Урок № 10
Тема. Орієнтування в часі і просторі. Способи виживання в критичних ситуаціях
Мета: закріпити знання учнів про сторони горизонту, навчити
орієнтуватися в просторі і часі, дати уявлення про мож-ливості виживати в критичних ситуаціях, практичне вико-ристання знань, отриманих на уроках географії; розвива-ти увагу, спостережливість, уміння аналізувати ситуацію;
виховувати самостійність, кмітливість, уміння переборю-вати труднощі, любов і дбайливе ставлення до природи.
Тип уроку: розширення і поглиблення знань.
Форма уроку: урок-екскурсія.
обладнання: топографічна карта, компас, гномон.
Підготовчий етап
На проведення уроку-екскурсії доцільно виділити дві години. Міс-це для екскурсії обирається поза міською забудовою. Бажано, щоб
це був ліс, лісопарк чи парк. Учитель об’єднує учнів у команди (гру-пи) мандрівників. Завдання кожної групи — якнайшвидше дістати-ся цілі (пройти 120 км), зберегти життя і здоров’я членів команди.
Кожна команда має підібрати для себе назву і девіз.
Учитель також знайомить учнів із цілями уроку, пропонує знайти
в додатковій літературі інформацію про способи орієнтування в про-сторі і часі, про їстівні рослини, розповсюджені у прилеглих лісах,
способи одержання води і її очищення (обробки) в похідних умовах.
Окремі конкурси можуть проходити одночасно, наприклад одні
члени команди пишуть топографічний диктант, інші розповідають
про способи орієнтування. Для проведення уроку бажано запросити
колег — учителів географії і фізкультури, класних керівників шос-тих класів.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Екскурсія
ІІІ. Підсумок уроку
IV. Домашнє завдання
ХІД урОку
І. органІзацІйний МоМенТ
Учитель нагадує тему уроку, ознайомлює з маршрутом екскурсії,
порядком роботи.
ІІ. екскУрсІя
1. Представлення команд.
Кожна команда представляє мандрівників, що вирушають у по-дорож, оголошує назву і девіз команди. Потім кожен член команди
декількома словами представляє себе (ім’я, вік, чому він хоче виру-шити в подорож, які обов’язки він міг би виконувати під час подоро-жі, які риси характеру повинні мати члени команди тощо).
2. Завдання-розминка «Орієнтування в просторі».
Учні мають дати визначення поняття «орієнтування» і навести
приклади об’єктів, за допомогою яких можна орієнтуватися. (Сонце,
Місяць, зорі.) За правильну і повну відповідь команда «проходить»
10 км.
Для тих, хто хоче одержати преміальні 2 км, пропонуються додат-кові запитання.
1) Чи вміють тварини орієнтуватися?
2) Наведіть приклади таких тварин, розкажіть, як вони орієнту-ються. (Птахи, павук-вовк, краби; головним орієнтиром у тва-рин є Сонце.)
Команда, яка відповідає на додаткові запитання, одержує премію
й у такий спосіб може «пройти» 12 км за один конкурс. У команди,
що не змогла відповісти на запитання, із досягнутого результату «ви-лучаються» 2 км. Такий принцип оцінки застосовується для всіх за-вдань і конкурсів.
3. Завдання «Орієнтування за Сонцем, місцевими ознаками і ком-пасом».
Представники однієї з команд розповідають про використання гно-мона для визначення сторін горизонту.
Зразок відповіді.
Гномон являє собою стержень (шест) із металу, дерева чи іншого
матеріалу, який установлюють на рівній земній поверхні вертикаль-но. Навколо гномона проводять коло, радіус якого повинен бути тро-хи меншим, ніж довжина тіні стержня незадовго до полудня. До і
після полудня потрібно спостерігати за тим, як тінь двічі торкнеть-ся кола, відзначити ці точки і з’єднати відрізком. Лінія, що пройде
через основу стержня і середину відрізка, називається полуденною.
Вона вказує напрямок «північ — південь».
Представники других команд розповідають про інші способи орі-єнтування.
Зразок відповіді.
Більш прості, але менш надійні способи орієнтування теж припус-кають використання нашого світила. Опівдні Сонце в нашій півкулі
розташовується на півдні. Якщо в цей час ви будете стояти до нього
спиною, то попереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід,
а ліворуч — захід. Узимку, навесні та восени для визначення сторін
горизонту можна використовувати Сонце і годинник. Потрібно на-правити годинникову стрілку на Сонце; провести уявну лінію, яка по-діляє на рівні частини кут, утворений напрямком на Сонце і на цифру
12. За цією лінією, що вказує напрямок «північ — південь», й орієн-туються на місцевості. До полудня лінія буде проходити праворуч від
Сонця, а після полудня — ліворуч. Цей спосіб можна використовува-ти в північних і помірних широтах.
