Урок № 44
Тема. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. (Слайд 1)
Мета: дати учням уявлення про загальну кількість води на Землі та її розподіл між скла-довими частинами гідросфери; розповісти про Світовий океан та його частини:
океани, моря, затоки, протоки; познайомити учнів та сформувати в них практичні
навички роботи із шкалою глибин, визначенням глибин океанів і морів; продовжу-вати формування навичок роботи з картою океанів; виховувати бережливе ставлен-ня до навколишнього природного середовища.
Обладнання: підручник, атлас, карта океанів, контурна карта океанів.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття та назви: океан, море, затока, протока; моря (Чорне, Азовське, Середземне, Червоне,
Балтійське), протоки (Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова),
затоки (Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська), океани (Тихий, Атлан-тичний, Індійський, Північний Льодовитий, Південний).
Очікувані результати: учні зможуть: називати суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «прото-ка» та наводити приклади океанів, морів, заток, проток; визначати особливості розпо-ділу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, гео-графічне положення водних об’єктів, глибини океанів і морів за шкалою глибин;
знаходити і позначати на контурній карті: моря (Чорне, Азовське, Середземне, Черво-не, Балтійське), протоки (Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Дрейка, Берингову),
затоки (Біскайську, Бенгальську, Мексиканську, Гвінейську); порівнювати різні водні
об’єкти, складові частини Світового океану; оцінювати роль води для життєдіяльності
людини, вплив людини на різні частини гідросфери; виявляти з членами родини спо-соби очищення води в домашніх умовах і вплив якості води на здоров’я людини.
Хід уроку
I. Організаційний мОмент
II. мОтивація навчальнОї та пізнавальнОї діяльнОсті
;Прийом «Географічний кінозал»
Учитель організовує перегляд відеофрагмента про Океанографіч-ний музей у Монако з подальшим коментарем: http://www.youtube.
com/watch?v=l6wGZuxHAWM.
;Коментар учителя
Океанографічний музей у Монако — найвизначніша культурна
та наукова установа не тільки князівства Монако, а й усього науково-го океанологічного світу.
Заснований музей у 1889 р. князем Монако Альбером I, який
настільки любив море і морські подорожі та дослідження, що отри-мав прізвисько «князь-мореплавець». Будівлю музею споруджено
в 1899—1910 рр. Вона розташована в історичному центрі держави-карлика Монако, біля князівського палацу. Із 1957 р. директором
музею був все світньо відомий Жак Ів Кусто. Утримується музей ко-штом Фундації Альбера I, як і Океанографічний інститут, що роз-ташований у Парижі.
У музеї містяться колекції різноманітних видів морської фауни
у формі опудал і скелетів. Музейні зібрання також включають у себе
значну кількість різноманітних об’єктів, що відносяться до моря і мор-ської справи: моделі кораблів, морські інструменти, зброя тощо.
У підвальній частині будівлі розташований грандіозний аква-ріум, який дозволяє відвідувачам ознайомитися з живими екземпля-рами близько 4000 видів риб і близько 200 видів безхребетних.
В основному представлені морські екологічні системи тропіків та Се-редземного моря.
Якщо таке різноманіття риб та інших мешканців морів та океа-нів можна побачити в акваріумі Океанографічного музею Монако, то
скільки ж живих істот мешкає у водах Світового океану, у водах гідро-сфери.
Саме з гідросферою ми починаємо знайомство на сьогоднішньому
уроці.
ііі. актуалізація ОпОрних знань і вмінь
;Прийом «Викликаю асоціацію» (Слайд 2)
Які предмети або явища асоціюються у вас із поняттям «вода»?
Учні наводять приклади власних асоціацій та роблять висновок
про важливість теми, що буде вивчатися на уроці.
IV. вивчення нОвОгОматеріалу
;План вивчення нового матеріалу
1. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гід-росфери.
2. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки.
3. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів.
1. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами
гідросфери
;Прийом «Слово вчителя»
(Розповідь учителя супроводжується запитаннями до учнів.)
