| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 8 клас |
Урок № 44 Роль земноводних в екосистемах, їх значення для людини. Мета уроку: сформувати в учнів знання про роль земноводних в екосистемах та їх значення в житті людини; розвивати вміння висловлювати свою думку, спостерігати, співпрацювати; формувати навички самоаналізу, уміння і навички роботи з роздавальним матеріалом, підручником, таблицями; виховувати бережливе ставлення до природи. Очікувані результати: учні називають рідкісні види земноводних; учні пояснюють взаємозв’язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою, вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя; необхідність їх охорони; учні роблять висновки про значення земноводних в екосистемах та в житті людини. Обладнання: ____________________________________________________________________ Тип уроку: комбінований.
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2.1. Цифровий біологічний диктант Учитель зачитує твердження, учні вибирають їхні номери відповідно до свого варіанта. I варіант — ряд Хвостаті; II варіант — ряд Безхвості; III варіант — ряд Безногі. 1. Представники цього ряду мають короткі ноги і видовжене тіло. 2. Добре розвинені задні кінцівки, з допомогою яких вони гарно стрибають і плавають. 3. Кінцівки взагалі відсутні. 4. Плавають, як риби, за допомогою хвоста. 5. Відсутній (або редукований) хвіст. 6. Представник — зелена жаба. 7. Представник — велетенська саламандра. 8. Запліднення у більшості внутрішнє. 9. Представник — ропуха очеретяна. 10. Представник — кільчаста черв’яга. 11. Представник — гребінчастий тритон. 12. Мають резонатори. 13. Пересуваються, раз у раз вигинаючи довге тіло. Відповіді: 2.3. Складання діаграми Вена. У лівому колі учні записують ознаки, притаманні безхвостим земноводним, а в правому — хвостатим земноводним. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки хвостатих і безхвостих земноводних. 2.4. «Коло ідей». Запитання до груп: — У народі кажуть, що жаба сама лізе в пащу вужа або гадюки. Чому? (Вуж і гадюка висовують дуже довгий кінчик язика і швидко рухають ним. А в жаби є природжений рефлекс — хапати все, що ворушиться. Ось чому жаба наближається і намагається схопити рухомий язик, тоді змії залишається лише проковтнути здобич.)
Слово вчителя У світі існує чимало пам’ятників тваринам. Не стали винятком і земноводні. У кінці ХІХ ст. у славетній Сорбонні, Паризькому університеті, за пропозицією відомого французького біолога Клода Бернара був відкритий пам’ятник жабам за участь у багатьох важливих дослідженнях та наукових відкриттях. Упродовж багатьох століть жаби служать зоологам, анатомам, фізіологам, лікарям, фармакологам і навіть фізикам. Досліди видатних італійських учених Гальвані (1737–1778) та Вольта (1745–1827), проведені на жабах, дали змогу відкрити гальванічний струм, що вплинуло на подальший розвиток не лише біології, а й техніки. Досліди, які проводив на жабах Сєченов, допомогли йому створити рефлекторну теорію, суть якої було викладено у книзі «Рефлекси головного мозку». Але жаби мають велике значення не тільки для науки. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
1. Роль земноводних в екосистемах та значення в житті людини Розповідь учителя Земноводні відіграють велику роль у природі, входячи до різних ланцюгів живлення. Крім того, більшість з них корисні для людини. Повідомлення учня Земноводні — виключно важливі для людини та тварин. По-перше, живлячись дрібною живністю, жаби стримують масове розмноження сільськогосподарських шкідників: винищують комах, які шкодять садам, городам, полям, лісам і лукам. У знищенні личинок комарів особлива роль у деяких місцях належить джерелянкам, які знищують близько 50 % личинок протягом одного місяця. Завдяки цьому вони разом з комахоїдними птахами зараховані до категорії захисників врожаю, друзів садівників і городників. По-друге, земноводні знищують комах — носіїв