4. Завдання «Визначення сторін горизонту».
Представник кожної команди повинен правильно встановити ком-пас і визначити сторони горизонту.
Команда, чий представник першим виконає завдання, «прохо-дить» 10 км.
Додаткові запитання.
1) Хто і коли винайшов компас?
2) Для чого, крім орієнтування, можна використовувати гномон?
(У стародавні часи люди використовували гномон для орієнту-вання в часі. За довжиною і напрямком тіні, що він відкидає,
протягом світлового дня визначали час.)
5. Завдання «Визначення азимута за планом».
Учитель пропонує кожній команді визначити азимут від школи до
одного з об’єктів, зображених на плані місцевості. Це може бути за-лізнична станція, колодязь, будинок лісника, джерело.
Додаткове завдання.
Визначте азимут від об’єкта до школи.
Топографічний диктант.
Азимут напрямку залізничної колії — 105°. Уздовж її південної сто-рони, повз станції, проходить шосе. У 200 м від станції йде ґрунтова
дорога в напрямку азимут 195°. Через 150 м дорогу перетинає струмок,
по берегах якого розкинулися луки з чагарником. Через струмок пере-кинутий дерев’яний місток. За містком дорога повертає в напрямку
азимут 255°. Із лівого боку дороги розташоване прохідне болото. На
відстані 250 м від містка з лівої сторони росте поодинока сосна, за нею
видно село. Від сосни в напрямку азимут 150°починається стежка.
Уздовж правого, західного, її боку протягом 200 м іде город. Із кінця
городу стежка направляється через ріллю на південь, до мішаного лісу.
Додаткове завдання.
Дайте визначення понять: азимут, меридіан, паралель.
6. Завдання «Орієнтування в часі».
Кожна команда повинна навести приклади орієнтування в часі за
допомогою природних об’єктів.
Зразок відповіді.
Уночі час можна визначити за положенням сузір’я Великий Віз,
Місяцем і компасом.
Час можуть підказати і рослини. Наприклад, між 6 і 7 годинами
ранку розкривають свої квіти картопля, льон, цикорій; дзвоник кро-пиволистий прокидається близько 8 години. Рослини закривають
свої квіти теж у різний час: картопля — у 14—15, льон — 16—17,
а біле латаття «засинає» близько 20 години.
Птахи теж прокидаються в різний час, наприклад лісовий жайво-ронок — близько 1 години ночі; зозуля і велика синиця — приблизно
о 3 годині; зяблик — між 3 і 4 годинами; шпак — близько 4 години.
Додаткове запитання.
Коли прокидається горобець? (О 5—6 годині ранку.)
7. Завдання «Особливості орієнтування в лісі».
Кожна команда повинна визначити сторони горизонту за однією
з місцевих ознак.
Географічний диктант.
Якщо ви зібралися на прогулянку до лісу, крім уже відомих вам
способів орієнтування можна застосовувати й інші. Тепер перевіри-мо, чи зможете ви скористатися ними.
1) Кора дерев із ... сторони більш груба і темна. Особливо це по-мітно на березі.
2) Дерева вкриті мохом і лишайниками більше з ... сторони.
3) У сосни більше смоли на ... стороні стовбура.
4) Гнізда степових бджіл повернені на ...
Розповідь учителя.
Перебуваючи в лісі, необхідно чітко уявляти напрямок руху і сто-рони горизонту. У сонячні дні орієнтуватися можна за тінню від дерев, у похмурі — за хмарами, напрямок руху яких, як правило, за-лишається незмінним протягом тривалого часу.
Рухаючись лісом, намагайтеся запам’ятати свій шлях. Орієнтира-ми можуть служити окремі предмети, наприклад сухе дерево, галя-вина, струмок, лісове озеро, урвище тощо. Якщо ви вийшли на стеж-ку і гілки влучають вам в обличчя і груди, то ця стежина втоптана
тваринами. Отже, вона не приведе вас до житла, дороги чи просіки.
Наприкінці зими і напровесні сторони горизонту можна визначити
за снігом. На звернених до півдня схилах пагорбів і балок він тане
швидше. У березні—квітні біля стовбурів дерев, стовпів або пнів утво-рюються таловини, витягнуті в південному напрямку.
Додаткове запитання.
Як можна орієнтуватися опівночі за допомогою Місяця? (У цей час
повний Місяць розташовується на півдні.)
8. Завдання «Переправа через річку».
Команди повинні підготувати свої варіанти переправи через річку.
Зразок відповіді.