Вода — найбільш поширена речовина на Землі. Учені вважають,
що все живе на нашій планеті вийшло з води. Без води взагалі немож-ливе життя. Люди і тварини без води гинуть, рослини засихають. Біль-ша частина планети вкрита водою. У повітрі завжди міститься водяна
пара. Воду можна знайти і на глибині в сотні метрів у земній корі.
Вам відомо, що вода може перебувати в трьох агрегатних станах. Назвіть їх,
наведіть приклади.
(Слайд 3) Більша частина води на Землі перебуває в рідкому ста-ні. Набагато менше її у твердому (сніг, крига) і газоподібному (водяна
пара) станах.
У географії використовується поняття гідросфера, або водна обо-лонка Землі. Вона складається з вод океанів і морів, вод суходолу (річ-ки, озера, водосховища і льодовики), підземних вод, які проникли
у верхні шари земної кори, та вологи, що міститься в атмосфері.
В океанах і морях зосереджено близько 98 % усієї води планети,
вона солона. На води суходолу припадає менш ніж 2 % водних мас,
вони переважно прісні. Оскільки живі організми вживають в основному
прісну воду, можна зробити висновок про її обмежені запаси.
(Слайд 4) Поясніть, чому потрібно берегти воду.
;Прийом «Мозковий штурм»
Запропонуйте власні проекти збереження прісної води.
(Учні називають способи збереження та економії води, учитель
записує їхні тези на дошці.)
;Прийом «Слово вчителя» (продовження)
Гідросфера має важливе значення і для пом’якшення клімату
Землі. Вода довше нагрівається і довше охолоджується, ніж повітря
і суходіл. Тому влітку водна оболонка рятує нас від нестерпної спеки,
а взимку — від лютих морозів.
(Слайд 5) Комфортні умови для життя на Землі людей і тварин,
для росту рослин створює світовий кругообіг води — безперервний про-цес переміщення вологи зі Світового океану на суходіл через атмосфе-ру та її повернення через річки, підземний стік, льодовики.
Світовий кругообіг води підтримує сталий рівень Світового океану
і стабільну водність річок, озер, підземних потоків, льодовиків. Жарке
сонячне проміння в районі екватора і тропіків постійно нагріває воду
в океанах. Вона випаровується і потрапляє у вигляді водяної пари в ат-мосферу. Піднімаючись угору, водяна пара охолоджується, утворюють-ся дощові хмари. Вітер відносить їх на материки, де з них випадає воло-га (дощ, град, сніг).
;Прийом «Географічний кінозал»
Учитель організовує перегляд відеофрагмента про кругообіг води
в природі з його поясненням та обговоренням: http://www.youtube.com/
watch?v=o0QrK_Fpvw8.
;Прийом «Слово вчителя» (продовження)
Потрапивши на поверхню літосфери з хмар, принесених з океа-нів, вода має різну долю. Одна її частина під промінням Сонця знову
випаровується в атмосферу. Інша — стікає в струмки, річки й озера
і зрештою повертається туди, звідки прийшла, тобто у Світовий океан.
Ще одна частина води, що випала з хмар, просочується в глиб земної
поверхні або потрапляє на льодовики у вигляді снігу. І ця вода рано чи
пізно повертається у Світовий океан. (Слайд 6) В океані плавають ве-личезні айсберги довжиною і шириною іноді по декілька десятків кі-лометрів. Вони поступово тануть і поповнюють водні запаси океанів.
Звісно, не вся вода повертається із суходолу у Світовий океан
одночасно. Річки доносять її швидко, підземні води рухаються повіль-ніше. У льодовиках вода затримується на суходолі ще довше.
Світовий кругообіг води не лише пом’якшує клімат Землі, а й об’єд-нує всі складові гідросфери в одне ціле. Проникаючи в усі інші оболон-ки нашої планети, вода також пов’язує їх між собою.
2. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки
;Прийом «Слово вчителя»
(Розповідь учителя супроводжується запитаннями до учнів, за-вданнями для роботи з контурною картою.)
