Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 9 клас (нова програма)

Урок № 75 Зорова сенсорна система

Урок № 75

Зорова сенсорна система

Мета уроку: сформувати знання про зорову сенсорну систему; встановити взаємозв’язок між будовою та функціями органа зору; сприяти формуванню в учнів наукового світогляду; розвивати логічне мислення та творчу активність учнів; формувати вміння працювати в групах; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

Очікувані результати: учні характеризують особливості будови і функцій зорової сенсорної системи; пояснюють значення зорової сенсорної системи для забезпечення процесів життєдіяльності організму й взаємозв’язку організму і середовища.

Обладнання: _____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  1. 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

  1. 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. «Термінологічний диктант».

1. Система, що забезпечує сприйняття і переробку інформації. (Сенсорна.)

2. Сприймальна частина сенсорної системи. (Рецептор.)

3. Передавальна частина сенсорної системи. (Нерви.)

4. Частина сенсорної системи, де відбувається аналіз інформації. (Підкіркові та кіркові ділянки головного мозку.)

5. Рецептори, які збуджуються світлом. (Фоторецептори.)

6. Рецептори, які реагують на хімічні подразники. (Хеморецептори.)

7. Рецептори, які збуджуються при подразненні звуковою хвилею чи дотиком. (Механорецептори.)

8. Рецептори, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення. (Дистантні.)

9. Рецептори, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними. (Контактні.)

10. Рецептори, які сприймають подразнення із зовнішнього середовища. (Зовнішні.)

  1. Вправа «Знайди помилку» (правильні відповіді виділені курсивом).

Усі відомості про навколишній світ ми одержуємо завдяки шести (п’яти) основним чуттям — зору, слуху, дотику, нюху, смаку та рівноваги (зору, слуху, дотику, нюху, смаку). Починається будь-яка сенсорна система з нервових волокон (рецепторів)спеціальних чутливих клітин, які сприймають та перетворюють різні види енергії на нервовий імпульс. По рецепторах (нервових волокнах) нервові імпульси надходять до нервових центрів довгастого мозку (кори великих півкуль), де й відбувається аналіз збудження.

  1. 3. Мотивація навчальної діяльності

Нічого не може бути страшнішим, ніж лишитися зору.

Це — велика образа, вона забирає у людини дев’ять десятих світу.

М. Горький

Слово вчителя

Якщо можна сперечатися про те, скільки в людини чуттів, то точно відомо, яке з них найголовніше. Зір! «З усіх органів чуття людини око — найвищий дар і чудовий витвір природи. Поети оспівували його, філософи прославляли, а фізики намагалися наслідувати йому як неперевершеному зразку оптичних приладів»,— говорив німецький учений Г. Гельмгольц. Це дійсно так, бо 90 % інформації дає нам «сонячний орган» — око. Саме по собі око — шедевр приладобудування. Навіть неозброєним оком людина побачить уночі свічку, запалену на відстані 30 кілометрів від неї. Уявіть собі терези, які були б однаково зручні для зважування вантажних машин і лікарських порошків, і ви одержите далеко не повне уявлення про розмах можливостей ока. Але такий досконалий інструмент, звичайно, має складну будову.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

  1. 4. Засвоєння нового матеріалу
  1. Значення зору в життєдіяльності людини.
  • Повідомлення учня

Значення зору в житті людини важко переоцінити. Навіть за найскромнішими оцінками не менше ніж 90 % інформації надходить тільки через органи зору. Близько 15 % припадає на слух а інше майже в рівних частках розподіляється між рештою трьома. Утрата слуху велика трагедія, але по суті незручність, яку можна перебороти. Утрата зору майже повністю викреслює людину із соціуму.

Здатність бачити є дуже важливою для нас. Очі не тільки «дзеркало душі», але й можливість аналізувати навколишній світ, милуватися тими, хто нам дорогий, захоплюватися величчю природи і пізнавати красу нашого світу.

Роль зорових відчуттів у пізнанні світу особливо велика. Вони дають людині виключно багаті й тонкі диференційовані дані, до того ж величезного діапазону. Зір дає нам найбільш досконале, справжнє сприйняття предметів і взагалі відображення всіх різноманітних властивостей об’єктивної дійсності.

За допомогою зору ми можемо відчувати колір, розрізняючи колірний фон, світло і насиченість фарб.

 

 

 

  1. Будова зорової сенсорної системи. Допоміжний апарат ока.
  • Розповідь учителя

Орган зору — око — складається з очного яблука й допоміжного апарату. З очного яблука виходить зоровий нерв, що з’єднує його з головним мозком. Очне яблуко має форму кулі, більш опуклої спереду. Воно лежить у порожнині очної ямки й складається з внутрішнього ядра і трьох оболонок, що його оточують: зовнішньої, середньої та внутрішньої.

  • Робота в групах

Завдання

1 група — Які особливості будови і функції зовнішньої оболонки ока?

2 група — Які особливості будови і функції середньої оболонки ока?

3 група — Які особливості будови і функції внутрішньої оболонки та порожнини ока?

4 група Які особливості будови і функції допоміжного апарата ока?

 

Очікувана відповідь учнів

1 група — Особливості будови і функції зовнішньої оболонки ока

Зовнішня оболонка ока включає білкову оболонку, або склеру, і рогівку. Білкова оболонка, або склера, — найщільніша й найміцніша в усьому оці оболонка, що складається зі сполучної тканини, у якій переплелися колагенові та еластичні волокна. Ця оболонка надає очному яблуку форми, тобто виконує опорну функцію. Спереду білкова оболонка переходить у прозору рогівку.

Рогівка — це передня прозора частина ока, лінза. Через рогівку всередину ока проникають світлові промені. Вона має здатність їх заломлювати. Рогівка містить механорецептори, тому дотик до неї спричиняє безумовний рефлекс, який проявляється морганням.