Якщо ваш шлях перетнула невелика річка, шукайте брід. Зазвичай
він розташовується там, де річка є ширшою, а течія повільнішою. Най-краще місце для переправи — широкий мілководий перекат. Необхід-но враховувати дно річки в цьому місці — воно повинно бути твердим,
бажано мілкокам’янистим. Іти треба повільно, боком до потоку, ноги
високо не піднімати. Якщо вода вище коліна, використовуйте додат-кову опору, наприклад ціпок. Якщо вода сягає пояса, від переправи
краще відмовитися. Переправлятися найкраще у взутті чи шкарпет-ках, що дозволить уникнути порізів. Тим, хто добре плаває, можна
переправлятися вплав. За наявності необхідних матеріалів можна по-будувати пліт, ураховуючи його розміри і вантажопідйомність. (10 км)
Додаткове запитання.
У чому полягають особливості гірських річок і як через них пере-правлятися?
9. Завдання «Перехід через болото».
Команди розповідають, які болота можна переходити, і пропону-ють свої варіанти переходу через них.
Зразок відповіді.
За зовнішнім виглядом і рослинністю потрібно визначити, чи є це
болото прохідним. Можна перейти болото, укрите суцільним «килимом»
моху, а також, якщо є поросль осики і густі трави впереміш з осикою.
На важкопрохідних болотах серед моху зустрічаються калюжі застійної
води, росте пухівка. Часто такі болота заростають чагарником, вербою,
ялинками, березою. Ні в якому разі не можна переходити болото, укрите
очеретом, якщо по ньому плаває трав’яний покрив.
Переходити болото можна тільки з дорослими, удвох чи групою.
Іти потрібно один за одним, тримаючи в руках довгий ціпок. Також
можна використовувати прив’язані до взуття пристосування, що
збільшують площу опори. (10 км)
Додаткове запитання.
У яких районах нашої області зустрічаються болота?
10. Завдання «Дії в екстремальних ситуаціях».
Що необхідно робити, коли ви заблукали в лісі й опинилися в не-знайомій місцевості?
Представник кожної команди розповідає, як потрібно діяти в по-дібній ситуації.
Зразок відповіді.
По-перше, необхідно заспокоїтись, найбільшу небезпеку в такій си-туації може становити паніка, коли людина буде вчиняти не обдумані
дії. Потім треба знайти притулок, де можна почувати себе у безпеці,
спокійно обміркувати і оцінити ситуацію: у якому місці ви перебу-ваєте, які продукти і спорядження маєте, який ваш фізичний стан.
Основними пріоритетами в екстремальній ситуації є притулок, во-гонь і вода. Потім необхідно вирішити: залишатися на місці чи руха-тися, а якщо рухатися, то в якому напрямку.
11. Завдання «розпалення багаття».
Команди змагаються в розпаленні багаття. Хто швидше і кра-ще виконає завдання, «одержить» 10 км. Кожна наступна команда
«одержує»» на 1 км менше. Учитель контролює дотримання правил
змагання.
Додаткове завдання.
Опишіть техніку швидкого розпалення багаття, у тому числі в сиру
погоду.
Зразок відповіді.
Уміння правильно і швидко розпалити багаття є необхідним у ту-ристському поході, особливо якщо ви заблукали та змерзли. Найкраще
використовувати місце старого багаття, при цьому поруч не повинно
бути сухої трави, стогів соломи, засохлих дерев. Спочатку необхідно
підготувати розпалювальний матеріал, для цього підійде папір, берест
із берези чи пня, друзки, стружка. Його можна підготувати заздалегідь і
взяти із собою. У сиру погоду в середину багаття можна поставити свічку,
що горить, чи покласти сухий спирт. Розпалювальний матеріал щільно
укладають «куренем» чи «колодязем» поруч із дровами або товстими
гілками. Не можна ламати гілки живих дерев.
IІІ. ПІдсУМок УрокУ
Учитель нагороджує команду-переможницю. Потім він пропонує
кожній команді оцінити результати команд-суперниць за номінація-ми: «Найбільш дружна команда», «Найбільш досвідчена команда»,
«Найбільш весела команда».
Учитель виставляє середню оцінку кожної команди з розрахунку
10 км — 1 бал. Так, «пройдено» 120 км — середня оцінка 12 балів,
пройдено 110 км — середня оцінка 11 балів та ін.
Бажано кожному «мандрівнику» виставити диференційовану
оцінку з урахуванням думки членів команди. Команда може під-вищити чи знизити оцінку тому чи іншому учаснику. Наприклад,
середній бал команди — 10, але деякі учні виступили більш удало
і показали гарні результати. Тоді команда проводить голосування:
якщо більшість членів команди голосують за підвищення оцінки, то
цей учень може одержати 11 чи 12 балів. Але при цьому в тих членів
команди, що виступили гірше за інших, бали вилучаються.
ІV. доМашнє завдання
Опрацюйте відповідний параграф підручника.
|