Погляньте на карту півкуль. Більшу частину поверхні Землі за-ймає Світовий океан. Це безперервна водна оболонка земної кулі, в якій
ніби плавають материки й острови. Світовий океан займає близько 71 %
земної поверхні. У ньому зосереджено 98 % усіх вод нашої планети.
Світовий океан складається з океанів, морів, заток і проток.
(Слайд 7) На Землі чотири океани (хоча деякі вчені виділяють ще
й п’ятий океан — Антарктичний, або Південний). Найбільший і най-глибший океан нашої планети — Тихий. Площа цього океану разом із
морями — 178,7 млн км2
, середня глибина — 3984 м. У Тихому океа-ні 25 морів, три великі затоки і безліч малих.
Пригадайте, хто, коли і чому дав океану таку назву. Підпишіть на контурній
карті назву океану.
Другий за площею і глибиною океан Землі — Атлантичний. Йо-го площа — 91,7 млн км2
, середня глибина — 3926 м. Моря займають
близько 11 % площі Атлантики. Вони відрізняються тим, що найдалі
врізаються у суходіл. Атлантичний океан, як і Тихий, приблизно по-рівну поділений екватором на дві частини й розміщується і в Північ-ній, і в Південній півкулях.
Пригадайте, хто і коли дав океану таку назву. Підпишіть на контурній карті
назву океану.
Індійський океан — третій за розмірами і глибиною. Площа оке-ану разом із морями — 76,2 млн км2
, середня глибина — 3711 м. Бе-реги Індійського океану слабо розчленовані, тому тут мало морів і за-ток. Більша його частина міститься в Південній півкулі.
Поясніть, чому океан дістав таку назву. Підпишіть на контурній карті назву
океану.
Північний Льодовитий океан — єдиний із океанів, який повністю
розташований в одній півкулі — Північній. Площа океану разом із моря-ми — 14,8 млн км2
, середня глибина — 1220 м. Це найменший і найміл-кіший з океанів. Моря займають більш ніж половину всієї його площі.
Поміркуйте, чому океану дали таку назву. Підпишіть на контурній карті на-зву океану.
Складовими частинами Світового океану є моря. (Слайд 8) Море —
це частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, островами або
підводними підняттями дна. Одні моря майже зовсім відокремлені від
океанів, інші — досить умовно. Тому моря поділяють за рівнем їхньої
відокремленості від Світового океану на внутрішні й окраїнні.
(Слайд 9) Внутрішні моря глибоко врізаються у суходіл і з’єд ну-ються з океанами вузькими протоками. Найвіддаленіші від Світового оке-ану внутрішні моря — Чорне й Азовське — омивають Україну з півдня.
(Учитель показує внутрішні моря на стінній карті.)
(Слайд 10) Окраїнні моря неглибоко входять у суходіл і відокрем-люються від океанів островами, півостровами і нерівностями (виступа-ми дна). Ви легко знайдете на фізичній карті півкуль такі моря.
(Учитель показує окраїнні моря на стінній карті.)
(Слайд 11) Іноді виділяють ще й міжострівні моря. Це, як пра-вило, невеликі моря, що розміщені між групами островів. Їх називають
морями за традицією, тому що вони відокремлені від океанів з усіх бо-ків островами (Яванське, Сулавесі та ін.).
;Робота з таблицею (Слайд 12)
Заповніть таблицю, використовуючи фізичну карту півкуль
в атласі.
Зразок заповненої таблиці
Море — це частина океану, відокремлена від нього суходолом,
островами або підводними підняттями дна
Внутрішні Окраїнні
Чорне, Азовське, Середземне,
Балтійське, Червоне
Аравійське, Саргасове, Охотське,
Південнокитайське, Берингове
;Робота з контурною картою
Підпишіть на контурній карті моря: Чорне, Азовське, Середзем-не, Червоне, Балтійське.
;Прийом «Слово вчителя» (продовження)
(Слайд 13) В океанах і морях виділяються ще й затоки. Це їхні
частини, що заглиблюються в суходіл, але мають вільний водообмін
з океаном. На карті півкуль ви знайдете найбільші затоки світу. До них
належать Бенгальська в Індійському океані, Гвінейська і Мексикан-ська — в Атлантичному.
