об’єднати учнів у три групи і пропонує описати за планом одну з рівнин материка: перша група — Центральна рівнина, друга — Велика рівнина, третя — Примексиканська низовина. Після завершення роботи представники груп презентують результати. План 1) Покажіть рівнину на карті. 2) З’ясуйте, у якій частині якого материка вона розташована. 3) Укажіть, із якими географічними об’єктами межує. 4) За допомогою масштабу визначте її довжину. 5) За допомогою шкали висот установіть переважні висоти. 6) Знайдіть висоти з максимальною та мінімальною абсолютною висотою. 7) Порівняйте цю рівнину з подібними формами рельєфу.
Розповідь учителя Надра материка багаті на різноманітні корисні копалини. Це пов’язано з тектонікою й геологічною будовою континенту. Найбільше значення мають родовища паливних корисних копалин і поклади руд кольорових металів (міді, свинцю, цинку), коштовних металів. Материк бідний на марганець, хром, боксити, вольфрам, олово. Найбільші родовища кольорових металів розташовані в межах Канадського кристалічного щита (вони пов’язані з магматичними й метаморфічними породами фундаменту давньої платформи), золото — у Каліфорнії й на Алясці. На північному заході Канади протікає р. Клондайк (права притока р. Юкон). У її басейні розміщений один із всесвітньо відомих районів золотодобування. Наприкінці ХІХ ст. з ним пов’язувалося поняття «золотої лихоманки», викликаної відкриттям родовищ коштовного металу. Із паливних корисних копалин є великі поклади вугілля, нафти й природного газу. Коксівним кам’яним вугіллям виділяється Аппалачський басейн. Найбільші нафтові родовища розташовані в районі Мексиканської затоки (штати Техас, Луїзіана) і на Алясці (як правило, вони пов’язані з осадовим чохлом, материковим шельфом, крайовими прогинами). У цих самих районах розташована основна частина газових родовищ. Майже всі поклади кам’яного вугілля материка зосереджені на території США (на західному схилі передгір’я Аппалачів — у так званому Пенсильванскому басейні, у штаті Західна Вірджинія, на південь від Великих озер), вони переважно пов’язані з відкладеннями карбону, тріасу та крейди. Із нерудних корисних копалин велике значення мають сірка, фосфорити, калійна й кухонна солі. Родовища солі, зокрема калійної, поширені по периферії платформи. Північна Америка багата також на різні будівельні матеріали. Робота з контурною картою Позначте на контурній карті «Північна Америка. Фізична карта» найбільші родовища корисних копалин у районі їхнього залягання. Установіть закономірності в розміщенні мінеральних ресурсів. Завдання Продовжте порівняння рельєфу Північної та Південної Америки. Зразок відповіді Середня висота Північної Америки над рівнем моря — 720 м, тоді як Південної — на 140 м менше (580 м), однак максимальна висота більша в Південної Америки (г. Аконкагуа — 6960 м), на заході материків тягнуться молоді гори, на сході — старі гори (у Південній Америці — плоскогір’я). Середня частина материків рівнинна. При цьому в Північній Америці низовини займають меншу площу, ніж височини, а в Південній Америці значна частина поверхні припадає на плоскогір’я. Пояс гір на заході Північної Америки більш широкий, ніж у Південній. Перепад висот між гірським, західним районом і східним, рівнинним у Північній Америці не такий різкий, як у Південній, оскільки на схід від гір Північної Америки тягнеться плоскогір’я (Великі рівнини), а потім уже низовина; у Південній Америці високогір’я відразу переходять у низовину. Цікаві факти Уздовж східного узбережжя Північної Америки в напрямку з південного заходу на північний схід простягнулися Аппалачські гори. Вони являють собою широку смугу хребтів і плато, що витягнулася більш ніж на 2000 км від штату Алабама до затоки Св. Лаврентія. Гори продовжуються і на острові Ньюфаундленд. Особливості Аппалачів обумовлені їхнім віком. Південна частина гірської країни була зібрана у складки сотні мільйонів років тому. Північна частина разом з островом Ньюфаундленд випробувала горотворення тільки в першій половині палеозою. Межею між ними вважають глибоку тектонічну западину, що проходить від озера Ері й по долині р. Гудзон. Північні Аппалачі нижчі за Південні. Вони являють собою хвилясте плоскогір’я, над яким здіймаються гірські хребти, масиви й поодинокі гори. Найбільш гориста територія на північ від Нью-Йорка й на схід від озера Онтаріо. У четвертинному періоді Північні Аппалачі покривали льодовик і залишили