хвороб людини, наприклад малярійних комарів. Амфібії у більших кількостях, ніж птахи, поїдають комах з неприємним запахом і смаком, а також комах, які мають протекційне забарвлення. Крім того, вони полюють уночі, коли переважна більшість комахоїдних птахів спить. По-третє, амфібії активно використовуються для експериментів багатьма поколіннями медиків, біологів та вчених суміжних спеціальностей. Вони допомогли зробити масу важливих наукових відкриттів у біології та в інших науках, у тому числі в біоніці. Деякі види земноводних є джерелом отрут, які використовують для виготовлення ліків. Деякі види жаб у багатьох країнах світу вживаються в їжу, і гурмани стверджують, що м’ясо жаби на смак не відрізняється від м’яса курки. Складання опорної схеми 2. Охорона земноводних «Біологічний прогноз» Запитання до учнів: — Уявіть, що земноводні зникли з нашої планети. Яких наслідків можна очікувати? (Обговорення відповідей учнів.) — Чи потребують земноводні охорони? — Які причини зменшення кількості земноводних? Очікувані відповіді учнів: Непоправної шкоди популяціям жаб завдає саме людина: осушенням, забрудненням водойм і руйнуванням лісових екосистем. Величезна кількість жаб гине під колесами автомобілів під час весняних переміщень. І ще не менше жаб щороку виловлюють для використання їх у наукових та навчальних цілях. Розповідь учителя У деяких країнах Західної Європи у результаті діяльності людини чисельність земноводних різко скоротилася. Тому в Польщі, Англії, Німеччині та деяких інших країнах ці тварини охороняються законом. Окремі види стали нечисленними і в нашій країні. Повсюдно потребують охорони: плямиста саламандра, жаба прудка, ропуха очеретяна, тритони карпатський та альпійський, які занесені до Червоної книги. Повідомлення учнів Плямиста саламандра На території України вид трапляється в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, трапляється на узліссях і вирубках. Надає перевагу біотопам з товстим шаром лісової підстилки та моху. Це найбільші хвостаті земноводні України, загальна довжина дорослих тварин досягає 150–250 мм. У земноводних цього виду масивні голова і тулуб, круглий у поперечному розрізі хвіст. Очі великі, позаду них розміщені опукло-довгасті отруйні залози — паротиди. На передніх кінцівках по чотири, на задніх — по п’ять пальців, плавальні перетинки не розвинуті. Забарвлення тіла чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (деякі особини можуть їх не мати), малюнок мінливий. Статевий диморфізм проявляється у більш опуклій формі клоаки самців (виразніше проявляється у шлюбний період). Самки дещо більші й відрізняються деякими пропорціями тіла. Личинки, окрім розмірів, відрізняються від дорослих тварин зовнішніми зябрами, наявністю на спинному боці й хвості шкіряної складки та темно-сірим забарвленням з невиразно розвиненими плямами (є також дрібні цяточки, що надають тілу золотистого відтінку). Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє на нервову систему і є доволі токсичною для ссавців, її середня смертельна доза становить 1,2 мг на 1 кг маси жертви. Не виключено, що захисна функція шкірних виділень також пов’язана з їхньою антигрибковою та антибактеріальною дією. Ропуха очеретяна Населяє сади, парки, луки, поля, піщані пагорби з трав’янистою рослинністю, кар’єри, бори. В Україні трапляється в західних областях — Волинській та частково у Львівській і Рівненській. Найменша з ропух фауни України. Тіло завдовжки до 80 мм. Шкіра горбиста, зверху оливково-сіра з темними плямами. Від звичайної ропухи відрізняється жовтою смужкою уздовж нижньої половини спини. Ця ропуха має відносно довгі ноги, що надає їй характерної ходи, яка відрізняється від стрибків більшості інших видів роду. Черевний бік світло-сірого або сіро-білого кольору з дрібними темними плямами, часто неправильної форми. Однією з діагностичних ознак очеретяних ропух є розвиток в них пігментації також і на горлі, на