Підпишіть ці затоки на контурній карті.
(Слайд 14) Частинами Світового океану є і численні протоки.
Це порівняно вузькі смуги води, що поділяють ділянки суходолу і з’єд-нують між собою різні частини морів і океанів. На карті півкуль мож-на знайти декілька найвідоміших проток — Магелланову, Гібралтар-ську, Мозамбіцьку, Берингову.
Підпишіть ці протоки на контурній карті.
;Прийом «Картографічна лабораторія»
Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує картки, на яких
представлені фрагменти контурних карт із зображенням заток, проток,
морів. Учні мають назвати, який гідрографічний об’єкт зображений на
фрагментах контурних карт.
3. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів
;Прийом «Евристична бесіда» (Слайд 15)
1) Чим фізична карта півкуль відрізняється від плану місцевості?
2) Які кольори використовують картографи для створення карт?
3) Які кольори використовують для того, щоб показати різні глиби-ни водойм, що містяться на картах?
;Прийом «Слово вчителя»
Синім або блакитним кольором на картах позначають глибини
морів, океанів і озер. У цьому ви також можете пересвідчитися, якщо
поглянете на будь-яку карту із зображенням морів.
Фізична карта яскрава, виконана трьома кольорами — зеленим,
коричневим і синім.
(Слайд 16) На кожній фізичній карті крім обов’язкового масштабу,
наводиться шкала глибин і висот у метрах. Це довгий прямокутник,
поділений на менші прямокутники. Біля поділок поставлено цифри,
що означають висоти чи глибини в метрах. Кожен із цих маленьких
прямокутників зафарбовано іншим кольором. Таким чином ми довіду-ємося, яка висота в метрах між сусідніми горизонталями і яким кольо-ром на карті зафарбовано території з певною висотою над рівнем моря.
розгляньте шкалу глибин та висот, яка міститься в картах шкільного учнів-ського атласу.
Залежно від масштабу карти і переважаючих на території висот
і глибин морів та океанів на різних картах шкала глибин і шкала ви-сот можуть відрізнятися. Зверніть увагу на те, що на карті масштабу
1 : 50 000 000 (в 1 см — 500 км) шкалу глибин і висот у метрах побудо-вано вже дещо по-іншому. На нашому материку є території суходолу,
які розташовані нижче від рівня моря. Тому тут прямокутник глибин
від 0 до 200 метрів поділено діагоналлю на дві частини. Одна з них,
верхня — блакитного кольору і показує відповідні глибини, а друга
шкала є темно-зеленою. Цим кольором позначаються не заповнені
водою западини земної поверхні, які лежать нижче від рівня моря.
V. узагальнення та систематизація знань
;Фронтальне опитування (Слайди 17—19)
1. Що таке гідросфера? Яким є співвідношення на Землі між соло-ною і прісною водою?
2. У якому стані перебуває більша частина води на нашій планеті?
3. Поясніть, як відбувається світовий кругообіг води. Яке значення
він має?
4. Скільки океанів на Землі?
5. З яких частин складається Світовий океан?
6. Що таке море?
7. Які ви знаєте типи морів за ступенем їхньої відокремленості від
океанів?
8. Чим відрізняються затоки від морів?
9. Що таке протоки?
10. Що являє собою шкала глибин і висот?
11. Якими кольорами позначають на фізичних картах форми рельє-фу суходолу і морів?
12. Від чого залежать особливості побудови шкали глибин і шкали
висот на різних картах?
VI. підсумки урОку
;Прийом «Викликаю асоціацію»
На початку уроку учні називали предмети і явища, які асоцію-ються у них із поняттями «вода», «гідросфера».
Учитель запитує учнів, чи збільшилася після сьогоднішнього
уроку кількість понять, які асоціюються з цими поняттями.
VII. дОмашнє завдання
опрацюйте відповідний матеріал підручника. Урок № 44
Тема. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. Світовий океан
|