відкладення у вигляді кінцево-моренних валів, яких багато в міжгірних зниженнях. Діяльність льодовика вплинула і на форму долин — вони мають троговий профіль, що нагадує коритоподібну річкову долину. Хоча в гір в основному пологі форми, але в окремих масивах збереглися глибокі льодовикові зниження, частина з яких заповнена водою. На сході хребти Північних Аппалачів простягаються до Атлантичного океану, створюючи розчленовану берегову лінію із численними островами, півостровами, затоками. Одна з найбільших заток — Фанді — відома найвищими у світі припливами, висота яких досягає 18 м. Рельєф Південних Аппалачів більш складний. Зі сходу гори оточені слаборозчленованим плато Підмонт. Плоский рельєф плато сприяв освоєнню цієї території. Тут багато міст, густа мережа залізничних й автомобільних шляхів. Це одна з найбільш заселених частин материка. Процеси горотворення в районі Аппалачів давно завершилися. Тому гори мають згладжені невисокі вершини з пологими схилами, широкі долини й зниження. Ще одна особливість Аппалачів — виходи на поверхню шарів, що містять різні корисні копалини. Серед них залізні, мідні, титанові, цинкові руди. Також в Аппалачах перебуває одне з найбільших у світі родовищ азбесту. Але найголовніше багатство давньої гірської країни — це запаси високоякісного кам’яного вугілля. Аппалачський басейн відіграв величезну роль у часи індустріалізації США й зараз забезпечує країну найважливішим видом паливних корисних копалин. Кордильєри відрізняються великою розмаїтістю ландшафтів. Найсуворіші умови характерні для найпівнічнішої частини Кордильєр — Аляски. Як і в усій гірській системі, вони простягнулися потужним поясом по західній окраїні Америки. Але Кордильєрам Аляски властива широка смуга внутрішніх плато й плоскогір’їв, що оточують високі гірські хребти. Східний пояс Кордильєр Північної Америки починається далеко на півночі, біля берегів Північного Льодовитого океану. Ці безлісі гори, розчленовані вузькими поперечними долинами, укриті масою уламків, що утворилися в результаті морозного вивітрювання гірських порід. Західний, тихоокеанський пояс Кордильєр Північної Америки починається на Алеутських островах, які являють собою роздроблений і частково затоплений океаном гірський ланцюг. Їхнім продовженням є Алеутський хребет, що займає більшість півострова Аляска. Вершини Алеутського хребта здіймаються над океаном на 2,5—3 тис. м у вигляді потужних вулканічних конусів. Багато які з них — діючі вулкани. Час від часу вони стають епіцентрами катастрофічних вибухів, що не тільки руйнують кратери й схили вулканів, але й околиці в радіусі сотень кілометрів. У межах Алеутського хребта найбільш сильним за останні сотні років було виверження вулкана Катмай у 1912 р. У результаті вибуху, який можна було почути за 1200 км, у повітря викинулося близько 30 км3 попелу й уламків гірських порід, а на місці вершини вулкана утворилася величезна кальдера — велика овальна улоговина із крутими схилами. На території Канади й США розміщена ще одна частина Кордильєр, що дістала назву «Скелясті гори». Їхня протяжність становить близько 3200 км, а за висотою вони значно поступаються Андійським Кордильєрам.
Робота з картою
1) На які три частини можна умовно поділити материк за будовою поверхні? 2) Якими є особливості географічного положення найбільших рівнин материка? 3) Чому Кордильєри вищі, ніж Аппалачі?
Тестові завдання
А південну широту й східну довготу Б північну широту й східну довготу В північну широту й західну довготу Г південну широту й західну довготу
А А. Тасман Б А. Маккензі В А. Веспуччі Г Д. Лівінгстон
А Великі рівнини Б Лаврентійська височина В Аппалачі Г Примексиканська низовина
А Каліфорнійська Б Аляскинська В Гольфстрім Г Лабрадорська
А Центральні й Великі рівнини Б Кордильєри й Аппалачі В Аппалачі й Центральні рівнини Г Великі рівнини й Кордильєри
А нульовим меридіаном Б Південним тропіком В екватором Г Північним полярним колом
А мідь, цинк, свинець Б залізна руда й вугілля В нафта, природний газ, вугілля, золото Г торф і вугілля
А Орісаба Б Попокатепетль В Мак-Кінлі Г Мітчелл
А Примексиканська низовина Б Великі рівнини В Центральні рівнини Г Берегові хребти
А герцинської Б кайнозойської В мезозойської Г палеозойської Відповіді: 1. В; 2. Б; 3. Г; 4. Г; 5. А; 6. Г; 7. А; 8. Г; 9. Б; 10. А. VII. Підсумки уроку Висновки
| |||||||||||
| Переглядів: 615 | | |||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