відміну від зеленої ропухи. Зіниці горизонтальні, барабанна перетинка розвинена. Позаду очей розташовані привушні залози — паротиди, по всьому спинному боці безладно розкидані бородавки, які в деяких особин можуть закінчуватися шпичаками. На найдовшому пальці задніх кінцівок розвинені парні зчленівні горбочки, внутрішній край передплесна несе шкіряну складку. Тварина добре бігає, проте погано плаває і не стрибає. Зимує на суходолі. Активна вночі та у присмеркові години. Удень закопується у ґрунт на глибину 20–80 см. У живленні віддає перевагу комахам. Заключне слово вчителя Жаби — на диво зворушливі і часто дуже красиві створіння. Вони захоплюють феноменальними можливостями свого організму, витонченими рухами і складною поведінкою. Земноводні, як і всі живі істоти, вимагають до себе гуманного ставлення людини та її захисту. Додатковий матеріал Давньоукраїнський міф Жаби — персонажі стародавньої української міфології. Легенда розповідає, що в дуже давні часи жили чоловік і жінка. Чоловік був ледачий, нічого не робив, лише їв та спав, а ввечері довго й одноманітно грав на дуді, чим сприяв доброму відпочинку й міцному сну своїх односельців. Жінка, навпаки, була роботяща і все господарство тримала на собі. Одного разу вона зібралася у віддалене городище на ярмарок. Чоловік теж поплентався за нею. Коли вона дещо спродала, чоловік попросив грошей на пиво, а нажлуктавшись, завалився спати. Жінка спродалася, накупила потрібного краму й стала будити чоловіка, аби йти додому. Проте він зажадав, щоби вона несла його. Жінка терпляче звалила чоловіка собі на плечі й понесла разом з крамом. Але, переходячи вбрід річку, жінка зупинилася, бо в неї запаморочилося в голові. Аби не впасти, стала молити богиню про порятунок. Богиня — охоронниця жінок — вмить опинилася біля страдниці і в гніві зірвала чоловіка зі спини жінки та кинула його у воду, перетворивши на тварину з великим черевцем і слаборозвинутими кінцівками. Цю істоту й було названо жабою. Звідси й повір’я, що кумкання жаб сприяє доброму сну людей. (За М. Кожухар-Плачиндою)
Народні прикмети • Якщо озерні жаби виходять на берег — буде дощ. • Жаби активно стрибають і кумкають — буде дощ. • Якщо жаби увечері кумкають — буде гарна погода. • Жаби стрибають на березі, посилено кумкають — протягом доби буде дощ. • Жаби голосно кричать увечері — можна чекати гарної погоди. • Жаби мовчать або вурчать — перед похолоданням. • Жаби-крякви вилазять на дерева і кущі — протягом доби збережеться ясна, тиха погода. • Закумкали жаби — можна садити кукурудзу. • Жаби голосно кумкають, а потім раптово замовкають — перед похолоданням. • Багато жаб на стежках — на дощ. • Жаба кваче — овес скаче: «Сій мене!». • Перед кількаденними дощами деревні жаби виходять із води і вилазять на дерева для відкладання ікри. • У народі кажуть, що жаби передчувають майбутній неврожай і з неврожайної місцевості перекочовують в іншу, де буде багато вологи і передбачається багатий урожай.
5.1.«Творча лабораторія» (робота у творчих групах). — Доведіть, що забобони щодо шкідливості жаб і ропух є безпідставними. — У давні часи жаб кидали в посудини з молоком, і воно довго не скисало. Поясніть цей факт. 5.2. «Поміркуй». — Що ви можете зробити для охорони земноводних? Складіть програму, яка містила б прості й доступні для вас дії, виконання яких сприяло б збереженню видів земноводних, які живуть у вашій місцевості.
«Незакінчені речення» Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: — На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було… — Урок важливий, тому що… — Мені сподобалося… — Мені не сподобалося…
7.1. Завдання для всього класу. Підручник _____________________________________________ Зошит _________________________________________________ 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. Підготуватися до узагальнюючого уроку з теми «Риби. Земноводні».
| |
| Переглядів: 578 | |
| Всього коментарів: 0 | |