Отже, зовнішня оболонка захищає око від механічних і хімічних пошкоджень, від мікроорганізмів, пропускає і заломлює промені світла.

2 група — Особливості будови і функції середньої оболонки ока

Середня оболонка багата на кровоносні судини й тому називається судинною. У ній виділяють три частини: передню — райдужку, середню — ціліарне (війчасте) тіло, задню — власне судинну оболонку. Райдужка має форму плоского кільця, колір її може бути блакитним, зеленувато-сірим або коричневим залежно від кількості й характеру пігменту. Отвір у центрі райдужки — зіниця — здатна звужуватися й розширюватися. Величину зіниці регулюють спеціальні очні м’язи, розташовані в товщі райдужки, вони можуть звужувати й розширювати зіницю. Позаду від райдужки розміщується ціліарне тіло — круговий валик, внутрішній край якого має війкові відростки. У ньому закладений війчастий м’яз, скорочення якого через спеціальну зв’язку передається на кришталик, і він змінює свою кривизну. Власне судинна оболонка — велика задня частина середньої оболонки очного яблука — містить чорний пігментний шар, що поглинає світло.

3 група — Особливості будови і функції внутрішньої оболонки та порожнини ока

Внутрішня оболонка очного яблука називається сітківкою, або сітчастою оболонкою. Це світлочутлива частина ока, що покриває зсередини судинну оболонку. Вона має складну будову. У сітківці розташовані світлочутливі рецептори — палички і колбочки. Порожнину очного яблука складають кришталик, склоподібне тіло і водяниста волога передньої та задньої камер ока.

Кришталик має форму двоопуклої лінзи, він прозорий та еластичний, розташований позаду зіниці. Кришталик заломлює світлові промені, які входять в око, і фокусує їх на сітківці. У цьому йому допомагають рогівка і внутрішньоочні рідини. За допомогою війчастого м’яза кришталик змінює свою кривизну, набуваючи форми, необхідної то для «далекого», то для «ближнього» бачення. За кришталиком розташоване скловидне тіло — прозора желеподібна маса. Порожнина між рогівкою та райдужкою складає передню камеру ока, а між райдужкою і кришталиком — задню камеру. Вони заповнені прозорою рідиною — водянистою вологою — і сполучаються між собою через зіницю. Внутрішні рідини ока перебувають під тиском, який визначають як внутрішньоочний тиск. При підвищенні його можуть виникнути порушення зору. Підвищення внутрішньоочного тиску є ознакою тяжкого захворювання ока — глаукоми.

4 група — Особливості будови і функції допоміжного апарату ока

 

Допоміжний апарат ока складається із захисних пристосувань, слізного і рухового апарату. До захисних утворень належать брови, вії та повіки. Брови охороняють очі від поту, що стікає із чола. Вії, розташовані на вільних краях верхньої та нижньої повік, захищають очі від пилу, снігу, дощу. Основу повіки складає сполучнотканинна пластинка, що нагадує хрящ, ззовні вона покрита шкірою, а зсередини — сполучною оболонкою — кон’юнктивою. З повіки кон’юнктива переходить на передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки.

Слізний апарат представлений слізною залозою і сльозовивідними шляхами. Слізна залоза займає ямку у верхньому зовнішньому куті орбіти. Сльоза омиває очне яблуко й постійно зволожує рогівку. Надлишок сліз постійно стікає із внутрішнього кута ока у носослізну протоку, якою потрапляє в порожнину носа.

Руховий апарат ока представлений шістьма м’язами. М’язи починаються від сухожильного кільця навколо зорового нерва в глибині очниці й прикріплюються до очного яблука. Виділяють чотири прямі м’язи очного яблука (верхній, нижній, латеральний і медіальний) і два косих м’язи (верхній і нижній). М’язи діють таким чином, що обидва ока рухаються спільно і спрямовані в одну і ту саму точку. Від сухожильного кільця починається також м’яз, що піднімає верхню повіку. М’язи ока посмуговані й скорочуються довільно.

Чи знаєте ви, що…

• Людина в середньому моргає кожні 10 с, час моргання 13 с.

• Жінки моргають у два рази частіше, ніж чоловіки.

• Зелений колір очей зустрічається дуже рідко (2 % населення нашої планети).

• Червоний колір очей зустрічається тільки в альбіносів. Він пов’язаний з повною відсутністю в райдужці пігменту меланіну.

• У 1 % людей на Землі колір райдужки правого і лівого ока різний.

  1. 5. Узагальнення і закріплення знань

Тестові завдання на встановлення однієї правильної відповіді.

1. Зовнішня оболонка ока складається із:

А склери і рогівки

Б склери і райдужки

В рогівки і райдужки

Г кришталика і сітківки

2. Оболонка ока, яка пронизана кровоносними судинами:

А зовнішня

Б середня

В внутрішня

Г сітківка

3. Частина ока, яка містить пігмент меланін:

А кришталик

Б склисте тіло

В райдужка

Г рогівка

4. Зіниця розміщується всередині:

А рогівки

Б райдужки

В сітківки

Г кришталика

5. Світлосприймальна оболонка ока:

А внутрішня

Б середня

В зовнішня

6. Частина ока, яка складається з колагенових і еластичних волокон:

А рогівка

Б райдужка

В кришталик

Г склера

  1. 6. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

  1. 7. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання

1. Скласти сенкани на теми «Око», «Склера», «Кришталик».

2. Підготувати повідомлення «Порушення зору».

Категорія: Конспекти уроків із біології 9 клас (нова програма) | Додав: uthitel (10.02.2018)
Переглядів: 12 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: